Рішення

від 06.12.2016 по справі 912/3606/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 рокуСправа № 912/3606/15 Господарський суд Кіровоградської області колегією суддів у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів - Тимошевської В.В. та Шевчук О.Б. у відкритому судовому засіданні розглянув справу № 912/3606/15

за позовом: приватного сільськогосподарського підприємства "Зарічне", с.Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградська область

до відповідача І: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кіровоград

відповідача ІІ: фермерського господарства "ХТЗ", с. Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградська область

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1, с. Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградська область

про поновлення договору оренди, скасування договору оренди,

представники:

від позивача - Проценко О.М., довіреність № 18 від 11.02.2016 р.;

від позивача - Хмара А.О., довіреність № 16 від 31.05.2016 р.;

від позивача - Ковалик М.Ф., довіреність № б/н від 04.08.2016 р.;

від відповідача I - участі не брали;

від відповідача II - Чуприна С.П., довіреність № б/н від 30.05.2016 р.;

від 3-ї особи - участі не брали.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Зарічне" (далі - ПСП "Зарічне") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про поновлення договору оренди від 10.09.2004 р. строком на 10 років, укладеного між Долинською районною державною адміністрацією та ПСП "Зарічне" земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області строком на 10 років, починаючи з 21.10.2014 року по 21.10.2024 рік; скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р. строком на 10 років, укладеного між ГУ Держземагентства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 31,6546 га ріллі, яка знаходиться на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, як такого, що був упередженим та незаконним, з покладанням на відповідача судових витрат.

Рішенням господарського суду від 17.11.2015 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 15.02.2016 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 р. скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; поновлено договір оренди землі від 10.09.2004 р., укладений між ПСП та Долинською районною державною адміністрацією; в частині вимог про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р., укладеного між управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_1, провадження у справі припинено; в решті позову відмовлено; стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ПСП "Зарічне" 1 218,00 грн. судового збору за подання позову до господарського суду та 1 339, 80 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Постановою Вищого господарського суду від 26.04.2016 р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області (а.с. 229-235 том 1).

Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий господарський суд України не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що суди не розмежували правових конструкції, передбачених ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону, залишили поза увагою предмет та підстави позову та не з'ясували в порядку якої частини (1-5 чи 6) ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було подано позов до суду.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З метою виконання вимог ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом витребувано від сторін необхідні для розгляду даної справи доводи та відповідні докази.

07.06.2016 р. позивачем на виконання вимог суду подано до суду письмову заяву, у відповідності до якої останній уточнює правові підстави пред'явленого позову та зазначає про порушення його переважного права як Орендаря за договором оренди землі на поновлення договору оренди землі на підставі умов договору та ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 45-47 том 2).

На підставі викладеного, позивач просить:

- визнати поновленим строком на 10 років, а саме - з 21.10.2014 р. по 21.10.2024 р., договір оренди землі, укладений 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169, з урахуванням всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди про поновлення договору оренди землі, укладеного 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169, направленій ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 29.01.2014 р. на умовах, які були чинними до моменту поновлення договору у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

Про перегляд умов договору оренди землі від 10.09.2004, укладеного між Долинською РДА Кіровоградської області та ОСОБА 1, зареєстрованого зареєстрований у Долинському

реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у

Долинському районі 21.10.2004, книга № 4 за № 1169

---

"___"

---

20__р.

Орендодавець земельної ділянки

---

, що діє від свого імені,

адреса

---

, з однієї сторони, та

Орендар ПСП "Зарічне", в особі директора Хмари Миколи Яковича, що діє на підставі Статуту, юридична адреса: с. Новоолександрівка Долинського району Кіровоградської області, з другої сторони,

Уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та орендар дійшли згоди щодо поновлення на новий строк (10(десять) років) договору оренди від 10.09.2004 року, зареєстрованого у ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3521986400:02:000:9003 загальною площею 34,3761 га, з них: 34,3761 га ріллі".

2. Пункт "20" договору доповнити наступним :"Умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки здійснюється за згодою сторін".

3. Інші умови договору оренди землі залишаються незмінними.

4. Дана додаткова угода укладена на весь термін дії договору, є його невід'ємною частиною, набирає чинності з моменту реєстрації.

Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, які знаходяться в орендаря, орендодавця.

Підписи сторін

Орендодавець: Орендар:

---

---

Крім того, у судовому засіданні 15.06.2016 р. позивачем подано до суду заяву про відмову від позовної вимоги про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р. строком на 10 років, укладеного між ГУ Держземагентства у Кіровоградській області та гр. ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 31,6546 га ріллі, яка знаходиться на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області, як такого, що був упередженим та незаконним (а.с. 87 том 2).

31.10.2016 р. позивачем заявлено письмове клопотання від 26.10.2016 р. в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України про здійснення заміни відповідача 2 - ФГ "ХТЗ" належним відповідачем - ОСОБА_1 (а.с. 173 том 2).

Також 31.10.2016 р. позивачем подано до суду заяву, згідно прохальної частини якої просить суд:

- визнати поновленим строком на 10 років, а саме - з 21.10.2014 р. по 21.10.2024 р., договір оренди землі, укладений 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., про що в книзі внесено запис за № 1169, з урахуванням всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди про поновлення договору оренди землі, укладеного 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., про що в книзі внесено запис за № 1169, направлену до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 29.01.2014 р. на умовах, які були чинними до моменту поновлення договору (а.с. 175-176 том 2).

22.11.2016 р. позивачем подано до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить суд:

- визнати поновленим строком на 10 років, а саме - з 21.10.2014 р. по 21.10.2024 р., договір оренди землі, укладений 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169, на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням всіх змін;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди про поновлення договору оренди землі, укладеного 10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне" та Долинською районною державною адміністрацією, зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169, в редакції від 29.01.2014 р. шляхом викладення п. 1 "Орендодавець та Орендар дійшли згоди щодо поновлення на новий строк 10 (десять) років з 21.10.2014 р. по 21.10.24 р.

В зазначеній заяві про зміну позовних вимог підставами пред'явленого позову позивачем зазначено, як ч.ч. 1-5, так і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 190-194 том 2).

Письмовою заявою від 30.11.2016 р. позивач просить суд при винесенні рішення у справі не враховувати клопотання ПСП "Зарічне" про заміну неналежного відповідача, а також заяву щодо правових підстав позову, поданих до суду 31.10.2016 р. (а.с. 214 том 2).

В ході судового розгляду справи представник позивача підтвердив, що не підтримує поданні ним до суду 31.10.2016 р. заяви від 26.10.2016 р., у зв'язку з чим, господарським судом вони не розглядаються та не враховуються.

У судовому засіданні 06.12.2016 р. позивачем подано до суду письмові пояснення, у відповідності до яких позивач стверджує, що взаємовідносини сторін щодо поновлення договору оренди землі підпадають під дію як першої, так і другої умови щодо процедури поновлення договірних відносин по оренді землі:

1) при використанні принципу переважності права на оренду землі колишнього орендаря, дотримання останнім терміну повідомлення орендодавця про такі наміри (поновлення договору на новий строк) до закінчення строку дії договору;

2) у разі де-факто користування орендарем земельною ділянкою після сплину строку договору оренди землі і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі (а.с. 6-10 том 3).

Щодо заяв позивача від 07.06.2016 р., від 22.11.2016 р. про зміну позовних вимог та письмових пояснень позивача від 06.12.2016 р., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищий господарський суд України у п. 3.11. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У п. 3.12. зазначеної постанови пленуму ВГСУ суд касаційної інстанції зазначає, зокрема, про те що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Виходячи з наведеної правової позиції Вищого господарського суду України, подана позивачем до суду заява від 07.06.2016 р. за своїм змістом є такою, що уточнює підстави пред'явленого позову, зберігаючи первісні обставини, на яких ґрунтувались вимоги позивача, а також змінює предмет позову, тобто матеріально-правову вимогу позивача.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду від 20.09.2016 р. за результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначено діючий склад колегії суддів по розгляду даної справи: Вавренюк Л.С. - головуючий суддя, судді Тимошевська В.В. та Шевчук О.Б.

Таким чином, у зв'язку зі зміною складу суду по розгляду даної справи 20.09.2016 р. розгляд даної справи розпочався спочатку.

Враховуючи викладене, а також не вирішення питання щодо прийняття поданої позивачем заяви, заява позивача від 07.06.2016 р. вважається такою, що подана до початку розгляду справи по суті.

Оскільки за своїм змістом заява ПСП "Зарічне" від 07.06.2016 р. не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає до розгляду та розглядає вимоги позивача в редакції зазначеної заяви (а.с. 45-47 том 2).

При цьому, за твердженням позивача, разом з поданням до суду заяви від 07.06.2016 р., залишається також позовна вимога про скасування договору оренди від 14.04.2015 р., укладеного між відповідачем 1 та громадянином ОСОБА_1

З урахуванням наведено, позивачем подано до суду заяву про відмову від позовної вимоги про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р. (а.с. 177 том 2).

