Рішення

від 11.05.2007 по справі 14/68-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/68-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.07           Справа № 14/68-07.

Господарський суд у складі:

Головуючого судді:                                               Миропольський С.О.

За участю представників сторін:

Позивач за первісним позовом:                     Шкот О.Ю.

Відповідач за первісним позовом:                 Семенюченко Т.І.

Розглянувши справу

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство закритого типу «Датекс Україна»

до Малого багатогалузевого приватного підприємства «Делота»

про стягнення 72 880 грн. 86 коп.

за зустрічним позовом Малого багатогалузевого приватного підприємства «Делота»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система»

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Акціонерне товариство закритого типу «Датекс Україна»

про стягнення 13 142 грн. 78 коп.

Суть спору: позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 72 880 грн. 86 коп., з яких 50 348 грн. 89 коп. заборгованість за договором поставки № 516 від 23.01.2004р., 5 459 грн. 49 коп. інфляційних збитків за весь час прострочення; 12 318 грн. 01 коп. – процентів за користування грошима; 4 754 грн. 47 коп. – пені.

Позивач подав заяву про зміну позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 39 319 грн. 20 коп. заборгованість за договором поставки № 516 від 23.01.2004р., 5 552 грн. 36 коп. інфляційних збитків за весь час прострочення, проценти за користування грошима в сумі 13 319 грн. 24 коп. і пені в сумі 3 721 грн. 41 коп.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог і просить відмовити у позові, посилаючись на те, що він не укладав договір поставки № 516 від 23.01.07р. на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, оскільки примірника цього договору відповідач не має, а на аркушах поданої позивачем копії договору відсутні візи відповідача. Також позивачем не подано доказів звернення відповідача із заявкою про поставку товару на виконання умов зазначеного договору поставки. Крім того жодна накладна, на яку посилається позивач, не підписана з боку відповідача, в зв'язку з чим додані до матеріалів справи копії накладних не можуть бути доказом передачі товару відповідачу.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача безпідставно набуті 13 142 грн. 78 коп. та зобов'язати МБПП «Делота» повернути, а ТОВ «ТД «Система» прийняти таксометри в кількості 40 штук поставлені згідно накладних № 3/73545/3 від 03.10.2005, № 3/73545/1 від 26.10.2005, № 3/73545/2 від 28.10.2005, № 3/73545/4 від 31.10.2005.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти вимог позивача, вказуючи на те, що договір № 516 від 23.01.2004 року підписаний позивачем за зустрічним позовом у відповідності до вимог законодавства, а також те, що твердження позивача про часткову сплату суми богу помилково, не відповідає дійсності, оскільки оплата здійснювалась в декілька етапів, про що свідчать платіжні доручення, що знаходяться в матеріалах справи, в кожному з яких відповідач в призначення платежу зазначав «оплата згідно рахунку № 3/73545 від 26.10.2005 року».

Третя особа вимоги позивача за зустрічним позовом не визнає та зазначає що товар переданий МБПП «Делота», належав ТОВ «ТД «Система», а договір на який МБПП «Делота» посилається, як на підставу зустрічних вимог не має ніякого відношення до договору поставки №516 від 23.01.2004р. і є договором сервісного обслуговування поставлених таксометрів (РРО).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

23 січня 2004р. між ТОВ «ТД «Система» та МБПП «Делота» було укладено договір поставки №516 відповідно до п. 1.1 якого позивач за первісним позовом зобов‘язався поставити відповідачу товар, а той в свою чергу зобов‘язувався його прийняти та оплатити. Позивачем було поставлено товару на загальну суму 69 749 грн. 01 коп., але відповідач в порушення п.4.1 договору, здійснив лише часткову оплату поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 39 319 грн. 20 коп.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії від 11.08.2006р. та від 6.10.2006р., але відповіді на зазначені претензії він так і не отримав.

В результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов‘язань позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не було надано доказів підтверджуючих сплату ним боргу в сумі 39 319 грн. 20 коп.. Заперечення відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на первісний позов судом не приймаються, оскільки як вбачається з матеріалів справи є суперечливими та неоднозначними. Крім того посилання відповідача на відсутність договірних відносин між ним та позивачем повністю спростовується матеріалами справи. (договір, видаткові та податкові накладні, рахунки та платіжні доручення). Отже вимоги позивача в цій частині є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 552 грн. 36 коп. інфляційних збитків за весь час прострочення є правомірними нарахованими відповідно до законодавства, а тому підлягають стягненню на користь позивача.

Майнова відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачена п. 8.3 договору №516 від 23.01.2004р. За прострочення платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення сплати, але не більше подвійної облікової ставки. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Також відповідно до ч. 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Розрахунок пені доданий позивачем до позовної заяви є обґрунтованим та правомірним, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 721 грн. 41 коп. пені. Але суд, дослідивши наявні в справі докази, виходячи зі змісту ст. 233 Господарського кодексу України, на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу встановив, що розмір штрафних санкцій надмірно великий порівняно зі збитками завданими позивачу неналежним виконанням зобов'язання, та беручи до уваги те що відповідач має тяжке фінансове становище, суд, вважає за необхідне зменшити суму пені на 99 %, а саме : сума пені яка підлягає стягненню з відповідача становить 37 грн. 21 коп.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача процентів за користування грошима в сумі 13 319 грн. 24 коп. задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягненим до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Відповідно до закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» - передбачена відповідальність у вигляді пені.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає що вимоги позивача в цій частині є не правомірними та не підлягають задоволенню.

Вимоги відповідача (за первісним позовом) викладені в зустрічному позові, суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню оскільки, вони повністю спростовуються матеріалами справи. Посилання МБПП «Делота» на помилку при перерахуванні коштів в сумі 13 142 грн. 78 коп. суперечить наданим платіжним дорученням де в призначенні платежу вказано саме рахунки виставлені на оплату товару поставленого відповідно до договору поставки № 516 від 23.01.2004р.

Крім того посилання МБПП «Делота» на те що договір поставки № 516 від 23.01.2004р. підписаний не повноважною особою, судом не приймається оскільки дійсність зазначеного договору не є предметом розгляду зазначеної справи, а з огляду на це суд відхиляє клопотання позивача за зустрічним позовом про проведення експертизи.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню витрати по держмиту та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі  викладеного, керуючись вимогами ст. 49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Задовольнити частково вимоги позивача за первісним позовом.

2.          Стягнути з Малого багатогалузевого приватного підприємства «Делота» (40007, м. Суми, вул.. Римського-Корсакова, 2 код 21109043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Система» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13 «А», код 30264156) 39 319 грн. 20 коп. боргу, 5 552 грн. інфляційних збитків, 37 грн. 21 коп. пені. 485 грн. 93 коп. витрат по сплаті державного мита та 78 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

4.          В задоволенні позовних вимог позивача за зустрічним позовом відмовити в повному обсязі.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.