ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 грудня 2016 р. Справа № 802/3690/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О. ,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Бесараба А.А.,
представника третьої особи: Кокизи О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростівецька сільська рада Жмеринського району про визнання протиправним рішення
в с т а н о в и в :
21.09.2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.06.2015 року №2-682/20-15-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Згідно п. 3 вказаного Наказу було зобов'язано Управління Держземагентства у Жмеринському районі при надходженні проекту, забезпечити у встановленому законом порядку погодження документації із землеустрою, а також реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Землевпорядною організацією ТОВ "Віатерра" розроблено позивачу та іншим громадянам, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) за межами населеного пункту на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. У відповідності до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України Проект відведення було подано на погодження до Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області. За наслідками розгляду Проекту відведення, відповідачем винесено висновок від 09.09.2015 року №281 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення особистих селянських господарств на території Коростівецької сільської ради". Пунктом 7 вказаного висновку зобов'язано власників земельної ділянки здійснити подальше погодження Проекту відведення з органом місцевого самоврядування, а саме з Коростівецькою сільською радою Жмеринського району Вінницької області. На думку позивача, п. 7 висновку від 09.09.2015 року №281 є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.11.2016 року, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 року - скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 18.11.2016 року адміністративну справу прийнято до провадження судді та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечив, в задоволенні адміністративний позову просив суд відмовити.
Представник третьої особи Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області також просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
В грудні 2014 року ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до ГУ Держземагенства у Вінницькій області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. ГУ Держземагенства у Вінницькій області відмовило їм у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, така відмова мотивована тим, що дані земельні ділянки відповідно до рішень колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року, які введено в дію наказом Держземагенства України від 15.10.2014 року №328, включено до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на торги.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2015 року позов задоволено повністю та визнано протиправними відмови Головного управління Держземагенства у Вінницькій області щодо позивачів. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду набрало законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015 року.
Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області за №№2-684/20-15-сг, 2-681/20-15-сг, 2-682/20-15-сг, 2-682/20-15-сг, 2-683/20-15-сг від 19.06.2015 (т.1 а. с. 76-80) надано дозволи позивачу та третім особам на стороні позивача на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. Зокрема, в наказі вказано, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню у встановленому законодавством порядку.
24.06.2015 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та землевпорядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Віатерра" укладено Договір №121 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1 а. с. 9).
Відповідно до Висновку за №281 від 09.09.2015 року , Управлінням Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області розглянуто проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 10,0000 га на території Коростівецької сільської ради громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 із земель запасу (пасовище) Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. За результатами розгляду зазначено, що вказаний проект може бути погоджений після усунення зауважень зазначених у Висновку та погодженні у відповідності до зазначеного (т.1 а.с. 28-29).
Так, пунктом 7 Висновку визначено, що у відповідності до рішення Коростівецької сільської ради 32 сесії 6 скликання від 31 січня 2015 року, зазначені в проекті площі земельних ділянок закріплені як такі що можуть бути надані учасникам АТО які проживають на території Коростівецької сільської ради. Тому виникає необхідність в погодженні зазначеної документації із землеустрою в органах місцевого самоврядування для недопущення виникнення соціальної напруги серед населення.
Згідно рішення Коростівецької сільської ради 32 сесії 6 скликання від 31 січня 2015 року (т.1 а. с. 44) при зверненні громадян, які беруть участь в АТО було прийнято рішення сесії для недопущення виникнення соціальної напруги "Про закріплення площі, яка може бути надана учасникам АТО, які проживають на території ради для ведення особистого селянського господарства". Водночас, як зазначено в листі сільської ради за №344 від 02.10.2015 (т. 1 а. с. 42) Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі звернулося в усній формі до Коростівецької сільської ради щодо закріплення площ учасникам АТО.
Листом за №356 від 29.10.2015 року повідомлено суд, що зазначена ділянка використовувалась і використовується в даний час, як громадське пасовище громадянами с. Коростівці відповідно до рішення Коростівецької сільської ради від 31.01.1992 року 8 сесії 21 скликання. Разом з тим, на даний час по даній земельній ділянці Коростівецькою сільською радою надано дозвіл на отримання плану викопіювання трьом учасникам АТО та потупило ще три заяви від учасників АТО про отримання плану викопіювання, які будуть розглянуті на черговій сесії сільської ради (т. 1 а. с. 100).
Згідно листів Коростівецької сільської ради слідує, що 8 жовтня 2015 року 37 сесією 6 скликання, сільська рада вирішила погодити надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,0 га із земель запасу державної власності згідно плану викопіювання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жителям с. Коростівці (т. 1 а. с. 101, 102).
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача, насамперед посилається на те, що в силу вимог ч. 7 ст. 186-1 ЗК України відповідач не вправі вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступними мотивами.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).
Крім того, частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з пп. 31, 50 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
В силу положень ч. 9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч. 11 ст. 118 ЗК України).
Суд зауважує, що у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час вирішення питання про погодження Проекту землеустрою відповідач керувався рішенням Коростівецької сільської ради 32 сесії 6 скликання від 31 січня 2015 року, згідно якого, при зверненні громадян які беруть участь в АТО, для недопущення виникнення соціальної напруги, було вирішено закріпити площу, яка може бути надана учасникам АТО, які проживають на території ради для ведення особистого селянського господарства. Крім того вказав, що оскаржуваний Висновок є відмовою у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
З огляду на викладене, оскаржуваний Висновок Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області за №281 від 09.09.2015 року "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення особистих селянських господарств на території Коростівецької сільської ради" по своїй сутті є рішенням про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно із частиною п'ятою та абзацом 1 частини шостої статті 186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Аналіз наведених вище норм закону, дає підстави для висновку, що розглядаючи питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідний суб'єкт владних повноважень може прийняти одне з двох рішень: або затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність, або ж відмовити у вчиненні таких дій. Відповідні повноваження органу виконавчої влади мають дискреційний характер, тобто, дають можливість на власний розсуд вибрати один з двох варіантів рішення.
З наведеного слідує, що в судовому порядку оскарженню підлягає саме рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність. Разом з тим, звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач просив визнати протиправними та скасувати п. 7 Висновку управління Держгеокадасту у Жмеринському районі Вінницької області від 09.09.2015 року №281 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення особистих селянських господарств на території Коростівецької сільської ради", яким запропоновано погодити проектну документацію із землеустрою в органах місцевого самоврядування для недопущення виникнення соціальної напруги серед населення.
Згідно положень ч. 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України, органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Отже, частиною сьомою статті 186-1 Земельного кодексу України чітко встановлено, що територіальному органу Держгеокадастру забороняється вимагати надання погодження проекту щодо відведення земельної ділянки органам місцевого самоврядування.
З огляду на те, що приймаючи оскаржуваний Висновок, тобто, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач послався на необхідність погодження поданої позивачем документації із землеустрою в органах місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що Висновок Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області від 09.09.2015 року №281 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення особистих селянських господарств на території Коростівецької сільської ради" є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги належить задовольнити.
Також слід наголосити на тому, що Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду 17.11.2016 року у справі №130/60/16-а, рішення 32 сесії 6 скликання Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 31.01.2015 року про закріплення площі, яка може бути надана учасникам АТО для ведення особистого селянського господарства жителям Коростівецької сільської ради орієнтовною площею 8 га та 13,7 га, загальною площею 21,7 га визнано протиправним та скасовано.
Здійснення правосуддя в адміністративних судах України базується на принципах адміністративного судочинства. Одним з них є принцип диспозитивності.
Так, згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами ст. 162 КАС України, приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, та з метою повного захисту прав позивача та відновлення порушеного права, зобов'язати Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 10,0000 га на території Коростівецької сільської ради громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 із земель запасу (пасовище) Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області від 09.09.2015 року №281 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) для ведення особистих селянських господарств на території Коростівецької сільської ради".
Вийти за межі позовних вимог.
Зобов'язати Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 10,0000 га на території Коростівецької сільської ради громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 із земель запасу (пасовище) Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держгеокадастру у Жмеринському районі Вінницької області (вул. Центральна, 9, м. Жмеринка, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39817278).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2016 |
Оприлюднено | 14.12.2016 |
Номер документу | 63316399 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні