Ухвала

від 09.12.2016 по справі 810/229/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 грудня 2016 року м. Київ К/800/33960/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 р.

у справі № 810/229/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 р. у справі № 810/229/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

До касаційної скарги додано квитанцію від 25.11.2016 р. №1_12, з якої вбачається, що судовий збір сплачено у розмірі 1 450,00 грн., в той час, як у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги , сума грошового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій за якими становить 190 971,01 грн., тобто вимоги майнового характеру.

Таким чином, у порушення вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору у встановленому розмірі, оскільки за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2 291,65 грн. (190 971,01*0,01*120%), тобто на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 841,65 грн. (2 291,65 грн. - 1 450,00 грн.).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 р. прийнята в порядку письмового провадження, надіслана сторонам 02.11.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 06.12.2016 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції позивач отримав у поштовому відділенні 07.11.2016 р., однак, у зв'язку з перебуванням у відрядженні не мала змоги оскаржити рішення судів першої та апеляційної інстанції в межах встановленого строку, однак, наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку, з урахуванням вчасного отримання копії рішення суду апеляційної інстанції та обізнаності позивача про необхідності оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанції, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не може дійти беззаперечного висновку щодо дотримання відповідачем строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції інші належні докази та обґрунтування неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху .

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова