Ухвала

від 14.12.2016 по справі 812/484/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року справа №812/484/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/484/16 за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області 18.05.2016 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.03.2016 року № 31-1703 про застосування до ТУ ДСА України в Луганській області штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, зокрема, штрафу у розмірі 713055,36 грн за період з 21.08.2014 року до 10.02.2015 року, штрафу у розмірі 2290492,00 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року та нарахування пені у розмірі 866469,25 грн. на загальну суму 3870016,61 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/484/16 позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Рубіжанської об'єднанї державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Луганській області від 02.03.2016 за № 31-1703 про застосування до Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області штрафу у розмірі 713055,36 грн. за період з 21.08.2014 року по 10.02.2015 року , штрафу у розмірі 2290492,00 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року та пені у розмірі 866469,25 грн, - загальна сума 3870016,61 грн (триста вісімдесят сім тисяч шістнадцять гривень 61 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року (дата набрання законної чинності постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275) перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був відсутнім, що унеможливлює віднесення м. Луганська та м. Рубіжне до такого переліку, а тому штрафні санкції за несплату позивачем єдиного внеску застосовані відповідачем правомірно.

Крім того, апелянт зазначив, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне) виконання зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України. Надані позивачем сертифікати про форс-мажорні обставини не є підставою для звільнення від сплати єдиного внеску, оскільки дія цих сертифікатів лише до 19.11.2014 року, в той час коли штрафні санкції застосовані до позивача за період з грудня 2014 року по квітень 2015 року, тобто коли позивач повинен був сплатити єдиний внесок.

Також апелянт зазначає, що позивач всупереч вимог діючого законодавства не подавав до Рубіжаноської ОДПІ заяву про звільнення його від виконання обов'язків по сплаті єдиного внеску, а тому спірне рішення прийнято відповідачем відповідно до норми чинного законодавства.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований за адресою: Луганська область, місто Рубіжне, вул. Миру 34 (а.с. 31).

Позивач є платником єдиного внеску згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області від 02.03.2016 за № 31-1703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивачу було нараховано штраф у розмірі 713055,36 грн за період 21.08.2014 року до 10.02.2015 року, штраф у розмірі 2290492,00 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року та нараховано пеню у розмірі 866469,25 грн. (а.с.13).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції до 01.01.2015 року).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (в редакції з 01.01.2015 року).

Пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI в редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 219-VІІІ передбачено наступне:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

Слід зазначити, що з моменту прийняття Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII) до 01.01.2016, в тому числі на час несплати своєчасно єдиного внеску позивачем та на час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення в Розділі VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI існував пункт 9-3 з ідентичним з нині діючим пунктом 9-4 змістом.

Преамбулою Закону № 1669-VII, який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669-VII (визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону № 1669-VII (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закон N 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно з Додатком в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 11 зазначене м. Рубіжне (Рубіжанська міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 11 зазначене м. Рубіжне (Рубіжанська міська рада).

Таким чином, на час прийняття відповідачем спірного рішення існував перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, зокрема м. Рубіжне, а тому колегія суддів не приймає посилання відповідача про те, що у період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року (дата набрання законної чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р) перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція був відсутнім.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в період з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року розпорядження КМУ від 05.11.2014 року № 1079-р суперечило Закону № 1669-VII в силу приписів ч. 3 ст. 11 цього Закону.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави зробити висновок про те, що відповідно Закону № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідачів на необхідність подання позивачем заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обов'язкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій є необґрунтованими, оскільки згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 цього Закону, тобто від обов'язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а не від штрафних санкцій.

Доводи апелянта про необхідність обов'язкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили, не заслуговують уваги, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI, як спеціальна норма законодавства на відміну від ст. 10 Закону № 1669-VII, не містить жодного посилання на необхідність надання платником єдиного внеску до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Колегія суддів зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/484/16 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року у справі № 812/484/16 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко