Рішення

від 13.04.2007 по справі 5/49-07-865

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/49-07-865

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2007 р.Справа  № 5/49-07-865

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго –ПРЗ”

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат”

Про стягнення 13 906 грн.

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго –ПРЗ”

Про визнання договору недійсним

                                                                               Суддя      Могил С. К.

Представники:

від позивача: Стоян Є.Л. на підставі довіреності; Богатирьов О.М. на підставі посвідчення.

від відповідача: Гавриленко А.І. на підставі довіреності.

У судових засіданнях були оголошені перерви з 07.03.2007 року до 19.03.2007 року, з 10.04.2007 року до 13.04.2007 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.   

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерго - ПРЗ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат” про стягнення 13 906 грн., заборгованості за одержану теплову енергію.

Відповідачем до суду було надано відзив на позов від 12.02.2007 року № 9 відповідно до якого відповідач позовні вимоги позивача не визнав, у відзиві було також зазначено про доцільність, на думку відповідача, залучення до участі у справі Комунального підприємства дирекція єдиного замовника „Вузівське”.

Відповідачем було подано до суду зустрічну позову наяву від 02.03.2007 року, відповідно до якої відповідач просить суд визнати недійсним договір № 23 від 01.10.2005 року.

З боку позивача до суду було надано відзив на зустрічну позовну заяву № 554 від 15.03.2007 року, відповідно до якого позивач просить суд зустрічну позовну заяву залишити без задоволення на підставі доводів та міркувань викладених у відзиві.

З боку відповідача 10.04.2007 року до суду були надані пояснення щодо відзиву на зустрічну позовну заяву, з яких зокрема вбачається, що позиція відповідача щодо предмета спору, як за первісним позовом, так і за зустрічною позовною заявою є незмінною.

В процесі розгляду справи представниками сторін до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були оглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.  

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін суд встановив:

Між сторонами по справі було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2005 року, відповідно до якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних відповідачу обсягах, а відповідач в свою чергу зобов'язався сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами, в терміни передбачені укладеним договором.

На виконання умов укладеного договору позивачем відповідачу було поставлено теплову енергію за березень 2006 року, а саме 92 Гкал., вказані послуги позивачем було надано своєчасно та в повному обсязі. Як видно з матеріалів справи 31.03.2006 року позивачем відповідачу було виставлено рахунок № 45 за послуги з опалення, відповідно до якого до сплати підлягає 6 161, 24 грн. В процесі розгляду справи судом було встановлено, що вказаний рахунок відповідачем сплачено не було.

Як вбачається з договору № 23 укладеного 01.10.2005 року між сторонами по справі не було погоджено порядку досудового врегулювання спору, проте відповідно до наведеного договору сторони погодились про те, що розбіжності та спори пов'язанні зокрема з виконанням та зміною або розірванням договору вирішуються шляхом обміну листами.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 542 від 13.12.2006 року, яка містить вимогу про сплату 13 906, 00 грн.

20.12.2006 року відповідачем на адресу позивача було направлено відповідь на претензію № 54 відповідно до якої відповідач зазначає про те що претензійні вимоги не можуть бути задоволені з підстав викладених у відповіді.  

Пунктом 7.2.3. договору встановлено, що в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію стягується пеня в розмірі 0,5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

За положеннями п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як видно з розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем складається з суми загальної заборгованості та суми пені нарахованої позивачем відповідачу відповідно до умов укладеного договору та становить 6 161, 24 грн. + 7 455, 10 грн. + 289, 66 грн. що у сукупності складає 13 906, 00 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем до суду не було доведено відсутність у нього боргових зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у розмірі 13 906 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Слід зазначити, що за загальним правилом, невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Розглядаючи зустрічні вимоги про визнання договору недійсними, судом не встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а тому зустрічні вимоги є такими що не підлягають задоволенню.  

Слід зазначити, що відповідач має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом або обумовлених договором наслідків, а не визнання  недійсними договору.

У відповідності з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази та доводи викладені представниками сторін у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Скат”, код 32894801, (м. Одеса, вул. Промислова, 31), п/р 26000008236001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 388584 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго - ПРЗ”, код 31431701, (м. Одеса, вул. Багрицького, 5/7), п/р 2600532008 у Другій ОФ „Укргазбанку”, МФО 328588, :

- 13 906 (тринадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. боргу та пені;

- 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 06 коп. державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.  У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 27.04.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя