Постанова

від 27.04.2007 по справі 1/818-15/273

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/818-15/273

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

27.04.07                                                                                           Справа  № 1/818-15/273

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Кур'єр ЛТД»

на рішення господарського  суду Львівської  області від 28.11.2006 року.    

у справі № 1/818-15/273

За позовом : ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця»

до: ТзОВ «Кур'єр ЛТД»

про: звільнення незаконно займаного майна та стягнення неустойки 5241,17 грн.

З участю представників :

від позивача – не з'явився.

від відповідача  –Стадник Н.П. –директор.

                                                    Встановив :

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2006р., суддя Т. Костів, позов  ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»було задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6197,95 грн. заборгованості, 187 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано ТзОВ «Кур'єр ЛТД»звільнити частини будівлі вокзалу станції Червоноград на першому поверсі площею 63,78 кв.м.

          З даним рішенням не погодився відповідач –ТзОВ «Кур'єр ЛТД»і оскаржив його в апеляційному порядку в частині розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача з тих підстав, що воно винесене з неповним дослідженням обставин справи.

          Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2006р. у справі №1/818-15/273 частково змінити, враховуючи наступне.

          Відповідно до ст.. 104 ГПК України, підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

          Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2003 р. між правопопередником позивача (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно із п. 1.1. якого відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно - частину будівлі вокзалу станції Червоноград площею 63,78 кв.м., розміщене за адресою м. Червоноград, станція Червоноград, перший поверх.

З акту приймання - здачі приміщення згідно договору від 01.05.2003 р. вбачається фактична передача приміщень в оренду відповідачу.

Згідно із п. 10.1. договору оренди від 01.05.2003 р., він укладений строком на один рік до 01.05.2004 р. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені (п. 10.6.).

У відповідності до умов п. 10.6. договору, листом від 25.05.2004 р. позивач повідомив відповідача про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням строку дії договору та неможливість його пролонгації.

Згідно із п. 5.7. договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2003 р., у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані. Однак, відповідач свого обов'язку не виконав, що підтверджується, зокрема, актом від 17.04.2006 р.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання. У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила ЦК України щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин справи, суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач свій обов'язок не виконав та не подав суду належних доказів, які б підтверджували розмір позовних вимог в частині стягнення неустойки саме за період 2004-2006рр.

Відповідач-апелянт долучив до апеляційної скарги копію листа позивача від 01.06.2005р. за № 129/дн про закінчення договору оренди 31.05.2005р. та копії рахунків з розмірами орендної плати за 2005р., які виставлялись позивачем. Представник позивача не заперечував дані обставини в апеляційному суді.

Тому апеляційний суд погоджується з твердженням апелянта про те, що договір оренди був пролонгований сторонами до 31.05.2005р., а тому висновок суду першої інстанції про стягнення неустойки за період з 01.06.2004р. по 01.06.2005р. є неправильним.

Згідно розрахунків сторін з врахуванням сплаченої відповідачем неустойки в сумі 1807,3 грн., до стягнення з відповідача підлягає неустойка в розмірі 3487 грн. Дана сума позовних вимог підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду винесене з неповним дослідженням обставин справи, а тому підлягає зміні в частині стягнення неустойки.

Апеляційний суд зменшує розмір неустойки відповідно до підтвердженого періоду та стягує з відповідача на користь  ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»неустойку в розмірі 3487 грн.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу відповідача - ТзОВ «Кур'єр ЛТД»задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2006 року у справі №1/818-15/273  змінити в частині стягнення неустойки.

Зменшити неустойку, яка підлягає стягненню з ТзОВ «Кур'єр ЛТД»на користь  ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»до суми 3487 грн.

Стягнути з ТзОВ «Кур'єр ЛТД»на користь  ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»102 грн. в повернення сплаченого державного мита.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ДТГО «Львівська залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»на користь ТзОВ «Кур'єр ЛТД»51 грн. в повернення державного мита сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Справу передати на розгляд в господарський суд  Львівської області.

Головуючий-суддя                                                                       О.Л. Мирутенко   

Судді:                                                                                                  Г.М. Гнатюк

                                                                                                                 Н.М. Кравчук