Постанова

від 05.12.2016 по справі 816/1841/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/1841/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (надалі - позивач, ТОВ "Гутянський елеватор") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2016 №0010181204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" у розмірі 711275,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним правомірно зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік на суму сплаченого упродовж 2015 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як те передбачено у пункті 137.5 статті 137 Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскільки за результатами річного декларування у позивача відсутній обов'язок зі сплати до бюджету податку на прибуток за 2015 рік, останній не мав права зменшувати суму податкового зобов'язання на суму сплаченого упродовж 2015 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у письмових запереченнях ДПІ у м. Полтаві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Гутянський елеватор" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31834605.

Позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на прибуток приватних підприємств на загальних підставах.

24.02.2016 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, що зареєстрована за №9276018184 /а.с. 34-42/, а 03.03.2016 - уточнену податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, що зареєстрована за №9276485373 /а.с. 25-33/.

04.05.2016 фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Гутянський елеватор" з податку на прибуток за 2015 рік.

Результати перевірки оформлені актом від 04.05.2016 №1389/16-01-12-04/31834605 /а.с. 8-9/, у якому зазначено, що відповідно до формули, наведеної у рядку 16.2 додатка ЗП "Зменшення нарахованої суми податку", ТОВ "Гутянський елеватор" не має права на віднесення за даною позицією суми сплаченого упродовж 2015 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки у позивача відсутнє зобов'язання зі сплати до бюджету податку на прибуток за 2015 рік. З цієї підстави відповідач дійшов висновку, що позивачем з порушенням вимог пункту 137.6 статті 137 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" завищено суму податку на прибуток, належну до зменшення за результатами фінансово-господарської діяльності за 2015 рік, у розмірі 711275,00 грн.

Листом від 18.05.2016 №3928/10/16-01-12-04-26 ДПІ у м. Полтаві повідомила позивача про внесення виправлень до акта перевірки від 04.05.2016 №1389/16-01-12-04/31834605 в частині посилання на норму Податкового кодексу України, порушену платником, а саме - відповідач зазначив, що вірним є посилання на приписи пункту 137.5 статті 137 Податкового кодексу України /а.с. 10/.

Заперечення ТОВ "Гутянський елеватор" на акт перевірки від 04.05.2016 №1389/16-01-12-04/31834605 контролюючим органом залишені без задоволення /а.с. 12-14/.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 23.05.2016 сформовано податкове повідомлення-рішення №0010181204, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на прибуток приватних підприємств, 11021000" у розмірі 711275,00 грн /а.с. 11/.

За результатами звернення платника податків зі скаргами на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Полтавській області тат ДФС України, його скарги залишені без задоволення, а спірне рішення ДПІ у м. Полтаві - без змін /а.с. 15-24/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 23.05.2016 №0010181204, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений у статті 137 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 137.1 цієї статті (тут та надалі у редакції, чинній до 01.01.2016) податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Як пояснили в судовому засіданні представники сторін та підтверджено матеріалами справи, за змістом поданої ТОВ "Гутянський елеватор" податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік (з урахуванням уточнень) платником податку задекларовані такі показники:

у рядку 6 "Податок на прибуток (позитивне значення)" - 4019761 грн;

у рядку 16 "Зменшення нарахованої суми податку" - 8210977 грн /а.с. 25-41/.

Таким чином, за наслідками річного декларування об'єкт оподаткування податком на прибуток у позивача має позитивне значення та становить 4019761,00 грн. Однак, нараховану суму податку зменшено на суму фактично сплачених до бюджету упродовж 2015 року авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 7499702,00 грн та суму сплаченого за 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 711275,00 грн.

У взаємозв'язку з наведеними обставинами, суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

За приписами пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Водночас строки сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток визначені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники податку на прибуток щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

З урахуванням наведеного, податок на прибуток упродовж 2015 року позивачем сплачувався шляхом проведення кожного місяця авансових внесків до бюджету, загальна сума таких внесків за 2015 рік становила 7499702,00 грн, що не заперечує відповідач.

Водночас при проведенні остаточних розрахунків з бюджетом щодо сплати податку на прибуток за результатами річного декларування платник податку зменшує суму податкового зобов'язання на суму сплачених упродовж року авансових внесків.

Крім того, як визначено пунктом 137.5 статті 137 Податкового кодексу України, податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) відповідно до розділу XII цього Кодексу щодо об'єктів нежитлової нерухомості.

Спір у даній справі точиться саме щодо наявності у позивача права на зменшення суми податку на прибуток за 2015 рік на суму сплаченого упродовж 2015 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 711275,00 грн.

Зокрема, контролюючий орган переконаний, що оскільки за результатами річного декларування, після зменшення суми визначеного платником податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4019761,00 грн на суму фактично сплачених авансових внесків у розмірі 7499702,00 грн у позивача не виник обов'язок зі сплати податку на прибуток за 2015 рік, а, навпаки, виникла переплата у розмірі 3479941,00 грн, у ТОВ "Гутянський елеватор" відсутнє право на зменшення суми податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, відповідач стверджує, що у позивача відсутній обов'язок зі сплати податку на прибуток за 2015 рік, а тому відсутні і підстави для його зменшення на суму сплаченого до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Однак, такі твердження контролюючого органу є хибними, оскільки податкове зобов'язання зі сплати ТОВ "Гутянський елеватор" податку на прибуток за 2015 рік має позитивне значення та становить 4019761,00 грн.

Таким чином, за результатами 2015 року у позивача виник обов'язок зі сплати податку на прибуток, однак такий обов'язок платником виконано шляхом здійснення упродовж року авансових внесків з податку на прибуток, як те передбачено пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Тобто, позивачем фактично сплачено до бюджету податок на прибуток за 2015 рік у розмірі 4019761,00 грн.

За таких обставин, суд констатує наявність у позивача права на зменшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2015 рік на суму сплаченого упродовж 2015 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до положень пункту 137.5 статті 137 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ "Гутянський елеватор" такого права, обґрунтовані посиланням на наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" та лист ДФС України від 13.05.2016 №10490/6/99-99-15-02-02-15, ґрунтуються на помилковому розумінні норм чинного законодавства та довільному трактуванні фактичних обставин справи.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ /частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Разом із цим, позивач навів належні та допустимі докази порушення відповідачем його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Гутянський елеватор" повністю.

При цьому, зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до приписів статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд, керуючись положеннями частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 23.05.2016 №0010181204.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.05.2016 №0010181204.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39680655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гутянський елеватор" (код ЄДРПОУ 31834605) судові витрати у розмірі 10669,13 грн (десять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень тринадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко