Ухвала

від 01.12.2016 по справі 910/4124/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"01" грудня 2016 р. Справа № 910/4124/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М. , розглянувши скаргу на дії державного виконавця №16-11-б.б/4585 від 22.09.2016 (вх. №255/16 від 27.09.2016) Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у справі № 910/4124/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосталь»

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю В«Метал-СервісВ»

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): ОСОБА_1 (довіреність №260 від 01.11.2016);

від відповідача (боржника): не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

від ВДВС: ОСОБА_2 (доруч. б/н від 09.11.2016).

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 19.06.2014 у справі №910/4124/14 позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №22.1/10-КЛТ-09 від 12.03.2009 в сумі 30 789 271,38 грн звернено стягнення на заставне майно, яке зазначено в договорі застави в обороті №22.1/10-З.2-09 від 13.03.2009; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕнергостальВ» на користь Публічного акціонерного товариства В«Родовід банкВ» 73 080,00 грн судового збору.

07.07.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 19.06.2014, яке набрало законної сили 06.07.2014, видано накази на примусове виконання рішення.

27.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача (стягувача) надійшла скарга №16-11-б.б/4585 від 22.09.2016 (вх. №255/16) на дії державного виконавця.

В зазначеній скарзі скаржник просить суд: 1) витребувати до початку розгляду справи з Яготинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області копію матеріалів виконавчого провадження №50027724; 2) визнати дії головного державного виконавця Яготинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови по виконавчому провадженню №50027724 про повернення судового наказу №910/4124/14, виданого господарським судом Київської області 07.07.2014, стягувачеві, неправомірим; 3) скасувати постанову головного державного виконавця Яготинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_2 від 10.08.2016 по виконавчому провадженню №50027724 про повернення судового наказу №910/4124/14, виданого господарським судом Київської області 07.07.2014, стягувачеві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2016 поновлено строк на подання скарги, розгляд скарги на дії державного виконавця №16-11-б.б/4585 від 22.09.2016 (вх. №255/16 від 27.09.2016) Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» призначено на 10.11.2016; зобов'язано Яготинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області надати суду письмові пояснення по суті скарги та копію матеріалів виконавчого провадження №50027724.

09.11.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Яготинського районного ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2016 розгляд скарги відкладено на 01.12.2016; повторно зобов'язано Яготинський РВ ДВС ГТУЮ у Київській області надати суду письмові пояснення по суті скарги та копію матеріалів виконавчого провадження №50027724.

01.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від Яготинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області надійшли заперечення на скаргу та копія матеріалів виконавчого провадження №50027724.

У судовому засіданні 01.12.2016 скаржник підтримав скаргу на дії ДВС та просив задовольнити її в повному обсязі.

Державний виконавець Яготинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області заперечив проти задоволення скарги з підстав наведених в запереченнях на скаргу.

Представники відповідача та третьої особи, які у відповідності до ч. 1 ст. 69 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання 01.12.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши представника скаржника та державного виконавця, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, з огляду на наступне.

Скаржник в обґрунтування поданої ним скарги на дії ДВС зазначив, що державним виконавцем 10.08.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у ВП №50027724 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону україни «Про виконавче провадження», при цьому, на думку скаржника, державним виконавцем винесено зазначену постанову з порушенням норм чинного законодавства, а саме не здійснено усі дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, не відібрано пояснень з посадової особи стосовно невиконання законних вимог державного виконавця, не подано подання до суду на керівника боржника - юридичної особи про обмеження у праві виїзду за кордон, не направлено запит до ДПІ про наявні рахунки боржника.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 12.05.2015 заступником начальника відділу ДВС Яготинського районного управління юстиції ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження №45968385 з примусового виконання наказу №910/4124/14 від 07.07.2014 про стягнення судового збору в сумі 73 080,00 грн.

31.07.2015 по зазначеному виконавчому провадженні винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки було встановлено, що за боржником ТОВ «Енергосталь» рахується оптовий склад, який знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 147.

Постановою державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 27.08.2015 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.

04.02.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження №50027724 з виконання наказу №910/4124/14 від 07.07.2014 про стягнення 73 080,00 грн судового збору.

10.02.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

11.02.2016 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції винесено постанову про об'єднання виконавчого провадження №50027724 із зведеним виконавчим провадженням №50685916.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснювались запити до Територіального сервісного центру №3241 Регіонального сервісного центру МВС у Київській області про наявність у боржника зареєстрованих транспортних засобів, до Державної податкової служби України про наявність рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження наявний витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №49313596 від 01.04.2016 щодо наявності у боржника рухомого майна та наявних обтяжень на нього, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ «Енергосталь».