Що ж до поданої позивачем до суду заяви про зміну позовних вимог від 22.11.2016 р., господарський суд вважає за необхідне зазначити, що зміст викладених в прохальній частині зазначеної заяви вимог відрізняється від змісту вимог, викладених позивачем у заяві від 07.06.2016 р., що прийнята до розгляду господарським судом, таким чином, заява позивача від 22.11.2016 р. по суті є заявою про зміну предмету позову.

Разом з цим, як вбачається зі змісту протоколу судового засіданні від 19.10.2016 р. у даній справі, у судовому засіданні 19.10.2016 р. господарським судом у складі головуючого судді Вавренюк Л.С., суддів Тимошевської В.В. та Шевчук О.Б. розпочато розгляд справи по суті (а.с. 165 том 2).

Таким чином, заяву від 22.11.2016 р., яка фактично є заявою про зміну предмету позову, подано позивачем до суду після початку розгляду справи по суті, що суперечить процесуальному закону.

На підставі викладеного, заява від 22.11.2016 р. в частині зміни предмета позову господарським судом до розгляду не приймається, вимоги позивача розглядаються в редакції заяви позивача від 07.06.2016 р.

Разом з цим, господарським судом при вирішенні даного спору враховуються надані позивачем у справі уточнення підстав пред'явленого позову, що містять заява позивача від 22.11.2016 р. та письмові пояснення позивача від 06.12.2016 р.

Таким чином, позивач стверджує та наполягає, що відповідачем 1 порушено переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, а також й право на поновлення договору оренди землі, а правовими підставами пред'явленого позову є ч.ч. 1-5, та відповідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2016 р. позовні вимоги, викладені у заяві від 07.06.2016 р. підтримав частково, тобто в іншій редакції, ніж та, яку містить заява позивача від 07.06.2016 р.

Оскільки, відповідна заява до суду в порядку ст. 22 ГПК України позивачем письмово до суду не подавалась та відповідно судом до розгляду не приймалась, позовні вимоги позивача розглядаються в редакції поданої позивачем до суду заяви від 07.06.2016 р. (а.с. 45-47 том 2).

Згідно письмових відзивів на позов, поданих до суду 06.10.2015 р. та 15.06.2016 р., відповідач 1 - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що будь-які порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області відсутні.

Так, відповідач 1 стверджує про те, що листом від 17.02.2014 р. № 02-2104/470 ним повідомлено позивача про підстави відмови у задоволенні заяви та запропоновано звернулись з відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди, а також подати необхідні документи, передбачені земельним законодавством; листами від 16.03.2015 р. № 19-11-0.2-5048/2-15, від 14.08.2014 р. № 19-11-0.21-5759/2-14, від 12.06.2015 р. № 31-11-0.21-894/22-15 Головне управління повідомило позивача про припинення договору оренди, у зв'язку з його закінченням (а.с. 40-41 том 1, 65-67 том 2).

Відповідач 2 також заперечив проти задоволення позовних вимог, про що ФГ "ХТЗ" подано до суду письмовий відзив на позов (а.с. 182-183 том 2).

Так, відповідач 2 стверджує, що позивачем було порушено процедуру реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі; між позивачем та відповідачем 1 не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору оренди землі та наявні заперечення ГУ Держгеокадастру щодо поновлення договору оренди землі із ПСП "Зарічне", а отже, переважне право позивача на поновлення договору припинилося.

Згідно письмових пояснень по суті спору від 29.11.2016 р., третя особа у справі - ОСОБА_1 заперечує проти задоволення позовних вимог, що містить позовна заява, стверджуючи, що підстави для поновлення договору оренди землі, як на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так і на підставі ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону, відсутні.

Третя особа також наголошує на тому, що заяви позивача від 30.10.2016 р. та від 25.11.2016 р. містять різні по змісту позовні вимоги, відтак, є незрозумілим, який обсяг вимог є актуальним та підлягає розгляду судом (а.с. 207-209 том 2).

15.06.2016 р. представником відповідача 2 - ФГ "ХТЗ" подано до суду клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи (а.с. 100 том 2).

Згідно письмового клопотання відповідача, що надійшло на електронну адресу суду 06.12.2016 р., ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області просить розглянути справу без участі повноважного представника відповідача 1 (а.с. 5 том 3).

Оскільки участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони господарського процесу, явка представника відповідача 1 в засідання суду обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані учасниками господарського процесу докази, господарський суд встановив наступне.

10.09.2004 р. між ПСП "Зарічне", як Орендарем та Долинською районною державною адміністрацією, як Орендодавцем укладено договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 13-14 том 1), у відповідності до якого Орендодавець на підставі розпорядження № 690-р від 31.08.2004 р. надає, а Орендар приймає в оренду строком на десять років земельну ділянку сільськогосподарського призначення з послідуючою пролонгацією у встановленому законом порядку; земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 34,40 га ріллі (п.п. 1-2 Договору).

У розділі 3 Договору сторони, зокрема, погодили, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області; загальна грошова оцінка земельної ділянки становить 228837,00 грн.

Згідно з п. 8 Договору, Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 9-10 Договору передбачено, що орендна плата вноситься за згодою сторін в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Загальна сума орендної плати становить 3432,56 грн.; обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін, зареєстровано у ДП "Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах" у Долинському районі 21.10.2004 р., книга № 4 за № 1169.

В матеріалах даної справи містяться додаткова угода про перегляд умов договору оренди землі від 05.11.2007 р., за змістом якої Орендодавець та Орендар дійшли згоди, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4737,00 грн. проіндексовану станом на 01.01.2007 р. (а.с. 73 том 1), а також додаткова угода від 12.09.2011 р. №74/2011 до Договору про перегляд умов Договору, за змістом якої Орендодавець та Орендар дійшли згоди щодо внесення змін до п. 9 Договору оренди земельної ділянки, змінивши орендну плату з 1,5% на 4% (а.с. 15 том 1).

Однак, дані додаткові угоди не були зареєстровані у порядку, встановленому чинним на момент їх укладення законодавству, що позбавляє їх юридичної сили.

29.01.2014 р. позивач відповідно до п. 8 Договору, звернувся до ГУ Держземагентства у Кіровоградській області із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 21.10.2014 р. за №1169, загальною площею 34,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (далі - лист-повідомлення від 29.01.2014 р., а.с. 43 том 1).

До листа - повідомлення від 29.01.2014 р. позивачем додано проект договору оренди землі, за яким позивачем змінено умови Договору, зокрема в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 297 035,36 грн.; пункт 9 проекту договору оренди Орендарем викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі

---

(

---

) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої орендодавцем на момент підписання договору, що становить : (Двісті дев'яносто сім тисяч тридцять п'ять грн. 36 коп.) грн. Орендна плата перераховується на рахунок Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області: р/р 33213812700174, МФО 823016, банк ГУДКСУ в Кіровоградській області, код 04365721, код платежу 13050200" (п.п. 5, 9 Договору).

Крім того, позивачем запропоновано також змінити п. 11 Договору, виклавши його в наступній редакції: " Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року" , а також внести зміни до інших умов Договору, зокрема, що містять пп. 13, 20, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 36, 37 та доповнено пп. 25.1. в частині умов, що стосуються передачі в заставу права оренди земельної ділянки (а.с. 45-48 том 1). При цьому, запропоновані позивачем зміни та доповнення до Договору стосувалися, зокрема, істотних його умов.

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивач фактично запропонував ГУ Дерземагентства у Кіровоградській області укласти новий договір, який змінює, а також доповнює умови діючого на той час Договору.

Господарський суд звертає увагу на те, що у розділі "Орендна плата" проекту договору оренди землі, доданого позивачем до листа-повідомлення від 29.01.2014 р., позивачем не були визначені, ані щомісячний розмір орендної плати, ані його відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди земельної ділянки.

Даний обставина знайшла своє підтвердження також і в ході розгляду справи, а саме, підтверджена у судовому засіданні поясненнями представника позивача, а також наявними у справі доказами, а саме: скаргою позивача від 26.06.2015 р., адресовану ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 30-32 том 1), у якій позивач стверджує про те, що ним в проекті договору дійсно не було зазначено орендної плати й відсотка від грошової оцінки, пояснюючи тим, що він залишав право на їх визначення за відповідачем.

Листом від 17.02.2014 р. за № 02-21-04/470 ГУ Держземагентства у Кіровоградській області у відповідь на лист-повідомлення від 29.01.2014 р. повідомило позивача про обов'язкову наявність агрохімічного паспорта поля, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, витягу з державного земельного кадастру про внесення даних до національної кадастрової системи та реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі та файлу обміну на земельну ділянку. Враховуючи викладене, ГУ Держземагентства у Кіровоградській області повідомило про відсутність підстав для задоволення поданої заяви та запропонувало звернутись із відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а також подати всі необхідні документи, передбачені земельним законодавством (а.с. 42 том 1).

А отже, в місячний строк ГУ Держземагентства у Кіровоградській області на адресу позивача надана відповідь на лист-повідомлення від 29.01.2014 р.

07.08.2014 р., у строк, передбачений п. 8 Договору, ПСП "Зарічне" на адресу ГУ Держземагентства у Кіровоградській області надіслано лист-повідомлення від 04.08.2014 р. про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 10.09.2004 за №1169, загальною площею 34,40 га строком на 10 років (далі - лист-повідомлення від 04.08.2014 р., а.с. 17 том 1).

Як вбачається з переліку додатків, до листа-повідомлення від 04.08.2014 р. позивачем додано проект додаткової угоди (а.с. 226 том 2).

За твердженням у судовому засіданні представника позивача, позивачем до листа-повідомлення від 04.08.2016 р. додано проект додаткової угоди, копія саме якого наявна в матеріалах справи, за змістом якої Орендодавець та Орендар дійшли згоди щодо поновлення на новий строк 10 (десять) років договору оренди від 10.09.2004 р., зареєстрованого в ДП "КРФ Центр Кадастру" в Долинському районі від 21.10.2004 р. за № 1169 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3521986400:02:000:9003 загальною площею 34,40 га, з них: 34,40 га ріллі (а.с. 21 том 2).

Так, за змістом зазначеного проекту додаткової угоди до Договору, Орендар пропонує пункт 20 Договору доповнити наступним: "Умови передачі у заставу винесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки здійснюється за згодою сторін". Інші умови Договору залишаються незмінними.

За доводами позивача саме наданий ним у справі проект додаткової угоди до Договору (а.с. 21 том 2) і був доданий ним до листа-повідомлення від 04.08.2016 р.

Згідно письмових пояснень відповідача 1 від 06.12.2016 р., ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надано до суду всі наявні архівні матеріали, що стосуються даної справи (а.с. 225-236 том 2), інші докази у відповідача 1 відсутні, у тому числі і проект додаткової угоди, який додавався позивачем до листа - повідомлення від 04.08.2016 р. (а.с. 5 том 3).

Листом-повідомленням від 14.08.2014 р. №19-11-0.21-2759/2-14 про заперечення в поновленні договору оренди землі ГУ Держземагентства у Кіровоградській області у визначений законом місячний строк повідомило позивача щодо прийнятого ним рішення про заперечення в поновленні Договору, вказавши при цьому, що заперечує проти залишення орендної плати на рівні 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, оскільки відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки. Крім того, до листа-повідомлення не долучено витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та документи, що свідчать про належне виконання ПСП "Зарічне" обов'язків за умовами договору оренди землі (а.с. 18 том 1).

19.09.2014 р. ПСП "Зарічне", у строк менше ніж місяць до закінчення Договору, направлено на адресу ГУ Держземагентства в Кіровоградській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 10.09.2014 р. строком на 10 років (далі- лист-повідомлення від 19.09.2014 р., а.с. 19 том 1).

За твердженням позивача, ним до зазначеного вище листа було додано такий самий проект додаткової угоди, як і до листа-повідомлення від 04.08.2014 р.

Листом-повідомленням від 16.03.2015 р. № 19-11-0.2-5048/2-15 ГУ Держземагентства у Кіровоградській області у відповідь повідомило про заперечення у поновленні договору оренди землі у зв'язку з припиненням дії договору, так як закінчився строк, на який його було укладено (а.с. 20 том 1).

08.04.2015 р., після закінчення строку дії Договору, позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області з клопотанням про надання дозволу на укладення договору оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років на території Новогригорівської Другої сільської ради (а.с. 23 том 1).

Згідно листа-повідомлення від 12.06.2015 р. ДС-31-110.21-894/22-15, відповідач 1 заперечив в укладенні договору оренди землі, мотивуючи відмову припиненням договору оренди землі, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (а.с. 22 том 1).

26.06.2015 р. позивач звернувся до виконуючого обов'язки начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області зі скаргою, у якій зазначив, зокрема, про те, що ПСП "Зарічне" стало відомо про факт затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду спірної земельної ділянки строком на 10 років гр-ну ОСОБА_1 та про укладення 14.04.2015 р. з ОСОБА_1 договору оренди землі строком на 10 років (а.с. 30-32 том 1).

Згідно листа від 24.07.2015 р. ДС--32-11-0.6-3020/22-15 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у відповідь на скаргу позивача повідомив останнього, що договір оренди землі, укладений між Долинською районною державною адміністрацією та ПСП "Зарічне", припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено; звернення позивача розглянуто відповідачем 1 відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень; Держгеокадастр наголосив також, що спори, пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку та повідомив позивача про відсутність підстав для надання йому копій документів щодо отримання земельної ділянки іншою особою (а.с. 33 том 1).

Таким чином, вважаючи свої права як Орендаря земельної ділянки порушеними, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, за наведеними вище нормами Орендодавцем землі, що отримана позивачем в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частинах 1 - 5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як слідує з поданого позову, а також поданих в подальшому на вимогу суду письмових пояснень позивача та наданих в судовому засіданні усних пояснень представників позивача, матеріально-правовими підставами позовних вимог позивач визначиє ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки вважає порушеним як переважне його право на поновлення Договору, так і право Орендаря на поновлення Договору, що регламентується ч. 6 зазначеної правової норми.

За твердженням позивача, така правова позиція, на його переконання, є остаточною та цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа - повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 23.03.2016 р. у справі № 6-146цс16 , від 13.04.2016 р. № 6-2027цс15.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має право укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Зазначену правову позицію висловлено Вищим господарським судом України у постанові від 17.05.2016 р. № 912/3019/15.

Як вбачається із фактичних обставин справи, що встановлені господарським судом, до листа-повідомлення від 29.01.2014 р., поданого ПСП "Зарічне" в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивачем додано проект договору оренди землі, за яким Орендарем змінено умови Договору, зокрема в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка тепер складає 297035,36 грн.; пункт 9 проекту договору оренди Орендарем викладено в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі

---

(

---

) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої орендодавцем на момент підписання договору, що становить : (Двісті дев'яносто сім тисяч тридцять п'ять грн. 36 коп.) грн. Орендна плата перераховується на рахунок Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області: р/р 33213812700174, МФО 823016, банк ГУДКСУ в Кіровоградській області, код 04365721, код платежу 13050200" (а.с. 45-48 том 1).

Оскільки запропонований позивачем до підписання відповідачу 1 договір не містить такої істотної умови договору оренди землі, як розмір орендної плати, що не заперечується самим позивачем, господарський суд дійшов висновку про недотримання позивачем процедури, визначенох ч. 1 ст. ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки проект договору не містить істотної умови Договору.

До листа - повідомлення від 04.08.2014 р. також поданого позивачем в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивачем було додано проект Додаткової угоди до Договору, за змістом якої позивач пропонував внести зміни до Договору, шляхом доповнення п. 20 новою умовою (а.с. 21 том 2).

Однак, відповідач 1, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомив позивача листом від 14.08.2014 р. про заперечення в поновленні договору оренди землі через його невідповідність вимогам ст. 288 Податкового кодексу України в частині встановленого розміру орендної плати (а.с. 18 том 1).

А отже, відповідач заперечив проти залишення орендної плати на рівні 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що фактично вказує на те, що сторони не узгодили таку істотну його умову, як орендна плата.

Дана обставина, у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" свідчить про припинення у Орендаря переважного права на укладення договору оренди землі.

Враховуючи те, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі припинено у відповідності до норм чинного законодавства, доводи позивача щодо порушення відповідачем 1 переважного права, обумовленого ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" господарський суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача про відсутність у відповідача 1 підстав для відмови у поновленні договору у зв'язку з невідповідністю розміру орендної плати вимогам законодавства, враховуючи, що з моменту укладення між сторонами додаткової угоди від 12.09.2011 р. №74/2011 до Договору, позивачем фактично вносилась орендна плата в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, оскільки господарським судом встановлено та позивачем не заперечується, що згадана додаткова угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку. Хоча шляхом підписання додаткової угоди сторони й погодили її умови, однак обумовленого зазначеною додатковою угодою обов'язку щодо сплати орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі у позивача, як Орендаря, не виникло.

Приписи ст. ст. 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (постанова ВГСУ від 17.05.2016 р. № 912/3019/15).

Разом з цим, як вбачається з фактичних обставин справи, позивачем не дотримано визначеної Законом процедури в частині першого звернення до відповідача 1 та в обох випадках звернень до відповідача 1 (29.01.2014 р. та 04.08.2014 р.) відсутня воля Орендодавця на укладення Договору на новий строк, при цьому, з підстав недосягнення згоди сторонами щодо істотних умов Договору.

Частина 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку Закону, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється.

В силу вимог ч. 8 ст. 33 зазначеного Закону, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, у зв'язку з недосягненням згоди сторонами щодо істотних умов договору переважне право Орендаря вважається припиненим.

Також господарським судом взято до уваги, що в основу норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" покладено принцип добровільності вчинення дій суб'єктами земельних правовідносин, тобто Орендодавець не зобов'язаний погоджуватись із запропонованими Орендарем умовами договору, а право Орендодавця на обґрунтовану відмову від погодження запропонованих Орендарем умов договору є законодавчо обумовленим.

Варто зазначити, що поновлення договору оренди земельної ділянки у спосіб, визначений ч.ч. 1-5 ст. 33 "Про оренду землі" можливе виключно за наявності інших рівних умов з іншими особами - претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.

Господарський суд вважає за необхідне також наголосити на правовій позиції Верховного Суду України (далі - ВСУ), що викладена постановах ВСУ від 23.03.2016 р. у справі № 6-146цс16, від 13.04.2016 р. № 6-2027цс15 і полягає в тому, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Висловлюючи свою правову позицію у постанові від 25.02.2015 р. № 6-10цс/15, Верховний Суд України зазначив, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що переважне право орендаря (перевага перед іншою особою) на поновлення договору може бути реалізоване у випадку, коли земля знов передана в оренду.

Однак, позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, не надано до суду належних доказів того, що спірна земельна ділянка, передана в оренду іншій особі (особам) до припинення переважного права Орендаря за Договором.

Договір, укладений ГУ Держземагентства у Кіровоградській області та третьою особою у справі - гр. ОСОБА_1 був укладений лише 14.04.2015 р., тобто вже після припинення переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, позивач не довів належними доказами порушення його права, обумовленого ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що є однією з підстав пред'явленого позову.

Натомість для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів, як-то: 1) орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди землі; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Вказана правова позиція викладена ВСУ у постановах від 25.02.2015 р. № 6-219цс14 та № 610цс15, від 18.03.2015 р. № 6-3цс15 № 6-4цс15.

Змістом ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачаються певні умови поновлення договору оренди землі, при цьому передбачається поновлення договору на той саме строк і на тих саме умовах. А отже, застосування даної правової норми виключає можливість поновлення договору оренди землі за наявності будь яких змін та/чи доповнення до договору оренди землі.

При цьому, пролонгація відбувається автоматично, проте в силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.

Разом з цим, як вбачається з фактичних обставин справи, позивач звертався до відповідача 1:

- з листом-повідомленням від 29.01.2014 р., до якої додано проект договору, що містив інші, ніж Договір, умови, зокрема, в частині грошової оцінки земельної ділянки, яка в Договорі становить 228837,00 грн., а в проекті договору - 297035,36 грн. Крім того, як вже зазначалось, проект договору, запропонований позивачем взагалі не визначає розміру орендної плати, що має сплачуватись орендарем;

- з листом- повідомленням від 04.08.2014 р., до якого додано проект додаткової угоди, в якому орендарем запропоновано доповнення до пункту 20 Договору;

- з листом- повідомленням від 19.09.2014 р., до якого, за твердженням самого позивача, ним додано той самий проект додаткової угоди, що і до листа від 04.08.2014 р.

Господарським судом встановлено, що ані позивач, ані відповідач у строк, ані до закінчення Договору, ані у місячний строк після його закінчення не пропонували підписати додаткову угоду до Договору щодо поновлення його на той саме строк і на тих саме умовах, як-то вимагає ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оскільки позивач фактично не звертався до відповідача 1 з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах господарський суд дійшов висновку, що право позивача на укладення додаткової угоди про пролонгацію договору не є порушеним, оскільки з такою пропозицією позивач до відповідача не звертався.

Більш того, додаткова угода, визнати укладеною яку просить позивач у заяві від 07.06.2016 р., що прийнята до розгляду господарським судом, також містить умови, відмінні від умов Договору, а саме: містить іншу площу земельної ділянки та пропозицію щодо доповнення п. 20 Договору, що суперечить змісту ч. 6 ст. 33 Закону.

В частині доводів позивача про продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору, господарський суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи свої доводи, позивач стверджує, що в листопаді 2014 року після збирання урожаю соняшнику, яке було закінчене 30.09.2014 р., земельна ділянка була продискована, а для підняття родючості землі на цій земельній ділянці ПСП "Зарічне" було внесено мінеральне добриво з розрахунку 100 кг на 1 гектар.

Проте, надані на підтвердження своїх доводів позивачем копії внутрішньогосподарських накладних та облікових листів тракториста-машиніста (а.с. 119-126 том 1) не містять інформації, яка б підтверджувала обробіток землі саме на спірній земельній ділянці у місячний строк після закінчення строку дії договору оренди землі.

У тексті довідки Новогригорівської Другої сільської ради від 08.06.2015 р. № 02-30/143 (а.с. 85 том 1), на яку також посилається в обґрунтування позовних вимог позивач, зазначено, що сільська рада не володіє інформацією щодо обробітку даної земельної ділянки (коли і ким вона оброблялася).

Таким чином, позивачем не надано до суду належних доказів користування спірною земельною ділянкою, після закінчення строку дії Договору (21.10.2014 р.).

При цьому, господарський суд звертає увагу, що згідно наданих позивачем у справі пояснень та доказів, ним також орендується та фактично використовується (обробляється) інша земельна ділянка, що знаходиться також за межами населеного пункту на території Новогригорівської Другої сільської ради та межує саме із земельною ділянкою, що пов'язана з предметом спору у даній справі.

Більш того, надані до суду позивачем докази, а саме, накладні, виписані та підписані самим же позивачем, що позбавляє їх доказової сили, з огляду на суб'єктивність та зацікавленість позивача у вирішенні даного спору.

Варто зазначити, що в силу вимог ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Однак, як встановлено судом, позивач зазначеним способом захисту порушеного права не скористався.

При цьому, даний позов до господарського суду позивачем пред'явлено лише 10.09.2015 р., майже через 11 місяців після закінчення строку дії Договору, тобто позивачем не вчинялись дії, спрямовані на судовий захист права, яке позивач вважав порушеним ще у 2014 році.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача, пред'явлених до відповідача 1 як на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", так і на підставі ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону.

З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог, пред'явлених до відповідача 1 слід відмовити.

15.06.2016 р. позивачем подано до суду заяву про відмову від позовної вимоги про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р. (а.с. 87 том 2).

У відповідності до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні зазначеної заяви господарським судом не досліджувалась підставність пред'явлення зазначеної вимоги до відповідача 2.

Виходячи зі змісту ухвали суду у даній справі від 05.11.2015 р. фермерське господарство "ХТЗ" залучено відповідачем у справі (відповідачем 2) за вимогою про скасування договору оренди землі від 14.04.2015 р.(а.с. 109-110 том 1).

Господарським судом з'ясовано, що заява про відмову від позову в частині вимоги про скасування договору оренди від 14.04.2015 р., підписана представником позивача ОСОБА_3

Господарським судом перевірено повноваження зазначеного представника позивача на підписання та подання до суду заяви про відмову від позову (а.с. 29 том 2).

Господарським судом роз'яснено позивачу про наслідки вчинення відповідних процесуальних дій.

Розглянувши подану позивачем заяву, господарський суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині вимоги до відповідача 2 - ФГ "ХТЗ" про скасування договору оренди від 14.04.2015 р., є правом позивача, визначеним ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та подана повноважною особою, в зв'язку з чим господарський суд приймає відмову від позову в цій частині.

15.06.2016 р. відповідачем 2 - ФГ "ХТЗ" подано письмове клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, обґрунтоване тим, що позивачем заперечується факт зміни меж спірної земельної ділянки, тоді як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була передана в оренду земельна ділянка площею 31,6546 га, а в позові позивач просить поновити договір оренди земельної ділянки площею 34,3761 га.

Відповідач 2 стверджує, що внаслідок зміни площі земельної ділянки є очевидним зміна її меж, що у відповідності до ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є підставою для одержання земельної ділянки саме на праві оренди, а не з підстав, передбачених ч.ч. 1-5, ч. 6 ст. 33 Зазначеного Закону.

З'ясування зазначеного питання, на думку відповідача 2, необхідне для вирішення спору та потребує спеціальних знань.

Позивач заперечив проти призначення у даній справі судової експертизи (а.с. 116-118 том 2).

Господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання відповідача 2 про призначення у справі судової експертизи, оскільки вирішення питань, запропонованих відповідачем 2 на вирішення судового експерта, не може вплинути на вирішення даного спору по суті, до того ж відповіді на них не потребують спеціальних знань, оскільки зазначена інформація фактично наявна в матеріалах даної справи.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

У відповідності до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.12.2016 р. оголошувалась перерва до 15 год. 00 хв. 06.12.2016 р.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 77, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відносно відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовити повністю.

Прийняти відмову позивача від позову до відповідача 2 - фермерського господарства "ХТЗ".

Провадження у справі відносно відповідача 2 - фермерського господарства "ХТЗ" припинити, у зв'язку з прийняттям господарським судом відмови позивача від позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити

відповідачу 1 (Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області) за адресою: 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26;

третій особі (гр. ОСОБА_1.) за адресою: 28533, Кіровоградська область, Долинський район, с. Новоолександрівка.

Повне рішення складено 12.12.2016 року.

Суддя Л.С. Вавренюк

Суддя В.В. Тимошевська

Суддя О.Б. Шевчук