Рішення

від 14.12.2016 по справі 536/1823/16-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1823/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м.Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Святської О.В.,

з участю секретаря Клонової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрофірми «Вересень» про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки,зустрічну позовну заяву Агрофірми «Вересень» до ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину недійсним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Агрофірми «Вересень» , в якому вказала, що є власником земельної ділянки про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки , розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області , кадастровий номер 5322480800:03:000:0102 , загальною площею 3,50 га.

01.09.2008 року між нею та Агрофірмою «Вересень» було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Згідно п. 36 даного договору передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, без обумовлення такого розірвання настанням будь-яких подій та умов. У зв’язку з бажанням самостійно обробляти земельну ділянку вона письмово звернулася до відповідача з питання розірвання договору та повернення земельної ділянки, але їй в цьому було відмовлено, з посиланням на те, що договір не може бути припинено нею в односторонньому порядку.На підставі п.36 Договору оренди від 01.09.2008 року просила суд визнати розірваним в односторонньому порядку договір №78 оренди земельної ділянки , розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:03:000:0102 загальною площею 3,50 га , укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Вересень» , зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис №041056700185 від 05.05.2010 року та зобов’язати відповідача повернути їй цю земельну ділянку.

До початку розгляду справи по суті від відповідача АФ «Вересень» надійшла зустрічна позовна заява про визнання окремої частини правочину п.36 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним, даний позов прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

Згідно даного позову відповідач вважає , що ОСОБА_1 витлумачила положення п.36 Договору оренди земельної ділянки від 1.09.2008 року на свій розсуд, чим порушує права орендаря. Вказав, що договір оренди укладено сторонами на 10 років , та строк дії його встановлено до 5.05.2020 року. Згідно ст.32 ЗУ «Про оренду землі» дострокове розірвання договору можливе за рішенням суду лише в разі невиконання сторонами обов’язків , передбачених ст.24 і 25 ЗУ «Про оренду землі» та спірного Договору. Лише одне бажання позивача розірвати договір не є підставою для цього. На думку позивача за зустрічним позовом при укладенні вищевказаного договору п.36 сторони додатково обумовили визначене законом право кожної сторони договору на його розірвання при настанні умов, визначених ст.ст.24,25 ЗУ «Про оренду землі» та настанні обставин, визначених п.34,35 вищевказаного договору оренди землі. Вважають, що п.36 Договору оренди земельної ділянки №78 від 1.09.2008 року суперечить ст.ст.24,25,31 ЗУ «Про оренду землі», а тому має бути визнаний судом недійсним. З пред’явленим позовом про визнання договору розірваним та повернення земельної ділянки не згодні в повному обсязі.

В засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_2 позов підтримала. Пояснила, що п.36 Договору оренди земельної ділянки від 1.09.2008 року передбачено право розірвання договору оренди в односторонньому порядку. При цьому жодних передумов для цього не вказано, а тому ОСОБА_1 фактично розірвала в односторонньому порядку цей договір, так як повідомила про це письмово відповідача. Також вказала, що п.3 ст.651ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору, якщо таке право встановлено договором чи законом, договір відповідно є розірваним . Стосовно зустрічного

позову пояснила, що вважає його таким, що не підлягає задоволенню, так як підставою недійсності правочину є недодержання стороною вимог, які встановлені ст..23 ЦК України на момент вчинення правочину. Спірний Договір було укладено сторонами в письмовій формі , підписаний обома сторонами, на час підписання Договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних та додаткових умов договору , до яких в тому числі включено особливу умову, передбачену п.36 Договору. Цей Договір зареєстрований у встановленому законом порядку, і є укладеним з моменту державної реєстрації. Положення п.36 Договору не суперечать положенням п.34,35 цього ж Договору , які регулюють різні підстави та умови припинення договору , відповідно до ст.31 ЗУ «Про оренду землі», а тому п. 36 не пов’язаний з іншими пунктами та залежить лише від одностороннього волевиявлення сторони договору. Вважає, що спірний договір є дійсним, в тому числі і п.36. який передбачає права сторони на розірвання договору в односторонньому порядку. Також вважає, що АФ «Вересень» пропустила строк для звернення до суду з зустрічним позовом, так як Договір було укладено 1.09.2008 року , і цей строк закінчився 1.09.2011 року.

Представник відповідача в засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи неодноразово належним чином повідомлявся, чому в справі є належне підтвердження( а.с.22, 32) , а тому в порядку ч.4 ст.169 ЦПК України , яка передбачає вирішення справи на підставі наявних доказів у випадку повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином , суд розглядає справу без участі відповідача.

Заслухавши думку представника позивача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.

Згідно ст.11,13, 15 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини;цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.ст.203, 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;ґ) відшкодування заподіяних збитків;д) застосування інших, передбачених законом, способів.

В засіданні достовірно встановлено, що 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Вересень» укладено договір №78 оренди земельної ділянки , розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:03:000:0102 загальною площею 3,50 га , укладений 01.09.2008 року .

Обидві сторони на час укладення правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності .

Договір укладено в письмовій формі , підписано обома сторонами та зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис №041056700185 від 05.05.2010 року. Згідно п.36 вказаного договору передбачено : « Розірвання договору в односторонньому порядку допускається.»( а.с.11). Даний пункт договору був в тексті договору на момент його підписання, а отже сторони на час укладення цього договору погоджувалися на таку умову щодо одностороннього розірвання будь-якою стороною договору . Даний пункт, виходячи з змісту та логіки інших пунктів договору від 1.09.2008 року , не пов’язаний , не суперечить та не спростовує їх. Так, п.п. 34, 35 Договору передбачені підстави його припинення , а п.36 передбачено розірвання договору без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозв’язку з п.34 та 35 Договору. Враховуючи волевиявлення обох сторін ( про що свідчать підписи орендаря та орендатора на а.с.12) на час укладення договору щодо наявності такого пункту в Договорі, підстав для визнання цього пункту недійсним з підстав, вказаних в позові АФ «Вересень» не встановлено.

У зв’язку з цим суд вважає мотивованим та обґрунтованим волевиявлення ОСОБА_1, спрямованого у вигляді листа від 5.10.2016 року до АФ «Вересень» про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з вимогою про повернення їй земельної ділянки. При цьому суд вважає посилання АФ «Вересень» , висловлене в листі від 12.10.2016 року ( а.с.17) на положення ЗУ «Про оренду землі» щодо недопущення розірвання договору в односторонньому порядку помилковим, оскільки згідно ст.31 згаданого закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто законодавець обмежив право на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у випадку відсутності такого порядку розірвання в законі чи договорі. В даному випадку сторони договором від 1.09.2008 року в двосторонньому порядку погодили таке право , а тому це є правом позивачки ОСОБА_1 , підстав для відмови їй в цьому суд не вбачає .

Враховуючи, що договір фактично розірвано позивачкою , що зафіксовано в її письмовому зверненні до відповідача за первісним позовом, але це не визнається відповідачем, слід встановити це в судовому порядку , з зобов’язанням відповідача повернути позивачці ОСОБА_1 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку. Судові витрати, понесені останнею, слід стягнути з АФ «Вересень».

Керуючисьст.11,13,15,203, 215, 651 ЦК України, ст..152 ЗК України, ст.ст.10,11,209, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Агрофірми «Вересень» про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати розірваним в односторонньому порядку договір №78 оренди земельної ділянки , розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:03:000:0102 загальною площею 3,50 га , укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_1 та Агрофірмою «Вересень» , зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», запис №041056700185 від 05.05.2010 року.

Зобов’язати Агрофірму «Вересень» передати ОСОБА_1 актом приймання передачі належну їй земельну ділянку , розташовану на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер 5322480800:03:000:0102 загальною площею 3,50 га в стані, переданому в оренду.

Стягнути з Агрофірми «Вересень» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп..

В задоволенні зустрічного позову Агрофірми «Вересень» до ОСОБА_1 про визнання окремої частини правочину п.36 Договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, як брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Святська