Постанова

від 06.12.2016 по справі 923/561/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 923/561/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя: Воронюк О.Л.

судді: Лашин В.В., Величко Т.А.

Склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №849 від 07.11.2016 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2016.

За участю у судовому засіданні від 08.11.2016:

Від ДП В«ТавріяВ» - ОСОБА_1;

Представник ТОВ "Талісман" у судове засідання не з'явився.

при секретарі Станковій І.М.

За участю у судовому засіданні від 06.12.2016:

Від ДП В«ТавріяВ» - ОСОБА_1;

Представник ТОВ "Талісман" у судове засідання не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП В«ТавріяВ»

на рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2016 р.

по справі № 923/561/16

за позовом ТОВ В«ТалісманВ»

до ДП В«ТавріяВ»

про повернення майна, переданого на зберігання,

Встановила:

30.05.2016 до господарського суду Херсонської області від ТОВ «Талісман» надійшла позовна заява про повернення майна переданого на зберігання на загальну суму 389 844,00грн.

31.05.2016 ухвалою господарського суду Херсонської області прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

20.07.2016 рішенням господарського суду Херсонської області позов задоволено.

Вилучено у дочірнього підприємства "Таврія" (м. Нова Каховка Херсонської області с. Тополівка вул. Виноградна 2, код 30593528) майно, передане на зберігання згідно договору № 332 від 26.05.2014р. та акту приймання-передачі хімічних засобів захисту рослин № 1, а саме: хімічні засоби захисту рослин "Люмакс" в кількості 980 літрів загальною вартістю 389844,00 грн. та передати їх товариству з обмеженою відповідальністю "Талісман" (м. Бахчисарай Автономна республіка Крим, вул. Промислова 3а, код 23894253).

Стягнено з дочірнього підприємства "Таврія" (м. Нова Каховка Херсонської області с. Тополівка вул. Виноградна 2, код 30593528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Талісман" (Автономна республіка Крим, м. Бахчисарай, вул. Промислова 3а, код 23894253) - 5847грн. 66коп. витрат зі сплати судового збору.

Зазначене судове рішення обґрунтовано наявністю в матеріалах справи документів, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог .

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Херсонської області від 20.07.2016 до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Дочірнє підприємство «Таврія» де просить скасувати зазначене рішення.

В обґрунтуванні своїх вимог скаржник послався на те, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки викладені у рішення не відповідають обставинам справи.

29.09.2016 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Талісман» надійшли заперечення на апеляційну скаргу де позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав ,викладених у відзиві.

07.11.2016 до суду від скаржника надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи ОСОБА_2 № 1 «О снятии химических средств защиты растений с ответственного хранения от 05 ноября 2015».

05.12.2016 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме заяву ОСОБА_3 та Довідку за підписом директора ПП «Таврія» ОСОБА_4 та головного бухгалтера ОСОБА_5

Колегія суддів вважає за необхідне залучити вищевказані документи до матеріалів справи для повного та всебічного розгляду справи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 травня 2014 року між ТОВ "Талісман" - поклажодавець (далі - позивач) та ДП "Таврія" - зберігач (далі - відповідач) був укладений договір №332 відповідального складського зберігання (далі - договір). Відповідно до умов договору (п. 1.1) відповідач зобов'язується на умовах, встановлених договором, прийняти на зберігання та зберігати хімічні засоби захисту рослин, що передаються позивачем (далі - товар) згідно акту приймання-передачі та повернути товар в схоронності на першу вимогу позивача.

Пунктом 4.1. договору встановлений строк його дії, а саме до 31 грудня 2014 року. Додатковою угодою №1 від 30 грудня 2014 року до договору його дію було подовжено до 31 грудня 2015 року.

Позивачем на зберігання були передані, а відповідачем прийняті хімічні засоби захисту рослин "Люмакс" в кількості 980 літрів загальною вартістю 389 844,00 грн., про що свідчить акт приймання-передачі хімічних засобів захисту рослин №1 до договору №332 від 26.05.2014р., підписаний керівниками сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно до п.2.1.9 договору зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцю той товар, який був переданий на зберігання та в тому стані, в якому він був прийнятий на зберігання.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено право поклажодавця в будь-який час забрати весь чи частину товару зі зберігання.

06.04.2016року позивач звернувся з письмовою вимогою до відповідача про повернення майна переданого на зберігання, у зв'язку із закінченням строку дії договору, про що свідчить опис вкладення у цінний лист з направленням вимоги на адресу відповідача, але відповідач залишив вимогу без виконання.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України).

За договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Предметом договору зберігання можуть бути, як правило, рухомі речі, визначені індивідуальними ознаками, які не переходять у власність зберігача, і в окремих випадках на зберігання можуть передаватися речі з родовими ознаками (ст. 936 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До обставин, які становлять предмет доказування у цій справі є обставини передачі майна поклажодавцем, отримання цього майна на зберігання зберігачем та обставини виконання зберігачем обов'язку повернення переданого йому на зберігання майна.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив про те, що в ОСОБА_2, до Договору до позовної заяви не вказано суми 389 844,00грн., не вказано дату передання та дату акту, в ОСОБА_2 вказаний директор Відповідача ОСОБА_6, а в нижній частині ОСОБА_2 вказано «ОСОБА_7, в акті не зазначено місця його оформлення та місця передання на зберігання товару, в ОСОБА_2 відсутня інформація про огляд товару та його стан (не заповнене поле).

Оглянувши "ОСОБА_2 приема - передачи химических средств защиты растений № 1 на ответственное хранение к Договору № 332 от 26.05.14» судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із вищезгаданого ОСОБА_2, останній був підписаний на зберігання хімічних засобів захисту рослин до Договору № 332 від 26.05.2014.

Як вбачається із ОСОБА_2 акту «ДП «Таврія» іменоване в подальшому «Зберігач» в особі директора ОСОБА_6, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «Талісман» іменоване в подальшому Поклажодавець в особі директора ОСОБА_8, діючого на підставі Статуту з іншої строни іменовані в подальшому «Сторони» склали даний ОСОБА_2 про нажчинаведене».

Судовою колегією встановлено, що зазначений ОСОБА_2 також підписано зі сторони Поклажодаця ОСОБА_8, а зі сторони Зберігача ОСОБА_6 та ОСОБА_9

ОСОБА_10 вбачається, що передано на зберігання Люмакс у кількості 980 та загальною вартістю 389 844,00грн.

В ОСОБА_10 відсутня стрічка під назвою «Інформація про огляд товару та його стан» на яку посилається скаржник.

Крім того, п. 2.1.7 Договору встановлено реквізити ОСОБА_10 прийому - передачі, зокрема ОСОБА_10 повинен містити найменування, реквізити та підписи уповноважених осіб на здачу - прийом Товару на зберігання, поточний номер ОСОБА_10 прийому - передачі Товару, від якої організації і кого саме прийнятий Товар на зберігання, а також хто саме прийняв Товар від Зберігача, найменування та кількість прийнятого на зберігання Товару - число одиниць і (або) місця, і (або) міра (вага, об'єм) Товару, строк, на який Товар прийнятий на зберігання, якщо такий установлюється Поклажодавцем, якщо строк не вказаний, вважається що Товар прийнятий на зберігання до потрібності, дата ОСОБА_10 прийому - передачі, печатка та підпис зберігача та Поклажедавця.

Отже, дослідивши ОСОБА_10 прийому - передачі хімічних засобів захисту рослин № 1 судова колегія дійшла висновку про те, що зазначений ОСОБА_10 підписаний на виконання Договору № 332 від 26.05.2014 та дотримано реквізити такого ОСОБА_10, які сторони погодили Договором від 26.05.2014.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі зазначив про те, що господарський суд Херсонської області у своєму рішення посилається на наступне: « п 1.1 товар передається згідно складської квитанції або складського свідоцтва» проте, із тексту оскаржуваного судового рішення не вбачається будь - яких посилань суду на те, що товар передається згідно складської квитанції або складського свідоцтва.

Проте, судовою колегією встановлено, що в описовій частині рішення Господарського суду Херсонської області зазначено, «Відповідно до умов договору (п. 1.1) відповідач зобов'язується на умовах, встановлених договором, прийняти на зберігання та зберігати хімічні засоби захисту рослин, що передаються позивачем (далі - товар) згідно акту приймання-передачі та повернути товар в схоронності на першу вимогу позивача». Інші посилання суду на п. 1.1 Договору в оскаржуваному рішення чи будь - які посилання на те, що «товар передається згідно складської квитанції або складського свідоцтва» відсутні.

Проаналізувавши умови Договору № 332 від 26.05.2014 колегія суддів встановила, що зазначений Договір взагалі не містить будь - яких посилань на словосполучення «складська квитанція» чи «складське свідоцтво».

Отже, будь - які посилання скаржника у своїй апеляційні скарзі на складську квитанцію або складське свідоцтво судовою колегією не приймається, з підстав вищевикладених.

Посилання скаржника на те, що в Головному управлінні національної поліції в Херсонській області відкрито кримінальне провадження № 12016230070001389 від 14/06/2016 судовою колегією не приймається з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Аналіз ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні.

Тому обставини, вказані в інших процесуальних документах у кримінальному провадженні, можуть враховуватися судами при розгляді господарських справ з урахуванням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 Господарського процесуального кодексу України стосовно преюдиційності фактів.

Враховуючи наведене, а також те, що скаржником не надано доказів на підтвердження обставин щодо завершення даного кримінального провадження, встановлення винних осіб та обставин скоєного правопорушення,суд апеляційної інстанції не може вважати підтвердженими та такими, що не підлягають доказуванню повідомлені позивачем обставини щодо обставин даного правопорушення, оскільки згідно ст. 35 ГПК України для господарського суду преюдиціальне значення має вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Щодо неповідомлення сторін про проведення судового засідання 20.07.2016 судовою колегією не приймається з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, господарським судом Херсонської області 14.07.2016 направлено на адресу ТОВ «Талісман» та ДП «Таврія» повідомлення про те, що справа розглядатиметься 20.07.2016 о 12:00., що підтверджується відбитком штемпелю господарського суду Херсонської області на зворотній стороні повідомлення.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом ( абзац 3 п.3.9.1).

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 14.07.2016 р., в якому сторони були відсутні.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представник відповідача був відсутній в судових засіданнях, ухвали суду про призначення та про відкладення розгляду справи були направлені на належну адресу відповідача відповідно до вимог чинного законодавства, доказів несвоєчасного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду матеріали справи не містять - повідомлення відповідача про час і місце судового засідання слід визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Колегія суддів, дослідивши у судовому засіданні подані документи скаржником, критично ставиться до Довідки ДП «Таврія» оскільки як вбачається із наданої Довідки остання підписана директором скаржника та головним бухгалтером проте, порівнявши підпис директора ДП «Таврія» ОСОБА_11, що знаходиться на Довідці та підпис, що знаходиться на копії Довіреності від 24.06.2016, що видана на ім'я ОСОБА_1 колегія суддів прийшла до висновку що такі підписи суттєво відрізняються

Оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведені висновки суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи.

Таким чином, судова колегія, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2016 р. відповідає вимогам чинного законодавства, а тому слід апеляційну скаргу ДП "Таврія" залишити без змін, а рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2016 без змін.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ДП "Таврія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 20.07.2016 р. по справі № 923/561/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин

Суддя Т.А. Величко