Постанова

від 06.12.2016 по справі 809/78/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р. Справа № 809/78/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Волочій Л.І.

за участю сторін:

представників позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7: ОСОБА_1, ОСОБА_3,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів ОСОБА_8: ОСОБА_2,

представника відповідача управління ДАБІ в області: Іванюка К.М.,

представника відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: не з'явився

представника відповідача Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: не з'явився

представника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: не з'явився

представника третьої особи ОСОБА_12: ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області, виконавчого комітету Івано-Франкіської міської ради, Департаменту містобудування і архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради

про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ІФ083153580378 від 24.12.2015 року, реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ІФ143153630611 від 29.12.2015 та містобудівних умов та обмеження забудови, виданий департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року, реєстраційний №70-,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_14 та ОСОБА_15 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківську та виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ІФ083153580378 від 24.12.2015 року, декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ІФ143153630611 від 29.12.2015 року та містобудівних умов та обмеження забудови, виданих департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року, реєстраційний №70-51-01.

Ухвалою суду від 21.04.2016 року до участі у даній справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Ухвалою суду від 21.04.2016 року до участі у справі залучено другого відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

27.04.2016 року ухвалою суду до участі у даній справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_8.

Ухвалою суду від 10.10.2016 року до участі у справі залучено другого відповідача - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Представники позивачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів, в судовому засідання позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві, суду пояснили, що позивач ОСОБА_14 та позивач ОСОБА_15 являються власниками земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1, а суміжним власником земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення якого - ведення особистого селянського господарства) є ОСОБА_12, котра станом на день подання позову спорудила на вказаній земельній ділянці 4-поверховий багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 Зазначили, що на початку травня 2015 року батько ОСОБА_12 повідомив позивачів та інших власників сусідніх земельних ділянок про намір будівництва двоповерхової садиби для проживання дочки. Зважаючи на ці запевнення, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 надали дозвіл на підключення майбутнього будинку до систем водопостачання та водовідведення, які будувались за кошти мешканців АДРЕСА_3. Однак, зважаючи на підозри стосовно дійсного наміру забудови гр.ОСОБА_12, 15.06.2015 року мешканці АДРЕСА_3, в тому числі і позивачі написали колективне звернення до міського голови, прокуратури м.Івано-Франківська та УДАБІ у Івано-Франківській області з проханням надати оцінку законності будівництва, що ведеться на ділянці АДРЕСА_4. Так, згідно відповіді ДАБІ від 14.07.2015 року, вказано, що гр.ОСОБА_12 відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого 30.03.2015 року здійснює будівництво індивідуального житлового будинку. Крім того, згідно відповіді директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 15.07.2015р. гр.ОСОБА_12 17.06.2015 року надані містобудівні умови та обмеження для реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний триповерховий житловий будинок. Зазначили, що після неодноразових звернень УДАБІ в області провело перевірку, за результатами якої скасувало декларацію гр.ОСОБА_12 про початок будівельних робіт від 20.07.2015 року №ІФ 083152010483 та направила останній припис від 02.12.2015 року, яким зобов'язало негайно зупинити будівельно-монтажні роботи та в 30-денний термін здійснити коректуру проекту у відповідності до чинних будівельних норм, стандартів та правил, у відповідності до цільового призначення земельної ділянки або знести об'єкт будівництва. Також УДАБІ в області 12.10.2015 року направило листи міському голові та департаменту архітектури та містобудування з вимогою скасувати містобудівні умови та обмеження на забудову гр.ОСОБА_12 вказаної земельної ділянки. Однак, незважаючи на численні звернення, відповідачі не вчинили жодних заходів щодо зупинення незаконного будівництва та скасування протиправних документів і їх реєстрації. Вказали, що гр.ОСОБА_12 грубо порушено протипожежні норми відповідно до п.п.3.25 ДБН 360-92в частині протипожежних розривів між будинками. Проте, незважаючи на це, а також ігноруючи припис УДАБІ в області, ОСОБА_12 24.12.2015 року зареєструвала в УДАБІ в області нову декларацію про початок виконання будівельних робіт, а 29.12.2015 року - декларацію про готовність до експлуатації об'єкта реконструкції незавершеного будівництва. Вважають дані декларації незаконними та такими, що підлягають скасуванню з тих підстав, що цільове призначення земельної ділянки не відповідає ст.19 Земельного кодексу України та наказу державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.02.2010 року в частині класифікації видів цільового призначення земель, оскільки здійснено будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Крім того, згідно п.22 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом ДАБК. Вважають незаконними і містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року, реєстраційний №70-51-01, у зв'язку з невідповідністю намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, оскільки відбулася не реконструкція незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку, а нове будівництво багатоквартирного житлового будинку. На підставі наведеного позов просили задовольнити.

Представник відповідача управління ДАБІ в області заперечив проти позову, подавши письмове заперечення, в якому зазначив, що УДАБІ в області під час реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об»єкта до експлуатації перевіряло повноту даних, заповнених замовником, а не перевіряло достовірність цих даних; після проведення перевірки достовірності даних, зазначених у деклараціях ОСОБА_12, управлінням винесено припис щодо усунення виявлених порушень. Однак, в судових дебатах представник відповідача позов визнав, зазначивши, що повноваження щодо скасування оскаржуваних декларацій відносяться до компетенції Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Представник відповідача виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в в судове засідання не з»явився, на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечив, суду пояснив, що в заявленому позові немає жодної позовної вимоги, яка стосується саме виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Зазначив, що виконавчий комітет не є компетентним органом, який видає містобудівні умови та обмеження. В задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи. В попередніх судових засіданнях проти позову заперечив.

Представник відповідача Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з»явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи. На адресу суду подав письмове заперечення проти позову, в якому зазначив, що відповідно до вимог законодавства оскаржувані декларації можуть бути скасовані органом ДАБК, який їх зареєстрував, у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації тощо. Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Івано-Франківської міської ради отримало повноваження державного архітектурно-будівельного контролю, проте відповідно до акту приймання-передавання документів №31 від 15.08.2016 року Управління не отримало від управління ДАБІ у Івано-Франківській області припису від 02.12.2015 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам та правилам, архітектурним вимогам, виданого ОСОБА_12 Відтак, управлінням було організовано проведення позапланової перевірки ОСОБА_12, однак здійснити її не вдалось через відсутність суб»єкта містобудування та неможливості доступу до об»єкта будівництва.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, суду пояснив, що на початку травня 2015 року ОСОБА_12 розпочала будівництво житлового будинку на власній земельній ділянці АДРЕСА_5 26.03.2015 року Департамент містобудування та архітектури МВК видав ОСОБА_12 будівельний НОМЕР_1/15-51.1.02 щодо забудови земельної ділянки. На підставі виданого будівельного паспорта Управління ДАБІ в області 30.03.2015 року зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Вказав, що на замовлення ОСОБА_12 був розроблений робочий проект «Житловий будинок в мікрорайоні на АДРЕСА_6», з якого вбачаються її наміри побудувати саме індивідуальний житловий будинок, а не багатоквартирний, як стверджують позивачі. Пояснив, що 04.06.2016 року ОСОБА_12 зареєструвала в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності на незавершене будівництво індивідуального житлового будинку. Згодом ОСОБА_12 з метою надання об'єкту інвестиційної привабливості прийняла рішення змінити його функціональне призначення і здійснити реконструкцію вже існуючого незавершеного будівництва індивідуального будинку під багатоквартирний, що дало б можливість залучити додаткові інвестиції для зведення комфортного малоповерхового будинку на декілька сімей. У зв'язку із цим на замовлення ОСОБА_12 ПП «Проектно-будівельна фірма «Конструктив» виготовила розрахунок можливості реконструкції незавершеного будівництва під багатоквартирний будинок, з якого вбачалася можливість щодо такої реконструкції. Відтак, ОСОБА_12 звернулася до Департаменту містобудування та архітектури МВК із заявою про намір щодо забудови своєї земельної ділянки шляхом здійснення реконструкції існуючого незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний. При цьому ОСОБА_12 надала весь необхідний і передбачений перелік документів і повну, достовірну інформацію щодо своїх намірів і щодо наявного в неї на праві приватної власності нерухомого майна і земельної ділянки. Про це свідчать видані ОСОБА_12 17.06.2015 року містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №70-51.1-01. Отже, наміри забудови земельної ділянки, заявлені ОСОБА_12, та відомості, відображені в містобудівних умовах та обмеженнях від 17.06.2015 року №70-51.1-01, відповідають дійсності, що спростовує твердження позивачів у справі. Зазначив, що згідно таблиці 1 між будинками ІІ ступеня вогнестійкості, до яких відноситься будівлі ОСОБА_12 і будівлі позивачів ОСОБА_15 і ОСОБА_14 (будівлі ОСОБА_8 по сусідству взагалі немає), протипожежна відстань повинна становити не менше 6 метрів. Натомість, як стверджують самі позивачі, відстань між будинками ОСОБА_12 і позивачів становить 16 м і 12 (хоча фактично до будинку ОСОБА_16 відстань становить 18,5 м, а до будинку ОСОБА_15 15,5 м), тобто становить набагато більшу відстань, ніж передбачено нормами ДБН. А щодо проїзду, придатного для пожежних машин, то згідно п.7.27 таблиці 7.1 примітка 1 до житлового будинку поверховістю менше п'яти поверхів проїзд пожежних машин можна влаштовувати з однієї повздовжньої сторони, що і було виконано в проекті та реалізовано в натурі. Отже, всі протипожежні норми передбачені ДБН при будівництві будинку ОСОБА_12 були дотримані, протипожежний розрив між будинками останньої і позивачів більш ніж достатній, а заїзд придатний і для пожежних машин, що відповідає нормам ДБН. Зазначив, що перевірка, яка проводилась Управлінням ДАБІ в області, за наслідком якої була скасована попередня декларація, відбулась без участі ОСОБА_12 Натомість, після отримання повідомлення про скасування такої декларації, ОСОБА_12 звернулась до Управління ДАБІ в області і надала весь перелік документів, зокрема і зміни до конструктивних елементів вхідних дверей господарських споруд, а також документи, які свідчили про наявність у неї на праві приватної власності земельної ділянки, цільове призначення якої дозволяє будувати 4-ох поверхові будівлі. Окрім того, ОСОБА_12 надала затверджений проект Реконструкції, який пройшов відповідну позитивну експертизу. Пояснив, що ОСОБА_12 повторно подала декларацію про початок виконання будівельних робіт, в якій вказала повну і достовірну інформацію, зокрема, і щодо поверховості будинку (3+цоколь), а тому жодних підстав для відмови у її реєстрації в Управління ДАБІ в області не було. Крім того, щодо вимоги про скасування містобудівних умов і обмежень, то єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов і обмежень згідно ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. І як вже було вище зазначено, наміри забудови і проведене будівництво відповідає містобудівній документації, і жодних неправдивих даних щодо свого наміру забудови ОСОБА_12 Департаменту містобудування та архітектури МВК, як органу, що видає такі умови, не надавала. Також вказав, що згідно практики Вищого адміністративного суду України такі документи, як містобудівні умови та обмеження, декларація про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об'єкта до експлуатації є нормативними актами індивідуального характеру, які мають відношення лише до суб'єкта містобудування і осіб, які їх видали. Інші особи не є суб'єктами, які вправі оскаржувати такі акти індивідуальної дії, особливо, якщо враховувати, що такі вичерпали свою дію, моментом їх виконання (реалізації). Враховуючи наведене, позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, представників відповідача, представника третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено , що ОСОБА_12 являється власником земельної ділянки, розташованої в м.Івано-Франківську в районі Калуського шосе, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с. 19, а.с.193).

Користувачами земельних ділянок, що розташовані в межах садибної забудови та є сусідніми із ділянкою ОСОБА_12 зі сторони АДРЕСА_7 окрім позивачів, є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т.1 а.с. 85-88, 96).

На зазначену вище земельну ділянку Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 26.03.2015 року видав ОСОБА_12 будівельний паспорт з будівництва індивідуального житлового будинку з наступними вимогами: гранично допустима висота будівлі - 2 поверхи (без врахування мансардного поверху), мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується, до меж земельної ділянки - 1,0 м (згідно ДБН 360-92 **п.3.25 * ), мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд - 6 м (ІІ ступень вогнестійкості) (згідно ДБН 360-92 ** додаток 3.1) (т.1 а.с. 21).

30.03.2015 року Управління ДАБІ в Івано-Франківській області на підставі вказаного будівельного паспорта зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ІФ 062150890517 з будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_12 на АДРЕСА_8

04.06.2015 року ОСОБА_12 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєструвала право власності на незавершене будівництво індивідуального житлового будинку готовністю 6% за адресою АДРЕСА_13 (т.1 а.с.198).

Згодом ОСОБА_12 звернулась до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, який на підставі її письмового звернення та майнових документів на нерухоме майно надав ОСОБА_12 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.06.2015 року за №70-50.1-01 для реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок (т.1 а.с. 27-28).

20.07.2015 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєструвало декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_10 замовниа ОСОБА_12 за №ІФ 083152010483 (т.1 а.с.31-32).

20.11.2015 року Управління ДАБІ в Івано-Франківській області провело позапланову виїзну перевірку, якою встановлено, що будівництво об'єкта "Реконструкція незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок" на АДРЕСА_9 здійснюється ОСОБА_12 з відхиленням від проектної документації та виявлено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року (т.1 а.с.33).

Відтак, наказом №17 від 25.11.2015 року Управління ДАБІ в Івано-Франківській області скасувало декларацію про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року, замовником якої була ОСОБА_12 (т.1 а.с.34).

В подальшому за зверненнями позивачів, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивачів Управління ДАБІ в Івано-Франківській області 02.12.2015 року винесло припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_9, в якому зазначено, що ОСОБА_12 навела недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний, а саме встановлено: відхилення від затвердженої документації в частині поверховості (запроектовано три поверхи, а фактично три поверхи з цоколем); цільове призначення земельної ділянки не відповідає ст.19 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.02.2010 року в частині класифікації видів цільового призначення земель, оскільки здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку; в підвальному поверсі запроектовані господарські приміщення, а на об'єкті встановлені гаражні ворота, а тому цільове призначення приміщень в підвальному поверсі не відповідає проектній документації.

Відтак, даним приписом ОСОБА_12 зобов'язано в термін до 04.01.2016 року усунути виявлені порушення шляхом здійснення коректури проекту у відповідності до чинних будівельних норм, стандартів та правил, відповідно до цільового призначення земельної ділянки або знесення об'єкта будівництва (т.1 а.с.35).

24.12.2015 року УДАБІ в Івано-Франківській області зареєструвало нову декларацію про початок виконання будівельних робіт замовника ОСОБА_12 з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_10 за №ІФ 083153580378 (т.1 а.с.41-42).

29.12.2015 року УДАБІ в Івано-Франківській області зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_10 замовника ОСОБА_12 за №ІФ 14315330611 (т.1 а.с. 43-45).

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативного регулювання спірних правовідносин.

Закон Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В ч.4 і ч.5 ст.26 Закону №3038-VI передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи, затвердження проектної документації, виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об»єктів будівництва, які належать до ІV - V категорій складності.

В ч.1 ст.36 Закону №3038-VI встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону №3038-VI реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ч.7 ст.36 цього Закону).

Відповідно до ч.8 цієї статті замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до п.22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» N 466 від 13.04.2011 року, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, за формою згідно з додатками 4 і 5 до цього Порядку у двох примірниках.

У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

В ч.1 ст.39 Закону №3038-VI встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.4 ст.39 даного Закону прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

В частині 6 цієї ж статті передбачено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч.10 ст.39 Закону).

Згідно із ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» N 461 від 13.04.2011 року, визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (п.3 Порядку).

Відповідно до аб.9,10 п.22 Порядку орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Відповідно до п. 29 Порядку у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією. Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Таким чином, підставою для скасування реєстрації декларації є встановлення, що інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

Даючи оцінку законності реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до 1-111 категорії складності, зареєстрованих управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 24.12.2015 року та 29.12.2015 року відповідно, суд зазначає, що дані, зазначені у цих деклараціях, стосовно земельної ділянки, яка використовується для будівництва, не відповідають меті (цільовому призначенню), з якою ця ділянка була виділена ОСОБА_12

Так, судом встановлено, що ОСОБА_12, маючи у власності земельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зводить на ній багатоквартирний житловий будинок.

Згідно із пунктом "г" статті 15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, належать забезпечення здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст.39 ЗК України).

Згідно із ст.40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

В ч.1 ст.42 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.42 ЗК України).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року відповідно до пункту "г" статті 15 та статті 19 Земельного кодексу України, пункту "ґ" статті 14 Закону України "Про землеустрій", підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів та з метою забезпечення обліку земель за видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до п.1.1 Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) вона розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224.

Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі (п.1.2 КВЦПЗ).

Згідно із п.1.3 КВЦПЗ вона застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів (п.1.4 КВЦПЗ).

Так, згідно даної Класифікації (секція В) землі житлової та громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва) поділяються на: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - код 02.01; для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку - код 02.03.

Наведені вище норми розрізняють види земель щодо їх цільового призначення, деталізуючи навіть у частині одного виду земель, зокрема, земель житлової та громадської забудови.

А тому суд не може взяти до уваги доводи представника третьої особи на стороні відповідача з посиланням тільки на ст.19 ЗК України, оскільки підзаконними актами на виконання вимоги даної статті Земельного кодексу України деталізовано категорії земель за видами їх цільового призначення.

Крім того, ОСОБА_12 відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове використання якої змінюється в м.Івано-Франківську в районі Калуського шосе, цільове використання земельної ділянки визначено саме за кодом 02.01. (т.3 а.с.199).

Відтак, спорудження ОСОБА_12 багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці з іншим видом цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не відповідає режиму забудові території, оскільки і в генеральному плані міста земельні ділянки по АДРЕСА_14 відносяться до території садибної житлової забудови та перспективної території садибної житлової забудови (т.2 а.с.207-208).

Будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці, яка була відведена для присадибної забудови, а не для багатоквартирної житлової забудови, є підставою для скасування реєстрації оскаржуваної декларації про початок виконання будівельних робіт та оскаржуваної декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до 1-111 категорії складності.

А тому позов у цій частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про скасування містобудівних умов та обмеження забудови, виданих департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року, суд зазначає наступне.

В п.8 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації (ч.2 ст.25 Закону №3038-VI).

В ст.26 Закону №3038-VI встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч.2 ст.29 Закону №3038-VI).

Згідно із ч.3 ст.29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч.4 ст.29 Закону №3038-VI).

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч.5 ст.29 Закону №3038-VI).

Згідно із ч.7 ст.29 Закону №3038-VI склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ч.8 ст.29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень (ч.9, 10 ст.29 Закону №3038-VI).

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 109 від 07.07.2011 року (надалі - Порядок).

В п.1.2 Порядку визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; містобудівний розрахунок - це розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів; об'єкти будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з п.2.1. Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних та надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2.2. Порядку встановлений перелік документів, які подає замовник для отримання містобудівних умов та обмежень.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Відповідно до пункту 2.4. Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Закон України «Про основи містобудування» N 2780-XII від 16.11.1992 (далі Закон N 2780-XII) визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури (ст.1 Закону N 2780-XII).

Відповідно до ст.2 Закону N 2780-XII головними напрямами містобудівної діяльності серед іншого є планування, забудова та інше використання територій; розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб тощо.

Державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством (ст.7 Закону N 2780-XII).

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать, зокрема, визначення території для містобудівних потреб згідно з рішенням відповідної ради; встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній (ч.1 ст.14 Закону N 2780-XII).

В ст.17 Закону N 2780-XII передбачено, що містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством.

Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.18 Закону N 2780-XII реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства (ст.20 Закону N 2780-XII).

Відповідно до ст.21 Закону N 2780-XII визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Землі, визначені для перспективного розвитку населених пунктів, спорудження конкретних об'єктів, до часу їх вилучення (викупу) і надання для містобудівних потреб використовуються власниками землі, землекористувачами відповідно до земельного законодавства.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що надаючи оскаржувані містобудівні умови та обмеження Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в порушення п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, ч.5 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.2 ст.21 Закону України «Про основи містобудування» не врахував невідповідність намірів забудови земельної ділянки ОСОБА_12 положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: генеральному плану м.Івано-Франківська (т.2 а.с.207-208), оскільки відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Так, в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеження забудови земельної ділянки, наданих ОСОБА_12, наміри забудови (реконструкція незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний будинок) не відповідають цільовому призначенню даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),

Крім того, в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях в п.11 загальних даних основні техніко-економічні показники об»єкта будівництва щодо поверховості вказано 3 поверхи, а в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 24.12.2015 року, та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до 1-111 категорії складності, зареєстрованої 29.12.2015 року, зазначено 3 поверхи + цоколь та фактично збудовано 3 поверхи + цоколь.

Власне, вказані порушення зазначені і в листі УДАБІ в Івано-Франківській області від 12.10.2015 року, адресованого міському голові та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, щодо прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №70-51-01 від 17.06.2015 року (т.3 а.с. 210), і в приписі УДАБІ в Івано-Франківській області від 02.12.2015 року (т.1 а.с.35).

Висновком №052/БТ-16 спеціаліста будівельно-технічного дослідження по зверненню адвоката від 20.09.2016 року також підтверджуються порушення ОСОБА_12 ДБН в частині відстаней до суміжних існуючих будівель та споруд, розміщення всіх майданчиків для забезпечення потреб мешканців на прибудинковій території, а також пожежної безпеки (т.3 а.с.129-141).

Стосовно тверджень представників позивача про відсутність у ОСОБА_12 з самого початку будівництва наміру по будівництву індивідуального житлового будинку, суд зазначає, що відповідно до п.3.21 ДБН 2.2-3-14 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об»єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та\або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників тощо, а відповідно до ДБН В.№3.2-2-2009 реконструкція житлового будинку - це перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв»язку із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів основних техніко-економічних показників.

