Постанова

від 13.12.2016 по справі 910/1523/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року Справа № 910/1523/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:Новохацька Н.О. - дов. б/н від 03.10.2016р. від відповідача:Тулба К.Г. - дов. б/н від 11.08.2016р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. у справі господарського суду№910/1523/16 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" до Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" простягнення 62 961,58 грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016р. у справі №910/1523/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. у справі №910/15236/16 вищезазначене рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" 3732,88грн. - 3% річних та 59228,70грн. - інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат.

Відповідач, Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд", з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 22.11.2016р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання скаржника про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.06.2012р. між Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна", як виконавцем, був укладений Договір про закупівлю послуг за державні кошти №41/2012, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2012 році надати замовникові послугу (90.00.1 Послуги з видалення рідких відходів (видалення рідких відходів з мобільних туалетних кабін), зазначені в цьому договорі та додатках до нього, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2014р. у справі №910/22880/14 стягнуто з Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна" основний борг в сумі 80100,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначене рішення господарського суду міста Києва виконано відповідачем 21.07.2015р., що підтверджується банківською випискою.

Позивач посилався на те, що 10.08.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна" було направлено претензію відповідачу з вимогою сплатити 3% річних та інфляційні втрати, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання.

21.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосервіс-Україна", як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, було укладено Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредиторові у відповідності до Договору №41/2012 від 11.06.2012р. (далі - Основний договір), укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

Відповідно до п. 1.2 Договору новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з основного договору в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.2 Договору оплата передання права вимоги до боржника за Основним договором новим кредитором становить 25000,00грн. Оплата передання права вимоги здійснюється новим кредитором первісному кредитору лише після зарахування на розрахунковий (поточний) рахунок нового кредитора грошових коштів в повному обсязі, отриманих від боржника в якості погашення заборгованості відповідно до п. 1 цього Договору.

02.11.2015р. позивачем направлено до відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за Основним договором.

10.11.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Микола Дем'яненко та партнери" було вручено відповідачу претензію з вимогою сплатити 3% річних та інфляційні втрати, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав .

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №911/3606/13.

Проте, господарські суди попередніх інстанцій зазначену правову позицію Верховного Суду України при розгляді даної справи не врахували, що в свою чергу призвело до нез'ясування у повному обсязі фактичного обсягу прав та обов'язків учасників спірних правовідносин з урахуванням їх хронології, наявних правочинів та їх змісту.

Загальними вимогами процесуального права, визначеними у статтях 32-34, 43, 82, 84 ГПК України, констатовано обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 111 7 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. та рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016р. у справі №910/1523/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Т.Б. Дроботова Суддя Л.І. Рогач