Рішення

від 05.12.2016 по справі 278/673/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/673/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2016 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - Дубовік О.М.,

при секретарі судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом. Під час розгляду справи позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій вказав, що після смерті його рідних: батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, бабусі ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, та сестри ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, відкрилась спадщина на спадкове майно у вигляді: права на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності СТОВ "Озерянка" (раніше - КСП ім. Куйбишева), розміром 4,3871 га в умовних кадастрових гектарах, розташована в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області; житлового будинку АДРЕСА_1; земельної ділянки площею 3,9710 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Для оформлення прав на спадкове майно позивач звернувся до нотаріуса, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що сертифікат на право на земельну ділянку частку (пай) виданий після смерті спадкодавця та наявність іншого спадкоємця, а також у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок та наявністю інших спадкоємців. Позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті його рідних.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю. Вказала, що позивач являється єдиним спадкоємцем та має право на успадкування всього спадкового майна.

Представник відповідача Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області у судове засідання не з'явився; подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказав, що розгляд справи довіряє суду (а.с. 58).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського районного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 4 (а.с. 7).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис № 13 (а.с. 8).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис № 4 (а.с. 9).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис № 14 (а.с. 12).

Ступінь родинних відносин позивача з померлими встановлено такими документами: Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища та свідоцтвами про народження (а.с. 10, 11).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, 07.02.2007 року посвідчений секретарем Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яким все належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який зареєстровано у реєстрі за № 15 (а.с. 6).

Також ОСОБА_5 05.03.2007 року було складено заповіт, посвідчений секретарем Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яким заповіла земельну частку (пай) згідно державного акту серії НОМЕР_3 правнуку ОСОБА_8 (а.с. 87).

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заповіту не склали.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності СТОВ "Озерянка" (раніше - КСП ім. Куйбишева), розміром 4,3871 га в умовних кадастрових гектарах, та розташована в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, і була виділена ОСОБА_3 як члену колективного сільськогосподарського підприємства згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 147969 від 18.12.2009 року, зареєстрованого 11.01.2009 року в реєстрі за № 201 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку - пай (а.с. 16). Також право померлого ОСОБА_3 на земельну частку (пай) підтверджується копію витягу з протоколу №2 від 01.07.1996 року зборів уповноважених КСП ім. Куйбишева Житомирського району та архівними довідками №П-336 і №П-337, які видані 22.06.2015 року архівним сектором Житомирської РДА Житомирської області (а.с. 113, 115, 116).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 07.12.2015 року встановлено факт належності правовставлюючого документу ОСОБА_5 (а.с. 27-28).

За життя померлій ОСОБА_5 належала земельна ділянка, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, що підтверджується копією державного акту серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку (а.с. 17).

Згідно довідки №1327, виданої 11.03.2015 року Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради (а.с. 25), вбачається, що на підставі свідоцтва № 207 про право власності на домоволодіння, виданого 25.12.1989 року Виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району, зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 (а.с. 26).

Також у ході судового розгляду справи встановлено, що після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позивачу було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26.01.2015 року (а.с. 29) і останнім подано до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з:

- постанови №601/02-31 від 20.03.2015 року державним нотаріусом Третьої Житомирської державної нотаріальної контори Андрусом А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 3,9710 га, розташованої на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_5, спадкоємицею після смерті якої була її дочка ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, спадщину прийняла, але не оформила спадкових прав, у зв'язку з неможливістю встановити родинні відносини та наявністю інших спадкоємців. Також державним нотаріусом було встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 разом з нею були зареєстровані її чоловік ОСОБА_10 та її дочка ОСОБА_6 (а .с. 13);

-постанови №602/02-31 від 20.03.2015 року державним нотаріусом Третьої Житомирської державної нотаріальної контори Андрусом А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності СТОВ "Озерянка" (раніше - КСП ім. Куйбишева), розміром 4,3871 га в умовних кадастрових гектарах, розташованої в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, у зв'язку із тим, що сертифікат на право на земельну ділянку (пай) виданий після смерті спадкодавця та наявністю іншого спадкоємця. Також державним нотаріусом було встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 разом з померлим були зареєстровані позивач ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_11 (а.с.14);

-постанови №601/02-31 від 20.03.2015 року державним нотаріусом Третьої Житомирської державної нотаріальної контори Андрусом А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 який належав ОСОБА_5, спадкоємицею після смерті якої була її дочка ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, яка спадщину прийняла, але не оформила спадкових прав, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа та наявністю інших спадкоємців. Також державним нотаріусом було встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 разом з нею були зареєстровані її чоловік ОСОБА_10 та її дочка ОСОБА_6 (а.с. 15).

З довідки Третьої житомирської державної нотаріальної контори від 23.06.2016 р. за №730/01-16 вбачається, що згідно спадкової справи №65/2015 р. заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 подав ОСОБА_1; інши спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися (а.с. 66).

З довідки Третьої житомирської державної нотаріальної контори від 23.06.2016 р. за №731/01-16 вбачається, що згідно спадкової справи №63/2015 р. заяву про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 подав ОСОБА_1; інши спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не зверталися (а.с. 67).

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року №666/94, право на земельну частку (пай) може бути об'єктом спадщини.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 549 ЦК УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Ураховуючи, що на день смерті ОСОБА_3 разом з ним були зареєстровані його мати - ОСОБА_11 та позивач - ОСОБА_1, відтак останні є спадкоємцями першої черги і мають однакову частку спадкового майна, тобто право на 1/2 частку земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності СТОВ "Озерянка" (раніше - КСП ім. Куйбишева), розміром 4,3871 в умовних кадастрових гектарах, розташованої в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не приймати її.

Позивач прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори, що відповідає вимогам ст. 1269 ЦК України.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном із дозволу органу опіки та піклування (встановлених частинами 2 - 4 ст. 1273 ЦКУкраїни).

У даному випадку, судом встановлено, що існують інші спадкоємці після смерті баби позивача - ОСОБА_5, матері позивача - ОСОБА_4 та смерті сестри - ОСОБА_6, які фактично прийняли спадщину, але не оформили своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_12 відкрилась спадщина, а її спадкоємцями були: позивач ОСОБА_1, його мати ОСОБА_4 та правнук ОСОБА_8

Враховуючи, що ОСОБА_4 вважається такою, що прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, тому її спадкові права перейшли до членів сім'ї, які були зареєстровані з нею на день смерті.

Також судом встановлено, що на день смерті сестри позивача - ОСОБА_6 остання була зареєстрована та проживала у спірному будинку; із заяви Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 191 від 08.09.2016 року (а.с. 79), вбачається, що у померлої ОСОБА_6 залишилося двоє дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, які були позбавленні батьківського піклування; у 2006 році сільською радою було прийнято рішення № 23 від 28.08.2006 року «Про направлення дітей сиріт на державне утримання», в якому п. 2 було закріплено за ОСОБА_8 та ОСОБА_13 по 1/5 частці житлового будинку, який знаходиться, за адресою: АДРЕСА_1, де вони по теперішній час зареєстровані (а.с. 89).

Не підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 3,9710 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, оскільки на вказану земельну ділянку був складений заповіт померлою ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8, який не скасований на час розгляду справи.

При розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 328, 1222, 1233, 1251, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, право на 1/2 частку земельної частки (паю) розміром 4,3871 в умовних кадастрових гектарах землі, яка перебуває у колективній власності СТОВ "Озерянка" (раніше - КСП ім. Куйбишева), розташованого в с. Озерянка Житомирського району Житомирської області, в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Дубовік