При цьому такі докази як будівельний паспорт з додатками до нього, витяг з Державного реєстру прав про реєстрацію права власності на незавершене будівництво свідчать про намір ОСОБА_12 будівництва індивідуального житлового будинку, хоча згідно наданих суду документів в подальшому такий намір у замовника будівництва змінився. В оскаржуваних деклараціях та містобудівних умовах зазначено саме про реконструкцію незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок, а не реконструкцію індивідуального житлового будинку.

В той же час реконструкція згідно з п.3.21 ДБН 2.2-3-14 є перебудовою введеного в експлуатацію в установленому порядку об»єкта будівництва, а реєстрація ОСОБА_12 права власності на незавершене будівництво не свідчить про введення в експлуатацію в установленому порядку даного об»єкта будівництва (фундаменту).

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями представників позивачів про те, що мало місце нове будівництво, що підтверджується також листом УДАБІ в Івано-Франківській області від 12.10.2015 року, адресованого міському голові та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, щодо прийняття рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за №70-51-01 від 17.06.2015 року (т.3 а.с. 210), та приписом УДАБІ в Івано-Франківській області від 02.12.2015 року (т.1 а.с.35).

Вказане свідчить про внесення неправдивих даних у містобудівних умовах та обмеженнях.

Стосовно доводів представника третьої особи ОСОБА_12 з посиланням на лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради листом №3005/51-08/39 від 12.01.2016 року стосовно виданих ОСОБА_12 містобудівних умов і обмежень для реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний, в якому зазначено, що відповідно до додатку Б ДБН в.2.2-15.2005 «Житлові будинки» багатоквартирний житловий будинок - це житловий будинок, до складу якого входить більше, ніж одна квартира. Відповідно до п.3.19* ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» забудова районів садибної забудови не повинна перевищувати 4-х поверхів, а тому Департаментом видані містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирного житлового будинку поверхністю 3 поверхи (відповідно до показників, вписаних в містобудівні умови та обмеження) та площею забудови 252,57 м 2 , що практично відповідає площі забудови згідно будівельного паспорта. Тобто розміри будівлі не змінились. Крім того, повідомлено, що відповідно до п.3.19 * ДБН 360-92 ** район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. А в даному випадку є квартирний житловий будинок висотою до 4-х поверхів з присадибною ділянкою без господарських будівель (т.2 а.с. 61), то суд з цього приводу зазначає таке.

Відповідно до додатку Б ДБН в.2.2-15.2005 «Житлові будинки. Основні положення» зблокований житловий будинок - це будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Відтак, будинок, зведений ОСОБА_12, не відноситься до зблокованого житлового будинку, а тому будівництво багатоквартирного будинку в районі садибної забудови суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи вищенаведене та скасування судом реєстрації оскаржуваних декларацій, суд дійшов висновку про скасування містобудівних умов та обмеження забудови, виданих департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року за №70-51-01.

Стосовно доводів представника ОСОБА_12 про відсутність порушення прав позивачів і, як наслідок, відсутність у них права на звернення до суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудування» N 2780-XII від 16.11.1992 року при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Згідно із п. «г» ст.91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

На думку суду, сусідні з будівництвом землекористувачі мають право захищати в суді особисті майнові та немайнові задля забезпечення повноцінного життєвого середовища і умов життєдіяльності. Крім того, ст. 6 Конвенціїї про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право на справедливий суд.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування реєстрації оскаржуваних декларацій задоволено, а функції щодо скасування реєстрації у зв'язку із змінами у законодавстві віднесені до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, то підлягає стягненню з даного суб'єкта владних повноважень по 1102,40 грн. кожному позивачеві.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог в частині скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови, підлягає стягненню з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради судовий збір в розмірі по 551,20 грн. кожному позивачеві.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 24.12.2015 року за №ІФ083153580378.

Визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до 1-111 категорії складності, зареєстрованої управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 29.12.2015 року за №ІФ143153630611.

Визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови, видані департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року та зареєстровані за №70-51-01.

Стягнути з Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб»єкта владних повноважень на користь ОСОБА_14 (прож. АДРЕСА_11) та на користь ОСОБА_15 (прож. АДРЕСА_12) по 1102,40 грн. сплаченого судового збору кожному.

Стягнути з Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 37795195) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб»єкта владних повноважень на користь ОСОБА_14 (прож. АДРЕСА_11) та на користь ОСОБА_15 (прож. АДРЕСА_12) по 551,20 грн. сплаченого судового збору кожному.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2016 року.