Рішення

від 09.12.2016 по справі 613/966/16-ц

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/966/16-ц Провадження № 2/613/477/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Уварової Ю. В.

за участю секретаря - Христенко К.М.

розглянувши судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) Господарства Промінь , треті особи: Сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просила визнати недійсним договір оренди землі №1028 від 29 січня 2015 року, укладений з СФГ Промінь , зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку та стягнути з відповідача на її користь понесені нею у справі судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначає, що ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності серії І-ХР №002677 від 30.07.1999 року є власником земельної ділянки площею 4,3 га, кадастровий номер: 6320882000:01:001:0127, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

17 січня 2006 року позивач видала довіреність на ім'я ОСОБА_2, якою уповноважила останнього на вчинення дій відносно зазначеної земельної ділянки в усіх організаціях, в тому числі на укладення дозволених законом угод по управлінню та розпорядженню нею.

У червні 2016 року ОСОБА_1 стало відомо про існування договору оренди належної їй земельної ділянки, укладеного між нею та відповідачем, після чого 16 листопада 2016 року скасувала довіреність.

Даний договір, як і акти приймання-передачі та визначення меж в натурі вона не підписувала, тому вважає, що цей договір є недійсним у зв'язку з відсутністю її внутрішньої волі і волевиявлення на його укладення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Пояснила, що істотні умови договору позивач не погоджувала, орендну плату жодного разу не отримувала. Вважала, що відсутність у договорі примітки про те, що підпис в договорі виконаний саме представником, слід сприймати як такий, що виконаний саме позивачкою ОСОБА_1, хоча в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підпис виконаний ОСОБА_2

Представник відповідача - СФГ Промінь в судовому засіданні позов не визнав, вважав його таким, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що в довіреності, яка була видана позивачкою на ім'я ОСОБА_2, було передбачено право укладати угоди та підписуватись за ОСОБА_1, тому представник діяв в межах, наданих йому повноважень. На час укладення договору та його реєстрації, довіреність не була скасована, тому договір був укладений правомірно. Зазначив, що істотні умови договору погоджувались з ОСОБА_2, орендну плату отримував він. Після скасування довіреності орендна плата ОСОБА_2 не виплачується, але нараховується, тому позивачка може отримати її в будь-який момент, звернувшись до СФГ.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно позивачкою на його ім'я була видана довіреність на управління належною їй земельною ділянкою. При видачі цієї довіреності остання отримала одноразову грошову виплату в сумі 3000.00 грн .Він дійсно уклав договір оренди цієї земельної ділянки з СФГ Промінь та поставив свій підпис. Не заперечував той факт, що не погоджував з ОСОБА_1 істотних умов договору та не передавав їй орендну плату, однак вважав, що не повинен був цього робити, виходячи зі змісту довіреності. Вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_1, яка відповідно до положень ст. 62 ЦПК України була допитана як свідок в судовому засіданні, пояснила, що про існування договору оренди землі з СФГ Промінь дізналась випадково - влітку 2016 року. З нею як з власником земельної ділянки можливість укладення цього договору не погоджувалась, чи отримувала грошові кошти при видачі довіреності в 2006 році на ім'я ОСОБА_2, вона не пам'ятає, але в подальшому жодного разу орендну плату вона не отримувала, цей договір та акти до нього - не підписувала, а зараз вона хоче самостійно обробляти ділянку. Не заперечувала, що підпис на довіреності належить їй.

Представник третьої особи - Сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністраціїв судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, письмових заперечень або пояснень на позов не надав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідка, дослідивши і оцінивши докази у справі, приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,3 га для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6320882000:01:001:0127, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ХР №002677 від 30.07.1999 року /а.с. 16/.

17 січня 2006 року позивачкою ОСОБА_1 видана довіреність, відповідно до якої остання уповноважила ОСОБА_2 управляти та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою площею 4.30 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради, укладати всі дозволені законом договори по управлінню та розпорядженню цією земельною ділянкою, зокрема: передавати земельну ділянку в оренду на строк та на умовах за його розсудом; після закінчення мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення продати земельну ділянку за ціною та на умовах за своїм розсудом з віднесенням майбутніх витрат по оформленню договору на покупця; одержувати у всіх компетентних органах та установах відповідні довідки та документи, необхідні для укладання та розпоряджання вказаною земельною ділянкою, зокрема - звіт про експертну оцінку земельної ділянки, довідки (витяги) про відсутність заборони її відчуження, передачу її в податкову заставу та інші; отримувати орендну плату (в грошовій або натуральній формах) та усі інші платежі за укладеними договорами; сплачувати усі належні з неї платежі, в тому числі - податки; звітувати замість неї перед податковими органами; вести її справи по спірним питанням, що виникають у зв'язку з належною їй земельною ділянкою у всіх судових та адміністративних установах з усіма правами, що надаються за законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, у тому числі з правом закінчення справ миром, визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, з правом отримання грошей або майна; розписуватися замість неї у всіх документах, пов'язаних з використанням або розпорядженням належною їй земельною ділянкою; а також виконувати усі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність була посвідчена державним нотаріусом Богодухівської ДНК та зареєстрована в реєстрі за номером 1-119 /а.с.37/.

Той факт, що ця довіреність була видана позивачкою добровільно, підписана нею та діяла до її скасування позивачкою, ніким в судовому засіданні не оспорювався.

29 січня 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого належна орендодавцеві земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років. Сторонами цього договору зазначені ОСОБА_1 /орендодавець/ та СФГ Промінь /орендар/, при цьому підпис в графі орендодавець виконаний представником ОСОБА_1- ОСОБА_2 і є його власним підписом, цей факт не заперечувався сторонами та третьою особою та не підлягає доказуванню відповідно до положень ст.61 ЦПК України /а.с.30-31/.

Договір зареєстрований 29.01.2015 року- в Реєстраційній службі Богодухівського районного управління юстиції Харківської області /а.с.32/.

Крім того 29 січня 2015 року були складені акти визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому-передачі земельної ділянки, де підпис від імені ОСОБА_1 також виконаний ОСОБА_2 /а.с.29/.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Верховний Суд України у постанові від 18.12.2013 р. у справі за № 6-127цс13 висловив правову позицію, згідно із якою зазначив, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку, що відсутність в оспорюваному договорі та актах до нього примітки, що договір та акти підписані представником за довіреністю, не може свідчити про відсутність волі позивача на укладення договору оренди, так як свою волю вона виявила в момент видачі довіреності на ім'я ОСОБА_2, з яким в подальшому були погоджені усі істотні умови договору та який, діючи в межах повноважень, наданих йому довіреністю, підписав договір.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди недійсним і як наслідок для задоволення вимог про повернення земельної ділянки та стягнення судового збору.

Відповідно до вимог ст..11 ЦПК України, справу розглянуто в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ -