Постанова

від 01.03.2017 по справі 902/750/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 902/750/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі№902/750/16 Господарського суду Вінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" доКомунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" простягнення 210038,47 грн. У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Луценко Р.В. (представник за дов. від 30.08.2016);

від відповідача: не з'явилися;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення основного боргу в сумі 209 160,00 грн. та пені за порушення строків оформлення акта про виконання робіт та затримку платежів в сумі 878,47 грн., що разом становить 210 038, 47 грн. на підставі приписів статей 525-526, 610-611, 625, 837, 843, 853, 854, 887 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 року у справі № 902/750/16, залишеним без змін постановою Рівненської апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року позов задоволено повністю.

Комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 610, 613, 854, 879, 890 Цивільного кодексу України

Зокрема, заявник касаційної скарги зазначає, що:

- у супереч вимогам статті 890 Цивільного кодексу України, позивач не надав відповідачу готової проектно-кошторисної документації, а лише робочу версію для попереднього погодження, а отже суди безпідставно вказали на необхідність початку перебігу строку для надання зауважень з моменту надання позивачем попередньої документації;

- проектно-кошторисна документація розроблена позивачем не відповідає вимогам договору та закону, зокрема ДБН А.2.2-3-2004;

- позивачем не усунено недоліки в проектно-кошторисній документації та не надано на погодження відповідачу проектно-кошторисну документацію, що виключає обов'язок відповідача щодо проведення оплати за виконані роботи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржених судових актів, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2015 р. між комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" (виконавець) було укладено договір №108-15, відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання проектно-кошторисної документації на реконструкцію теплових мереж від котельні КП Вінницяоблтеплоенерго по вул. Пирогова, 46, в м. Вінниця.

Згідно із п.п. 1.2., 1.3. Договору термін виконання роботи 28.12.2015р., закінчення 30.06.2016р. Договір набуває чинності з моменту його підписання замовником та виконавцем і передачею виконавцю всіх вихідних даних згідно ДБН А.2.2-3-2004.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. Договору вартість виконаної згідно з п. 1.1. договору проектно-кошторисної документації визначена кошторисом №1 (додаток №2 до договору) та узгоджена протоколом №1 (додаток №1 до договору), які є невід'ємними частинами договору, складає 209160 грн., в тому числі ПДВ-34860 грн. За виконану проектно-кошторисну документацію згідно договору, замовник перераховує виконавцю 209160 грн., в тому числі ПДВ-34860 грн. Оплата робіт проводиться по закінченні робіт.

За змістом п. 3.1. Договору виконавець зобов'язаний, зокрема, виготовити проектно-кошторисну документацію в строк і якісно, тоді як згідно п. 3.2. Договору замовник, зокрема, зобов'язаний у термін, визначений договором надати виконавцю всі вихідні дані для проектування; своєчасно виконувати зобов'язання по авансуванню та кінцевому розрахунку за виконані роботи.

При завершені робіт (етапів робіт) виконавець подає замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації, що є підставою для оплати виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору замовник на протязі 5 днів зобов'язаний ознайомитись з проектно-кошторисною документацією та підписати акт здачі-приймання, або скласти двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання.

Згідно із п. 4.3. Договору після отримання виконавцем підписаного замовником акту здачі-приймання, проектно-кошторисна документація вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору.

Відповідно до п. 4.7. Договору передача готової документації замовникові проводиться після повного розрахунку між сторонами по даному договору.

Додатком №1 до Договору сторонами погоджено договірну ціну, яка складає 209160 грн., в тому числі ПДВ-34860 грн., а Додатком №2 до Договору сторонами затверджено кошторис на проектні роботи.

За приписами статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх, а частиною 1 ст. 888 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом, а згідно п. 1 ч.1 ст. 890 ЦК України, підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.

Враховуючи те, що положеннями статей 887-891 Цивільного кодексу України, які складають параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" глави 61 "Підряд" ЦК України, не врегульовано особливості прийняття замовником виконаних підрядником проектних робіт, то з урахуванням приписів ч.4 ст. 837, ч.2 ст.887 Цивільного кодексу України на правовідносини сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт в частині приймання таких робіт поширюються приписи ст.ст.853, 882 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено судом попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов укладеного договору супровідним листом рег. №335 від 22.06.2016 року передано відповідачу проектно-кошторисну документацію на реконструкцію теплових мереж від котельні відповідача по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця в одному примірнику для ознайомлення та попереднього погодження з прохання розглянути протягом 5 календарних днів.

Проте, відповідачем у обумовлений п. 4.2. договору строк (5 днів) не надано позивачу акт з переліком необхідних доопрацювань на надану проектно-кошторисну документацію.

01.07.2016 року позивачем передано відповідачу акт №108-15 від 01.07.2016 року виконання робіт по розробці документації на реконструкцію теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова, 46 в м. Вінниця для його підписання та проведення розрахунку за виконані роботи на суму 209160 грн., проте, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, вказаний акт не підписав, примірник акту не повернув та не надав позивачу на протягом обумовленого строку жодної відповіді щодо результатів розгляду вказаного акту, з огляду на що суди попередніх інстанцій правомірного висновку, що роботи, вказані в акті №108-15 вважаються прийнятими замовником (відповідачем) та сам акт є дійсним незалежно від його підписання відповідачем, який зобов'язаний оплатити роботи, обумовлені у вказаному акті.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та наведені норми права, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 209160 грн. основного боргу.

Крім того, враховуючи припис статей 230, 232 Господарського кодексу України, статей 549, 611 Цивільного кодексу України та умов пункту 5.2 укладеного між сторонами договору, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 878,47 грн. пені за період з 18.07.2016 року по 30.08.2016 року.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що позивачем не усунено недоліки в проектно-кошторисній документації та не надано на погодження відповідачу проектно-кошторисну документацію, що виключає обов'язок відповідача щодо проведення оплати за виконані роботи, спростовуються матеріалами справи та текстом оскаржуваних рішень і постанови.

Так судами надавалась оцінка вказаним доводам відповідача та було зазначено, що позивачем згідно супровідного листа рег. №335 від 22.06.2016 року передавалася відповідачу проектно-кошторисна документація для ознайомлення та попереднього погодження з прохання розглянути протягом 5 календарних днів, проте, в строк передбачений п. 4.2. договору зауважень, а саме двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань та терміном їх виконання, відповідачем позивачу не надано, а недоліки, про які зазначає скаржник, останнім вказано лише в листі вих. №1143/08 від 06.07.2016 року. Тобто, з моменту передачі відповідачу проектної документації, до моменту надіслання йому позивачем листа вих. №335 та від 04.07.2016 року, відповідачем не заявлено жодних зауважень щодо недоліків в переданій останньому документації.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що проектно-кошторисна документація розроблена позивачем не відповідає вимогам договору та закону, зокрема ДБН А.2.2-3-2004, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, оскільки вони були враховані судами попередніх інстанцій з наданням відповідної оцінки, правом переоцінки яких касаційна інстанція не наділена.

Інші доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає такими, що також спростовуються матеріалами та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами справи.

Отже, оскільки скаржником правомірних висновків судів попередніх інстанцій не спростовано, а судом касаційної інстанції порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, не виявлено, то колегія суддів визнає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у справі №902/750/16 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський