Рішення

від 07.12.2016 по справі 127/11130/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11130/16-ц Провадження № 22-ц/772/3494/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 53 Доповідач Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого судді Голоти Л. О.,

Суддів: Кучевського П.В., Шемети Т.М.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою голови правління Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та індексації заробітної плати, -

встановила:

26.05.2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та індексації заробітної плати за цей період.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2016 року позов задовольнено частково. Стягнуто з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» на користь ОСОБА_4 36046,30 грн. (тридцять шість тисяч сорок шість грн. тридцять коп.) середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі, а також 4707,20 грн. (чотири тисячі сімсот сім двадцять грн.) судових витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» на користь держави судовий збір в розмірі 497,05 грн. (чотириста дев'яносто сім грн. п'ять коп.).

Не погодившись із рішенням суду, голова правління Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_6 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляції та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року у справі №127/7235/14-ц позов ОСОБА_4 до обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» в особі ради засновників Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гамма-КонсалтингВ» , Приватного сільськогосподарського підприємства В«Агро-дімВ» про визнання незаконними та скасування протоколів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено частково. Визнано незаконними протоколи Ради засновників обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» №1 від 3 березня 2014 року та №1 від 11 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» та скасовано дані протоколи. Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді генерального директора обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» з 11 березня 2014 року. Стягнуто з обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2014 року до дня поновлення на роботі в сумі 27641 грн. 10 коп. (без утримання обов'язкових платежів). Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гамма-КонсалтингВ» та Приватного сільськогосподарського підприємства В«Агро-дімВ» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Гамма-КонсалтингВ» та Приватного сільськогосподарського підприємства В«Агро-дімВ» на користь ОСОБА_4 2 500 грн. витрат на правову допомогу та 520 грн. 01 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. (а.с. 6-9).

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 02 грудня 2014 року апеляційну скаргу відповідача - Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінничина» задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року скасовано в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг» та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Дім» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., а також 2500 грн. витрат на правову допомогу та 520 грн. 01 грн. судового збору в дохід держави. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог ОСОБА_4 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг» та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-дім» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 25000 грн. - відмовлено повністю. Стягнуто з Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінничина» в дохід держави судовий збір в розмірі 520 грн. 01 коп. В решті рішення залишене без змін. (а.с. 10-13).

Отже, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року, в частині визнання незаконними протоколів Ради засновників обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» №1 від 3 березня 2014 року та №1 від 11 березня 2014 року про звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» та скасування даних протоколі, поновленння ОСОБА_4 на роботі на посаді генерального директора обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» з 11 березня 2014 року та стягнення з обласної асоціації «³нницька громадська телерадіокомпанія «³нниччинаВ» на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 березня 2014 року до дня поновлення на роботі в сумі 27641 грн. 10 коп., набрало законної сили 02 грудня 2014 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2015 року, скаргу Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» на дії та рішення заступника начальника Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції та скасування постанов було задоволено частково.

Визнано неправомірними дії заступника начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_7 щодо неналежного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 30 вересня 2014 року боржникові та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 вересня 2014 року (ВП № 44904192).

Визнано неправомірною та скасовано постанову заступника начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_7 від 30 вересня 2014 року (ВП № 44904192) про закінчення виконавчого провадження від 30 вересня 2014 року з примусового виконання виконавчого листа № 127/7235/14-ц від 26 вересня 2014 року. У решті вимог відмовлено. (а.с. 48-51, 53-58).

Вказаними ухвалами, зокрема встановлено, що 26 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції із заявою про прийняття на примусове виконання виконавчого листа №127/7235/14-ц, виданого 26 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області про його поновлення на роботі.

Постановою заступника начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_7 від 30 вересня 2014 року (ВП № 44904192) при примусовому виконанні вказаного листа відкрито виконавче провадження про поновлення ОСОБА_8 на роботі на посаді генерального директора Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» з 11 березня 2014 року. Боржником у вказаній постанові вказано Обласну асоціацію «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» із зазначенням адреси: м. Вінниця, вул. Театральна, 10.

Згідно з Актом державного виконавця від 30 вересня 2014 року ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаді Генерального директора ОА Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина». Підстава - Наказ №37ос від 26 вересня 2014 року. Умови праці забезпечено. До роботи допущено як директора.

Встановлено, що наказ №37-ос від 26 вересня 2014 року про поновлення на роботі ОСОБА_4, прийняв та підписав сам ОСОБА_4 на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області №127/7235/14-ц від 26 вересня 2014 року. Згідно з цим наказом ОСОБА_4 наказано приступити до виконання обов'язків Генерального директора Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» з 11 березня 2014 року та провести реєстрацію зміни керівника в ЄДР.

Згідно з постановою заступника начальника Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_7 від 30 вересня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №127/7235/14-ц виданого 26 вересня 2014 року, закінчено.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстра - відомості про керівника підприємства не змінено, а керівником значиться ОСОБА_3 а також, що орган, який згідно із Статутом має право прийняття та звільнення з посади Генерального директора, а саме ради засновників Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» (станом на день ухвалення рішення суду) рішення про прийняття ОСОБА_4 на посаду Генерального директора на виконання судового рішення, не приймав.

ОСОБА_4 фактично не був допущений до виконання обов'язків Генерального директора, оскільки правом розпорядчого підпису володіє ОСОБА_3 і в нього ж знаходиться печатка Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина».

Фактичне поновлення позивача на роботі відбулось 15 липня 2015 року.

Таким чином, період з 27.09.2014 року по 15.07.2015 року є часом вимушеного прогулу позивача внаслідок затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (частина 5 статті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов'язковості з моменту проголошення.

Обов'язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина 5 статті 124 Конституції України).

Отже, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.34 Постанови №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Отже аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Частиною 2 статті 14 ЦПК України визначено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У випадку невиконання цього обов'язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження".

Так, частиною 1 статті 76 Закону рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що невиконання судового рішення відбулось не з вини відповідача.

Встановивши той факт, що після ухвалення рішення про визнання незаконним звільнення позивача та поновлення його на роботі, його поновлено на роботі лише 15 липня 2015 року, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача.

Колегія суддів відхиляє заперечення апелянта про безпідставне взяття до уваги судом першої інстанції довідки про середню заробітну плату позивача, оскільки як вірно зазначив суд, даний факт був встановлений рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.09.2014 року, а тому відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України повторному доказуванню не підлягає.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (долі Порядок).

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду також посилання апелянта на те, що позивач пропустив встановлений тримісячний строк звернення до суду, оскільки згідно ст. 238 Кодексу законів про працю України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

З посиланням на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року по справі №1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України та рішення від 15 жовтня 2013 року по справі №1-13/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці", суд першої інстанції обргунтовано відхилив заперечення відповідача та навів мотиви з яких відмовив у задоволенні заяви відповідача про застосування строків встановлених статтями 228,223 КЗпП України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з підстав зазначених в апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Однак, згідно п.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги , якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов»язковою підставою для скасування рішення.

Так, при задоволенні вимог позивача про стягнення компенсації за невикористану відпустку у сумі 3 141 грн 65 коп., поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що згідно положень ст. 24 Закону України « Про відпустки» дана компенсація виплачується при звільненні працівника, тоді як позивача рішенням суду було поновлено на посаді, і з заявою про надання відпустки ОСОБА_4 до відповідача не звертався та відмови не отримував, а отже факту порушення його права на відпустку не доведено.

Згідно статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, крім іншого є неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 3 141 грн 65 коп підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу голови правління Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2016 року в частині задоволення вимог про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку у сумі 3 141 грн 65 коп скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення.

У задоволенні вимог ОСОБА_4 до Обласної асоціації «Вінницька громадська телерадіокомпанія «Вінниччина» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.О. Голота

Судді П.В. Кучевський

ОСОБА_11

/підписи/

Згідно з оригіналом: