Рішення

від 07.12.2016 по справі 910/18928/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2016Справа №910/18928/16 За позовом Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро"

До Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

Про визнання недійсними правочинів та скасування рішень

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Старенький О.С.

від відповідача Кучерявий Д.В. (дов.№02-36/3198 від 18.12.2015)

від третьої особи: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.10.2016 Спільне українсько-польського підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - відповідач) про визнання недійсними правочинів та скасування рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 порушено провадження у справі №910/18928/16 та призначено розгляд справи на 16.11.2016 залучено в якості третьої особи - Міністерство юстиції України.

03.11.2016 з позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

04.11.2016 ухвалою суду задоволено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

В судове засідання, призначене на 16.11.2016, представник позивача з'явився та заявив клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання, призначене на 16.11.2016, представник відповідача з'явився та заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

16.11.2016 ухвалою суду було витребувано додаткові докази, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи на 30.11.2016.

В судове засідання, призначене на 30.11.2016, представники сторін з'явились. Представник відповідача заявив клопотання про припинення провадження у справі. Суд відклав розгляд заявленого клопотання.

30.11.2016 відкладено розгляд справи на 07.12.2016.

В судове засідання, призначене на 07.12.2016, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 07.12.2016, представник відповідача з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі. Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з тим, що дана справа відноситься до компетенції суду господарської юрисдикції.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (надалі - Кредитор) та Спільним українсько-польським підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс кінотеатр «Дніпро» (надалі - Позичальник) було укладено Договір невідновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-163 (надалі - Кредитний договір) згідно з яким «Позичальнику» було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 300 000,00 дол. США, зі сплатою плаваючої відсоткової ставки - шестимісячний LIBOR плюс 10,75% відсотків річних, але не менше 14% відсотків річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 27.08.2018 р.

З метою реструктуризації існуючої заборгованості між сторонами укладено Договір № 1 від 17.02.2014 про внесення змін до Договору невідновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-163 від 28.08.2008р. (надалі - «Договір № 1 про внесення змін») у відповідності до умов якого сторони дійшли згоди щодо зміни умов погашення кредиту, капіталізації прострочених платежів по відсоткам, внесення змін до графіку погашення кредиту та сплат відсотків, встановлення відсоткової ставки за користування кредитом та зміни дати остаточного повернення кредиту - 31.01.2021 року.

З метою забезпечення вимог Кредитора, що випливають з умов кредитного договору №600/03.3-163 від 28.08.2008р., між його сторонами 29.08.2008р. було укладено іпотечний договір від 29.08.2008 року (надалі - Іпотечний договір), який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 2038, згідно з яким Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, перелік якого визначено у п. 1.1. іпотечного договору, а саме:

нежитлові приміщення загальною площею 128,2 кв.м., вказані в технічній документації під цифрами: від « 39-1» по « 59-7» включно, розташовані у будинку №1/3 (один/три) на проспекті Свободи, у м. Львові належать Спільному українсько-польському підприємству товариство з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» на праві приватної власності на підставі Договору №1 купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Попович Г.І. 04.12.1998 року за р.№6301.

нежитлові приміщення №29 загальною площею 623,1 кв.м. (площа збільшилася з 584,7 кв.м. у зв'язку із проведенням реконструкції на підставі дозволу, наданого розпорядженням Галицької райадміністрації Львівської міської ради №68 від 05.02.2004 року), розташовані на першому поверсі будинку і вказані в технічній документації під цифрами від « 29-1» по « 29-22» включно, розташовані на другому поверсі будинку і вказані в технічній документації під цифрами від « 29-23» по « 29-30» включно, які знаходяться за адресою: м.Львів, проспект Свободи, 5 (п'ять) належать Спільному українсько-польському підприємству товариство з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр Дніпро» на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності №Г-01285, виданим Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради 29.03.2005 року згідно з розпорядженням №324 від 29.03.2005 року;

квартира №6-а (шість «а») в будинку №3 (три) на проспекті Свободи у м.Львові, яка складається з двох кімнат житловою площею 28 кв.м. та кухні; загальна площа квартири - 48,9 кв.м., що належить Спільному українсько-польському підприємству товариство з обмеженою відповідальністю «Мистецький кіноконцертний комплекс «Кінотеатр «Дніпро» на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Попович Г.І. 05.04.2001 року за р.№459.

17 лютого 2014 року між Кредитором/ Іпотекодержателем та Позичальником /Іпотекодавцем було укладено Договір №2 (надалі - Договір 2) про внесення змін до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. від 29.08.2008 за реєстровим № 2038.

В грудні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» прийняло рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку на підставі Іпотечного договору в рахунок погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором, а саме основного зобов'язання (тіла кредиту) в розмірі 3 645 851,79 доларів США та подало відповідні заяви про реєстрацію прав до Департаменту державної реєстрації міністерства юстиції України.

Вказані дії відповідача з реєстрації права власності на нерухоме майно - предмет іпотеки за Іпотечним договором у відповідності до положень ст..202 ЦК України є односторонніми правочинами, оскільки вони спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі поданих ПАТ «Укрсоцбанк» заяв від 11.12.2015 року, державним реєстратором Департаменту державної реєстрації міністерства юстиції України Філюком С.П. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності (надалі - "Оскаржувані рішення") та внесено записи про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк», внаслідок чого відбувся перехід права влсності на предмет іпотеки за Іпотечним договором, на майно - предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувані рішення є незаконними, суперечать умовам Договору іпотеки, не відповідають актам цивільного законодавства, зокрема, ст. 36. 37 Закону України "Про іпотеку", а також порушують право власності Позивача на Предмет іпотеки, а відтак Оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Сума боргу за кредитним договором, в рахунок якої іпотекодержателем/кредитором було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки, не відповідає тій, яка реально існує, оскільки банком не виконано своїх грошових зобов'язань перед позичальником в сумах, порядку і на умовах, визначених Кредитним договором.

Відповідач не надсилав позивачеві вимоги про усунення порушень кредитного договору, що є обов'язковою умовою для здійснення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Процедура зверенення стягнення на нерухоме майно відбулася з порушенням умов кредитного та іпотечного договорів, а також правил, встановлених ст.37 Закону України «Про іпотеку» в редакції, яка діяла на момент укладення іпотечного договору. Положеннями іпотечного договору не передбачалось можливості іпотекодержателя набути право власності на нерухоме майно на підставі лише договору іпотеки, тобто без укладення самостійного договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

На момент вчинення оскаржуваних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був наявний активний запис про арешт всього майна Позивача, що було безумовною підставою для відмови в державній реєстрації прав та обтяжень.

Відповідачем порушено вимоги ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» щодо проведення оцінки предмета іпотеки.

Оскаржувані рішення не відповідають вимогам ст. ст. 9, 15, 24 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та порушують право власності Позивача.

Згідно Кредитного договору від 28.08.2008 року, Банк був зобов'язаний видати кредитні кошти в розмірі 2 300 000, 00 доларів США.

Відповідно до п. 2.2. кредитного договору, кредит вважається наданим в момент перерахування коштів в повній або частковій сумі з позичкового рахунку, зазначеного в п. 2.1 договору на підставі письмової заяви позичальника на перерахування коштів за рахунок кредиту.

Проте Банк не виконав своїх зобов'язань щодо виплати ТОВ «Кінотеатр «Дніпро» транш у розмірі 140 150,00 доларів США.

Таким чином. Банком не було повністю виконано умови кредитного договору щодо видачі кредиту.

Вищезазначений факт було встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 15.02.2012р. в справі № 5015/138/12.

Відповідачем - ПАТ «Укрсоцбанк» в порушення п.1.1. Договору № 1 від 17 лютого 2014 року не було надано Позивачу транш Кредиту у розмірі 1 488 901,79 долар США 79 центів, а відповідно на даний час заборгованості по основному зобов'язанню по кредиту в сумі 3 645 851,79 долар США 79 центів не існує.

Таким чином з боку відповідача відбулося прострочення Кредитора, внаслідок чого інші норми Договору № 1 від 17 лютого 2014 року не вступили в силу.

Однак саме сума 3 645 851,79 доларів США зазначена як сума основного зобов'язання по Кредиту в Інфомаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в рахунок якої було здійснено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності.

Відповідно до ч.1, 3 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ч.1, 3 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Оскільки мало місце прострочення кредитора (ПАТ «Укрсоцбанк») у Позивача по даній справі не виникло обов'язку з повернення тіла кредиту та сплати відсотків за його користування, а відтак не мало місця прострочення. Даний факт є преюдиційним та в силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України не потребує додаткового доказування. Обов'язок з повернення тіла кредиту та сплати відсотків у Відповідача виникне лише після повного виконання Позивачем перед Відповідачем у справі обов'язків, взятих на себе за Кредитним договором

Таким чином, у Позивача на момент вчинення оспорюваних дій Відповідача та рішень про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки був відсутній обов'язок щодо повернення кредиту в сумі 3 645 851,79 доларів США.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 37 Закону про іпотеку, Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Обов'язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним Іпотекодержателем лише у разі, якщо така вимога отримана іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання цієї вимоги.

Однак в порушення правил ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», п.46 Порядку, п.4.2. Іпотечного договору такої вимоги кредитор/іпотекодержатель не надсилав, а СП ТОВ «МКК Кінотеатр «Дніпро» не отримувало, а отже відповідач не мав права приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.п.4.1. Іпотечного договору №2038 від 29.08.2008 р., у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені Іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет Іпотеки.

У п.п.4.2. Договору вказано, що у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, а також у разі невиконання (в т.ч.часткового) умов Основного зобов'язання Іпотекодержатель має право дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки.

Підпунктом 4.6.3. Договору встановлено, що Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».

Положення Іпотечного договору щодо позасудового порядку звернення стягненя не відповідають загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України та не є підставою для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Такого висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 16 лютого 2016 року в справі № 910/9811/15 та в постановах у справах №11/2268 та №5023/4165/11.

Таким чином суди касаційної інстанції в подібних правовідносинах чітко виходять з того, що іпотечне застереження в договорі іпотеки має відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" містити чіткі формулювання щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, і для здійснення реєстрації цієї передачі необхідне дотримання всіх вимог та умов Іпотечного застереження.

Відтак, Оскаржуване рішення суперечить вимогам ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", є незаконним та порушує право власності Позивача на Предмет іпотеки.

На момент вчинення оскаржуваних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був наявний активний запис про арешт всього майна Позивача, що було безумовною підставою для відмови в державній реєстрації прав та обтяжень, відповідно до інформаційної довідки № 67893726 від 12.09.2016 року в державному реєстрі є запис про арешт нерухомого майна Позивача (арешт всього нерухомого майна), обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, підстава виникнення: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№ 45537284, виданий 21.11.2014; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17431174 від 24.11.2014 13:29:33, Державний реєстратор: Томащук Олена Дмитрівна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, м.Київ.

Наявність даного арешту була безумовною підставою для відмови в державній реєстрації прав та обтяжень згідно пункту 5 частини 1 статті 2, частини 3 статті 10, пункту 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідну правову позицію висловив Верховний суд України 11 листопада 2014 року в справі 21-357а14. 19 травня 2015 року в справі 21-121а15. 9 лютого 2016 року в справі 51- 5797а від 25 травня 2016 року в справі 6-605 цс16.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ТІК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідачем вчинено дії, спрямовані на набуття цивільних прав, зокрема права власності на предмет іпотеки за Іпотечним договором, відповідно вказані дії відповідача є правочином у розумінні ст.202 ЦК України.

Як зазначено в п. 2.5. Постанови ВГСУ від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або. органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до частини 2 статті 26 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону N 5037-VI), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32 , 33 , 49 , 75 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними правочини (дії) Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код: 00039019) щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом державної реєстрації права власності за іпотечним договором від 29.08.2008 року.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код: 00039019) на нерухоме майно:

- нежитлові приміщення на першому поверсі №"29-1" - "29-22" та другому поверсі №"29- 23" - "29-30", площею 623, 1 м.кв., що знаходяться за адресою: Львівська область, м. Львів, пр.Свободи, 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 807194846000, номер запису про право власності 12565062);

- нежитлові приміщення №"59-1" - "57-1", площею 128, 2 м.кв., що знаходяться в будівлі за адресою: Львівська область, м. Львів, пр. Свободи, 1/3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806433646000, номер запису про право власності 12552742);

- квартиру №6-а (шість "а") в будинку №3 (три) на проспекті Свободи у м. Львові, загальною площею 48, 9 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 806407546000, номер запису про право власності 12552337).

4. Стягнути з Товариства Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код: 00039019) на користь Спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький кіноконцертний комплекс "Кінотеатр "Дніпро" (ідентифікаційний код: 22396984, місцезнаходження: 79000, м. Львів, пр.. Свободи,5) 5 512 грн. 00 коп. - судового збору.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 13.12.2016

Суддя М.О. Лиськов