Ухвала

від 12.12.2016 по справі 913/241/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 грудня 2016 року Справа № 913/241/13-г

Провадження №6/913/241/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» , м. Луганськ

до

1.Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПромстройугольВ» , м. Алчевськ, Луганська область;

2.Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕІРГАЗВ» , м. Алчевськ, Луганська область;

3.Товариства з обмеженою відповідальністю В«СП ПромекспортВ» , м. Алчевськ, Луганська область

про стягнення 16221551,53 грн., 484233,75 євро, 532982,39 дол. США

розгляд скарг Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» , м. Київ

щодо неправомірних дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження

Орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області

Суддя господарського суду Луганської області Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 09-32/857 від 15.12.2014;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

від 3-го відповідача - не прибув;

від органу виконання судових рішень - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: позивач у справі - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", звернувся 20.10.2016 до господарського суду Луганської області зі скаргами за № 09-12/683 і № 09-12/684 від 19.10.2016 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень по справі №913/241/13-г з наступними вимогами:

- поновити ПАТ "Промінвестбанк" строк на подання скарг на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень;

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо винесення постанови ВП № 52498978 від 04.10.2016 та постанови ВП №52493808 від 04.10.2016 про відмову у відкритті виконавчих проваджень незаконними;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання накази господарського суду Луганської області №913/241/13-г від 19.08.2013 та відкрити виконавчі провадження на підставі письмових заяв стягувача відносно боржників ТОВ "Промстройуголь" та ТОВ "СП Промекспорт" щодо примусового виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №913/241/13-г у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N606-XIV;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накласти арешт на усі грошові кошти боржників в межах суми стягнення, що знаходяться на рахунках в усіх банківських установах.

Ухвалою від 20.10.2016 суд прийняв вказані скарги до розгляду та об'єднав в одне провадження.

Під час судового засідання суд встановив, що позивач отримав оскаржувані постанови 17.10.2016 року, а в суд звернувся 20.10.2015 тобто в межах встановленого законом строку.

Позивачем до суду надані додаткові пояснення від 12.12.2016 за якими останнім наведено обґрунтування щодо заявлених вимог за скаргами. Судом пояснення позивача прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Від Департаменту Державної виконавчої служби України надійшов лист за яким, останній вказує про неможливість забезпечення явки повноважного представника та просить розглянути справу за умови його відсутності. Також департаментом вказано про заперечення проти скарг позивача.

Відповідачі явку повноважних та компетентних представників в судові засідання не забезпечили.

Так, 1-й відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПромстройугольВ» зареєстрований за адресою - м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, буд. 2 В«ВВ» ,

2-й відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕІРГАЗВ» зареєстрований за адресою - м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, буд. 2 В«ВВ» ,

3-й відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«СП ПромекспортВ» зареєстрований за адресою - м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, буд. 2 В«ВВ» ,

В ухвалах суду від 21.10.2016 р., 07.11.2016 р., 21.11.2016 р. явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідачами не заявлялися будь-які клопотання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14).

В той же час, суду невідомі інші адреси відповідачів ніж ті, що вказані позивачем та зазначені в ЄДР.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованій території. (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 121-2 ПК України неявка боржника, стягувача, державної виконавчої служби не є перешкодою для розгляду скарги. В даному випадку, всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надати відповідні пояснення та заперечення.

Виходячи з наведеного, справа розглядається в присутності лише представника позивача.

Щодо суті заявлених вимог за скаргами, позивач зазначає, наступне.

22.09.2016р. ПАТ «Промінвестбанк» звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявами №№ 09-12/653, 09-12/652 щодо примусового виконання рішення господарського суду Луганської області по справі № 913/241/13-г за наказами № 913/241/13-г від 19.08.2013 про стягнення з ТОВ «Промстройуголь» та ТОВ «СП Промекспорт» на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованості по кредитному договору № 143 від 13.06.2007 року в сумі 16221551,53 грн., 484233,75 євро, 532982,39 дол. США, також витрати зі сплати судового збору в сумі 22940,00 грн.

04.10.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_2, керуючись п. 8 ст. 26 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» були винесені постанови ВП № №52498978 та ВП №52493808 про відмову у відкритті виконавчих проваджень щодо вказаних боржників. Зазначені постанови обґрунтовані тим, що у зв'язку з проведенням на території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції, здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису майна боржників - ТОВ «Промстройуголь», за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенка, 2 "в" та ТОВ «СП Промекспорт», за тією ж адресою - м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, 2 «в», на даний час є неможливим.

В мотивувальній частині наведених постанов державний виконавець зазначив, що оскільки здійснення заходів примусового виконання, щодо арешту та опису майна боржників на яке необхідно звернути стягнення знаходиться за адресою: Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенка 2 «в», є не можливим, то це є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивач зазначає, що за приписами ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших, не визначених ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», але передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Такі дії державного виконавця позивач вважає неправомірними оскільки, жодним нормативно правовим актом України, не передбачено право державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що місцезнаходження боржника є зона проведення АТО. Також позивач зазначає, що державним виконавцем не зроблено жодного заходу щодо виявлення майна боржників.

Крім цього, заявник зазначає, що накази господарського суду по дані справі не передбачають звернення стягнення на індивідуально визначене майно боржника, оскільки в наказах йдеться мова про стягнення з солідарних боржників грошових коштів.

Виходячи з наведених обставин, позивач вважає, що державним виконавцем були порушені норми ст.ст. 6, 19, 25,26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим звернувся до суду із відповідними скаргами.

Відповідачі вимоги за скаргою не оспорили.

Департамент Державної виконавчої служби України проти скарг заперечив, посилаючись на її неправомірність.

Оцінивши матеріали справи, доводи сторін та органу виконання судових рішень у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04 липня 2013 року по справі №913/241/13-г позов задоволено в повному обсязі та з відповідачів на користь позивача в солідарному порядку стягнуто заборгованість по кредитному договору № 143 від 13.06.2007 року, в тому числі: заборгованість по кредиту в гривнях в сумі 16 437 580 грн. 37 коп., заборгованість по процентам в сумі 2 526 739,27 грн.; заборгованість по кредиту в євро в сумі 488 590,31 євро, по процентам - в сумі 67 789,31 євро; заборгованість по кредиту в доларах США в сумі 537 777,53 дол. США., по процентам в сумі 74 613,77 дол. США.

На виконання вказаного рішення господарським судом позивачу видано 2 накази від 19.08.2013 № 913/241-13-г.

З метою примусового виконання вказаного рішення суду, позивачем складено заяву від 22.09.2016 за № 09-12/653 щодо боржника ТОВ «Промстройуголь» та заяву від 22.09.2016 № 09-12/652 щодо боржника ТОВ «СП Промекспорт», які разом із наказами були направлені для примусового виконання до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Згідно постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 04.102016 р. ВП №524498978 та ВП № 52493808 було відмовлено у відкритті виконавчих проваджень з виконання відповідних наказів суду щодо боржників ТОВ «Промстройуголь» та ТОВ «СП Промекспорт» (відповідно).

У вказаних постановах зазначено, що відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 205 року № 254-УІІІ та у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, здійснення заходів примусового виконання щодо арешту та опису майна боржників юридичних осіб, що знаходяться за адресою Луганська область, м. Алчевськ, вул. Липовенка, 2 «в» є не можливим.

Відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 21, 23 п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчих проваджень за відповідними наказами суду.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на 04.10.2016р.) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення відповідних постанов) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, в томі числі і у разі наявності інших передбачених законом обставин (ніж ті, що зазначені у вказані статті), що виключають здійснення виконавчого провадження.

В даному випадку, підставами відмови у відкритті відповідних виконавчих проваджень, за доводами виконавчої служби, стало проведення АТО на території Луганської та Донецької області де зареєстровані боржники та де знаходиться майно останніх ( м. Алчевськ Луганської області, вул. Липовенка, 2 «в»).

При цьому, в постановах державним виконавцем взагалі не вказано про проведення будь-яких дій з метою встановлення майна або грошових коштів боржників та виконання відповідного рішення суду.

У відповідності до частини 1 та частини 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанов), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушень прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім того, як передбачено ст. 11 вказаного закону, державний виконавець зобов'язаний неупереджено вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідні заяви про відкриття виконавчих проваджень були датовані позивачем 22.09.2016р., згідно штемпелю органу поштового зв'язку направлені до виконавчої служби 23.09.2016 р., а вже 04.10.2016 р. державним виконавцем були винесені постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень.

Наведене свідчить про те, що державним виконавцем взагалі не здійснювалися будь-які заходи щодо виконання рішення господарського суду Луганської області.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України В«Про виконавче провадження В» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В даному випадку, органом примусового виконання рішень не були вжиті будь-які заходи або здійснені будь-які дії, спрямовані на виконання зазначених норм чинного законодавства.

Крім цього, наведені в постановах нормативні акти жодним чином не регулюють питання щодо примусового виконання рішень суду.

При цьому, законодавство України гарантує як стягувачу так і боржнику рівність прав під час виконавчого провадження та гарантії їх захисту, що обумовлено проведенням з боку державного виконавця неупередженого та об'єктивного провадження виконавчих дій, а також вжиття всіх необхідних заходів для реалізації прав та інтересів обох сторін у виконавчому провадженні.

Так, відповідно до ч.2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст. 13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання через свої органи забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що державним виконавцем при винесені оскаржуваних постанов були припущені порушення норм чинного законодавства.

За таких обставин, скарги позивача в цій частині слід задовольнити та визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанов від 04.102016 р. ВП № 52493808 та ВП № 524498978 про відмову у відкритті виконавчих проваджень щодо боржників ТОВ «Промстройуголь» та ТОВ «СП Промекспорт» за наказами господарського суду Луганської області № 913/241-13г від 19.08.2013 р.

Щодо вимог заявника про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання накази господарського суду Луганської області №913/241/13-г від 19.08.2013 та відкрити виконавчі провадження на підставі письмової заяви стягувача відносно боржників ТОВ "Промстройуголь" "СП Промекспорт" та ТОВ "СП Промекспорт" щодо примусового виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №913/241/13-г у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N606-XIV слід зазначити наступне.

Згідно п. 1. Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII , 05.10.2016 року набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» у новій редакції.

Згідно п. 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону № 1404-VIII з дня набрання чинності цим Законом визнано, таким, що втратив чинність Закон України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 р. N 606-XIV, Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом;

Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на момент подачі даної скарги зазначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий

Згідно п. 5 Перехідних та прикінцевих положень вказаного закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно п. 6 Перехідних та прикінцевих положень цього закону зазначено, що рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. А відповідно до п. 7 виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Також, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", згідно якого Європейський суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Аналогічні за змістом висновки містяться в інших рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (від 21 лютого 1975 року), Шмалько проти України .

Наведене вище свідчить про те, що дії державної виконавчої служби щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень щодо боржників ТОВ «Промстройуголь» та ТОВ «СП Промекспорт» за наказами господарського суду Луганської області № 913/241-13г від 19.08.2013 р. є незаконними.

При цьому, виходячи з того, що вказані накази були подані на виконання стягувачем до набуття чинності змін до Закону України «Про виконавче провадження», а також те, що незаконні дії державного виконавця про відмову у відкритті виконавчих проваджень були вчинені ДВС на момент дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р., вимоги позивача про зобов'язання ДВС прийняти до виконання накази господарського суду Луганської області №913/241/13-г від 19.08.2013 у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N606-XIV є правомірною, а скарги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити відповідні виконавчі провадження та накласти арешт на усі грошові кошти боржників в межах суми стягнення, що знаходяться на рахунках в усіх банківських установах слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України (в чинній редакції) господарський суд розглядає скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Тобто, у суду відсутні повноваження щодо вирішення питання про відкриття виконавчих проваджень, та накладення арештів на кошти боржників в рамках здійснення відповідних виконавчих проваджень.

Виходячи з наведеного, скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в частині вимог про зобов'язання ДВС відкрити виконавчі провадження відносно боржників ТОВ "Промстройуголь" та ТОВ "СП Промекспорт" щодо примусового виконання рішення господарського суду Луганської області по справі №913/241/13-г та накладення арештів на кошти слід залишити без задоволення.

За таких обставин скарги Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» за № 09-12/683 і № 09-12/684 від 19.10.2016 р/ слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скарги Публічного акціонерного товариства В«Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банкВ» за № 09-12/683 і № 09-12/684 від 19.10.2016 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

2. Визнати дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанов від 04.10.2016 р. ВП № 524498978 та ВП № 52493808 про відмову у відкритті виконавчих проваджень щодо боржників ТОВ «Промстройуголь» та ТОВ «Промстройуголь» за наказами господарського суду Луганської області № 913/241-13г від 19.08.2013 р. незаконними.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання накази господарського суду Луганської області № 913/241-13г від 19.08.2013 р. відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N606-XIV.

4. В задоволенні решти вимог за скаргами відмовити.

Суддя Т.А. Василенко