Ухвала

від 08.12.2016 по справі 808/3760/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

08 грудня 2016 року Справа № 808/3760/16

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Матяш О.В., розглянувши адміністративний позов Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ «Запорізькі Цифрові Комунікації» про стягнення штрафу та пені,

ВСТАНОВИВ:

06.12.2016 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу, яка встановлює обов'язкові вимоги до позовної заяви.

Згідно з п.4. ч. 1 ст. 106 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: позивач просить стягнути з відповідача 22458 гривень штрафу та пені, згідно з рішенням Національної ради №976 від 03.06.2016, проте в позові відсутній виклад фактичних обставин щодо прийняття цього рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позову не додано доказів отримання цього рішення відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Але до позову не додано документу про сплату судового збору.

За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Одночасно цей Закон визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору. Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Суддя звертає увагу позивача на те, що він не має пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір». З таких підстав позивач зобов'язаний додати до позову документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 вказаної статті, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз. 2 ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати на день подачі позову становить 1378 гривень.

Оскільки 1,5 відсотка ціни позову складають 336,87 (22458 : 100 х 1,5) гривень, що є меншим ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2016, ставка судового збору, встановлена за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень цього позову майнового характеру, в 2016 році складає 1378 гривень.

Всупереч вимогам ч.3 ст.106 КАС України позивач не додав до позову документу про сплату судового збору в зазначеному розмірі. Між тим, додав клопотання про відстрочення сплати судового збору. Дослідивши змістостаннього й додані до позову докази, суддя вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87, 88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір», повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору, а повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано лише до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч.2 ст.10 КАС України, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суддя зазначає, що позивачем не надано жодного доказу відсутності на його рахунках грошових коштів, а тому матеріали позовної заяви не дають можливості задовольнити вказане клопотання та відстрочити позивачу сплату судового збору за подання даного позову.

Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху.

Керуючись ст.ст.106, 108 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до ТОВ «Запорізькі Цифрові Комунікації» про стягнення штрафу та пені - залишити без руху, надавши позивачу термін до 03 січня 2017 року (з урахуванням строку на пересилання поштою) для усунення недоліків заяви.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду уточненого позову з викладом фактичних обставин щодо прийняття рішення №976 від 03.06.2016, його узгодження, доказів його отримання відповідачем та документу про сплату судового збору у розмірі 1378 гривень.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш