Рішення

від 06.12.2016 по справі 349/1024/15-ц

РОГАТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1024/15-ц

Провадження № 2/349/277/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 грудня 2016 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Могили Р.Г.

секретаря судового засідання Матасової Н.М.

з участю:

представника позивача Молящого В.М.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» ( далі - ТОВ «Українська транспортна група» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 102 054,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 16 вересня 2010 року по 29 січня 2015 року ОСОБА_3 працював у товаристві водієм-експедитором, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 17 серпня 2014 року на території держави Румунія сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Volvo FH», державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом Schwarzmueller SPA 3/E, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать товариству та перебували під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «IVECО», державний номерний знак НОМЕР_3. У результаті ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження. Посилаючись на те, що відповідач винний у ДТП, позивач просив стягнути з нього матеріальну шкоду у розмірі 102 054,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив правову підставу позову, просив стягнути з відповідача завдану підприємству матеріальну шкоду на підставі п.2 ч.1 ст.134 КЗпП, оскільки вказаний транспортний засіб було передано йому за актом приймання-передачі та закріплений за ним як водієм наказом з покладенням на нього матеріальної відповідальності за збереження автомобіля в процесі експлуатації.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 позову не визнав. Свої заперечення обґрунтовує тим, що акт приймання-передачі у відповідності до правил первинного забезпечення бухгалтерського обліку не відноситься до первинних документів бухгалтерського обліку, а тому відсутні підстави для відповідальності згідно з п.2 ч.1 ст.134 КЗпП. Транспортний засіб, який був переданий ОСОБА_3 згідно акту приймання-передачі не був об'єктом господарської операції підприємства і не був переданий йому для здійснення одноразової господарської операції, а переданий для виконання безпосередніх трудових обов'язків по перевезенню вантажів. Вважає, що в даному випадку мають застосовуватись положення ст.132 КЗпП, тобто наступає матеріальна відповідальність у межах середнього місячного заробітку.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Загальні правила щодо матеріальної відповідальності працівників визначаються главою IX Кодексу законів про працю України ( КЗпП ).

Стаття 130 КЗпП містить загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників.

У частині першій статті 130 КЗпП передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Отже, за трудовим законодавством суб'єктом матеріальної відповідальності може бути лише працівник, який знаходиться в трудових правовідносинах з підприємством, установою, організацією і заподіяв матеріальну шкоду внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудових обов'язків, покладених на нього трудовими договором.

Судом встановлено, що з 16 вересня 2010 року по 29 січня 2015 року ОСОБА_3 працював водієм-експедитором ТОВ «Українська транспортна група». Підтвердженням даного факту є наказ №16/09/10К від 16 вересня 2010 року про прийняття на посаду водія-експедитора ОСОБА_3 та наказ №29/01/15 К2 від 29 січня 2015 року про його звільнення за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) (а.с.7,12).

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

Так, п.4 розділу II посадової інструкції водія-експедитора передбачено, що водій зобов'язаний дотримуватись Правил дорожнього руху. З вказаною інструкцією ОСОБА_3 був ознайомлений ( а.с.10).

Кодекс законів про працю України передбачає два види матеріальної відповідальності: обмежену (статті 132, 133 КЗпП) й повну (стаття 134 КЗпП).

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність також несуть: працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям ( ст.133 КЗпП).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 134 КЗпП, на який посилається позивач в обґрунтування позову, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Отже, підставою повної матеріальної відповідальності в цьому випадку є заподіяння шкоди невиконанням чи неналежним виконанням прийнятого працівником на себе обов'язку виконати окреме трудове завдання - одержати від третьої особи чи матеріально відповідального працівника трудового колективу за разовою довіреністю або іншим разовим документом під свою відповідальність визначене майно та інші цінності і передати його (повернути) в цілості і збереженості власнику або уповноваженому ним органу.

В узагальненні про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив , що під іншими разовими документами слід розуміти накладні, відомості, рахунки-фактури тощо, передбачені відповідними правилами забезпечення первинного бухгалтерського обліку. Накладними або іншими документами оформляється видача матеріальних цінностей із складів, торгових залів для відправлення їх в інші організації, для торгівлі з лотків, у кіосках тощо. Відмова працівника від одержання майна та інших цінностей за довіреністю або за іншими разовими документами для вчинення операцій, що не входять до кола його посадових обов'язків, не є порушенням трудової дисципліни, оскільки покласти повну матеріальну відповідальність на працівника можна тільки за його згодою.

Працівник, який одержав майно або інші цінності за довіреністю або іншим разовим документом, відповідає за їх втрату, за їх недостачу, ушкодження або псування.

У зв'язку з виробничою необхідністю наказом №01/08/14 К від 01 серпня 2014 року було закріплено водія-експедитора ОСОБА_3 за транспортними засобами: «Volvo FH», державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом Schwarzmueller SPA 3/E, державний номерний знак НОМЕР_2. Пунктом 2 вказаного наказу визначено , що ОСОБА_3 несе повну матеріальну відповідальність за збереження вищезазначених транспортних засобів в процесі їх експлуатації під час виконання покладених на нього обов'язків. В цей же день ОСОБА_3 був ознайомлений з наказом (а.с.61).

З акту приймання-передачі транспортного засобу від 08 серпня 2014 року вбачається, що в м.Анкара (Туреччина) водій ТОВ «Українська транспортна група» ОСОБА_4 передав, а водій ОСОБА_3 прийняв в технічно справному стані вказаний транспортний засіб (а.с.62).

Про те, що вказані документи були підписані ОСОБА_3 у день їх складання , тобто до ДТП, підтвердив в судовому засіданні свідок , тодішній генеральний директор товариства ОСОБА_5

Встановлено, що 17 серпня 2014 року на території держави Румунія сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Volvo FH», державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричепом Schwarzmueller SPA 3/E, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать товариству та перебували під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «IVECО», державний номерний знак НОМЕР_3. У результаті ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Копією письмового пояснення ОСОБА_3 від 28 серпня 2014 року та перекладених копій документів дорожнього відділу поліції муніципалітету Роман підтверджується факт вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди за участі водія ОСОБА_3 У звіті із пропозицією про класифікацію кримінальної справи від 20 вересня 2014 року вказано, що винуватцем ДТП є громадянин України, який через втому втратив контроль над керуванням транспортним засобом і виїхав на зустрічну смугу руху (а.с.169-178).

Відповідно до висновку № 210 експертного авто-товарознавчого дослідження від 07 вересня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Volvo FH», державний номерний знак НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 102 054,00 грн. (а.с.28-38).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку , що оскільки транспортний засіб був переданий ОСОБА_3 , у зв'язку з виробничою необхідністю за разовим документом - актом приймання-передачі та закріплений за ним, як за водієм наказом з покладенням на нього повної матеріальної відповідальності за його збереження в процесі експлуатації, а тому в такому випадку він несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, завдану роботодавцю внаслідок порушення ним покладених на нього трудових обов'язків на підставі пункту 2 частини першої статті 134 КЗпП.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із платіжного доручення позивачем оплачено судовий збір в розмірі 1 020,54 грн., який підлягає стягненню на користь ТОВ «Українська транспортна група».

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215 ЦПК України

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою : с.Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» (код ЄДРПОУ 30484307, МФО 351005, на розрахунковий рахунок 26004057520000 в АТ «УкрСиббанк» м.Харків) - 102 054,00 грн. ( сто дві тисячі п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) матеріальної шкоди та судовий збір в розмірі 1 020,54 грн. (тисячу двадцять гривень 54 копійки), всього 103 074,54 грн. ( сто три тисячі сімдесят чотири гривні 54 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Суддя: Р.Г. Могила