Постанова

від 05.12.2016 по справі 905/2242/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2016 справа №905/2242/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особиОСОБА_5 - довір. не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06 жовтня 2016 р. у справі№ 905/2242/16 (суддя Ю.В. Бокова) за позовомПублічного акціонерного товариства В«ОСОБА_6 РозвиткуВ» , м.Київ до відповідача: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь Донецької області Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ про стягнення заборгованості в сумі 46122609,17 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №905/2242/16 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_6 РозвиткуВ» , м.Київ та стягнуто з Приватного підприємства В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь (87515, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, будинок 46, код ЄДРПОУ 24067799) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_6 РОЗВИТКУВ» , м. Київ (01135, м. Київ, вул. Чорновола В'ячеслава, буд. 25, код ЄДРПОУ 36470620) заборгованість в сумі 46122609,17 грн., з яких: 15750000,00 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 18500000,00 грн. - сума поточної заборгованості за тілом кредиту, 11776871,67 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 95737,50 грн. - сума поточної заборгованості за процентами.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь Донецької області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №905/2242/16 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, враховуючи те, що ОСОБА_6 не мав правових підстав для застосування зміненої фіксованої процентної ставки в розмірі 30,7%, з огляду на положення ст. 1056-1 Цивільного кодексу України. Крім того, вважає, що проценти за договором є штрафною санкцією, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» забороняє їх нарахування, з огляду на знаходження відповідача в зоні проведення антитерористичної операції. Зазначив, що Банком не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором, а нарахування процентів до моменту подання позовної заяви є безпідставним, з огляду на відкликання постановою Національного банку України №914 від 21.12.2015р. ліцензії ПАТ «ОСОБА_6 Розвитку» на здійснення банківської діяльності.

Позивач у судовому засіданні 05.12.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Третя особа у судове засідання 05.12.2016р. не прибула, причини неявки не повідомила.

Відповідач у судове засідання 05.12.2016р. не прибув, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу його представника та знаходження директора підприємства у службовому відрядженні до 07.12.2016р., у зв'язку із необхідністю надати суду запитувані додаткові документи.

Розглянувши вищезазначене клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, з огляду на відсутність документального підтвердження вищезазначених обставин та той факт, що явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, а судом не витребувалось у відповідача жодних документів.

Також, від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішення по справі №910/20345/16, яка розглядається в господарському судді м. Києва за позовом Приватного підприємства "Бэль" до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_6 банк розвитку" про визнання кредитного договору недійсним, який є підставою позову в даній справі №905/2242/16.

Розглянувши вищевказане клопотання про зупинення провадження у справі, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи те, що справа про визнання договору недійсним була порушена після прийняття рішення, та її результат не може впливати на факт законності вказаного рішення, з огляду на приписи ст. 101 Господарського процесуального кодексу України

Крім того, із ухвали господарського суду м. Києва від 09.11.2016р. по справі №910/20345/16 про порушення провадження у справі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не вбачається, що предметом розгляду даної справи є саме визнання недійсним кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р., а не будь-якого іншого договору. При цьому, відповідачем не надано жодних документів, які б надали змогу ідентифікувати, що в межах справи №910/20345/16 предметом позову є визнання недійсним саме кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в разі розгляду господарським судом м. Києва спору саме про визнання недійсним кредитного договору №KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р. та прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, відповідач не позбавлений права звернутись в межах даної справи №905/2242/16 із заявою до суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню або про поворот виконання рішення, в разі виконання останнього.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством В«ОСОБА_6 РОЗВИТКУВ» , м. Київ (далі банк) та Приватним підприємством В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь (далі позичальник) був укладений кредитний договір №KKPOG.4209.037 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти, надалі по тексту - В«кредитВ» на умовах, визначених цим договором. Сторони встановлюють, що зобов'язання банку з надання кредиту не є безвідкличними.

Відповідно до п. 1.1.1. договору кредит надається у розмірі 34900000,00 (тридцять чотири мільйони дев'ятсот тисяч грн. 00 коп.) грн.

Термін користування кредитом до В« 11В» грудня 2016 року включно (п. 1.1.2. договору).

Згідно п. 1.1.3. процентна ставка за користування кредитом: 20,7 % (двадцять цілих сім десятих) процентів річних. Тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 2.1. договору видача кредиту здійснюється виключно після підписання договорів, які забезпечують виконання зобов'язань за цим договором на підставі заяви позичальника та платіжного доручення.

Згідно п. 2.7. договору розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно п. 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №10 від 21.10.2015р. до кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р.) період сплати процентів: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць. При несплаті процентів та комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Сплата процентів нарахованих за період з В« 01В» грудня 2014 року по В« 30В» вересня 2015 року (включно), здійснюється до В« 28В» жовтня 2015 року, включно.

З В« 29В» жовтня 2015 року період сплати процентів: з 1-го по 5-те число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць. При несплаті процентів та комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 2.8. договору нарахування процентів здійснюється щоденно, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Згідно п. 2.9. договору (в редакції додаткової угоди №6 від 06.03.2015р. до кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р.) погашення заборгованості позичальника за цим договором здійснюється в наступній черговості:

- в першу чергу - витрати банку, пов'язані з отриманням виконання по цьому договору (витрати, пов'язані з реалізацією заставного майна, витрати на сплату судового збору та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу, витрати пов'язані зі зверненням стягнення на заставне майно тощо);

- в другу чергу - прострочена заборгованість за процентами;

- в третю чергу - прострочена заборгованість за комісією;

- в четверту чергу - прострочена заборгованість за основною сумою боргу;

- в п'яту чергу - нараховані проценти;

- в шосту чергу - нараховані комісії;

- в сьому чергу - основна сума боргу, строк сплати якої настав;

- в восьму чергу - основна сума боргу, строк сплати якої не настав;

- в дев'яту чергу - штрафи, пені та витрати банку, які виникли при супроводі кредиту, передбачені умовам даного договору (якщо такі мають місце).

Банк може змінити порядок погашення заборгованості на власний розсуд.

Відповідно до п. 2.9.1. договору у разі дострокового часткового погашення кредиту погашається основна сума боргу при відсутності поточної та простроченої заборгованості за цим договором.

Банк має право достроково стягнути кредит та проценти в порядку, передбаченому п. п. 2.10,2.11, 3.1.5, 3.1.6., а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 6.1.(п. 3.1.9. договору).

Згідно п. 6.2. договору за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 30,7 % (тридцять цілих сім десятих) процентів річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Нарахування процентів здійснюється щоденно, виходячи з 360 днів у році. Строк сплати даних процентів - у день їх нарахування.

Відповідно до п. 4.2.1. позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти та комісії за фактичний строк користування кредитом, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Згідно п 2.5. договору (в редакції додаткової угоди №10 від 21.10.2015р. до кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р.) сторони встановили графік погашення кредитної заборгованості з грудня 2013 року по 11.12.2016р.

При не виконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, починаючи з наступного дня після дати закінчення строку дії ліміту, сума зменшення ліміту вважається простроченою. При цьому банк призупиняє подальше надання кредиту згідно п. 3.1.10.

Згідно п. 6.1. договору, зокрема у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, у т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, банк, на свій розсуд, має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування ним, повністю виконати інші зобов'язання за договором. При цьому така дата, зазначена в повідомленні, в яку позичальник повинен повернути суму кредиту і процентів, не повинна наступити раніше 14 днів з дати отримання позичальником такого повідомлення.

Кредитний договір № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р. та додаткові угоди до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Вимогами №6232, №6232 від 30.03.2016р. Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_6 РОЗВИТКУВ» повідомило Приватне підприємство «Бэль» про зміну умов кредитного договору та вимагало дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків в розмірі 44 336 532,01 грн. до 08.04.2016р., але не пізніше 30 календарних днів з дати одержання цього повідомлення. Зазначені вимоги були залишені відповідачем без задоволення.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_6 РОЗВИТКУВ» звернулось до місцевого господарського суду із позовом про стягнення заборгованості в сумі 46122609,17 грн. за кредитним договором № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013 р., з яких 15750000,00 грн. - сума простроченої заборгованості за тілом кредиту, 18 500 000,00 грн. - сума поточної заборгованості за тілом кредиту, 11 776 871,67 грн. - сума простроченої заборгованості за процентами, 95 737,50 грн. - сума поточної заборгованості за процентами.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р. є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, так факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками, меморіальними ордерами №34033929 від 18.12.2013р. на суму 6 000 000,00 грн., №36524013 від 13.01.2014р. на суму 500 000 грн., №34033996 від 18.12.2013р. на суму 1 500 000,00 грн., №34711102 від 25.12.2013р. на суму 500 000,00 грн., №34109912 від 19.12.2013р.на суму 26 900 000,00 грн., розпорядженнями Банку від 18.12.2013р., 19.12.2013р., 25.12.2013р.

В той же час, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, яка складається зі сплати простроченої заборгованості по кредиту в сумі 15 750 000,00 грн. та поточної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 500 000,00 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача на момент із зверненням із позовом до суду першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками з особових рахунків, які за змістом ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, що підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості.

Також, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами в розмірі 11 776 871,67 грн. за період з 10.12.2014р. по 10.06.2016р., та поточної заборгованості за процентами в розмірі 95 737,50 грн.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає про наявність у позивача правових підстав вимагати дострокове повернення позики та процентів, враховуючи прострочення позичальником повернення чергової частини позики, з огляду на положення ст.1050 Цивільного кодексу України та умови п.6.1 кредитного договору.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо стягнення з Приватного підприємства В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_6 РОЗВИТКУВ» , м. Київ заборгованості в сумі 46122609,17 грн., з яких: 15750000,00 грн. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту, 18500000,00 грн. - сума поточної заборгованості за тілом кредиту, 11776871,67 грн. - сума простроченої заборгованості за процентами, 95737,50 грн. - сума поточної заборгованості за процентами.

Посилання відповідача стосовно того, що ОСОБА_6 не мав правових підстав для застосування зміненої фіксованої процентної ставки в розмірі 30,7% та неприпустимість їх нарахування, з огляду на положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не приймаються колегію суддів, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище, п.6.2 кредитного договору № KKPOG.4209.037 від 12.12.2013р. встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 30,7 % (тридцять цілих сім десятих) процентів річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Матеріали справи свідчать, що зазначена умова договору була узгоджена у двосторонньому порядку при його підписанні, що спростовує твердження відповідача про зміну процентної ставки в односторонньому порядку. Таким чином, відповідач був обізнаний про умови застосування підвищеної процентної ставки (30,7%) у разі неналежного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Що стосується заборони нарахування процентів, з огляду на положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» то проценти, передбачені умовами кредитного договору за своєю правовою природою не є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України, а є платою за користування кредитом, що позбавляє суд застосувати до спірних правовідносин положення вищезазначеного закону.

Посилання апелянта, на незаконність нарахування процентів до моменту подання позовної заяви, з огляду на відкликання постановою Національного банку України №914 від 21.12.2015р. ліцензії ПАТ «ОСОБА_6 Розвитку» на здійснення банківської діяльності, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, з огляду на той факт, що правовідносини щодо нарахування процентів, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникли до моменту відкликання банківської ліцензії ПАТ «ОСОБА_6 Розвитку», що свідчить про законність такого нарахування.

З огляду на вищезазначене, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №905/2242/16 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства В«БЭЛЬВ» , м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №905/2242/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.10.2016р. по справі №905/2242/16 - залишити без змін

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3