Постанова

від 07.03.2017 по справі 809/78/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Справа № 876/1208/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника позивачів та третьої особи ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_4, про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування містобудівних умов та обмеження забудови,-

В С Т А Н О В И В :

08 лютого 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з адміністративним позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (надалі - управління ДАБІ в Івано-Франківській області), виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просили визнати протиправними та скасувати реєстрацію управлінням ДАБІ в Івано-Франківській області декларації про початок виконання будівельних робіт за №ІФ083153580378 від 24.12.2015 року та декларації про готовність об'єкта реконструкції незавершеного будівництва до експлуатації за №ІФ143153630611 від 29.12.2015 року в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Також позивачі просили визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки в м. Івано-Франківську, Калуське шосе, видані департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 17.06.2015 року, реєстраційний №70-51-01.

Постановою від 06 грудня 2016 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що прийнятою постановою суд першої інстанції порушив її права та інтереси.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність зазначених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт, про готовність об'єкта до експлуатації та у містобудівних умовах та обмеженнях даних щодо цільового призначення земельної ділянки меті будівництва багатоквартирного житлового будинку. При цьому суд, на думку третьої особи, здійснив підміну понять термінів категорії цільового призначення землі і виду цільового призначення землі, який застосовується для обліку земель.

Отже, ОСОБА_4 вважає. що вона здійснила будівництво житлового будинку на власній земельній ділянці(не вийшовши за її межі), цільове призначення якої - землі житлової і громадської забудови, у відповідності до виданих містобудівних умов і обмежень та проектної і містобудівної документації. Тому, на її думку, відсутні будь-які підстави для скасування реєстрації декларацій та містобудівних умов і обмежень.

Крім того, ОСОБА_4 акцентує увагу апеляційного суду на відсутності порушення прав та інтересів позивачів і третіх осіб.

За таких обставин, ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у скарзі підстав та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивачів та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_1, а також третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів та решта третіх осіб в судове засідання не з'явились, що в силу приписів ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 являється власником земельної ділянки, розташованої в м.Івано-Франківську в районі Калуського шосе, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с. 20, а.с.193).

Суміжними користувачами земельних ділянок (землевласниками) є ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13 (т.1 а.с. 19).

Користувачами земельних ділянок, що розташовані в межах садибної забудови та є сусідніми із ділянкою ОСОБА_4 зі сторони вулиць Гімназійної та Хомишина Григорія єпископа окрім зазначених осіб також є ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 85-88, 96).

На земельну ділянку ОСОБА_4 департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 26.03.2015 року видав будівельний паспорт з будівництва індивідуального житлового будинку з наступними вимогами: гранично допустима висота будівлі - 2 поверхи (без врахування мансардного поверху), мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується, до меж земельної ділянки - 1,0 м (згідно ДБН 360-92**п.3.25*), мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд - 6 м (ІІ ступень вогнестійкості) (згідно ДБН 360-92** додаток 3.1) (т.1 а.с. 21).

30.03.2015 року управління ДАБІ в Івано-Франківській області на підставі вказаного будівельного паспорта зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ІФ 062150890517 з будівництва індивідуального житлового будинку ОСОБА_4 на вулиці Калуське шосе в м. Івано-Франківську ( т.1 а.с. 195).

04.06.2015 року ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєструвала право власності на незавершене будівництво індивідуального житлового будинку готовністю 6% за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Калуське шосе (т.1 а.с.198).

Згодом Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на підставі письмового звернення та майнових документів на нерухоме майно надав ОСОБА_4 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 17.06.2015 року за №70-50.1-01 для реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок (т.1 а.с. 27-28).

20.07.2015 року управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєструвало декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в м. Івано-Франківську, вул. Калуське шосе, замовника ОСОБА_4 за №ІФ 083152010483 (т.1 а.с.31-32).

20.11.2015 року управління ДАБІ в Івано-Франківській області провело позапланову виїзну перевірку, якою встановлено, що будівництво об'єкта ,,Реконструкція незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок" на вулиці Калуське шосе в м. Івано-Франківську здійснюється ОСОБА_4 з відхиленням від проектної документації та виявлено недостовірні дані в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року (т.1 а.с.33).

Відтак, наказом №17 від 25.11.2015 року управління ДАБІ в Івано-Франківській області скасувало декларацію про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року, замовником якої була ОСОБА_4 (т.1 а.с.34).

Крім того, управління ДАБІ в Івано-Франківській області 02.12.2015 року винесло припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо багатоквартирного житлового будинку по вулиці Калуське шосе в м. Івано-Франківську.

У приписі відповідач зазначив, що ОСОБА_4 навела недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083152010483 від 20.07.2015 року з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний, а саме встановлено: відхилення від затвердженої документації в частині поверховості (запроектовано три поверхи, а фактично три поверхи з цоколем); цільове призначення земельної ділянки не відповідає ст.19 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.02.2010 року в частині класифікації видів цільового призначення земель, оскільки здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку; в підвальному поверсі запроектовані господарські приміщення, а на об'єкті встановлені гаражні ворота, а тому цільове призначення приміщень в підвальному поверсі не відповідає проектній документації.

Зазначеним приписом управління ДАБІ в Івано-Франківській області зобов'язало ОСОБА_4 в термін до 04.01.2016 року усунути виявлені порушення шляхом здійснення коректури проекту у відповідності до чинних будівельних норм, стандартів та правил, відповідно до цільового призначення земельної ділянки або знесення об'єкта будівництва (т.1 а.с.35).

24.12.2015 року УДАБІ в Івано-Франківській області зареєструвало нову декларацію про початок виконання будівельних робіт замовника ОСОБА_4 з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в АДРЕСА_1 за №ІФ 083153580378 (т.1 а.с.41-42).

29.12.2015 року УДАБІ в Івано-Франківській області зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в м. Івано-Франківську, вул. Калуське шосе, замовника ОСОБА_4 за №ІФ 14315330611 (т.1 а.с. 43-45).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що будівництво багатоквартирного будинку на земельній ділянці, яка була відведена для присадибної забудови, а не для багатоквартирної житлової забудови, є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I- III категорії складності.

Крім того, суд першої інстанції вважає, що в містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, наданих ОСОБА_4, наміри забудови (реконструкція незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний будинок) не відповідають цільовому призначенню даної земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому є підстави для скасування цих містобудівних умов та обмежень.

Такі висновку суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI ,,Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон № 3038-VI).

Пунктами 7 та 8 статті 1 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 5 цього ж Закону програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно з частинами першою-другою статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

За змістом 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є:1) містобудівні умови та обмеження;2) технічні умови;3) завдання на проектування (частина 1).

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (частина 2).

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина 3).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 4).

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина 5).

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника (частина 8).

Відповідно до пункту 2.1. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, який затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 7 липня 2011 року № 109 (далі - Порядок № 109), містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України ,,Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з пунктом 2.4. цього Порядку підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є підставою для проектування об'єкта будівництва. Тому на даному етапі учасниками правовідносин є виключно забудовник та відповідний уповноважений орган містобудування і архітектури. Відповідно права інших осіб, крім зазначених, на час надання містобудівних умов та обмежень не порушуються, а тому не підлягають поновленню.

Відповідно до статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності (пункт 2 частини 1).

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина 2).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання (частина 3).

При цьому за приписами частини першої статті 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За змістом частин першої-третьої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з частиною четвертою цієї ж статті орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

Пунктом 7 статті 36 Закону № 3038-VI визначено, що декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина 8 статті 36 вказаного закону передбачає, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що на етапі реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт органи державного архітектурно-будівельного контролю уповноважені виключно на перевірку правильності оформлення декларації та дотримання порядку її подання, а підставою для повернення такої декларації є, відповідно, оформлення декларації з порушенням установлених вимог або подання з порушенням установлених вимог.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що після скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.07.2015 року ОСОБА_4 виконала вимоги припису від 02.12.2015 року та усунула виявлені під час перевірки порушення, внаслідок чого управління ДАБІ в Івано-Франківській області 24.12.2015 року зареєструвало нову декларацію про початок виконання будівельних робіт замовника ОСОБА_4 з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку.

Частина 1 статті 39 Закону № 3038-VI передбачає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, які належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації проводиться виключно після завершення будівництва цього об'єкта.

Таким чином, згідно декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності з реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок в м. Івано-Франківську, вул. Калуське шосе, замовника ОСОБА_4 за №ІФ 14315330611, зареєстрованої 29.12.2015 року УДАБІ в Івано-Франківській області, станом на 29 грудня 2015 року будівельні роботи з реконструкції були завершені.

Тому у відповідності до приписів частини 8 статті 29 та частини 2 статті 34 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки і реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт станом на 29 грудня 2015 року втратили свою чинність.

Оскільки на час звернення позивачів до суду (08 лютого 2016 року) зазначенні документи втратили свою чинність, вони вже не створюють для позивачів будь-яких негативних наслідків і відповідно не можуть бути скасованими.

Крім того, відповідно до пункту 2.4 Порядку № 109 єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Цільовим призначенням земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_4, є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Стаття 19 Земельного кодексу України визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

За змістом ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статті 40-42 Земельного кодексу України визначають види використання земельної ділянки в межах категорії земель житлової та громадської забудови, а саме: а) земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва; б) земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва, які надаються . житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам; в) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності.

Відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні землі району забудови, на території якого розташована земельна ділянка ОСОБА_4 відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови.

Таким чином, надаючи ОСОБА_4 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а також здійснюючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідачі діяли в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог законодавства, оскільки наміри забудови земельної ділянки, а саме: реконструкції незавершеного будівництва індивідуального житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України право визначати вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (здійснювати будівництво індивідуального житлового будинку чи багатоквартирного будинку в межах відповідних норм) надано саме власнику земельної ділянки.

Згідно ДБН 360-92 ** ,,Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" забудова районів садибної забудови не повинна перевищувати 4 поверхи.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав і для визнання протиправними містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а також реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки у відповідачів були відсутні підстави для відмови у здійсненні вказаних дій.

Частина 6 статті 39 Закону № 3038-VI передбачає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Відповідно до ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно наявних в матеріалах справи документів реконструкція здійснювалась у відповідності до проектно-технічної документації, яка відповідно висновків будівельно-технічних експертів розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, відповідає генплану забудови міста та вимогам ДБН, реконструкція здійснена без істотних порушень основних будівельних норм і правил.

Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності у відповідача - управління ДАБІ в Івано-Франківській області будь-яких підстав для відмови у реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, скасування такої декларації та відмови у реєстрації декларації про готовність про готовність до експлуатації об'єкта, оскільки будівництво та реконструкція здійсненні на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, на підставі відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно розробленої і затвердженої проектно-технічної документації.

За таких обставин колегія суддів не вбачає порушень вимог законодавства в діях відповідачів, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в інших законах, передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).

Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

Таким чином, підставами для визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою визнання протиправними рішення є наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі та якщо таке порушення відбулось у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Позивачі та треті особи не навели належних аргументів на підтвердження факту порушення їх прав внаслідок видачі містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки ОСОБА_4, реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації, що є також окремою підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу приписів п 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак дійшов помилкового висновку щодо наявності порушень вимог законодавства відповідачами та наявності підстав для задоволення позову.

За таких обставин апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.3 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі 809/78/16 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування містобудівних умов та обмеження забудови - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складенні постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов

Постанова в повному обсязі складена 13 березня 2017 року.