Ухвала

від 12.12.2016 по справі 813/1008/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р. № 876/4261/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року у справі за позовом Другого Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Другий Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Центр) звернувся в суд з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дії з винесення рішення від 14.03.2016 за № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та визнання протиправним, скасування наведеного рішення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що основною причиною застосування штрафних санкцій і пені є перерахування коштів по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на помилково зазначений рахунок, а саме головним бухгалтером Центру 15.10.2015 сплачено ЄСВ на помилкові рахунки, які діяли до 15.09.2015, а саме на рахунок 37193201001304 в сумі 3471,07 грн, а також на рахунок 37190205011304 в сумі 15969,03 грн. Також зазначає, що 15.10.2015 керівництво Центру звернулось з листом за вих. № 115 до Галицької ОДПІ з проханням помилково сплачені кошти за ЄСВ на рахунок 37193201001304 в сумі 3471,07 грн, а також з рахунку 37190205011304 в сумі 15969,03 грн перерахувати на рахунок 37194201011304 та долучено копії платіжних документів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року адміністративний позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, не погодившись з прийнятим рішення, оскаржило його в апеляційному порядку.

Вважає оскаржувану постанову протиправною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову з підстав та доводів, наведених в апеляційній скарзі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує та мотивує аналогічно доводами зазначеним в запереченні проти позову та одночасно вказує, що Галицька ОДПІ не несе відповідальності за невірне зазначення позивачем рахунку отримувача єдиного внеску у платіжних дорученнях. Вважає, що суд першої інстанції помилково відзначає, що Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області всупереч ст.25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску ш загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахувала штрафні санкції та пеню «за несвоєчасну сплату» ЄСВ, оскільки суд не врахував положення ст. 87.9 ПК України. В результаті несвоєчасних сплат податкових зобов'язань у вказаних періодах платнику податків в КОР ІС «Податковий блок» було нараховано штрафну санкцію у сумі 8677,11грн. та пеню у сумі 402,88 грн. Відтак суд прийшов до помилкового висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій та пені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Другий Львівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зареєстрований як суб'єкт господарювання 14.04.2015, ідентифікаційний номер 39757036.

Другим Львівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги до бюджету сплачено Єдиний соціальний внесок (далі - ЄСВ) згідно з платіжних доручень від 15.09.2015 № 35 у сумі 3471,07 грн, від 15.09.2015 № 32 у сумі 363,60 грн, від 29.09.2015 № 40 у сумі 7285,35 грн, від 29.09.2015 № 37 у сумі 723,29 грн, від 09.10.2015 № 2 у сумі 55,03 грн, від 12.10.2015 № 45 у сумі 756,00 грн, від 12.10.2015 № 48 у сумі 6786,30 грн на помилкові рахунки, які діяли до 15.09.2015, а саме на рахунок 37193201001304, а також на рахунок 37190205011304.

Центр з метою виправлення допущеної помилки 15.10.2015 звернувся з листом до Галицької ОДПІ з проханням помилково сплачені кошти за ЄСВ на рахунок 37193201001304 в сумі 3471,07 грн, а також з рахунку 37190205011304 в сумі 15969,03 грн перерахувати на рахунок 37194201011304.

Галицькою ОДПІ відповідно до листа від 15.10.2015 № 115 (вх. № 11984/10 від 16.10.2015) щодо перезарахування коштів по ЄСВ на суму 15969,60 грн було сформовано висновок від 23.10.2015 № 136-3195, який був переданий на виконання в управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області.

Кошти у сумі 15969,60 грн з рахунку 37190205011304 на рахунок 37194201011304 були перезараховані 01.12.2015 по платіжному дорученню № 6 на суму 504,35 грн і 05.02.2016 згідно платіжного доручення № 8 у сумі 15465,20 грн.

14.03.2016 Галицькою ОДПІ прийнято рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 8677,11 грн та пені 402,88 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що контролюючий орган без достатніх правових підстав вважає, що в діях позивача наявний склад правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, вважаючи, що суд першої інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ(далі - Закон №2464-VІ).

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VІ встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VІ днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI).

Згідно абзацу першого ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до п.3 ст.1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом п.п.5,6 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України , діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно ч. 5 ст. 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Водночас, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 за № 2346-III передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, під сплатою єдиного внеску слід розуміти внесення відповідних сум на рахунки органів доходів і зборів.

З досліджуваних платіжних доручень від 15.09.2015 №№ 35, 32, від 29.09.2015 № 40, від 29.09.2015 № 37, від 09.10.2015 № 2, від 12.10.2015 №№ 45, 48 видно. що у них зазначено реквізит призначення, зокрема, єдиний соціальний внесок вересень-жовтень 2015 року. При тому, як встановлено судом, кошти за вказаними дорученнями були зараховані на рахунок, який раніше використовувався для сплати єдиного соціального внеску, а це рахунок ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Отже, кошти надійшли до Державного бюджету України.

Також судом встановлено факт перезарахування УДКСУ у Галицькому районі м. Львова Львівської області з рахунку 37190205011304 на рахунок 37194201011304 сплачений ЄСВ в сумі 15969,60 грн.

При тому суд першої інстанції вірно вважав, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Такий же правовий висновок висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 16.06.2015 року № 21-377а15, згідно якого здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова. Отже дiї, якi не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв при сплатi узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв. Для пiдтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхiдно встановити, що у строк, передбачений ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VІ, платник податків, внесків чи обов'язкових платежів не вчинював дії, спрямованi на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскiльки такi суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифiкацiї у платiжному дорученнi пiд час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою пiдставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а вiдтак i для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 року у справі № 813/1008/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Я.С. Попко

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 13.12.2016р.