Постанова

від 01.03.2017 по справі 910/16023/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/16023/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівКорсака В.А., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська обл. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року у справі господарського суду міста Києва за позовомДержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль, Київська обл. доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", м. Київ простягнення неустойки у розмірі 45 370, 56 грн.

за участю представників

позивача: Кушпіль Д.С.,

відповідача: Мельниченко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі за текстом - ДП "МА "Бориспіль" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (далі за текстом - ТОВ "Сонар") про стягнення штрафних санкцій у розмірі 45 370, 56 грн. за порушення строків виконання Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року позов задоволено: присуджено до стягнення з ТОВ "Сонар" на користь ДП "МА "Бориспіль" 13 317, 79 грн. пені, 32 052, 77 грн. штрафу та судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано доведеністю факту порушення відповідачем умов Договору № 37-14/5-16 на виконання проектних робіт від 18.11.2015 року, у зв'язку чим позивачем правомірно здійснено нарахування неустойки (пені та штрафу) за період прострочення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року - скасовано; резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року викладено у наступній редакції: "У задоволенні позовних вимог ДП "МА "Бориспіль" до ТОВ "Сонар" про стягнення неустойки 45 370, 56 грн. відмовити повністю".

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що за умовами Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року сторонами не визначено ні строків погодження замовником проектної документації, ні строків збору необхідних вихідних даних, а тому оскільки на час розгляду справи не надано доказів остаточного погодження робочого проекту, строки виконання робіт виконавцем не порушено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ДП "МА "Бориспіль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року, а рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року залишити без змін.

ТОВ "Сонар" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року - скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.11.2015 року ДП "МА "Бориспіль" (замовник) та ТОВ "Сонар" (виконавець) укладено Договір № 37-14/5-16 на виконання проектних робіт з розробки документації з технічного переоснащення станції хімічного пожежогасіння (далі за текстом - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язується якісно виконати в повному обсязі роботи, зазначені в п. 1.2 Договору відповідно до завдання на проектування № 09-25-63 від 15.09.2015 року, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування робіт: технічне переоснащення станції хімічного пожежогасіння в ДП "МА "Бориспіль" (інв. № 47430) (проектні роботи), далі - роботи.

Згідно з п. 3.1 Договору його ціна становить 457 896, 77 грн., включаючи ПДВ 20 % - 76 316, 13 грн.

В п. п. 5.1.1, 5.1.2 Договору сторони погодили, що замовник протягом 15-ти банківських днів після виконання вимог п. 4.2 Договору перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 30 % ціни Договору, що становить 137 369, 03 грн. з урахуванням ПДВ. Остаточний розрахунок з виконавцем у розмірі 70 % ціни Договору, що становить 320 527, 74 грн., включаючи ПДВ 20 % - 53 421, 29 грн. замовник сплачує протягом 30-ти календарних днів після: підписання сторонами накладної про передачу проектної документації, яка узгоджена в структурних підрозділах замовника та має позитивний експертний звіт відповідного експертного органу; отримання 4-х паперових примірників, однієї електронної версії проекту; підписання сторонами акту здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції, за умови виконання вимог п. 4.2 цього Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору виконавець зобов'язаний якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів після перерахування замовником авансу на розрахунковий рахунок виконавця. В строк виконання робіт не входить збір необхідних вихідних даних, термін погодження проектної документації у замовника та проходження експертизи у відповідних експертних органах, але зазначене погодження та проходження експертизи у відповідних експертних органах здійснюється протягом строку дії Договору.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що після надання виконавцем замовнику на погодження проектної документації замовник зобов'язаний погодити або надати у письмовій формі свої вмотивовані зауваження та встановити спільно з виконавцем строки на усунення виявлених недоліків. Виконавець здійснює супровід проектної документації під час її погодження в підрозділах замовника. Остаточним погодженням проектної документації вважається оформлений реєстр погодження робочого проекту.

Замовник погоджену проектну документацію подає до відповідного експертного органу. Виконавець супроводжує проектну документацію при проходженні експертизи, а також виконує роботи по усуненню зауважень експертизи в частині, що стосується (п. 6.6 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до 30.06.2016 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Позивач, звернувшись до господарського суду з позовом, свої вимоги обґрунтував тим, що в порушення умов Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року відповідач як виконавець прострочив виконання проектних робіт з розробки документації з технічного переоснащення станції хімічного пожежогасіння в ДП "МА "Бориспіль", вартість яких становить 457 896, 77 грн. та виконання яких повинно було бути здійснено до 21.05.2016 року, а тому відповідно до п. п. 8.3, 8.4 Договору за період прострочення з 22.05.2016 року позивачем нараховано пеню у розмірі 13 317, 79 грн. та штраф у розмірі 32 052, 77 грн. за неналежне виконання умов Договору.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що аванс у розмірі 30 % ціни Договору (137 369, 03 грн. з урахуванням ПДВ) позивачем сплачено 06.04.2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1965 від 06.04.2016 року, а, отже, відповідно до п. 6.1 Договору роботи з розробки документації мали бути виконані до 21.05.2016 року; з листа № 38 від 29.06.2016 року вбачається, що 29.06.2016 року ТОВ "Сонар" передало ДП "МА "Бориспіль" передбачену Договором проектну документацію за накладною № 1.3 від 29.06.2016 року, що вказує на порушення строку виконання робіт на 40 днів з 22.05.2016 року по 29.06.2016 року, у зв'язку з чим позивачем відповідно до п. п. 8.3, 8.4 Договору правомірно нараховано пеню у розмірі 13 317, 79 грн. та 7 % штрафу від ціни Договору, що становить 32 052, 77 грн.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що за умовами Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року сторони визначили строк виконання, але не визначили терміни щодо збору необхідних вихідних даних та погодження проектної документації замовника. Так, місцевим господарським судом не враховано, що відповідач листом № 24 від 16.05.2016 року передав проектну документацію позивачу згідно накладної № 1.1, тобто без порушення терміну виконання робіт. В подальшому, зазначений проект погоджувався сторонами, що підтверджується перепискою щодо надання зауважень до проекту зі сторони замовника та виправлення недоліків виконавцем, тобто відбувалось погодження проектної документації. Оскільки на час розгляду справи суду не надано доказів остаточного погодження робочого проекту, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено строку виконання робіт, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення умов Договору.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення неустойки (штрафу, пені), за неналежне виконання умов Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року щодо розробки проектної документації у строки, встановлені Договором (до 21.05.2016 року), а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми § 4 Глави 61 Цивільного кодексу України, а також загальні норми цивільного та господарського законодавства щодо відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 625, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач не здійснив розробку документації з технічного переоснащення станції хімічного пожежогасіння ДП "МА "Бориспіль" у строки, встановлені п. 6.1 Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року, що є порушенням умов Договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. п. 8.3, 8.4 Договору сторони погодили, що в разі порушення строку виконання робіт, зазначеного в п. 6.1 Договору та/або терміну виправлення недоліків, зазначених в п. п. 6.5 та 6.7 Договору, перші 14 календарних днів, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 50 % облікової ставки НБУ від цини робіт, строк виконання яких порушено, за кожен день прострочення. Прострочення за зазначені порушення понад 14 календарних днів, починаючи з 15 дня - виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни робіт, строк виконання яких порушено, за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. Якщо прострочення виконання робіт склало понад 30 календарних днів, виконавець додатково сплачує замовникові штраф у розмірі 7 % від ціни Договору.

Відповідно до п. п. 5.1.2, 6.1 Договору належно виконаним зобов'язанням є підписання сторонами накладної про передачу проектної документації, яка узгоджена в структурних підрозділах замовника та має позитивний експертний звіт відповідного експертного органу, отримання 4-х паперових примірників, однієї електронної версії проекту та підписання сторонами та акту здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції у строки, встановлені Договором.

За умовами укладеного сторонами Договору № 37-14/5-16 від 18.11.2015 року відповідач після перерахування замовником авансу (06.04.2016 року) зобов'язаний був якісно виконати роботи протягом 45 календарних днів (п. 6.1 Договору), тобто до 21.05.2016 року.

Разом з тим, листом від 16.05.2016 року з доданою до нього накладною № 1.1 позивачу передано документацію, на яку надано зауваження від структурних підрозділів ДП "МА "Бориспіль" та зазначено про надання лише окремих розділів проектної документації. Повний робочий проект об'єкту передано виконавцем замовнику лише 29.06.2016 року, що є порушенням п. 6.1 Договору, тобто неналежним виконанням зобов'язання, а, отже, і підставою для застосування до виконавця відповідальності, передбаченої п. п. 8.3, 8.4 Договору щодо нарахування пені та штрафу за порушення строку виконання робіт понад 30 календарних днів.

За таких обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо належного виконання робіт з дотриманням строків, визначених Договором, у зв'язку з чим встановивши відповідність здійсненого позивачем розрахунку пені та штрафу вимогам чинного законодавства судом правомірно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Однак, зазначені обставини не були враховані апеляційним господарським судом, що призвело до помилкових висновків про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки не дотримання договірних строків розробки документації з технічного переоснащення станції хімічного пожежогасіння ДП "МА "Бориспіль" є неналежним виконанням зобов'язання, що дає підстави для застосування правових наслідків у вигляді нарахування штрафних санкцій, встановлених договором або законом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З урахуванням викладеного, оскільки постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року у даній справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а згідно вимог ч. 1 ст. 111 10 ГПК України це є підставою для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року у справі № 910/16023/16 - скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2016 року у справі № 910/16023/16 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіВ.А. Корсак В.О. Швець