Ухвала

від 01.12.2016 по справі 921/361/16-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"01" грудня 2016 р. Справа №921/361/16-г/17 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали скарги №10-09/136 від 04.10.2016р. (вх.№17262 від 05.10.2016р.) публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Тернопіль,

про визнання незаконними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області у справі:

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Тернопіль

до відповідача: Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль

про стягнення 5905,39грн заборгованості,

за участю представників:

скаржника: ОСОБА_1, довіреність №2277 від 28.12.2015р.;

Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області: ОСОБА_2, довіреність №25 від 18.01.2016р.;

боржника: ОСОБА_3, доручення №454-01.07 від 28.11.2016р.

Скаржник - публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Тернопіль, звернувся 05 жовтня 2016 року (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№17262 від 05.10.2016р.) до господарського суду Тернопільської області із скаргою №10-09/136 від 04.10.2016 р. на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, в якій просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення наказу господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р., виданого на примусове виконання рішення суду від 21.07.2016р. у даній справі без виконання; та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р.

Ухвалою суду від 10.10.2016р. скаргу стягувача прийнято до розгляду в судовому засіданні на 25.10.2016р. з подальшим неодноразовим відкладенням її розгляду, востаннє, на 01.12.2016р. з підстав, наведених в ухвалах суду від 25.10.2016р. та 17.11.2016р.

В судових засіданнях представник скаржника підтримав подану скаргу з підстав, викладених у ній та з урахуванням додатково поданих документів на її обґрунтування, письмових пояснень №10-09/139 від 12.10.2016р. (вх.№17791 від 17.10.2016р.), №10-09/147 від 02.11.2016р. (вх.№18929 від 03.11.2016р.), №10-09/155 від 17.11.22016р. (вх.№19830 від 17.11.2016р.).

Представником боржника до матеріалів справи долучено розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №157-од від 22.03.2016р. "Про затвердження положень про управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження і відділ туризму облдержадміністрації" та №757-од від 09.12.2015р. "Про упорядкування структури обласної державної адміністрації". В судовому засіданні 01.12.2016р. представник боржника пояснив, що на даний час Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації реорганізовано шляхом поділу на дві юридичні особи і на даний час не здійснює діяльності.

Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області та його уповноважений представник в судових засіданнях заперечив доводи, викладені скаржником у скарзі, просив суд припинити провадження по розгляду даної скарги, з підстав, наведених у клопотанні без номеру від 01.12.2016р. (вх.№20781 від 01.12.2016р.) та з посиланням на долучені до справи документи (клопотання без номеру від 17.11.2016р. (вх.№19841 від 17.11.2016р.).

Розглянувши подану скаргу, додатково долучені до неї документи, заслухавши у судовому засіданні пояснення присутніх учасників судового процесу, господарський суд встановив такі обставини.

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилася справа №921/361/16-г/17, порушена 29.06.2016р. за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Тернопіль, до Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, м.Тернопіль, про стягнення 5 905,39грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги згідно договору про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти №256 від 24.03.2016р. з яких: 5549,72грн основного боргу, 214,11грн пені, 108,67грн інфляційних втрат, 32,89грн 3% річних та 1378грн в повернення сплаченого удового збору.

Рішенням господарського суду від 21.07.2016р. позов задоволено повністю.

На примусове виконання даного рішення господарським судом Тернопільської області в порядку ст.117 ГПК України 06.09.2016р. видано відповідний наказ.

Як свідчать подані до скарги матеріали, стягувач 23.09.2016р. звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області із заявою №10-09/133 про виконання даного наказу суду.

Втім, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області виконавчий документ згідно листа №12-018/270-4272 від 27.09.2016р. повернуто стягувачеві без виконання з посиланням на те, що боржник за судовим наказом - Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, на момент його пред'явлення до виконання, відсутній на обслуговуванні у казначейській установі. Додатково зазначив, що відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації №757-од від 09.12.2015р. Департамент реорганізовано шляхом поділу на Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження та Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, з визначенням їх правонаступниками зобов'язань, прав та обов'язків Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА.

Одночасно, територіальним органом казначейства рекомендовано стягувачеві звернутися до органу, який видав виконавчий документ, із відповідною заявою з метою здійснення заміни особи боржника його правонаступником.

Скаржник, не погоджуючись з такими діями Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області звернувся до господарського суду, в порядку ст.121 2 ГПК України зі скаргою, в якій вважає дії казначейства необґрунтованими, такими, що не відповідають приписам Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011р., та фактично свідчать про ухилення від виконання рішення суду, котре набрало законної сили, що проявляється у відмові вжити усі необхідні заходи, спрямовані на виконання наказу суду, визначені законом.

Судом з'ясовано, що згідно з розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 09.12.2015р. №757-од дійсно Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження та Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації є правонаступниками зобов'язань, прав та обов'язків Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації. Відповідно, додатком №2 до розпорядження погоджено склад комісії з припинення діяльності боржника.

Розпорядженням голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22.03.2016р. №157-од затверджено Положення про Управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації, а також Положення про Відділ туризму Тернопільської обласної державної адміністрації. Пунктом 3 даного правового акту індивідуальної дії обумовлено, що він набирає чинності з моменту державної реєстрації юридичних осіб (Управління та Відділу).

Відповідно до наданих органом казначейської служби копій заяв про закриття рахунків від 06.05.2016р., 12.01.2016р., 21.01.2016р.. 17.05.2016р., 06.05.2016р. підтверджуються доводи останнього щодо звернення Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації до Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області з проханням закрити бюджетні рахунки №№37116070088618, 35215003088618, 37119044088618, 35314023088618, 35329115088618.

Листом №02-2411/07-12 від 12.05.2016р. Тернопільська ОДА повідомила Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про виключення (вилучення) Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 39356826) з реєстру мережі розпорядників та одержувачів коштів Держбюджету в 2016 році (реєстр змін №45 від 10.05.2016р.).

Також, 17.05.2016р. Департаментом розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА було подано ліквідаційний баланс та фінансово-бюджетну звітність станом на 17.05.2016р. до управління консолідованої звітності.

Таким чином, матеріали справи свідчать про вжиття боржником заходів та вчинення дій, спрямованих на проведення реорганізації Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 39356826). Водночас, як вбачається з спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001711808 від 17.11.2016р., отриманого судом за електронним запитом від 17.11.2016р., 14.12.2015р. державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію рішення засновника Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА про його припинення шляхом реорганізації, однак з розділів "Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення" та "Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення" слідує, що процедура ліквідації Департаменту на даний час не завершена, а юридична особа - Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА, не є припиненою, оскільки такий запис за ідентифікаційним кодом особи 39356826 в Реєстрі відсутній.

Проаналізувавши подані учасниками судового процесу документи на обґрунтування своїх доводів та заперечень, враховуючи встановлені обставини справи та заслухавши пояснення присутніх представників, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження".

ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій/бездіяльності державного виконавця.

Статтею 1 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) є сукупністю дій, визначених у цьому ОСОБА_4 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим ОСОБА_4, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_4, а також рішеннями, які відповідно до цього ОСОБА_4 підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 статті 6 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів..

Оскільки, виходячи із правових засад, закріплених у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.124 Конституції України, обов'язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист, оскарження особою певних дій або бездіяльності органу, який безпосередньо здійснює виконання відповідного судового рішення, є невід'ємною складовою реалізації такою особою права на судовий захист.

В свою чергу, механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження", ОСОБА_4 України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (його положення не застосовуються лише на рішення суду, за яким стягувачем є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належить до комунальної власності) та постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі - Порядок).

За приписами норми частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015р., Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, що реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Аналогічна норма передбачена у п.7 Положення про Державну казначейську службу України, котре затверджено Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011р., відповідно до якого Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення). Тобто, Державна казначейська служба України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Територіальним органом Казначейства України в даному випадку є Головне управління Державної казначейської служби у Тернопільській області, котре, в силу закону, несе обов'язки по виконанню рішення суду, де боржником виступає, зокрема, орган державної влади, установа, що фінансується за рахунок коштів Держбюджету України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників визначено Порядком, в тому числі, встановлено підстави повернення виконавчих документів без виконання.

Судом встановлено, що виконавчий документ - наказ суду від 06.09.2016р., виданий на примусове виконання рішення суду від 21.07.2016р., територіальним органом казначейства повернуто стягувачу по причині відсутності у органу казначейства на обслуговуванні особи боржника - Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА, та відповідно, відсутні рахунки такого боржника.

Так, підпунктом 1 п.9 Порядку встановлено, що виконавчий документ повертається без виконання у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням встановленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки .

Таким чином, наведений перелік підстав повернення виконавчого документу стягувачеві не є вичерпним.

Разом з тим, інші підстави повернення виконавчого документа мають бути чітко встановлені будь-якою іншою правовою нормою і підлягати лише обмеженому, а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому, на органи казначейства покладено обов'язок вживати заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів (підпункт 2 п.4 та підпункт 5 п.5 Порядку).

За приписами ст.9 Конституції України, ст.19 ОСОБА_4 України "Про міжнародні договори України", ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з нормами статті 17 ОСОБА_4 України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє, та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду №921/361/16-г/17 від 06.09.2016р. до виконання не прийнято та повернуто стягувачу.

Як зазначено вище, підставою повернення виконавчого документа послугував факт відсутності боржника на обслуговуванні.

Втім, ні Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, ні інший законодавчий акт не передбачає такої підстави повернення виконавчого документа без виконання, як відсутність боржника на обслуговуванні.

Як слідує з матеріалів справи, боржником є орган державної влади, а тому за імперативними вказівками, що викладені у статті 6 ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів із такого боржника може виконуватися виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у даному разі, - Головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Здійснивши системний аналіз обставин справи в сукупності із нормами закону, що регулюють порядок виконання судових рішень, зокрема, щодо стягнення коштів з Держбюджету, суд дійшов висновку про неправомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо відмови в прийнятті наказу суду до виконання та, відповідно, його невиконання порушує принцип обов'язковості виконання судових рішень, встановлений як нормами законодавства України, так і практикою Європейського суду з прав людини.

Більше того, згідно ст.104 ЦК України (ч.ч.1, 2) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Однак, за даними спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001711808 від 17.11.2016р., отриманого судом за електронним запитом від 17.11.2016р., на день пред'явлення наказу господарського суду від 06.09.2016р. в орган казначейства до виконання та станом на день розгляду скарги боржник у справі - Департамент розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської ОДА, як юридична особа не є припинена у встановленому законом порядку, а тому стосовна такого боржника мають бути вжиті встановлені законом заходи щодо прийняття наказу до виконання та безпосереднього стягнення коштів, оскільки такі дії є обов'язком органу казначейства як органу виконання судових рішень.

З приписів пункту 7 та 8 Положення вбачається, що казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах обласного, республіканського (Автономної республіки Крим) значення (у разі їх утворення). Казначейство України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами, організаціями.

З урахуванням наведеного суд вважає, що саме Державною казначейською службою України, в особі своїх територіальних органів на місцях, зокрема, головним управлінням Державної казначейської служби України у Тернопільській області, повинен виконуватися наказ господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р.

За таких обставин, скарга ПАТ "Укртелеком" в особі Тернопільської філії ПАТ "Укртелеком" на дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Посилання Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській на відсутність відповідних рахунків (їх закриття) для виплат за виданим судовим наказом не можуть прийнятися судом до уваги, оскільки реалізація особою (скаржником) права, що пов'язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання на всій території України (ст.ст.124, 129 Конституції України).

Щодо посилань представника казначейської служби на те, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, слід зазначити таке.

Нормами ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області наголошує на тому, що не є органом державної виконавчої служби та не входить до системи органів Міністерства юстиції України, а тому, подання стягувачем скарги суперечить нормам чинного процесуального законодавства, зокрема, статті 121 2 ГПК України.

Суд такі доводи відхиляє, оскільки оскарження дій чи бездіяльності органів Казначейства прямо не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, однак правила господарського процесуального законодавства, ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження" пов'язують виконання судового рішення не лише з органом державної виконавчої служби, а й органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, з огляду на той факт, що рішення у даній справі прийнято господарським судом; виконання судового рішення є останньою стадією судового процесу, незалежно від того, який орган здійснює його виконання, тому оскарження дій органу державної казначейської служби, як органу, який відповідно до законодавства України повинен здійснювати виконання рішення суду в цій справі підлягає оскарженню до органу, яким вирішено господарський спір між сторонами, що відповідає вимогам статті 121 2 ГПК України.

Аналогічна позиція викладена Вищим Господарським Судом України у постановах від 30.06.2016р. по справі №916/376/15-г та від 15.10.2014р. по справі №916/885/13.

В судовому засіданні 01.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Керуючись ст.ст.86, 121 2 ГПК України, ОСОБА_4 України "Про виконавче провадження", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №10-09/136 від 04.10.2016р. (вх.№17262 від 05.10.2016р.) публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ, в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Тернопіль, про визнання незаконними дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області у справі №921/361/16-г/17, - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення наказу господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р. №921/361/16-г/17 без виконання.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ господарського суду Тернопільської області від 06.09.2016р. №921/361/16-г/17 про стягнення з Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації (м.Тернопіль, вул.Грушевського, 8, ідентифікаційний код 39356826) - 5549 (п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять)грн 72коп. основного боргу, 32(тридцять дві)грн 89коп. 3% річних, 108(сто вісім)грн 67коп. інфляційних втрат, 214(двісті чотирнадцять)грн 11коп. пені та 1378(одну тисячу триста сімдесят вісім)грн в повернення судового збору на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Тернопільської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Тернопіль, вул.В.Чорновола, 1, ідентифікаційний код 01188052).

4. Ухвалу направити/видати (за заявою): публічному акціонерному товариству "Укртелеком", бульвар Тараса Шевченка, 18, м.Київ; Тернопільській філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком", вул.Чорновола, 1, м.Тернопіль; Департаменту розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації, вул.Грушевського, 8, м.Тернопіль; Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області, бульвар Тараса Шевченка, 39, м.Тернопіль.

Повний текст ухвали складено 08.12.2016р.

Суддя Н.О. Андрусик