01.04.2016 державний виконавець направив на адресу Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві запит щодо встановлення реєстрації ОСОБА_4, який є керівником ТОВ «Енергосталь».

01.04.2016 державний виконавець на адресу керівника боржника ОСОБА_4 направив виклик №2281 з вимогою з'явитись до державного виконавця.

Крім того, 01.04.2016 державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти боржника в межах суми 73 080,00 грн, що містяться на рахунках в АТ «Укрексімбанк», ПАТ «Укрінбанк», АТ «Родовід Банк», ПАТ «Банк Форум», АТ «КБ «Союз», ПАТ «ПУМБ», Столична філія ПАТ КБ «Приватбанк», АТ «КІБ».

Зазначеними вище банками повернуто наведені вище постанови про накладення арешту на кошти боржника у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку боржника.

12.04.2016 державним виконавцем при виході на дільницю за адресою м. Яготин, вул. Шевченка, 235, Київська область, в присутності понятих встановлено, що ТОВ «Енергосталь» не знаходиться за вищезазначеною адресою, що підтверджується актом державного виконавця від 12.04.2016.

14.04.2016 за № 67 надійшла відповідь від ВАДР УДМС України в Київській області про те, що ОСОБА_4 знято з реєстрації м. Фастів, вул. Героїв України, 32, про що свідчить квитанція УДППЗ «Укрпошта» про направлення рекомендованого листа, що міститься в матеріалах виконавчого провадження. Проте, керівник ТОВ «Енергосталь» не з'явився до відділу, тому не відібрано пояснень з приводу невиконання рішення суду, відповідно і не скеровано подання до суду на керівника боржника - юридичної особи про обмеження у праві виїзду за кордон керуючись ст. 33 Конституції України - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. На підставі вищевикладеного, скеровування подання до суду передбачає пряме порушення конституційних прав та законних інтересів керівника ТОВ «Енергосталь».

10.08.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в порядку п.5 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статей 1, 2, 4 та 6 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» (далі -Закон) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом статті 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4.1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінісерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999, передбачено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, то державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання в межах строку, передбаченого статтею 25 Закону.

Відповідно до приписів ст. ст. 27, 32 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Приписами ст. 52 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , що кореспондують зі ст. 65 Закону, передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» унормовано, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Виходячи із системного аналізу вищезазанчених приписів законодавства, суд дійшов висновку, що правові підстави для застосування приписів п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , при поверненні виконавчого документа стягувачу, у державного виконавця виникають за умови вчинення усіх передбачених законом дій для розшуку майна боржника та звернення стягнення як на кошти так і на розшукане майно для повного виконання рішення та задоволення вимог стягувача.

Водночас, відповідно до ст. 66 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Відповідно до ч. 8. ст. 52 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно пунктів 5.1.1. та 5.1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінісерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 (в редакції станом на момент винесення спірної постанови), звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця.

Враховуючи вищевикладене, встановлено, що державним виконавцем проведено всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та вжито всіх заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі.

Відтак, посилання скаржника на бездільність державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника, витребуваня пояснень з посадової особи стосовно невиконаних вимог є необґрунтованими, позаяк відповідні дії вчиняються у разі фактичного виявлення боржника за місцем його реєстрації чи господарської діяльності, доказів чого суду не надано.

Передбачені ж приписами ст. 11 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та п. 11.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінісерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, підготовка подання до суду та звернення державного виконавця з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням є правом державного виконавця, у разі нереалізації якого відповідальність державного виконавця законом не встановлена, що свідчить про відсутність обставин щодо бездіяльності державного виконавця в частині вчинення відповідних дій, а тому скарга за означеною вимогою є безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, враховуючи необґрунтованість доводів стягувача щодо бездіяльності державного виконавця, на яку як на підставу недійсності постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 10.08.2016 посилається скаржник, суд дійшов висновку про те, що відповідна постанова винесена державним виконавцем правомірно та в порядку передбаченому законом.

Відповідно до п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Крім того, судом враховано, що відповідно до пояснень державного виконавця, 13.10.2016 державним виконавцем Яготинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №910/4124/14 від 07.07.2014 про стягнення 73 080,00 грн судового збору.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ «Родовід Банк» на дії державного виконавця у справі №910/4124/14, а відтак суд відмовляє в її задоволенні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Скаргу №16-11-б.б/4585 від 22.09.2016 (вх. №255/16 від 27.09.2016) Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на дії Яготинського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області відхилити.

Суддя В.М. Антонова