Постанова

від 12.12.2016 по справі 902/750/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа № 902/750/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Вавринчук А.І.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" на рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 року у справі № 902/750/16 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці"

до Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго"

про стягнення 210038,47 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_2, за довіреністю (в судовому засіданні від 06.12.2016 року),

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю (в судовому засіданні від 06.12.2016 року),

Постанова виноситься 12.12.2016 року, оскільки в судовому засіданні від 06.12.2016 року оголошувалась перерва.

В судовому засіданні від 12.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 року позов ТзОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" задоволено повністю. Стягнуто з КП "Вінницяоблтеплоенерго" на користь ТзОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" 209160 грн. основного боргу, 878,47 грн. пені та 3150,58 грн. витрат зі сплати судового збору. Видано наказ.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції, на думку скаржника, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції, просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, в судовому засіданні колегією суддів оглянуто подані представником позивача додаткові документи , а саме: опографо-геодезичну зйомку на території лікарні ім. Пирогова по вул. Пирогова в м. Вінниця (інженерно-геодезичні вишукування, том 1) на 13 арк.; Реконструкцію теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця (кошторисна документація, том 4) на 61 арк.; Робочий проект реконструкції теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця (пояснювальна записка (затверджувальна частина), том 1) на 30 арк.; Робочий проект реконструкції теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця (тепломеханічні рішення, том 2) на 74 арк; Робочий проект реконструкції теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця (архітектурно-будівельні рішення, том 3) на 35 арк.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.12.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 108-15, згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання проектно-кошторисної документації на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача по вул. Пирогова, 46, в м. Вінниця. Договором передбачено, що термін виконання роботи 28.12.2015 року, закінчення 30.06.2016 року, а набуває чинності останній з моменту його підписання замовником та виконавцем і передачею виконавцю всіх вихідних даних згідно ДБН А.2.2-3-2004. Вартість виконаної згідно з п. 1.1. договору проектно-кошторисної документації визначена кошторисом № 1 (додаток № 2 до договору) та узгоджена протоколом № 1 (додаток № 1 до договору), що є невід’ємними частинами договору, складає 209160 грн., в тому числі ПДВ-34860 грн. За виконану проектно-кошторисну документацію згідно договору, замовник перераховує виконавцю 209160 грн., в тому числі ПДВ - 34860 грн. Оплата робіт проводиться по закінченні робіт.

Відповідно до п. 3.1. укладеного між сторонами договору виконавець зобов’язаний, зокрема, виготовити проектно-кошторисну документацію в строк і якісно, а замовник, зокрема, зобов’язаний у термін, визначений договором надати виконавцю всі вихідні дані для проектування; своєчасно виконувати зобов’язання по авансуванню та кінцевому розрахунку за виконані роботи. При завершені робіт (етапів робіт) виконавець подає замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, що є підставою для оплати виконаних робіт. Пунктом 4.2. передбачено, що замовник на протязі 5 днів зобов’язаний ознайомитись з проектно-кошторисною документацією та підписати акт здачі-приймання, або скласти двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Після отримання виконавцем підписаного замовником акту здачі-приймання, проектно-кошторисна документація вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору. Передача готової документації замовникові проводиться після повного розрахунку між сторонами по даному договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами, а закінчується після отримання замовником позитивного висновку експертизи.

Як зазначено раніше та вбачається із додатку № 1 до укладеного договору, сторонами погоджено договірну ціну, яка складає 209160 грн., в тому числі ПДВ - 34860 грн., а додатком №2 до договору сторонами затверджено кошторис на проектні роботи.

Судами встановлено, що 31.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 325 від 31.03.2016 року, в якому запропонував останньому, зважаючи на значне коливання цін на ринку, достатню трудомісткість об’єму замовлених робіт та наявність сумнівів стосовно оплати відповідачем договору одним платежем, розпочати щомісячну оплату договору рівним частками в сумі 34860 грн., починаючи з травня 2016 року, а 11.04.2016 року відповідач листом вих. №844/08 повідомив позивача про те, що оплата по договору щодо виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача буде проводитися після оформлення акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації у повному обсязі та підписання акту приймання виконаних робіт.

22.06.2016 року позивачем на виконання умов договору супровідним листом передано відповідачу проектно-кошторисну документацію на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця в одному примірнику для ознайомлення та попереднього погодження з прохання розглянути протягом 5 календарних днів. Відповідний факт підтверджується також наявною в матеріалах справи підписаною представниками сторін накладною №108-15 від 21.06.2016 року щодо передачі позивачем відповідачу проектної документації.

Судом встановлено, що 01.07.2016 року позивачем передано відповідачу акт №108-15 від 01.07.2016 року виконання робіт по розробці документації на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця для його підписання та проведення розрахунку за виконані роботи на суму 209160 грн., в тому числі ПДВ-34860 грн.

04.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з листом, яким просив надати підписаний зі сторони останнього (замовника по договору) акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору №108-15 від 28.12.2015 року та оплатити роботи обумовлені договором в строк до 11.07.2016 року, після чого, позивачем буде передано готову документацію.

У відповідь на листи позивача, відповідач листом вих. №1143/08 від 06.07.2016 року повідомив позивача про те, що відповідно до ст. 20 ЗУ "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а часу вказаного у листі (5 календарних днів) на розгляд проектно-кошторисної документації недостатньо. Проектно-кошторисна документація не погоджена, так як відповідач пропонує змінити прокладання траси від камери ВТ 15 до камери "біля бомбосховища". Акт здачі-приймання виконаних робіт буде підписано після надання повного комплекту документації та проведення експертизи кошторису.

У зв'язку із зазначеним, 08.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №340 від 08.07.2016 року, якою вказав про некоректність та неприйнятність посилання у листах відповідача на ЗУ "Про звернення громадян", враховуючи те, що сторони перебувають між собою у договірних відносинах, а лист №338 від 04.7.2016 року не є зверненням громадського характеру.

Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, відповідно до якого просив стягнути з відповідача 209160 грн. основного боргу, пеню за порушення строків оформлення акту про виконання робіт та затримку платежів у сумі 878,47 грн., що складає загальну заборгованість в сумі 210038,47 грн., а також судовий збір в сумі 3150,58 грн.

Рішенням від 31.10.2016 року суд першої інстанції відповідний позов задовольнив повністю. Колегія суддів суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, дійшов висновку про підставність та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено вище, сторонами укладено 28.12.2015 року договір №108-15, зі змісту якого вбачається, що останній за правовою природою є договором підряду.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх, а частиною 1 ст. 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, а згідно п. 1 ч.1 ст. 890 ЦК України, підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Враховуючи те, що положеннями статей 887-891 ЦК України, які складають параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" глави 61 "Підряд" ЦК України, не врегульовано особливості прийняття замовником виконаних підрядником проектних робіт, то з урахуванням приписів ч.4 ст. 837, ч.2 ст.887 ЦК України на правовідносини сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт в частині приймання таких робіт поширюються приписи ст.ст.853, 882 ЦК України.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як вже зазначено вище, позивачем на виконання умов укладеного договору супровідним листом рег. №335 від 22.06.2016 року передано відповідачу проектно-кошторисну документацію на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця в одному примірнику для ознайомлення та попереднього погодження з прохання розглянути протягом 5 календарних днів. Пунктами 4.2.,4.3. договору сторони чітко встановили, що замовник на протязі 5 днів зобов’язаний ознайомитись з проектно-кошторисною документацією та підписати акт здачі-приймання, або скласти двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Після отримання виконавцем підписаного замовником акту здачі-приймання, проектно-кошторисна документація вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору.

Відтак, з моменту передачі замовнику проектно-кошторисної документації у останнього наявні два варіанти суб’єктивної поведінки (дій) за результатами ознайомлення із вказаною документацією: а) на протязі п’яти днів скласти двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання або б) ознайомившись на протязі п’яти днів з проектно-кошторисною документацією, підписати переданий йому на підпис акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, який є підставою для оплати виконаних робіт.

Проте, відповідачем у обумовлений п. 4.2. договору строк (5 днів) не надано позивачу акт з переліком необхідних доопрацювань на надану проектно-кошторисну документацію.

01.07.2016 року позивачем передано відповідачу акт №108-15 від 01.07.2016 року виконання робіт по розробці документації на реконструкцію теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця для його підписання та проведення розрахунку за виконані роботи на суму 209160 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору при завершені робіт (етапів робіт) виконавець подає замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, що є підставою для оплати виконаних робіт. Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, акт №108-15 від 01.07.2016 року виконаних робіт по розробці документації на реконструкцію теплових мереж на суму 209160 грн. не підписав, надісланий останньому позивачем на підпис примірник акту не повернув та не надав позивачу на протязі обумовленого строку жодної відповіді щодо результатів розгляду вказаного акту.

В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у останньому встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Враховуючи той факт, що відповідач як замовник не надав позивачу (підряднику) будь-яких зауважень з приводу недоліків виконаних підрядних робіт у строк передбачений п. 4.2. договору, роботи, вказані в акті №108-15 від 01.07.2016 року виконаних робіт по розробці документації на реконструкцію теплових мереж, вважаються прийнятими замовником (відповідачем) та сам акт є дійсним незалежно від його підписання відповідачем, останній зобов'язаний оплатити роботи, обумовлені у вказаному акті, відтак, суд першої інстанції, з я ким погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшов законного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 209160 грн. основного боргу є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у раз порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що за порушення замовником строків оформлення акту про виконання робіт, ненадання вчасно вихідних даних та затримку платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,01% загальної вартості робіт за кожний день прострочки, але не більше 20% загальної вартості робіт. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначено вище, позивачем в суді першої інстанції заявлено вимогу про стягнення з відповідача 878, 47 грн. пені за період з 18.07.2016 року по 30.08.2016 року, яку суд першої інстанції задовольнив. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність задоволення судом першої інстанції такої вимоги позивача, дійшов висновку про підставність такого задоволення.

Твердження скаржника стосовно того, що позивачем не усунено недоліки в проектно-кошторисній документації та не надано на погодження відповідачу проектно-кошторисну документацію з відповідним виправленнями суд вважає необґрунтованими, зважаючи на таке.

Як зазначено вище, позивачем згідно супровідного листа рег. №335 від 22.06.2016 року передавалася відповідачу проектно-кошторисна документація для ознайомлення та попереднього погодження з прохання розглянути протягом 5 календарних днів, проте, в строк передбачений п. 4.2. договору зауважень, а саме двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань та терміном їх виконання, відповідачем позивачу не надано, а недоліки, про які зазначає скаржника, останнім вказано лише в листі вих. №1143/08 від 06.07.2016 року. Тобто, з моменту передачі відповідачу проектної документації, до моменту надіслання йому позивачем листа вих. №335 та від 04.07.2016 року, відповідачем не заявлено жодних зауважень щодо недоліків в переданій останньому документації.

Скаржник, в обґрунтування доводів апеляційної скарги також стверджує, що проектно-кошторисна документація розроблена позивачем не у відповідності до вимог договору, оскільки за змістом п. 2.1 ДБН А.2.2-3-2004 не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках, проте, такі твердження скаржника не відповідають дійсності та спростовуються наданими позивачем до суду апеляційної інстанції додатковими документами, з яких вбачається, що опографо-геодезичну зйомку на території лікарні ім. Пирогова по вул. Пирогова в м. Вінниця (інженерно-геодезичні вишукування, том 1) було здійснено Малим приватним підприємством "Інж - Агро". Щодо ненадання позивачу вихідних даних на виготовлення проектної документації, то вказаний обов’язок покладено на відповідача як замовника ч. 1 ст. 888 ЦК України та визначений сторонами у п. 1.3. Договору.

Скаржник стверджує, що п. 4.1. та п. 4.2 договору є взаємопов’язаними, а тому п’ятиденний строк для ознайомлення та подання зауважень нерозривно пов’язані з подачею акту прийому передачі проектно-кошторисної документації. Такі твердження також є необґрунтованими, оскільки, виходячи зі змісту п. 4.2. договору 5-ти денний строк наданий замовнику саме для ознайомлення з проектно-кошторисною документацією з послідуючим підписанням акту здачі-приймання робіт або складання двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Тобто, ознайомлення з проектно-кошторисною документацією перебуває у взаємозв’язку із наданням на підпис акту здачі-приймання робіт та складанням двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань. Відтак, вказаний у п. 4.2. договору строк надано замовнику саме для ознайомлення з виготовленою виконавцем (підрядником) проектною документацією, за результатами якого підписується акт здачі - приймання робіт або складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань.

В силу ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 року у справі № 902/750/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.