Ухвала

від 23.11.2016 по справі 308/4475/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЛуспеника Д.Д., суддів:Гулька Б.І.,Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання поруки припиненою за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року ,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з указаним позовом , посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та товариством з обмеженою відповідальністю «МедСервіс» (далі - ТОВ «МедСервіс») був укладений кредитний договір та відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 3 млн грн. для поповнення обігових коштів зі сплатою 19,5 % річних та кінцевим терміном повернення 02 липня 2013 року. На забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06 червня 2012 року достроково стягнуто із ТОВ «МедСервіс» на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 437 025 грн 07 коп., що виникла станом на 08 лютого 2012 року. На виконання рішення суду сплачено лише 978 грн 60 коп. Постановою господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2013 року ТОВ «МедСервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У період із 08 лютого 2012 року по 19 грудня 2013 року продовжено нарахування процентів у розмірі 833 732 грн 51 коп. та пені у розмірі 160 152 грн 90 коп. за договором. Загальний розмір боргу становить 3 429 931 грн 88 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_6 як поручителя.

У липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання поруки припиненою, посилаючись на те, що 03 квітня 2009 року до кредитного договору внесено зміни, зокрема в пункт 1.1., яким у первісній редакції передбачалося, що «Банк відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 3 000 000 (три мільйони гривень) грн.», у зміненій - «Банк надає позичальнику кредит в сумі 3 000 000 (три мільйони гривень) грн.». Таким чином, банком та позичальником був змінений предмет договору, а саме: відновлювану відкличну кредитну лінію змінено на кредит. Крім того, змінено графік погашення кредитних зобов'язань, що свідчить про збільшення його відповідальності як поручителя та має наслідком припинення поруки. Також зазначав, що порука припинилася й у зв'язку з ліквідацією юридичної особи-боржника, оскільки постановою господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2013 року ТОВ «МедСервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року, позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 429 931 грн 88 коп. заборгованості за кредитним договором від 03 липня 2008 року. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» та задоволення його зустрічного позову.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 03 липня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ТОВ «МедСервіс» був укладений кредитний договір та відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 3 млн грн. для поповнення обігових коштів зі сплатою 19,5 % річних та кінцевим терміном повернення 02 липня 2013 року. На забезпечення виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_6 укладено договір поруки.

03 квітня 2009 року були внесені зміни до кредитного договору, відповідно до яких кредитну лінію переведено в кредит (п. 1.1.), змінено також п. 1.6., 3.2.1., 3.4.1., 5.5. кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Відмовляючи у припиненні поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності позичальника без згоди поручителя, суди обґрунтовано виходили із того, що зміни забезпеченого порукою зобов'язання від 03 квітня 2009 року не спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені або на включення обтяжливих умов відповідальності поручителя шляхом скорочення термінів повернення кредиту, оскільки розмір щомісячного платежу, строк його внесення, кінцевий строк повернення кредиту після укладення додаткової угоди залишилися незмінними, відповідальність у вигляді неустойки не збільшилася.

Висновки судів про те, що зміни до кредитного договору не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя, ґрунтуються на правильному застосуванні ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Обґрунтованими є й висновки судів про те, що порука ОСОБА_6 не припинилася внаслідок припинення забезпеченого нею зобов'язання.

За ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 20 грудня 2013 року ТОВ «МедСервіс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Державну реєстрацію припинення ТОВ «МедСервіс» у зв'язку з визнанням її банкрутом не проведено, ліквідаційна процедура на момент розгляду справи судами не завершена, а тому колегія суддів погоджується із висновками судів про те, що порука ОСОБА_6 не припинилася внаслідок припинення основного зобов'язання - ліквідації юридичної особи-боржника.

Щодо посилань у касаційній скарзі на припинення поруки на підставі п. 4 ст. 559 ЦК України, то обставини пропуску строку звернення банку із вимогами до поручителя не становлять підставу зустрічного позову про припинення поруки. Крім того, за п. 5.2. договору поруки вона припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за договором не пред'явить вимоги до поручителя. Банк реалізував передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 3.2.7. кредитного договору право вимоги дострокового виконання основного зобов'язання та відповідно змінив строк виконання основного зобов'язання на 13 лютого 2012 року (дата звернення банку із позовом про дострокове повернення кредиту). Кредитодавець звернувся з позовом до поручителя у квітні 2014 року, тобто в межах передбаченого договором поруки трирічного строку. Доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик