Ухвала

від 12.12.2016 по справі 904/4597/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 грудня 2016 року Справа № 904/4597/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016

у справі № 904/4597/16 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

до Публічного акціонерного товариства "Меліор Банк"

про вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 904/4597/16.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування наведеного клопотання скаржник посилається на те, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України було отримано лист від Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 6251/7/28-10-05-34 від 26.10.2016 про припинення з 31.10.2016 проведення будь-яких платіжних доручень через органи казначейської служби та вилучення всіх не проведених платіжних доручень з органів казначейської служби у зв'язку з реорганізацією територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі ; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень Закону Україну "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIІІ від 22.05.2015 Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин . До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як роз'яснено в абзаці 3 п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення (розстрочення) сплати судового збору призведе до порушення вказаного конституційного принципу, а саме рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим.

Крім того, реорганізація територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників податків не є виключною обставиною для відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що це є внутрішньою діяльністю органів ДФС і не свідчить про відсутність у скаржника коштів на рахунках, необхідних для здійснення оплати судового збору.

Отже, наведені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст. 111 8 ГПК України, касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом першим частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

З поданої заяви про відстрочення сплати судового не вбачається, що скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги , відтак клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у даній справі може знайти своє відповідне вирішення після усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 904/4597/16 відхилити.

Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 904/4597/16 повернути Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України.

Головуючий суддя: В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко