3/74
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2007 р. Справа № 3/74
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Медіа", 03049, м. Київ, вул. Платонівська, 18
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", 77305, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Робітнича, 29
Суддя: М.М.Фрич
При секретарі судового засідання: І.В.Толочко
ПРЕДСТАВНИКИ
Від позивача: представники не з'явилися.
Від відповідача: Марчак Мирослав Петрович - юрисконсульт, (довіреність № 53-ЮР-35 від 12.09.2005 року)
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 65458грн. 43коп., що становить 64270грн. 02коп. орендних платежів, 1010грн. 15коп. пені та 178грн. 26коп. 3 % річних.
В судовому засіданні 27.03.07 оголошувалась перерва до 17.04.07 на 10:00.
В обгрунтування заявленої вимоги позивач посилається на:
– укладення з відповідачем 23.05.06 Договору № 5 тимчасового оплатного використання рухомого складу, згідно умов якого сторони взяли на себе відповідні права та обов”язки;
– Лист відповідача від 23.06.06, яким було замовлено 40 цистерн;
– акти приймання-передачі цистерн у строкове платне користування, на підставі яких відповідач прийняв у строкове платне користування цистерни;
– вантажні накладні, квитанції про приймання вантажу, які свідчать про перебування цистерн в оренді відповідача;
– відсутність доказів оплати відповідачем за користування цистернами, внаслідок чого виникла основна сума боргу;
– статтю 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких відповідачу нараховано пеню та інфляційні.
Відповідач в поданому суду відзиві та в судовому засіданні зазначив, що ним оплачено частину суми боргу за оренду цистерн в розмірі 17037грн. 60коп. Щодо решти заявлених вимог відповідач заперечував, вказуючи при цьому на:
– укладення між позивачем та ТОВ “Промоут-Центр” договору про відступлення права вимоги від 05.03.07, згідно якого ТОВ “Промоут-Центр”, як новий кредитор, одержав право вимоги до Відповідача щодо його грошових зобов”язань по Договору на суму 17037,60грн.;
– довідку інформаційно-статистичного центру Державного територіального галузевого об”єднання Львівської залізниці, яка, за доводами відповідача, свідчить про те, що цистерни №№ 57222812, 51242980, 57177263, 57074676 не були у користуванні відповідача, а тому відсутні підстави для стягнення нарахованої позивачем суми за їх користування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд вважає за правильне в спірному випадку вказати на наступне:
Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 5 тимчасового платного користування рухомого складу від 23 травня 2006 року (далі –Договір), наявних в матеріалах справи актів приймання передачі №№ 1, 2 від 21.09.06, від 05.1006, Позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування рухомий склад в кількості, вказаній в Додатку № 1 до Договору, терміном до 25 квітня 2007 року.
Розділом 3 Договору передбачено обов”язок відповідача компенсувати позивачу затрати згідно умов договору, а саме шляхом перерахування вказаних в п. 3.2 Договору сум кожного місяця до 8 числа звітного місяця.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, згідно доводів позивача, поданих в попередніх судових засіданнях та в позовній заяві, відповідач за користування рухомого складу в повному обсязі та у встановлений у договору термін не розрахувався (що не заперечувалось відповідачем в поданому суду відзиві (Вх. № 2430 від 27.03.07), внаслідок чого згідно поданого акту звірки розрахунків заборгованість становить 34075,20грн.
При цьому, відповідачем подано докази оплати частини заборгованості по Договору в розмірі 17037,60коп., про що свідчить представлене в матеріали справи платіжне доручення № 2735 від 27.03.07. Вказана обставина (оплата частини заборгованості) свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позову, що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, є підставою для припинення провадження по справі в частині стягнення 17037,60коп. заборгованості по Договору.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 17037,60грн. заборгованості по Договору:
Відповідно до умов представленого в матеріали справи Договору про відступлення права вимоги від 05.03.07 № 05/03-02, укладеного між ТзОВ “Аргумент Медіа” (Позивач) та ТзОВ “Промоут-Центр”, первісний кредитор (ТзОВ “Аргумент Медіа”) передав, а новий кредитор (ТзОВ ТзОВ “Промоут-Центр”) прийняв на себе право вимоги по частині грошових зобов”язань, які випливають з Договору № 5 від 23.05.06 в частині боргу в розмірі 17037,60грн. А відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За таких обставин, враховуючи вищесказане, суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення 17037,60грн. заборгованості по Договору з огляду на передання позивачем новому кредитору права вимогим по частині грошових зобов"язань за Договором № 5 від 23.05.06 в розмірі 17037,60грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за користування цистернами №№ 57222812, 57177263, 57074676, 51242980, суд вважає за правильне вказати на наступне:
В обгрунтування вказаної вимоги позивач посилається на лист № 57 від 15.11.2006р., (на підставі якого, за твердженням позивача, були направлені на адресу відповідача вказані вище цистерни), наявні в матеріалах справи вантажні накладні.
При цьому, відповідач, заперечуючи проти заявленої вимоги, вказав, що листом № 46/Т-1108 від 06.12.2006р., він повідомив позивача, що вказані вище 4 цистерни були орендовані у ТОВ "Укрспецтрансприкарпаття" на підставі Договору оренди № 46/Т-233 від 01.07.2005р., що підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 01.08.05 і здані з оренди 09.11.2006 року, про що свідчить акт приймання-передачі № 86.
Крім того, доказом того, що вказані цистрени не перебували у користуванні відповідача слугує і представлена в матеріали справи довідка інформаційно-статистичного центру Державного територіального галузевого об"єднання Львівської залізниці за період з 01.10.2006р. по 31.12.2006р., яка свідчить про те, що цистерна №57222812 від 29.10.06 порожня і знаходиться на ст. Калуш та 25.10.2006р. відправлена на ст. Володимир-Волинський; цистерна № 57177263 від 22.10.06 порожня, знаходиться на ст. Калуш і 25.12.2006р. відправлена на ст. Володимир-Волинський; цистерна № 57074676 від 21.10.06 порожня, знаходиться на ст. Калуш і 25.12.06 відправлена на ст. Володимир-Волинський; цистерна № 51242980 від 27.10.2006р. порожня і знаходиться на ст. Калуш та 25.12.2006 року відправлена на ст. Клепаров.
Таким чином, враховуючи наведене, неподання позивачем належних доказів, які б свідчили про користування відповідачем вказаними 4-ма цистернами, подання доказів (акти приймання передачі № 1, № 86), що підтверджують про оредну вказаних цистерн в ТОВ "Укрспецтрансприкарпаття", суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення заборгованості за користування цистернами №№ 57222812, 57177263, 57074676, 51242980, як необгрунтованої.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача нарахованої суми пені та річних суд вказує на наступне:
Згідно ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Умовами Договору (п. 5.3) передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату по Договору, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого в позовній заяві розрахунку, відповідачу нараховано 1010грн. 15коп. пені та 178грн. 26коп. 3 % річних.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання (не виконання відповідачем зобов”язання у встановлений Договором строк) не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення нарахованої суми пені та річних.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 546, 548, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
вирішив
позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", 77305, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Мостище, вул. Робітнича, 29 (р/р 260003500701 в ЗАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” м. Калуш, МФО 300120, код 33129683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргумент Медіа", 03049, м. Київ, вул. Платонівська, 18 (р/р 2600631222 в ТОВ “Фортуна-Банк” в м. Києві, МФО 300904, код 31861780) –1010грн. 15коп. пені, 178грн. 26коп. 3 % річних, 182грн. 26коп. витрат по сплаті держмита та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 34075грн. 20коп. заборгованості по Договору провадження по справі припинити.
В решті частині в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.М.Фрич
15.05.07
Виготовлено в «Діловодстві»
Кучер Н.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 633596 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні