Ухвала

від 09.12.2016 по справі 802/2118/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2016 р. м. Вінниця

Справа № 802/2118/16-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" про стягнення заборгованості.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюють на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Частиною третьою статті 106 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В силу вимог пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору для суб'єкта владних повноважень у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року розмір мінімальної заробітної плати складав 1378,00 грн.

Таким чином, починаючи з 01.01.2016 для суб'єкта владних повноважень ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1378 грн.

Як вбачається з адміністративного позову, позовні вимоги, заявлені Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення, мають характер майнового спору, оскільки позивач просить прийняти рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" нараховані штрафні санкції та пеню в сумі 2263,05 грн. Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з заявленими позивачем вимогами (виходячи з ціни позову ), становить 1378,00 грн.

Проте, до матеріалів позовної заяви документа про сплату судового збору не додано, що дає підстави для висновку, що позовна заява не оплачена судовим збором у встановленому законом порядку та розмірі.

Поряд з цим, позивач разом з позовної заявою подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі. В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на скрутне матеріальне становище та великий обсяг позовів, поданих до судів в зв'язку з не поданням телерадіоорганізаціями своєї структури власності та несплати останніми передбачених Законом України "Про телебачення та радіомовлення" санкцій у вигляді штрафу.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, звертаю увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, відстрочення та звільнення від сплати встановлюються законом.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 вказаного Закону встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні норми містяться також у ч.1 ст. 88 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору ні Законом України "Про судовий збір", ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається лише на велику кількість позовних заяв поданих до суду та скрутне матеріальне становище. При цьому, позивач не надає докази перебування в скрутному майновому становищі.

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення є бюджетною установою, а спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем владних управлінських функцій (здійснення нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства в галузі телерадіомовлення).

Наведене дає підстави для висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 88 КАС України підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

Також в контексті існуючих законодавчих змін пов'язаних із позбавленням державних органів пільг щодо сплати судового збору вважаю за необхідне наголосити на наступному.

22.05.2015 Верховною Радою України прийнятий Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484-VIII), який набрав чинності 01.09.2015, що визначено пунктом 1 Розділу ІІ Прикінцевих положень цього Закону.

Пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №484-VІІІ Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Проект Закону № 484-VIII внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України, крім іншого, обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України "Про судовий збір" коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.

Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансуванням бюджетної установи чи відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб сплати належної суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення до товариства з обмеженою відповідальністю колективна телефонна компанія "Веко" про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна