Вирок

від 02.02.2010 по справі 1-53/2010

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кузнецовський міський суд Рівненської області

м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 3, 34400, (03636) 2-17-47

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Кузнецовського міського суду Малкова В.В., при секретарі судового засідання Шамі І.В.,

за участю:

прокурора - Поліщука О.В.,

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовську кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, який народився 23-го листопада 1980 у селі Стара Рафалівка Володимирецького р-ну Рівненської області, проживаючого за адресою: кв. 67, буд. 30/2, мікрорайон Будівельників, м.Кузнецовськ, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 15.05.1996 року за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960 року) до виправних робіт на строк 1 рік з утриманням 20 відсотків заробітку в дохід держави, судимий за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26.02.1997 року за ст. 117 ч. 3, ст.17 ч. 2, ст. 117 ч. 3, ст. 42 КК України (1960 року) до позбавлення волі на строк 6 років, за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21.05.2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2009 року, приблизно о 14 годині, у м. Кузнецовську Рівненської області підсудний ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кв. 67 буд. 30/2 по мікрорайону Будівельників по місцю свого проживання вступив у суперечку з потерпілим ОСОБА_1, який також проживає у вказаній квартирі. Суперечка виникла на грунті особистих неприязних відносин. Підсудний ОСОБА_2 з метою припинення суперечки та образ з боку потерпілого ОСОБА_1 вдарив потерпілого у спину. Після того як потерпілий від удару впав на підлогу підсудний ОСОБА_2 завдав удару потерпілому ОСОБА_1 ногою в область живота. Після цього підсудний ОСОБА_2 взяв зі столу кухонний ніж і умисно наніс ножем удар в область лівої ділянки грудної клітки по задній поверхні потерпілому ОСОБА_1, спричинивши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровВ»я у вигляді колото-різаної рани лівої половини грудної клітки.

У відповідності із ч.3 ст.299 КПК України, суд вправі , якщо проти цього не заперечують підсудний та інші учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом зВ»ясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин. Тому суд постановив, дослідити в повному обсязі ті докази, про необхідність дослідження яких заявили підсудний та інші учасники судового розгляду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав. На протязі приблизно 5 останніх років він проживає у квартирі своєї співмешканки ОСОБА_3, яка є матір'ю підсудного ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1. У вказаній квартирі 15 листопада 2009 року приблизно о 14 годині, перебуваючи у нетверезому стані між ним та підсудним виникла сварка на грунті особистих неприязних відносин. Підсудний ОСОБА_2 ображав потерпілого нецензурними словами і сказав, що якщо він хоче бути цілим, то щоб він його не чіпав, а то він його вдарить. Потерпілий ОСОБА_1 в цей час знаходився в дверях кухні спиною до підсудного ОСОБА_2. Далі, на думку потерпілого, підсудний штовхнув потерпілого від чого потерпілий впав і втратив свідомість. До свідомості потерпілий ОСОБА_1 прийшов на ліжкові у спальній кімнаті, біля нього була ОСОБА_3, яка розказала, що її син підсудний ОСОБА_2 взяв ніж на кухні та вдарив потерпілого ОСОБА_1 у спину.

У лікарню потерпілий пішов вранці 16.11.09 року, де йому наклали шви на рану, яка знаходилась у лівій ділянці грудей ззаду та видали листок непрацездатності з 16.11.09 по 25.11.09 року.

Потерпілий претензій до підсудного не має, цивільний позов не заявляв.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю, щиро розкаявся і показав. 15 листопада 2009 року вжив приблизно 200 грам горілки. Від випитого він сп'янів. Близько 14 годин повернувся додому у кв.67 в буд. 30/2 по мікрорайону Будівельників. У квартирі в цей час перебувала його мати ОСОБА_3. Пізніше до квартири зайшов потерпілий ОСОБА_1. Між підсудним та потерпілим виникла сварка. Підсудний ОСОБА_2 штовхнув потерпілого ОСОБА_1 за те, що потерпілий образив підсудного. Потерпілий ОСОБА_4 упав на підлогу і втратив свідомість. Підсудний ОСОБА_2 вирішив продовжити свої протиправні дії, з цією метою він пішов на кухню, де зі столу взяв ніж з чорною пластмасовою ручкою. Після цього він повернувся до нього і наніс один удар лезом ножа з гори в низ в область спини зліва потерпілому ОСОБА_1. Завдаючи удару потерпілому ножем підсудний ОСОБА_2 не мав умислу на вбивство, завдаючи ножем тілесних ушкоджень, він хотів лише налякати потерпілого, тому завдав неглибокого удару у спину ОСОБА_1. Після цього підсудний вийшов на балкон. Квартира знаходиться на першому поверсі. З балкону підсудний ОСОБА_2 викинув ніж, стрибнув з балкону на землю і втік.

Підсудний та потерпілий під час допиту в суді відмовились від показань, які дали під час досудового слідства в частині завдання підсудним ОСОБА_2 ударів ногою в область нирки та живота потерпілому ОСОБА_1. Суд прийняв до уваги нові показання підсудного та потерпілого і вважає, що ці показання не впливають на кваліфікацію дій підсудного. Тому обвинувачення у завданні підсудним ОСОБА_2 ударів ногою в область живота та нирки потерпілому ОСОБА_1 підлягають виключенню з обвинувачення.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, також підтверджується :

- висновком судово-медичного експерта № 486-Е від 30.11.09 року, згідно з яким тілесні ушкодження, завдані потерпілому ОСОБА_1 виникли від дії колото-ріжучого знаряддя, можливо від удару ножем і відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.с.23).

Заслухавши показання підсудного та потерпілого, оцінивши досліджені у справі і викладені у вироку докази, у результаті всебічного, повного та обВ»єктивного їх дослідження, на підставі закону, суд прийшов до висновку про те, що висунуте підсудному ОСОБА_2 обвинувачення в умисному нанесенні ним 15 листопада 2009 року удару ножем в область лівої ділянки грудної клітки по задній поверхні потерпілому ОСОБА_1, чим спричинено потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівої половини грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, повністю доведене.

Таким чином, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помВ»якшують та обтяжують покарання а також відсутність матеріальних та інших претензій з боку потерпілого ОСОБА_1

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, згідно із п.1 ст. 66 КК, являється щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 , згідно із пунктами 1 та 13 ст. 67 КК, являються: вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин невеликої тяжкості, злочин вчинений у стані алкогольного спВ»яніння, був раніше судимий , на шлях виправлення не став, є хронічним алкоголіком, хворий на туберкульоз, у звВ»язку з чим небезпечний для оточуючих, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення над ним нагляду з обовВ»язковим залученням до праці. Тому слід призначити підсудному ОСОБА_2 покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції частини статті за якою кваліфіковані його дії з поміщенням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.

Вирішуючи питання про речові докази, керуючись ч.1 ст.80 КПК, суд дійшов висновку про необхідність їх зберігання до набрання вироком законної сили.

У відповідності із п.3 ст.91 КПК понесені по справі органами досудового слідства судові витрати у сумі 10 (десять) гривень, згідно довідки органу досудового слідства, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

На підставі наведеного та керуючись статями 321-339 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік і шість місяців з поміщенням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу з обовВ»язковим залучення до праці.

Запобіжний захід відносно засуджено ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

Понесені по справі органами досудового слідства судові витрати у сумі 10 (десять) гривень стягнути з засудженого ОСОБА_2

Речові докази по кримінальній справі: кухонний ніж, зберігати у кімнаті зберігання речових доказів СВ Кузнецовського МВ УМВС України до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили речовий доказ знищити.

Учасники процесу можуть подати апеляцію на вирок протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку. Апеляція подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий