Ухвала

від 30.11.2016 по справі 388/2238/13-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

30 листопада 2016 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів : Євтушенко О.І.,

Кадєтової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі» (далі - ТОВ «ДОМ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги з теплопостачання.

На обґрунтування своїх вимог ТОВ «ДОМ» посилалось на те, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення, які надаються ним на підставі укладеного 01 грудня 2007 року договору № 1777 про надання послуг з централізованого опалення та зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію згідно зі встановленими тарифами на надані послуги. Проте, відповідач договірні зобов'язання не виконує, посилаючись на самовільне влаштування автономного опалення в квартирі.

Посилаючись на зазначені вище обставини та уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача 10 658 грн 24 коп. боргу за надані послуги з теплопостачання з квітня 2010 року по грудень 2015 року.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року, позов ТОВ «ДОМ» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ДОМ» 10 339 грн 83 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання з жовтня 2010 року по квітень 2015 року та 222 грн 55 коп. сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до п. п. 25, 26, 30 п. 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, ТОВ «ДОМ» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-1206цс15 від 11 листопада 2015 року.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що відповідач, будучи споживачем наданих йому послуг з теплопостачання, відключився від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в межах трирічного строку позовної давності, починаючи з жовтня 2010 року.

На спростування наданого до позовної заяви ТОВ «ДОМ» розрахунку заборгованості за надані послуги з теплопостачання відповідачем не надано будь-яких доказів.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді: О.І. Євтушенко

О.В. Кадєтова