Постанова

від 06.12.2016 по справі 905/2108/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.12.2016 справа №905/2108/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явився ОСОБА_4, довіреність №5 від 31.12.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» , м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі№905/2108/16 (суддя Мельниченко Ю.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» , м.Дніпро доТовариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» , м.Донецьк про та за зустрічним позовом до простягнення 135462,22грн. Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» , м.Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» , м.Дніпро стягнення 135675,74грн. У судовому засіданні 29.11.2016р. оголошувалася перерва до 06.12.2016р. о 12:20год

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» , м.Дніпро, позивач звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» , м.Донецьк про стягнення 135462,22грн., які складаються з боргу у сумі 116842,42грн., інфляційних у сумі 5257,91грн., 3% річних у сумі 912,33грн. та пені в сумі 12449,56грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. в частині оплати вартості виконаних робіт.

До початку розгляду справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» про стягнення 30% річних у сумі 135675,74грн. за порушення умов договору підряду №8573 від 02.02.2015р., а саме за прострочення виконання робіт та не надання повного комплекту документації. Керуючись ст.60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ухвалою господарського суду Донецької області від 26.07.2016р. зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі №905/2108/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» задоволені в повному обсязі, у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду в частині задоволення первісного позову мотивоване неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» зобов'язань за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. в частині оплати вартості виконаних робіт. За прострочення оплати нараховані інфляційні та річні на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також пеня - на підставі договору. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення мотивоване тим, що пункт 7.1.8 договору передбачає відповідальність підрядника в разі порушення строків виконання робіт, що унеможливлює стягнення з відповідача за зустрічним позовом 30% річних у сумі 135675,74грн. в порядку ст.536 ЦК України, оскільки вказана сума є не заборгованістю підрядника перед замовником, а мірою відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі №905/2108/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки, викладені в рішенні господарського суду Донецької області, є необґрунтованими та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального права, а саме не відповідають приписам статей 173, 179, 193, 199, 216, 217, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтям 525, 526, 612 ЦК України. Зазначає, що судом не встановлено, що п.7.1.8 договору суперечить чинному законодавству, не узгоджений сторонами або не є заходом відповідальності підрядника за порушення умов договору.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 29.11.2016р.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією розглянутий та долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.11.2016р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив рішення господарського суду залишити без змін.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про оголошення перерви в судовому засіданні апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, до 06.12.2016р. о 12:20год.

У судовому засіданні 06.12.2016р. представник відповідача підтримав позицію, викладену в попередньому судовому засіданні. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що позиція позивача викладена безпосередньо у відзиві на апеляційну скаргу та була висловлена в судовому засіданні 29.11.2016р., він не посилався на необхідність надання додаткових доказів, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

02.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» (далі - підрядник) був укладений договір підряду №8573 (далі - договір).

Відповідно до п.2.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, виконати роботи з поточного ремонту приміщень універсаму Брусниця за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 53 - (далі - роботи) в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику місце для проведення робіт, прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що сума договору на момент його підписання складає 863266,00грн. у тому числі ПДВ 143877,67грн. та визначається загальною вартістю фактично виконаних по договору робіт по розцінкам узгодженим сторонами в договірній ціні, з урахуванням вартості матеріалів та обладнання, які використовуються при виконанні робіт, придбаних підрядником за вирахуванням матеріалів та обладнання, переданих замовником підряднику, що відображається в договірній ціні.

Додатковою угодою №1 від 11.02.2016р. до договору сторони виклали пункт 2.2 договору в наступній редакції: В«Загальна сума договору складає 637855,97грн. у тому числі ПДВ 106309,33грн. та визначається загальною вартістю фактично виконаних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, які використовуються при виконанні робіт та придбаних підрядником».

Також, пунктами 1, 2 додаткової угоди №1 від 11.02.2016р. до договору підряду №8573 від 02.02.2015р. сторони узгодили, що в порядку та на умовах, визначених договором та додатковою угодою, підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, додатково виконати роботи з ремонту та монтажу об'єкта замовника за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 53 в обумовлений додатковою угодою строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити додаткові роботи на умовах договору та додаткової угоди. Загальна сума додаткових робіт складає 225410,03грн., у тому числі ПДВ 37568,34грн. та визначається загальною вартістю виконаних за додатковою угодою, узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні та технічному завданні додаткових робіт, а також вартістю матеріалів, які використовуються при виконанні робіт та придбаних підрядником за рахунок останнього.

Приписами пункту 4.1 договору передбачено, що кінцевою сумою договору є сума узгоджена сторонами в акті (актах за наявності додаткових робіт) здачі-приймання виконаних робіт виходячи з фактично виконаного об'єму робіт. Сума договору в будь-якому разі не може перевищувати суми узгоджені сторонами в договірній ціні та додаткових угодах до договору.

Оплата за договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений в договорі, в порядку зазначеному та узгодженому сторонами графіку фінансування (п.4.4).

Графік фінансування був узгоджений сторонами в додатку №2 до договору підряду №8573 від 02.02.2015р.: попередня оплата 50% від договірної ціни у сумі 431633,00грн. протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору; оплата за актом здачі-приймання виконаних робіт протягом 7 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за вираховуванням п.п.1 та 3 даного графіку, але не більше суми договірної ціни; оплата 3% від суми договірної ціни у сумі 25897,98грн. протягом 3 банківських днів по закінченню строку гарантійних зобов'язань на підставі рахунку підрядника.

Після укладення додаткової угоди №1 від 11.02.2016р. сторонами було узгоджено новий графік фінансування, а саме: попередня оплата 30% від договірної ціни у сумі 191356,79грн. протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору; залишок протягом 7 календарних днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за вираховуванням п.3 даного графіку, але не більше суми додаткової угоди; оплата 3% від суми договірної ціни у сумі 19135,68грн. протягом 3 банківських днів по закінченню строку гарантійних зобов'язань на підставі рахунку підрядника.

Відповідно до п.5.1 договору підрядник виконує роботи згідно узгодженого сторонами графіку виконання робіт (додаток №3). Загальний строк виконання підрядником робіт за договором складає 35 календарних днів, починаючи з дати здійснення першого платежу, згідно п.4.4.

Пунктом 6.1 сторони передбачили, що замовник має право здійснювати проміжне поетапне прийняття фактично виконаних об'ємів робіт, за результатами якого сторони складають проміжний акт. По закінченню виконання всього об'єму робіт, підрядник надає замовнику належно оформлену документацію: акт здачі-приймання виконаних робіт, довідку про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3, відомість ресурсів; виконавчу документацію згідно вимогам ДБН (в тому числі: виконавчі схеми, акти прихованих робіт, сертифікати та паспорти якості на використані матеріали та обладнання, санітарно-гігієнічні висновки на матеріали, журнали ведення робіт). Підрядник зобов'язаний надати кінцевий варіант підписаної документації не пізніше 30 календарних днів після закінчення робіт. У разі відсутності будь-якого з вище перелічених документів, замовник не приймає виконані роботи підрядником.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що він вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Строк дії договору додатковою угодою від 01.01.2016р. було продовжено сторонами до 31.12.2016р.

Згідно п.11.7 сторони підтверджують правильність вказаних в розділі 13 договору реквізитів. Уся інформація та документація, направлені на вказані електронні адреси, вважаються, направленими належним чином та такими, які отримані сторонами належним чином. Усі повідомлення, які надсилаються по електронній пошті, направляються з вкладенням сканованих документів, які мають рівну юридичну силу для сторін. У разі зміни електронних адрес, сторони негайно повідомляють про це один одного офіційним листом, в яком відображаються змінені адреси. Повідомлення про зміну електронних адрес або реквізитів є невід'ємною частиною договору.

На виконання умов договору підряду №8573 від 02.02.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» були перераховані на користь підрядника грошові кошти на загальну суму 501633,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення: №1000010801 від 17.02.2015р. на суму 431633,00грн.; №1000024178 від 14.04.2015р. на суму 70000,00грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» були виконані передбачені договором підряду №8573 від 02.02.2015р. роботи на загальну суму 637661,10грн., про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт (№1 за лютий 2016р. від 19.02.2016р. на суму 358393,82грн. у т.ч. ПДВ 59732,30грн., №2 (додаткові роботи) за лютий 2016р. від 19.02.2016р. на суму 279267,28грн. у т.ч. ПДВ 46544,55грн.) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за лютий 2016р. від 19.02.2016р. на суму 637661,10грн.).

Зазначені акти та довідка підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» зобов'язань за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. щодо оплати вартості виконаних робіт стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» 116842,42грн. боргу, інфляційних у сумі 5257,91грн., 3% річних у сумі 912,33грн. та пені в сумі 12449,56грн.

Звертаючись з зустрічною позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» 30% річних у сумі 135675,74грн. за порушення умов договору підряду №8573 від 02.02.2015р. В обґрунтування своїх вимог зазначає про порушення підрядником строків виконання робіт та не надання повного комплекту документації.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений між сторонами правочин №8573 від 02.02.2015р. за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що оплата по договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений в договорі, в порядку зазначеному та узгодженому сторонами графіку фінансування.

Відповідно до п.2 графіку фінансування до додаткової угоди №1 від 11.02.2016р. замовник зобов'язаний сплатити підряднику залишок суми за актом приймання виконаних будівельних робіт за вираховуванням п.3 даного графіку. Як вірно встановлено судом першої інстанції, вартість робіт у розмірі 136028,10грн. відповідачем (замовником) не сплачена. З урахуванням приписів наведеного пункту графіку фінансування, сума заборгованості за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. складає 116892,42грн. (136028,10грн. - 19135,68грн.)

З огляду на умови графіку фінансування, граничним строком оплати вартості виконаних робіт у сумі 116892,42грн. за актом №2 (додаткові роботи) приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2016р. від 19.02.2016р. є 26.02.2016р. Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» заборгованість за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. у розмірі 116842,42грн., з огляду на що суд першої інстанції вірно під час розгляду справи виходив саме з цієї суми.

Доказів оплати заборгованості у зазначеному розмірі відповідачем не надано. Посилання замовника на прострочення виконання робіт та не надання повного комплекту документації підрядником, не звільняє його від сплати вартості прийнятих робіт.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» заборгованості за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. у заявленому Товариством з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» розмірі (116842,42грн.).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи зазначеної статті, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» інфляційні у розмірі 5257,91грн. та 3% річних у сумі 912,33грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, здійснений судом першої інстанції, враховуючи обмеженість суду розміром позовних вимог, судова колегія зазначає, що висновок господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» інфляційних у сумі 5257,91грн. та 3% річних у сумі 912,33грн. є законним та обґрунтованим.

За несвоєчасне виконання замовником зобов'язань за договором підряду №8573 від 02.02.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» крім 3% річних та інфляційних нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 12449,56грн.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з умовами пункту 7.2.1 договору за несвоєчасне здійснення кінцевого розрахунку (п.4.4) замовник виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок, приймаючи до уваги наведені вище норми, враховуючи обмеженість суду розміром позовних вимог, судова колегія зазначає, що визначений судом першої інстанції до стягнення розмір пені (12449,56грн.) є обґрунтованим.

Відносно зустрічного позову судова колегія зазначає наступне.

Як на підставу своїх вимог Товариство з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» посилається на п.7.1.8 договору та ст.536 ЦК України.

Відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором узгоджена в розділі 7 договору підряду №8573 від 02.02.2015р. Так, пунктом 7.1.8 договору передбачено, що у випадку порушення строків виконання робіт підрядник зобов'язується за вимогою замовника сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 (тридцяти) відсотків річних від суми отриманої попередньої оплати за весь час прострочення.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом пункту 6.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» №14 від 17.12.2013р. визначено, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).

На підставі аналізу законодавства України господарський суд Донецької області вірно зазначив, що проценти за користування грошовими коштами у контексті ст.536 ЦК України за своєю правовою природою є заборгованістю, а не санкцією або видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України.

Разом з тим, пунктом 7.1.8 договору сторонами узгоджена відповідальність підрядника в разі порушення строків виконання робіт, що унеможливлює стягнення з відповідача за зустрічним позовом 30% річних у сумі 135675,74грн. в порядку ст.536 ЦК України, оскільки вказана сума є не заборгованістю підрядника перед замовником, а мірою відповідальності.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Самара-ЛюксВ» 30% річних.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі №905/2108/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 ГПК України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«Український рітейлВ» , м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі №905/2108/16 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2016р. (повний текст підписано 14.09.2016р.) у справі №905/2108/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

1 - ГСДО;

1 - до справи;

1 - ДАГС.