Ухвала

від 07.12.2016 по справі 826/15097/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1 У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

07 грудня 2016 року м. Київ № 826/15097/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі

за позовом 1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3 4. ОСОБА_4 5. ОСОБА_5 6. ОСОБА_6 7. ОСОБА_7 8. ОСОБА_8 9. ОСОБА_9 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Інтеграл-банк» Андронова Олега Борисовича про визнання протиправним та скасування рішення, за участю:

представник позивачів: ОСОБА_11;

представник відповідача: Тума О.В.;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Інтеграл-банк» Андронова Олега Борисовича про визнання протиправним і скасувати рішення відповідача про нікчемність Договору № 948/7 застави майнових прав на грошові депозити від 30.04.2015 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Інтеграл- банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 07.12.2016 представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі до нрозгляду Конституційним Судом України справи за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Представник позивача залишив вирішення питання про зупинення провадження у справі на розсуд суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Предметом спору в даній адміністративній справі є оскарження дій відповідача, що пов'язані з відшкодуванням позивачу коштів за банківським вкладом.

В своїх доводах сторони на обґрунтування власної правової позиції посилаються на положення Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зважаючи на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (у відповідності до статті 1 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), то до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в рамках даної справи мають застосовуватись саме приписи цього Закону.

Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до статті 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Так, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.04.2015 у справі № №826/9693/13-а (касаційне провадження №К/800/43574/14) ухвалив звернутись до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Верховний Суд України 03.07.2015 виніс постанову № 13 Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України та направив до Конституційного Суду України конституційне подання № 201-2157/0/8-15 від 08.07.2015.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Ухвалою Конституційного Суду України від 10.02.2016 № 9-у/2016 у справі № 1-26/2016(№24/2016) відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

В ухвалі Конституційного Суду України про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 10.02.2016 у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) конституційне подання мотивоване тим, що оспорюваними положеннями Закону країни «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» частину функцій щодо нагляду та регулювання діяльності неплатоспроможних банків, а також повноваження стосовно здійснення ліквідації банків передано від Національного банку України до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який наділяється повноваженнями по суті регулювання банківської діяльності в Україні, тобто повноваженнями та функціями органу державної влади, яким за своєю суттю Фонд не є.

Таким чином, у разі визнання Конституційним Судом України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неконституційним, це може призвести до того, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та в уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб будуть відсутні владні управлінські функції органу державної влади, тобто дані особи не будуть суб'єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

В такому випадку, зазначена справа не буде підсудна адміністративному суду.

Отже, подальший розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням в порядку конституційного судочинства може призвести до порушення юрисдикції щодо вирішення адміністративних справ, визначених статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2016 № К/800/40307/15 по справі №804/7146/15 та від 26.02.2016 № К/800/43223/15 по справі № 826/7477/15.

З урахуванням вищевикладеного, провадження у справі № 826/15097/16 необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішення у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016).

Керуючись статтями 156, 160, 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження в адміністративній справі № 826/15097/16 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України за результатом розгляду у справі № 1-26/2016 (№ 2-4/2016) за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський