Постанова

від 07.12.2016 по справі 910/16023/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа№ 910/16023/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Кушпіль Д.С., довіреність №01-22/7-164 від 12.07.2016 року,

від відповідача - Мельниченко О.В., довіреність б/н від 18.07.2016 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року

у справі №910/16023/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Київська обл., м. Бориспіль,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Київ,

про стягнення неустойки ,ціна позову 45370,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про стягнення неустойки 45 370, 56 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 13317,79 грн. пені, 32052,77 грн. штрафу та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані усі обставини справи, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року у справі №910/16023/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 07.12.2016 року.

В судовому засіданні 07.12.2016 року відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, позивач надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.11.2015 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", як замовником (надалі - позивач/замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар", як виконавцем (надалі - відповідач/виконавець) укладено договір №37-14/5-16 на виконання проектних роботи з розробки документації з технічного переоснащення станції хімічного пожежогасіння (надалі -договір). (том 1, а.с.49-53).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується якісно виконати в повному обсязі роботи, зазначені в п. 1.2. договору відповідно до завдання на проектування №09-25-63 від 15.09.2015 року, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: технічне переоснащення станції хімічного пожежогасіння в ДП МА «Бориспіль» (інв. №47430) (проектні роботи), далі - роботи. (п. 1.2. договору).

У пункті 3.1. договори сторони встановили, що ціна договору становить 457 896, 77 грн., включаючи ПДВ 20% - 76 316, 13 грн.

Відповідно до умов п. 5.1.1 договору замовник протягом 15-ти банківських днів після виконання вимог п. 4.2 договору, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 30 % ціни договору, що становить 137369,03 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 5.1.2. договору остаточний розрахунок з виконавцем у розмірі 70% ціни договору, що становить 320 527, 74 грн., включаючи ПДВ 20% - 53 421, 29 грн. Замовник сплачує протягом 30-ти календарних днів після:

- підписання сторонами накладної про передачу проектної документації, яка узгоджена в структурних підрозділах замовника та має позитивний експертний звіт відповідного експертного органу;

- отримання 4-х паперових примірників, однієї електронної версії проекту;

- підписання сторонами та акту здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції, за умови виконання вимог п. 4.2. цього договору.

Згідно п. 6.1 договору виконавець зобов'язаний якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. В строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника та проходження експертизи у відповідних експертних органах, але зазначене погодження та проходження експертизи у відповідних експертних органах здійснюється протягом строку дії договору.

Пунктом 6.5. договору встановлено, що після надання виконавцем замовнику на погодження проектної документації замовник зобов`язаний погодити або надати у письмовій формі свої вмотивовані зауваження та встановити спільно з виконавцем строки на усунення виявлених недоліків. Виконавець здійснює супровід проектної документації під час її погодження в підрозділах замовника. Остаточним погодженням проектної документації вважається оформлений реєстр погодження робочого проекту.

Замовник погоджену проектну документацію подає до відповідного експертного органу. Виконавець супроводжує проектну документацію при проходженні експертизи, а також виконує роботи по усуненню зауважень експертизи в частині, що стосується. (п. 6.6. договору).

З матеріалів справи вбачається, що замовник перерахував виконавцю відповідно до п. 5.1.1. договору аванс у розмірі 30% ціни договору, що становить 137 369, 03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1965 від 06.04.2016 року. (том 1, а.с. 18).

Отже, як передбачено п. 6.1. договору роботи з розробки документації на думку позивача мали бути виконані до 21.05.2016 року.

Виконавець, листом №24 від 16.05.2016 року передав замовнику проектну документацію згідно накладної №1.1. (том 1, а.с. 114-115). Тобто, проектна документація була передана замовнику вчасно до 21.05.2016 року.

Також, листом №26 від 17.05.2016 року виконавець просив замовника погодити технологічне обладнання, яке буде включене в робочі креслення на розробку проекту. (том 1, а.с. 116).

Позивач, листом №01-22-1755 від 30.05.2016 року, за результатами розгляду листів від виконавця №24 від 16.05.2016 року та №26 від 17.05.2016 року направив відповідачу зауваження у службовій записці №60-10-260 від 27.05.2016 року. (том 1, а.с. 117). При цьому, замовником та виконавцем не було спільно встановлено строку на усунення виявлених недоліків, як того вимагає п. 6.5. договору. Позивач стверджує, що наданий проект не відповідав вимогам п. 2.1. договору, але проект не був повернутий відповідачеві.

Відповідачем надано листом №34 від 15.06.2016 року позивачу пояснювальну записку та робочі креслення щодо зауважень та пропозицій до проектної документації. (том 1, а.с. 118-119).

Також, виконавець листом №38 від 29.06.2016 року передав замовнику на розгляд проектну документацію згідно з накладної №1.3. (том 1, а.с. 120-121). Позивач вважає, що відповідачем були виконані роботи тільки 29.06.2016 року, а не 21.05.2016 року.

Позивач листом №01-22-2455 від 19.07.2016 року за результатами розгляду проектної документації направив відповідачу зауваження в службових записках №60-10-333 від 12.07.2016 року та №96-15-39 від 12.07.2016 року. (том 1, а.с. 122) При цьому, як вбачається із вказаних зауважень, замовником та виконавцем не було спільно встановлено строку на усунення виявлених недоліків, як того вимагає п. 6.5. договору.

Відповідач, листом №40 від 02.09.2016 року надав позивачу пояснювальну записку та робочі креслення щодо зауважень та пропозицій до проектної документації. (том 1, а.с. 123-125).

Також, в матеріалах справи наявні лист №01-22-3367 від 19.09.2016 року щодо зауважень до проектної документації в якому вказав, що за результатами розгляду проектної документації направляє відповідачу зауваження у службовій записці №60-10-482 від 09.09.2016 року. (том 1, а.с. 126-127).

Отже, як вбачається із позовної заяви позивач вважає, що відповідач неналежно виконав умови спірного договору, а саме порушив строк виконання робіт на 40 днів з 22.05.2016 року по 30.06.2016 року, а тому просив суд стягнути на його користь з відповідача штрафні санкції на загальну суму 45 370, 56 грн.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представник сторін, дослідивши наявні у матеріалах докази дійшла висновку що позовні вимогу не підлягають задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як вже зазначено вище, строк виконання робіт передбачений до 21.05.2016 року, враховуючи п. 6.1. договору та перерахування авансу позивачем.

Колегія суддів зазначає, що сторони погодили у договорі зокрема строки виконання робіт. У п. 6.1. вказано, що виконавець зобов`язаний виконати роботи протягом 45-ти календарних днів з дня перерахування замовником авансу, проте у вказаний строк не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що умовами договору не визначено ані строків протягом яких замовник погоджує проектну документацію, ані строків протягом яких здійснюється збір необхідних вихідних даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідач надав листом №24 від 16.05.2016 року проектну документацію згідно накладної №1.1., тобто без порушення терміну виконання робіт.

У п. 6.5. сторони погодили, що у разі наявності зауважень до виконаних робіт зі сторони замовника сторони мають встановити спільно з виконавцем строки на усунення виявлених недоліків. Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами такі строки не встановлено.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було виявлено недоліки у виконаних роботах відповідача та надано зауваження.

Згодом між сторонами велась переписка відповідно до якої вбачається, що позивач надавав свої зауваження, а відповідач в свою чергу виправляв недоліки, тобто відбувалось погодження проектної документації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 6.5. договору остаточним погодженням проектної документації вважається оформлений реєстр погодженого робочого проекту. В матеріалах справи відсутній такий реєстр, що свідчить про те, що замовником не було погоджено отриману від відповідача проектну документацію.

Відтак, на переконання колегії суддів, враховуючи матеріали справи та те, що в строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника, відповідачем на час розгляду справи не порушено строку виконання робіт.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила під час апеляційного провадження у справі, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, зроблені з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню на підставі ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 скасувати.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі №910/16023/16 викласти в наступній редакції:

«1.У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" про стягнення неустойки 45 370, 56 грн. відмовити повністю».

4.Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (03179, м. Київ, вул. Уборевича, 19-А, оф.3 код ЄДРПОУ 30636330) 1 515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять гривень) 80 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6.Справу №910/16023/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Н.Ф. Калатай