Ухвала

від 17.04.2007 по справі 11/362-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/362-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" квітня 2007 р.                                                           Справа № 11/362-05

 м. Житомир

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Майора Г.І.

суддів:                                                                        Горшкової Н.Ф.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Чайці О.С. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Богданов О.В., довіреність від 25.10.2006 року,

від відповідача: Собко О.В., довіреність №2002/10-119/2 від 14.03.2007 року,

розглянувши апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Могилів-Подільської Вінницької області

на постанову господарського суду Вінницької області

від "29" листопада 2006 р.  у справі № 11/362-05 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Хлібодар", м. Могилів-Подільський Вінницької області

до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Могилів-Подільський Вінницької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 29.11.2006 року у справі №11/362-05 позов Відкритого акціонерного товариства "Хлібодар" задоволено: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ №0000862301/0 від 07.06.2005 року.

Крім того, стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Хлібодар" 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору та 1200 грн. витрат з оплати експертизи (а.с.142-149, т.4).

Не погоджуючись з прийнятою постановою Могилів-Подільська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у скарзі (а.с.3-5, т.5).

Посилається на те, що за наслідками перевірки встановлено порушення товариством п.7.35 ст.7 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637. Протягом перевіряємого періоду, що був охоплений документальною перевіркою, порядок ведення касових операцій в підприємствах, установах, організаціях визначався Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ №72 від 19.02.2001 року. На даний момент порядок ведення касових операцій визначено Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637.

Вказує, що порядок застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки визначається Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436 від 12.06.1995 року, який є чинним і на даний момент.

Вважає, що застосування органами державної податкової служби України за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібодар" та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скраги.

Вважає, що у Могилів-Подільської ОДПІ відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення відповідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року №0000862301/0 від 07.06.2005 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати штрафу за порушення норм з регулювання обігу готівки, оскільки ці правовідносини не є правовідносинами з питань оподаткування і не регулюються вказаним Законом.

Просить постанову господарського суду вінницької області - залишити без змін, а апеляційну скаргу Могилів-Подільської ОДПІ - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Працівниками Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Хлібодар" за період з 01.07.2003 року по 01.01.2005 року, за наслідками якої складено акт за №69/23-111/00375728 від 06.06.2005 року (а.с.11-34, т.1).

На підставі даного акту 07.06.2005 року Могилів-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862301/0, яким ТОВ "Хлібодар" відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436 визначено суму податкового зобов'язання за платежем - фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 103 475,31 грн. (а.с.42-43, т.1).

Підставою визначення вказаної суми податкового зобов'язання, як випливає з  акту перевірки стало те, що ВАТ "Хлібодар" за перевіряємий період здійснювало витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, що пов'язані з оплатою праці за наявності податкового боргу в сумі                  103475,31 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення Могилів-Подільської ОДПІ, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за порушення Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436 від 12.06.1995р. (з подальшими змінами і доповненнями - далі Указ №436/95) прийняте на підставі та за правилами, встановленими Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).

Відповідно до преамбули Закону № 2181-ІІІ, це є спеціальний закон з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статті 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування" містять вичерпний перелік податків і зборів, які є обов'язковими для сплати їх платником.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181-Ш встановлено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державним цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Законом №2181-ІІІ запроваджено поняття податкового повідомлення, як письмового повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму, визначену контролюючим органом, у випадках передбачених цим Законом (п.1.9 ст.1 Закону).

Згідно з п.6.1 ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкового зобов'язання, сума податку чи збору (обов'язкового платежу) належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк (що, крім посипання на норму податкового закону як на підставу застосування фінансових санкцій, має місце в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні).

Пунктом 1.5 ст. 1 цього Закону визначено, що штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Зі змісту п.17.3 ст.17 Закону №2181-ІІІ вбачається, що тільки штрафні санкції за порушення податкового законодавства прирівнюються до сплати податку.

Із змісту наведених норм законодавчих актів витікає, що законодавець не розповсюдив дію Закону №2181-ІІІ на правовідносини, що не зазначені безпосередньо у ньому, в тому числі і на правовідносини з регулювання обігу готівки.

Отже, визначена Законом №2181-ІІІ процедура погашення зобов'язань платників податків розповсюджується на зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у сфері зовнішньоекономічної діяльності і не стосується штрафних санкцій, передбачених Указом №436/05, який направлений на вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Відповідно до п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законами України. Разом з тим державним податковим органам не надано повноважень на застосування передбаченого Законом №2181-ІІІ порядку погашення зобов'язань платників податків у випадку виявлення порушень норм з регулювання обігу готівки.

Приписи Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р., не можуть розширювати коло правовідносин, на які поширюється Закон №2181-ІІІ.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що у Могилів-Подільської ОДПІ відсутні правові підстави для направлення позивачу відповідно до положень Закону №2181-ІІІ податкового повідомлення - рішення №0000862301/0 про визначення податкового зобов'язання зі сплати штрафу та застосування наслідків несплати за порушення норм з регулювання обігу готівки, оскільки ці правовідносини не є правовідносинами з питань оподаткування і не регулюються Законом № 2181-ІІІ.

Окрім того, підпунктом "г" підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що до активів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення відносяться, зокрема, власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною собою, у розмірах та порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 8.6.2 пункту 8.6 статті 8 статті 8 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у підпункті "б" підпункту 8.6.1 цього пункту (що не охоплює випадки виплати заробітної плати).

Отже, Законом №2181-ІІІ по-іншому, ніж Указом №436, який прийнятий раніше ніж Закон №2181-ІІІ, врегульовані правові відносини з виплати заробітної плати за наявності у підприємства податкової заборгованості.

Висновком Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № Е –2011 від 10.10.2006 року визначено, що сума 48881,82 грн. це виплати, пов'язані з погашенням оплати праці за період понад один календарний місяць, сума 48294,41 грн. це виплати заробітної плати за минулий календарний місяць. Щодо суми 6300,34 грн. по якій експертизою не встановлено період за який проводилась виплата позивачем надано розшифровку проведених виплат, яка свідчить про те, що сума 6300,34 грн. є також виплатою заборгованості по оплаті праці.

Таким чином, 103475,31 грн. це сума на яку Відкрите акціонерне товариство “Хлібодар” здійснило витрачання готівкових коштів з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень на виплати, що пов'язані з оплатою праці і є саме заборгованістю по оплаті праці за минулі періоди, що передували моменту виплати.

Крім того, п.7.35 статті 7 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320, не регламентує діяльність підприємств, а визначає процедуру проведення перевірки дотримання вимог ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

В силу п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб‘єкта владних повноважень (що є предметом спору у даній справі) обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина 3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської ОДПІ №0000862301/0 від 07.06.2005 року, як таке, що не відповідає чинному законодаству.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу спростовуються вищевказаним, матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм  матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що постанова господарського суду Вінницької області від  29.1.2006 року у справі №11/362-06 є законною і обгрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд ,-

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року у справі №11/362-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Могилів-Подільський Вінницької області - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

3. Справу №11/362-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Майор Г.І.

судді:

                                                                                           Горшкова Н.Ф.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам;

4 - в наряд