Ухвала

від 08.02.2017 по справі 613/966/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 613/966/16-ц Головуючий суддя І інстанції Уварова Ю. В.

Провадження № 22-ц/790/1104/17 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із земельних правовідносин

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника Приватного підприємства ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ПРАВО ГРУП на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Селянського (Фермерського) Господарства Промінь , треті особи: Сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_3 в особі свого представника - ПП ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ПРАВО ГРУП звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просила визнати недійсним договір оренди землі №1028 від 29 січня 2015 року, укладений з С(Ф)Г Промінь , зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку та стягнути з відповідача на її користь понесені нею у справі судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначила, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 30.07.1999 року є власником земельної ділянки площею 4,3 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області. 17 січня 2006 року позивач видала довіреність на ім'я ОСОБА_4, якою уповноважила останнього на вчинення дій відносно зазначеної земельної ділянки в усіх організаціях, в тому числі на укладення дозволених законом угод по управлінню та розпорядженню нею. У червні 2016 року ОСОБА_3 стало відомо про існування договору оренди належної їй земельної ділянки, укладеного між нею та відповідачем, після чого 16 листопада 2016 року вона скасувала довіреність. Даний договір, як і акти приймання-передачі та визначення меж в натурі вона не підписувала, тому вважала, що цей договір є недійсним у зв'язку з відсутністю її внутрішньої волі і волевиявлення на його укладення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Пояснила, що істотні умови договору позивач не погоджувала, орендну плату жодного разу не отримувала. Вважала, що відсутність у договорі примітки про те, що підпис в договорі виконаний саме представником, слід сприймати як такий, що виконаний саме позивачкою ОСОБА_3, хоча в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що підпис виконаний ОСОБА_4

Представник відповідача - С(Ф)Г Промінь в судовому засіданні позов не визнав, вважав його таким, що не підлягає задоволенню. Пояснив, що в довіреності, яка була видана позивачкою на ім'я ОСОБА_4, було передбачено право укладати угоди та підписуватись за ОСОБА_3, тому представник діяв в межах, наданих йому повноважень. На час укладення договору та його реєстрації, довіреність не була скасована, тому договір був укладений правомірно. Зазначив, що істотні умови договору погоджувались з ОСОБА_4, орендну плату отримував він. Після скасування довіреності орендна плата ОСОБА_4 не виплачується, але нараховується, тому позивачка може отримати її в будь-який момент, звернувшись до С(Ф)Г Промінь .

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що дійсно позивачкою на його ім'я була видана довіреність на управління належною їй земельною ділянкою. При видачі цієї довіреності остання отримала одноразову грошову виплату в сумі 3000.00 грн. Він дійсно уклав договір оренди цієї земельної ділянки з С(Ф)Г Промінь та поставив свій підпис. Не заперечував той факт, що не погоджував з ОСОБА_3 істотних умов договору та не передавав їй орендну плату, однак вважав, що не повинен був цього робити, виходячи зі змісту довіреності. Вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач ОСОБА_3, яка відповідно до положень ст. 62 ЦПК України була допитана як свідок в судовому засіданні, пояснила, що про існування договору оренди землі з С(Ф)Г Промінь дізналась випадково - влітку 2016 року. З нею як з власником земельної ділянки можливість укладення цього договору не погоджувалась, чи отримувала грошові кошти при видачі довіреності в 2006 році на ім'я ОСОБА_4, вона не пам'ятає, але в подальшому жодного разу орендну плату вона не отримувала, цей договір та акти до нього - не підписувала, а зараз вона хоче самостійно обробляти ділянку. Не заперечувала, що підпис на довіреності належить їй.

Представник третьої особи - Сектору державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, письмових заперечень або пояснень на позов не надав.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 16 грудня 2016 року ОСОБА_3 в особі представника ПП ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ПРАВО ГРУП подала апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, ухвалити нове, яким визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки №1028 від 29.01.15 р., укладений між С(Ф)Г Промінь та ОСОБА_3; зобов'язати С(Ф)Г Промінь повернути ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку. Судові витрати по сплаті судових зборів за подання позову до суду першої інстанції та апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції просила стягнути з відповідача.

В обґрунтування скарги зазначила, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права. Зазначила, що суд дійшов хибного висновку, що відсутність в оспорюваному договорі та актах до нього примітки, що договір та акти підписані представником за довіреністю, а не власником земельної ділянки, який значиться підписантом у преамбулі і реквізитах договору та актів до нього, не може свідчити про відсутність волі позивача (власника земельної ділянки) на укладання договору оренди, так як свою волю вона виявила в момент видачі довіреності на ім'я ОСОБА_4, з яким в подальшому були погоджені усі істотні умови договору та який, діючи в межах повноважень, наданих йому довіреністю, підписав договір. Вказала, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги та проаналізовані інші докази по справі, які в сукупності підтверджують відсутність її вільного волевиявлення на укладання Договору орёнди земельної ділянки №1028 від 29 січня 2015р. та те, що вказаний договір не відповідає її внутрішній волі. Зауважила, що наявність довіреності, виданої у 2006 році, не спростовує того факту, що нею, як власником земельної ділянки та стороною спірного договору, не погоджувалась можливість укладання договору саме із Селянським (Фермерським) господарством Промінь , не погоджувались істотні умови договору, та не отримувалась орендна плата, що було підтверджено під час розгляду даної справи як нею, допитаною у якості свідка, так і третьою особою - ОСОБА_4

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4,3 га для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30.07.1999 року /а.с. 16/.

17 січня 2006 року позивачкою ОСОБА_3 видана довіреність, відповідно до якої остання уповноважила ОСОБА_4 управляти та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою площею 4.30 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради, укладати всі дозволені законом договори по управлінню та розпорядженню цією земельною ділянкою, зокрема: передавати земельну ділянку в оренду на строк та на умовах за його розсудом; після закінчення мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення продати земельну ділянку за ціною та на умовах за своїм розсудом з віднесенням майбутніх витрат по оформленню договору на покупця; одержувати у всіх компетентних органах та установах відповідні довідки та документи, необхідні для укладання та розпоряджання вказаною земельною ділянкою, зокрема - звіт про експертну оцінку земельної ділянки, довідки (витяги) про відсутність заборони її відчуження, передачу її в податкову заставу та інші; отримувати орендну плату (в грошовій або натуральній формах) та усі інші платежі за укладеними договорами; сплачувати усі належні з неї платежі, в тому числі - податки; звітувати замість неї перед податковими органами; вести її справи по спірним питанням, що виникають у зв'язку з належною їй земельною ділянкою у всіх судових та адміністративних установах з усіма правами, що надаються за законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, у тому числі з правом закінчення справ миром, визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, з правом отримання грошей або майна; розписуватися замість неї у всіх документах, пов'язаних з використанням або розпорядженням належною їй земельною ділянкою; а також виконувати усі інші дії, пов'язані з цією довіреністю. Довіреність була посвідчена державним нотаріусом Богодухівської ДНК та зареєстрована в реєстрі за номером 1-119 /а.с.37/.

29 січня 2015 року укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого належна орендодавцеві земельна ділянка передається в оренду строком на 25 років. Сторонами цього договору зазначені ОСОБА_3 /орендодавець/ та СФГ Промінь /орендар/, при цьому підпис в графі орендодавець виконаний представником ОСОБА_3- ОСОБА_4 і є його власним підписом, цей факт визнавався сторонами та третьою особою та не підлягав доказуванню відповідно до положень ст.61 ЦПК України /а.с.30-31/.

Договір зареєстрований 29.01.2015 року - в Реєстраційній службі Богодухівського районного управління юстиції Харківської області /а.с.32/.

Крім того 29 січня 2015 року були складені акти визначення меж земельної ділянки в натурі та прийому-передачі земельної ділянки, де підпис від імені ОСОБА_3 також виконаний ОСОБА_4 /а.с.29/.

Відповідно до положень ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Стаття 238 ЦК України визначає правочини, які може вчиняти представник

1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно до ст. 239 ЦК України правові наслідки вчинення правочину представником насутпні: правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Колегія суддів відхиліє доводи скарги з приводу відсутності в договорі оренди позначки про дію довіреної особи ОСОБА_4 від імені поручителя ОСОБА_3 і про неузгодженість з нею особисто умов цього договору, оскільки ця обставина не має юридичного значення, позивач не довела того, що ОСОБА_4 при укладенні спірного договору діяв поза її волею, яка була чітко визначена у довіреності.

Відповідно до вказаних норм ст.ст. 238, 239 ЦК України і за змістом довіреності, яка була видана добровільно і на день укладення спірного договору не була скасована, а договір доручення, на підставі якого була видана довіреність, не був визнаний недійсним, - ОСОБА_4 мав право укладати, підписувати цей договір, діяв при цьому не в особистих інтересах, а в інтересах позивача, маючи право здійснювати для цього всі необхідні дії, у тому числі отримувати для позивача орендну плату, поза межі передбачених довіреністю повноважень - не вийшов. Той факт, що після укладення договору позивач скасувала довіреність спричиняє юридичні нслідки лише на майбутнє і тому не призводить до недійсності спірного договору. Доводи скарги щодо не отримання орендної плати перебувають поза межами розглянутої справи, оскільки таких вимог позивач не заявляла, і тому відповідно до ст. 303 ЦПК України колегією суддів відхиляються.

Оскільки суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам, висновки суду належним чином вмотивовані і відповідають наведеим нормам матеріального права, доводами скарги не спростовуються, відповідно до ст. 308 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду без змін

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника Приватного підприємства ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ ПРАВО ГРУП відхилити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 05 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -