Постанова

від 08.12.2016 по справі 820/5101/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 грудня 2016 р. № 820/5101/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Абоян І.І.

за участі представників сторін:

позивача - Лазаренко І.В.

відповідача - Лукянцева С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпет» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІПЕТ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЮНІПЕТ", ТОВ), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківський області (далі по тексту - відповідач, Центральна ОДПІ) в якому, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001151402 від 01.09.16 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму два мільйона сто вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 00 коп. (у т.ч донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1573966, 00 грн. та за штрафними санкціями 786983,00 грн.)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем за результатами проведення перевірки мають бути скасовані, оскільки висновки акта перевірки, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення - рішення, суперечать діючому законодавству України. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими, прийнятими відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ними своїх повноважень, а отже такими, що підлягають скасуванню.

Позивач вважає, що платник податків не несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність та інші дії своїх контрагентів та їхніх контрагентів. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Зазначає, що підставою для висновків про відсутність реальності вчинення господарських операцій з контрагентами стала податкова інформація, яка надійшла до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківський області від інших податкових інспекцій:

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області :від 07.05.2015 року №2687/20-33-22-04-07 щодо ТОВ "Фармафлекс" (код ЄДРПОУ 36987674) за звітні періоди декларування ПДВ листопад-грудень 2014 року, січень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області : від 08.06.2015 року №3524/7/20-33-22-04-07/36987674 щодо ТОВ "Фармафлекс" (код ЄДРПОУ 36987674) за звітні періоди декларування ПДВ лютий, березень, квітень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області :від 08.06.2015 року №3534/7/20-33-22-04-07/39172226 щодо ТОВ "Етек-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39172226) за звітні періоди декларування ПДВ лютий, березень, квітень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2015 року №1240/7/20-33-14-02 щодо ТОВ "Етек-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39172226) за звітні періоди декларування ПДВ травень-червень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 10.09.2015 року №697/7/20-33-22-02-12 щодо ТОВ "Віва-Торг" (код ЄДРПОУ 39457402) за звітні періоди декларування ПДВ травень-липень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 18.11.2015 року №1779/7/20-33-22-02-04 щодо ТОВ "ОптІма-Д" (код ЄДРПОУ 39593898) за звітні періоди декларування ПДВ травень-липень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 08.12.2015 року №2057/7/20-33-22-04-07 щодо ТОВ "ОптІма-Д" (код ЄДРПОУ 39593898) за звітні періоди декларування ПДВ жовтень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Індустріальної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 13.01.2016 року №3/20-36-22-05-09 щодо ТОВ "АКТАВІЯ-М" (код ЄДРПОУ 39904920) за звітні періоди декларування ПДВ жовтень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Головного управління ДФС у Харківській області від 18.02.2016 року №63/20-40-22-09/39904920 щодо ТОВ "АКТАВІЯ-М" (код ЄДРПОУ 39904920) за звітні періоди декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків,

- від Центральної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 12.04.2016 року №696/20-30-14-01/39922913 щодо ТОВ "ЛЄММІК (код ЄДРПОУ 39922913) за звітні періоди декларування ПДВ грудень 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з платниками податків.

На думку позивача, зазначена податкова інформація не може бути доказом по справі в розумінні статті 70 КАСУ, оскільки така інформація не є первинним документом бухгалтерського та податкового обліку підприємства, що підтверджує або спростовує факт руху активів платника податку та руху його капіталу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав та мотивів, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив повністю відмовити в його задоволені, надавши суду свої письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІПЕТ", як юридична особа зареєстроване 07.09.2010 року Департаментом реєстрації Харківської міської ради згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та діє на підставі статуту, код за ЄДРПОУ 37187382, місце реєстрації 61093, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський шлях, 115, фактично підприємство знаходиться за адресою м. Харків, вул. Зернова,4, згідно договору на суборенду нежитлове приміщення №01/08-02 від 01.08.2012 укладеного між ТОВ "ЮНІПЕТ" з ТОВ «НВП «Сузір'я».

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 08.09.2010 р. за № 31170 та на момент проведення перевірки він перебував на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, зокрема, зареєстрований платником податку на додану вартість від 17.09.2010 року, індивідуальний податковий номер 371873820315.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ, позивач здійснює наступні види господарської діяльності:

Код КВЕД 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин;

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний);

Код КВЕД 75.00 Ветеринарна діяльність

Судом також встановлено, що з 09.08.2016 року по 17.08.2016 року посадовими особами Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, на підставі п.п 20.1.4 п. 20 ст. 20, ст.. 75, п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЮНІПЕТ" (податковий номер 37187382) з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносин з ТОВ «Етек-Сервіс» (пн. 39172226), ТОВ «Оптіма-Д» (пн. 39593898) за період за серпень 2015 року-жовтень 2015 року, з ТОВ «Актавія-М» (пн. 39904920) за жовтень 2015 року, грудень 2015 року, з ТОВ «Лєммік» за період грудень 2015 року, з ТОВ «Віва-торг» (пн. 39457402) за червень 2015 року-липень 2015 року, ТОВ «Фармафлекс» (пн.36987674) за січень 2015 року-березень 2015 року.

У висновках акту від 25.08.2016 року № 3260/20-30-14-02-08/37187382 встановлено :

- порушення п. 198.1, п.198.3, ст.198, п. 201.6, п. 200 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість до сплати в сумі 1573966, 00 грн.;

- Не підтверджено реальність здійснення господарської діяльності їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Етек-Сервіс» (пн. 39172226), ТОВ «Оптіма-Д» (пн. 39593898) за період за серпень 2015 року-жовтень 2015 року, з ТОВ «Актавія-М» (пн. 39904920) за жовтень 2015 року, грудень 2015 року, з ТОВ «Лєммік» за період грудень 2015 року, з ТОВ «Віва-торг» (пн. 39457402) за червень 2015 року-липень 2015 року, ТОВ «Фармафлекс» (пн.36987674) за січень 2015 року-березень 2015 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001151402 від 01.09.16 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ у сумі 2360949,00 грн. (у тому числі за основним платежем 1573966 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 786983 грн.),

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ "Фармафлекс".

судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець ) та ТОВ "Фармафлекс " (постачальник) був укладений договір поставки № 24 від 04.07.2014 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар. Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням,зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ "Етек-Сервіс".

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець ) та ТОВ "Етек-Сервіс" (код ЄДРПОУ 39172226) (постачальник) був укладений договір поставки № 151214 від 15.12.2014 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар. Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням,зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ "Етек-Сервіс".

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець ) та ТОВ «Віва-торг» (пн. 39457402) (постачальник) був укладений договір поставки № 020615 від 02.06.2015 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар.

Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

4)Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець ) та ТОВ «ОПТІМА-Д» (пн. 39593898) (постачальник) був укладений договір поставки № 0308 від 03.08.2015 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар.

Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

5) Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець) та ТОВ «Актавія-М» (пн. 39904920) (постачальник) був укладений договір поставки №12 від 12.10.2015 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар.

Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

6) Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЮНІПЕТ" (покупець) та ТОВ «Лєммік» (пн. 39922913) (постачальник) був укладений договір поставки №26101 від 26.10.2015 року.

Згідно п. 1.1 зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар.

Предметом поставки є товари для тварин з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3. договору).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується копіями видаткових накладних, прибутковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними

Факт оплати підтверджується копіями платіжних доручень.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару у ТОВ «Етек-Сервіс», ТОВ «Оптіма-Д»,ТОВ «Актавія-М» (пн. 39904920), ТОВ «Лєммік», ТОВ «Віва-торг» (пн. 39457402) ,ТОВ «Фармафлекс» здійснювалось саме в межах господарської діяльності.

Основними покупцями товарів для тварин у перевіряємому періоді були:

ТОВ «Союз супермаркетів Харкова» згідно договору №0204/2 від 02.04.2012 року,

ТОВ «Компанія «Гранд-маркет» згідно договору №44/К216 від 01.02.2014 року,

Спільне Українське-Американське підприємство «Європоль» у формі ТОВ № 560 від 25.11.2015 року,

ТОВ «Кванта 2007» згідно договору №010111 від 01.01.2011 року

ТОВ «Восторг» згідно договору №321 від 11.10.2010 року,

ТОВ «Маркасон» згідно договору №84/08-15 від 03.08.2015 року,

ТОВ «Виал-Маркет» згідно договору №110/к-303 від 28.09.2010 року,

ТОВ «Альфа-Продукт» згідно договору №113к136 від 01.11.2012 року,

ТОВ «Альфа-Ретеил» згідно договору №110к0501 від 28.09.2010 року,

ТОВ «ПКФ «ЮНА-СЕРВІС» згідно договору №0604015/1 від 06.04.2015 року,

ТОВ «Горяц-Т» згідно договору №070405/1 від 07.04.2015 року,

ЧПТП «Екстра» згідно договору №141215/1 від 14.11.2015 року,

ТОВ «Євроекспорт-2000» згідно договору №010915/1 від 01.09.2015 року,

ТОВ «Мега-трейд» згідно договору №0112к 253 від 01.08.2012 року,

ТОВ «Таврія Плюс» згідно договору №507 від 11.10.2010 року,

ТОВ «Таврія І» згідно договору №390 від 11.10.2010 року,

ТОВ «Фоззі-Фуд» згідно договору №776 від 17.01.2011 року,

про що свідчать оформлені належним чином первинні документи.

З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось за допомогою ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання транспортних послуг б/н від 01.02.2015 р. та за допомогою ФОП ОСОБА_4 на підставі договору про надання транспортних послуг б/н від 05.01.2015 р.

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних послуг.

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договором товар поставлявся до виробничо-складських приміщень позивача, які належать йому на підставі договорів оренди:

- договір оренди №115 від15.07.2015 з ПАТ «ХАРКІВОПТ» за адресою м.Харків, вул.Матросова, буд.8-а ;

- договір суборенди № 01/08-02 від 01.08.2012 р. з ТОВ «НВП «Сузір'я» за адресою м.Харків, вул.Зернова, буд.4;

- договір суборенди № 05/11-02 від 03.11.2011 р. ТОВ «НВП «Сузір'я» за адресою м.Харків,вул.Аскольдівська, буд.7 ;

- договір суборенди № 13/09-01 від 13.09.2012 р.з ТОВ «НВП «Сузір'я» за адресою м.Харків, вул.Зернова, буд.4;

- договір оренди № 01/09-1 від 01.09.2012 р. з громадянином ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1;

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України)

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства суд дійшов до висновку, що договір був складений з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договором за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

В силу приписів п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 вищевказаного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товарів (послуг), і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Як вбачається з акта перевірки від 25.08.2016 року № 3260/20-30-14-02-08/37187382, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України, відповідач посилається на отриману від Західної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області , від Індустріальної об'єднаної ДПІ у м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, від Головного управління ДФС у Харківській області податкову інформацію по взаємовідносинам з ТОВ «Етек-Сервіс» (пн. 39172226), ТОВ «Оптіма-Д» (пн. 39593898) за період за серпень 2015 року-жовтень 2015 року, з ТОВ «Актавія-М» (пн. 39904920) за жовтень 2015 року, грудень 2015 року, з ТОВ «Лєммік» за період грудень 2015 року, з ТОВ «Віва-торг» (пн. 39457402) за червень 2015 року-липень 2015 року, ТОВ «Фармафлекс» (пн.36987674) за січень 2015 року-березень 2015 року

З цього приводу суд зазначає, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат та визнання податкового кредиту непідтвердженим. Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи податкова інформація інших податкових органів. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та сплати податку до бюджету. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку, є індивідуальною і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених товарів були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач та його контрагент, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ, на момент здійснення господарської операції були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору.

За таких обставин суд приходить до висновку про правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств у перевіряємому періоді.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення № 0001151402 від 01.09.16 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпет» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.09.2016 року №0001151402 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Стягнути з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпет» сплачений судовий збір в сумі 32771 (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 09.12.2016 року.

Суддя А.В. Зінченко