Ухвала

від 08.12.2016 по справі 825/2236/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 грудня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/2236/16

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп", третя особа, - Служба автомобільних доріг у Чернігівській області про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.12.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Груп та просить стягнути з відповідача до обласного бюджету м. Чернігова грошові кошти в сумі 629752,59 грн.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Разом із тим, слід звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи його посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Так, позивачем у справі, яка надійшла на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду, є Державна фінансова інспекція в Чернігівській області, яка є суб'єктом владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовий статус органів державного фінансового контролю в Україні визначається Законом України від 26.01.1993 № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю проводиться у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що між Службою автомобільних доріг у Чернігівській області та ТОВ ОСОБА_1 Груп укладено договір від 29.10.2014 № 14068, предметом якого було виконання аварійних робіт по влаштуванню технічних засобів організації дорожнього руху (дорожньої розмітки на пішохідних переходах) на автомобільній дорозі державного значення Р-12 Чернігів - Мена - Сосниця - Грем'яч (в місцях концентрації ДТП - с. Киселівка та на аварійно-небезпечних ділянках - с. Снов'янка) за рахунок експлуатаційного утримання.

За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією в Чернігівській області було встановлено заниження дебіторської заборгованості за розрахунками з виконавцем робіт у рядку 1125 форми № 1 Баланс станом на 01.01.2015 на суму 629752,59 грн.

Отже, спір у справі, що розглядається, стосується стягнення коштів за договором на виконання робіт (послуг), зокрема відповідачем було завищено вартість робіт з експлуатаційного утримання автодоріг, чим порушено вимоги Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що у цій справі, позов заявлено не до підконтрольної установи, а до юридичної особи, з якою Служба автомобільних доріг у Чернігівській області уклала цивільно-правову угоду щодо виконання робіт (послуг).

При цьому, як вбачається з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області не наділена повноваженнями для звернення до суду з позовом до непідконтрольних їй установ, тобто до третіх осіб про стягнення коштів.

При цьому, суд зауважує, що Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, відповідно до положень Цивільного кодексу України мала рівні права з юридичною особою, з якою вона вступила у відносини щодо утримання автодоріг, тобто була рівноправним суб'єктом цивільних відносин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позов про стягнення коштів за договором виконання робіт (послуг) має вирішуватись в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки спір виник про цивільне право.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.10.2016 по справі № 21-1664а16.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи наведене суд вважає, що позивачу має бути відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08.01.2011 № 3674 Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження.

На підставі наведеного та керуючись статтями 109, 122, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній фінансовій інспекції в Чернігівській області у відкритті провадження у справі за її адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Груп , третя особа, - Служба автомобільних доріг у Чернігівській області та повернути заяву із усіма доданими до неї матеріалами.

Повернути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030101, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (код ЄДПРОУ 21395267) судові витрати в сумі 9446 (дев'ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 30 коп.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна