Постанова

від 15.03.2017 по справі 912/3606/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 Справа № 912/3606/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Репело О.В. адвокат, договір про надання правової допомоги б/н від 23.01.2017;

від відповідача-2: Чуприна С.П. представник, довіреність б/н від 30.05.2016;

належним чином представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 по справі № 912/3606/15 (головуючий суддя Вавренюк Л.С., судді: Тимошевська В.В., Шевчук О.Б.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне , с. Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградської області

до відповідача-1 : Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кіровоград

відповідача-2: Фермерського господарства ХТЗ , с. Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_3, с. Новоолександрівка, Долинський район, Кіровоградської області

про поновлення договору оренди, скасування договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2016 року рішенням господарського суду Кіровоградської області по даній справі у задоволенні позовних вимог відносно відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено повністю.

Прийнято відмову позивача від позову до відповідача-2 - Фермерського господарства ХТЗ .

Провадження по справі відносно відповідача-2 - Фермерського господарства ХТЗ припинено, у зв'язку з прийняттям господарським судом відмови позивача від позову.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване безпідставністю позовних вимог позивача, пред'явлених до відповідача-1, як на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі так і на підставі ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону.

Оскільки запропонований позивачем до підписання відповідачеві-1 договір не містить такої істотної умови договору оренди землі, як розмір орендної плати, що не заперечується самим позивачем, господарський суд дійшов висновку про недотримання позивачем процедури, визначеної ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі оскільки проект договору не містить істотної умови договору.

Позивачем не доведено належними доказами порушення його права, обумовленого ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , що є однією з підстав пред'явленого позову.

Додаткова угода, визнати укладеною яку просить позивач, також містить умови, відмінні від умов договору, а саме містить іншу площу земельної ділянки та пропозицію щодо доповнення п. 20 договору, що суперечить змісту ч. 6 ст. 33 Закону.

Непогоджуючись з рішенням господарського суду позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на односторонній розгляд справи місцевим господарським судом, без дослідження всіх обставин та наявних у справі доказів, неправильною оцінкою доказів, з порушення норм матеріального права, що в силу приписів статей 103, 104 ГПК України є підставою для скасування рішення.

Апеляційна скарга позивача фактично зводиться до того, що він є належним орендарем земельної ділянки в силу приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі , а відповідачем-1 незаконно відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки.

10.01.2017 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до розгляду в судову засіданні на 25.01.2017.

25.01.2017 у судовому засіданні розгляд справи відкладався на 20.02.2017.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М., розпорядженням керівника апарату суду від 20.02.2017 № 292/17 на підставі протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів справу призначено до розгляду у новому складі, а саме: Паруснікова Ю.Б. - головуючий суддя, суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

20.02.2017 у судовому засіданні розгляд справи відкладався на 15.03.2017.

15.03.2017 представником відповідача-1 подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній вважає, що позивачем не вчинено необхідних та достатніх дій, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі , направлених на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання поновленим спірного.

15.03.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а скаргу без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 10.09.2004 між Долинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ПСП Зарічне (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), у відповідності до якого (п. 1. - 2.) орендодавець на підставі розпорядження № 690-р від 31.08.2004 надає, а орендар приймає в оренду строком на 10 (десять) років земельну ділянку сільськогосподарського призначення з послідуючою пролонгацією у встановленому законом порядку.

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку; в оренду передається земельна ділянка загальною площею 34,40 га ріллі.

Згідно п. 3 договору в оренду передається земельна ділянка, яка розташована на території Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Згідно п. 5 договору, загальна грошова оцінка земельної ділянки становить 228837,00 грн.

Згідно з п. 8 договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 9-10 договору передбачено, що орендна плата вноситься за згодою сторін в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Загальна сума орендної плати становить 3432,56 грн.; обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Договір підписано орендодавцем та орендарем, скріплено круглими печатками сторін, зареєстровано у ДП Центр ДЗК при Держкомземі по земельних ресурсах у Долинському районі 21.10.2004, книга № 4 за № 1169.

В матеріалах даної справи міститься додаткова угода про перегляд умов договору оренди землі від 05.11.2007, за змістом якої орендодавець та орендар дійшли згоди, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4737,00 грн. проіндексовану станом на 01.01.2007 (а. с. 73 том 1), а також додаткова угода від 12.09.2011 № 74/2011 до договору про перегляд умов договору, за змістом якої орендодавець та орендар дійшли згоди щодо внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки, змінивши орендну плату з 1,5 % на 4 % (а. с. 15 том 1).

Вказані додаткові угоди не зареєстровані в порядку, встановленому чинним на момент їх укладення законодавством, що позбавляє їх юридичної сили.

29.01.2014 позивач відповідно до п. 8 договору, звернувся до ГУ Держземагентства у Кіровоградській області із заявою про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 21.10.2004, книга № 4 за № 1169, загальною площею 34,40 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років (далі - лист-повідомлення від 29.01.2014, а. с. 43 том 1).

До листа-повідомлення від 29.01.2014 позивачем додано проект договору оренди землі, за яким позивачем змінено умови договору, зокрема в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 297035,36 грн.; п. 9 проекту договору оренди орендарем викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі

---

(

---

)% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої орендодавцем на момент підписання договору, що становить: (Двісті дев'яносто сім тисяч тридцять п'ять грн. 36 коп.) грн. Орендна плата перераховується на рахунок Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області: р/р 33213812700174, МФО 823016, банк ГУДКСУ в Кіровоградській області, код 04365721, код платежу 13050200 (п. п. 5, 9 договору).

Крім того, позивачем запропоновано також змінити п. 11 договору, виклавши його в наступній редакції: Орендна плата вноситься у такі строки - до 31 грудня поточного року , а також внести зміни до інших умов договору, зокрема, що містять п. п. 13, 20, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 36, 37 та доповнено п. 25.1. в частині умов, що стосуються передачі в заставу права оренди земельної ділянки (а. с. 45-48 том 1). При цьому, запропоновані позивачем зміни та доповнення до договору стосувалися, зокрема, істотних його умов.

З урахуванням наведеного вище позивач фактично запропонував ГУ Дерземагентства у Кіровоградській області укласти новий договір, який змінює, а також доповнює умови діючого на той час договору.

Між тим, у розділі Орендна плата проекту договору оренди землі, доданого позивачем до листа-повідомлення від 29.01.2014, останнім не визначено, а ні щомісячного розміру орендної плати, а ні його відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є істотною умовою договору оренди земельної ділянки.

У відповідь на лист-повідомлення позивача від 29.01.2014 ГУ Держземагентства у Кіровоградській області, листом від 17.02.2014 за № 02-21-04/470 повідомило про відсутність підстав для задоволення поданої заяви та запропонувало звернутися із відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а також подати всі необхідні документи, передбачені земельним законодавством (а. с. 42 том 1).

Таким чином орендодавець в місячний строк надав орендареві відповідь на лист-повідомлення від 29.01.2014.

07.08.2014, у строк, передбачений п. 8 договору орендар на адресу орендодавця надіслав лист-повідомлення від 04.08.2014 про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 10.09.2004 за № 1169, загальною площею 34,40 га строком на 10 років (далі - лист-повідомлення від 04.08.2014, та проект додаткової угоди до договору (а. с. 17 том 1, 21, 226 том 2).

За змістом зазначеного проекту додаткової угоди до договору, орендар пропонував доповнити п. 20 договору наступним: Умови передачі у заставу винесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки здійснюється за згодою сторін (п. 2). Інші умови договору просив залишити незмінними (п. 3).

Листом-повідомленням від 14.08.2014 № 19-11-0.21-2759/2-14 про заперечення в поновленні договору оренди землі ГУ Держземагентства у Кіровоградській області у визначений законом місячний строк повідомило позивача щодо прийнятого ним рішення про заперечення в поновленні договору, вказавши при цьому, що заперечує проти залишення орендної плати на рівні 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, оскільки відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки. Крім того, до листа-повідомлення не долучено витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та документи, що свідчать про належне виконання ПСП Зарічне обов'язків за умовами договору оренди землі (а. с. 18 том 1).

19.09.2014 орендарем, у строк менше ніж місяць до закінчення договору, направлено на адресу орендодавця лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 10.09.2014 строком на 10 років (далі - лист-повідомлення від 19.09.2014 з проектом додаткової угоди до договору (а. с. 19 том 1).

Листом-повідомленням від 16.03.2015 № 19-11-0.2-5048/2-15 орендодавець повідомив орендареві про заперечення у поновленні договору оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (а. с. 20 том 1).

08.04.2015 після закінчення строку дії договору, орендар звернувся до орендодавця з клопотанням про надання дозволу на укладення договору оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 34,3761 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років на території Новогригорівської Другої сільської ради (а. с. 23 том 1).

Згідно листа-повідомлення від 12.06.2015 ДС-31-110.21-894/22-15, відповідач-1 заперечив в укладенні договору оренди землі, мотивуючи відмову припиненням договору оренди землі, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (а. с. 22 том 1).

26.06.2015 позивач звернувся до в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області зі скаргою, у якій зазначив, зокрема, про те, що ПСП Зарічне стало відомо про факт затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду спірної земельної ділянки строком на 10 років гр-ну ОСОБА_3 та про укладення 14.04.2015 з ОСОБА_3 договору оренди землі строком на 10 років (а. с. 30-32 том 1).

Згідно листа від 24.07.2015 ДС--32-11-0.6-3020/22-15 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у відповідь на скаргу позивача повідомив останнього, що договір оренди землі, укладений між Долинською районною державною адміністрацією та ПСП Зарічне , припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено; звернення позивача розглянуто відповідачем-1 відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень; Держгеокадастр наголосив також, що спори, пов'язані з орендою землі вирішуються у судовому порядку та повідомив позивачеві про відсутність підстав для надання йому копій документів щодо отримання земельної ділянки іншою особою (а. с. 33 том 1).

Предметом виникнення даного спору є відмова відповідача-1 в поновленні позивачеві строку дії договору оренди земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою землі здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Таким чином, ст. 33 Закону України Про оренду землі у частинах 1 - 5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Як слідує з поданого позову, а також поданих в подальшому на вимогу суду письмових пояснень позивача та наданих в судовому засіданні усних пояснень представників позивача, матеріально-правовими підставами позовних вимог позивач визначає ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі та ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки вважає порушеним як переважне його право на поновлення Договору, так і право Орендаря на поновлення Договору, що регламентується ч. 6 зазначеної правової норми.

За твердженням позивача, така правова позиція, на його переконання, є остаточною та цілком відповідає вимогам чинного законодавства.

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

- орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, від 13.04.2016 № 6-2027цс15.

Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має право укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Зазначену правову позицію висловлено Вищим господарським судом України у постанові від 17.05.2016 № 912/3019/15.

Як вбачається із фактичних обставин справи, які встановлені місцевим господарським судом, до листа-повідомлення від 29.01.2014, поданого ПСП Зарічне в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивачем додано проект договору оренди землі, за яким змінено умови договору в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 297035,36 грн.; пункт 9 проекту договору оренди орендарем викладено в наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі

---

(

---

)% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої орендодавцем на момент підписання договору, що становить: (Двісті дев'яносто сім тисяч тридцять п'ять грн. 36 коп.) грн. Орендна плата перераховується на рахунок Новогригорівської Другої сільської ради Долинського району Кіровоградської області: р/р 33213812700174, МФО 823016, банк ГУДКСУ в Кіровоградській області, код 04365721, код платежу 13050200 (а. с. 45-48 том 1).

Оскільки запропонований позивачем до підписання відповідачу-1 договір не містить такої істотної умови договору оренди землі, як розмір орендної плати, що не заперечується самим позивачем, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов до правильного висновку про недотримання позивачем процедури визначеної ч. 1 ст. ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки проект договору не містить істотної умови договору.

До листа-повідомлення від 04.08.2014 також поданого позивачем в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі , позивачем було додано проект додаткової угоди до договору, за змістом якої позивач пропонував внести зміни до договору, шляхом доповнення п. 20 новою умовою (а. с. 21 том 2).

Однак, відповідач-1, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі повідомив позивача листом від 14.08.2014 про заперечення в поновленні договору оренди землі через його невідповідність вимогам ст. 288 Податкового кодексу України в частині встановленого розміру орендної плати (а. с. 18 том 1). Отже відповідач заперечив проти залишення орендної плати на рівні 1,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що фактично вказує на те, що сторони не узгодили таку істотну його умову, як орендна плата.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що дана обставина, у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі свідчить про припинення у орендаря переважного права на укладення договору оренди землі.

Таким чином, з огляду на те, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі у відповідності до норм чинного законодавства є припиненим, доводи позивача щодо порушення відповідачем-1 переважного права, обумовленого ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі господарським судом правомірно визнано безпідставними та необґрунтованими.

При цьому, господарським судом правомірно не прийнято до уваги доводи позивача про відсутність у відповідача-1 підстав для відмови у поновленні договору у зв'язку з невідповідністю розміру орендної плати вимогам законодавства, враховуючи, що з моменту укладення між сторонами додаткової угоди від 12.09.2011 № 74/2011 до договору, орендарем фактично вносилась орендна плата у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки, оскільки згадана додаткова угода не була зареєстрована у встановленому законом порядку. Хоча шляхом підписання додаткової угоди сторони й погодили її умови, однак обумовленого зазначеною додатковою угодою обов'язку щодо сплати орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі у позивача, як орендаря, не виникло.

Приписи ст. ст. 319, 626 ЦК України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі (далі - Закон), можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (постанова ВГСУ від 17.05.2016 № 912/3019/15).

Разом з цим, як вбачається з фактичних обставин справи, позивачем не дотримано визначеної Законом процедури в частині першого звернення до відповідача-1 та в обох випадках звернень до відповідача-1 (29.01.2014 та 04.08.2014) відсутня воля орендодавця на укладення договору на новий строк, при цьому, з підстав недосягнення згоди сторонами щодо істотних умов договору.

Частина 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі містить пряму вказівку Закону, що у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди припиняється.

В силу вимог ч. 8 ст. 33 зазначеного Закону, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Таким чином, у зв'язку з недосягненням згоди сторонами щодо істотних умов договору переважне право орендаря вважається припиненим.

Доводи апелянта щодо неправомірності передачі відповідачем-1 земельної ділянки гр. ОСОБА_3, колегія суддів відхиляє, оскільки всупереч вимогам ст. ст. 33-34 ГПК України, апелянтом не надано до суду належних доказів того, що спірна земельна ділянка, передана в оренду іншій особі до припинення переважного права орендаря за договором.

Договір, укладений ГУ Держземагентства у Кіровоградській області та третьою особою по справі - гр. ОСОБА_3 укладений лише 14.04.2015, тобто вже після припинення переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

До того ж колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Суд першої інстанції правильно вказав, що висловлюючи свою правову позицію у постанові від 25.02.2015 р. № 6-10цс/15, Верховний Суд України зазначив, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що переважне право орендаря (перевага перед іншою особою) на поновлення договору може бути реалізоване у випадку, коли земля знов передана в оренду .

При цьому належним способом захисту порушеного права є пред'явлення вимоги про визнання недійсним укладеного договору з третьою особою та зобов'язання укласти додаткову угоду з первісним орендарем, оскільки неможливо поновити договір оренди за наявності не скасованого договору з третьою особою, тому що у даному випадку будуть існувати два договори оренди на одну й ту ж земельну ділянку.

Згідно наявних матеріалів справи, позивач відмовився від позову в частині скасування договору оренди на спірну земельну ділянку з третьою особою і вказану відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням наведеного, вимога про зобов'язання укласти додаткову угоду в порядку переважного права є неналежним способом захисту порушеного права за наявності договору оренди на спірну земельну ділянку з третьою особою, оскільки не призводить до відновлення порушеного права.

Доводи апелянта про продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, колегія суддів також відхиляє з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч. 10).

Таким чином право орендаря на поновлення договору оренди згідно ч. 6 ст. 33 Закону не може бути безстроковим, оскільки вказаною нормою передбачено укладання додаткової угоди у місячний термін .

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача у місячний термін з заявою про укладення додаткової угоди з доданням відповідного проекту до додаткової угоди.

При цьому позивач звернувся з даним позовом 10.09.2015 майже через 11 місяців після закінчення договору, що на думку колегії суддів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що додаткова угода визнати укладеною яку просить позивач, також містить умови відмінні від умов договору, а саме: містить іншу площу земельної ділянки та пропозицію щодо доповнення п. 20 договору, що суперечить ч. 6 ст. 33 Закону.

Також, обґрунтовуючи свої доводи, апелянт стверджує, що в листопаді 2014 року після збирання урожаю соняшнику, яке було закінчене 30.09.2014, земельна ділянка була продискована, а для підняття родючості землі на цій земельній ділянці ПСП Зарічне внесло мінеральні добрива з розрахунку 100 кг. на 1 гектар.

Проте, як зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, надані на підтвердження своїх доводів позивачем копії внутрішньогосподарських накладних та облікових листів тракториста-машиніста (а. с. 119-126 том 1) не містять інформації, яка б підтверджувала обробіток землі саме на спірній земельній ділянці у місячний строк після закінчення строку дії договору оренди землі.

У тексті довідки Новогригорівської Другої сільської ради від 08.06.2015 № 02-30/143 (а. с. 85 том 1), на яку також посилається в обґрунтування позовних вимог позивач, зазначено, що сільська рада не володіє інформацією щодо обробітку даної земельної ділянки (коли і ким вона оброблялася).

Таким чином, позивачем не надано до суду належних доказів користування спірною земельною ділянкою, після закінчення строку дії договору (21.10.2014).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про безпідставність вимог позивача, пред'явлених до відповідача-1, як на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , так і на підставі ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону.

З огляду на вище зазначене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Зарічне залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2016 по справі № 912/3606/15 без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 20.03.2017.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

Л.А. Коваль