Ухвала

від 01.12.2016 по справі 357/8629/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8629/15-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я. Провадження № 22-ц/780/5037/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 01.12.2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою приватного орендного підприємства «Раставиця» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до приватного орендного підприємства «Раставиця», третя особа - управління Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області, про визнання недійсними договорів оренди землі ,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 звернулися до суду із зазначеним позовом, який мотивували наступним: 18.02.2009 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі. 03.05.2007 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі. 01.01.2011 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі. 20.05.2007 року та 16.08.2008 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_5 були укладені договори оренди землі. 18.02.2009 року та 18.03.2009 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_6 були укладені договори оренди землі. 20.05.2007 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_7 був укладений договір оренди землі. 10.05.2007 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_8 був укладений договір оренди землі. 19.06.2007 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_9 був укладений договір оренди землі. 03.05.2007 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_10 був укладений договір оренди землі. 10.10.2008 року між ПОП «Раставиця» та ОСОБА_11 був укладений договір оренди землі. Зазначали, що вказані земельні ділянки належать позивачам на праві власності, розташовані в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У 2015 році позивачі дізналися, що термін дії укладених з ними договорів оренди землі становить 10 років. Вказували, що дані договори вони не підписували та не укладали, а ПОП «Раставиця» самовільно та безпідставно використовує по теперішній час належні їм земельні ділянки. Крім того зазначали, що спірні договори оренди землі були зареєстровані управлінням Держгеокадастру в Білоцерківському районі Київської області з порушенням вимог чинного законодавства. Вважали, що укладення спірних договорів оренди землі, а також фактичне володіння земельними ділянками ПОП «Раставиця» на їх основі порушує права та законні інтереси позивачів.

З урахуванням наведеного позивачі просили суд визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ними та ПОП «Раставиця» з кожним окремо; зобов’язати ПОП «Раставиця» повернути належні їм земельні ділянки, які розташовані в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області; стягнути з ПОП «Раставиця» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 2743 грн. 60 коп. та стягнути з ПОП «Раставиця» на користь ОСОБА_6 судові витрати 5243 грн.60 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі №112 від 18.11.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та приватним орендним підприємством «Раставиця» (кадастровий номер земельної ділянки 3220487400:08:006:0033), загальною площею 0,5786 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та зобов’язано ПОП «Раставиця» повернути ОСОБА_2 вказану земельну ділянку. Визнано недійсним договір оренди землі №104 від 18.02.2009 року, укладений між ОСОБА_6 та приватним орендним підприємством «Раставиця» (кадастровий номер земельної ділянки 3220487400:08:006:0032), загальною площею 0,5786 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та зобов’язано ПОП «Раставиця» повернути ОСОБА_6 вказану земельну ділянку. Визнано недійсним договір оренди землі № 394 від 18.03.2009 року, укладений між ОСОБА_6 та приватним орендним підприємством «Раставиця» (кадастровий номер земельної ділянки 3220487400:07:007:0002), загальною площею 3,273 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах Трушківської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та зобов’язано ПОП «Раставиця» повернути ОСОБА_6 вказану земельну ділянку. Стягнуто з ПОП «Раставиця» на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі у розмірі 2743 грн. 60 коп. Стягнуто з ПОП «Раставиця» на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі у розмірі 5243 грн.60 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач приватне орендне підприємство «Раставиця»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт обґрунтував скаргу тим, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, суд допустив невірне тлумачення та застосування норм чинного законодавства. Вказує, що ним були надані докази щодо належного виконання ним умов спірних договорів оренди, зокрема щодо належної орендної оплати . Крім того зазначає, що судом не було взято до уваги ті обставини, що позивачі звернулися до підприємства із заявами про дострокове розірвання договорів оренди, що свідчить про їх обізнаність про існування вказаних договорів . За таких умов вважає, що позивачами був пропущений строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачі не підписували оспорюваних ними договорів оренди з відповідачем. Зазначене було встановлено відповідними висновками проведеної в ході розгляду справи судової почеркознавчої експертизи. Оскаржуючи рішення суду, апелянт не заперечував таких висновків, проте зазначав, що подальше отримання вказаними позивачами орендної плати, а також подання заяв про розірвання договорів свідчить про їх обізнаність та схвалення (прийняття) договору, що виключає наявність підстав для задоволення позову. Також апелянт вказував на пропуск позивачами строку звернення до суду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

З наведеними посиланнями апелянта колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, вважаючи їх безпідставними.

Ст. 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. Аналогічна норма міститься і в ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами.

Зважаючи на наведені норми, ПОП «Раставиця» мало представити до суду належні та допустимі докази щодо існування обставин, якими воно обґрунтовувало свою апеляційну скаргу. В той же час вказані вимоги закону залишилися невиконаними. Не можуть слугувати належними доказами з приводу прийняття та схвалення позивачами умов спірних договорів оренди, як і доказами з приводу їх обізнаності щодо існування таких договорів, представлені відповідачем відомості про видачу продукції (зерна) та коштів за різні періоди, оскільки вказані відомості не містять жодних даних щодо того, в рахунок виконання умов яких договорів та оренди якої землі виплачувалися такі кошти/видавалися товари. Не підтверджує таких обставин й лист Трушківської сільської ради від 01.09.2015 року № 123, на який посилався апелянт у своїй скарзі, оскільки він посвідчує лише факт використання відповідачем спірних ділянок на підставі спірних договорів, що й так не оспорюється сторонами. Не було доведено вказаних посилань апелянта й за допомогою інших допустимих засобів доказування.

Не може свідчити про факт обізнаності позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із існуванням спірних договорів з часу їх укладення та державної реєстрації й факт подачі ними заяви про розірвання таких договорів, оскільки такі заяви були подані лише 28 березня 2015 року, в той час як договори датовані 2009 роком. Як пояснили позивачі, такі заяви ними були подані лише після того, як вони дізналися про існування договорів оренди, які ними не підписувалися, з метою оперативного врегулювання конфлікту та повернення їм землі, чого, однак, не відбулося.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що твердження відповідача про прийняття (погодження) ОСОБА_2 та ОСОБА_6 умов договорів оренди, укладених від їх імені, як і про їх обізнаність про існування таких договорів, залишилися недоведеними, відтак не можуть бути прийняті судом.

У відповідності до положень ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так як колегія суддів прийшла до висновку про те, що в ході розгляду відповідачем не було доведено факту обізнаності позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 із існуванням спірних договорів, посилання апеляційної скарги на пропуск останніми строку позовної давності щодо оскарження договорів не ґрунтується на положеннях закону та матеріалах справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи спір, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а його рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких умов передбачені законом підстави для скасування рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного орендного підприємства «Раставиця» відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: А.С. Сержанюк

ОСОБА_12