Ухвала

від 30.01.2017 по справі 536/1823/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1823/16-ц Номер провадження 22-ц/786/442/17Головуючий у 1-й інстанції Святська О. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Одринської Т.В., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Агрофірми Вересень

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки, зустрічним позовом Агрофірми Вересень до ОСОБА_3 про визнання окремої частини правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 3,50 га. 01 вересня 2008 року між нею та Агрофірмою Вересень укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки. Згідно п. 36 даного договору передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, без обумовлення такого розірвання настанням будь-яких подій та умов. У зв'язку з бажанням самостійно обробляти земельну ділянку вона письмово звернулася до відповідача з питання розірвання договору та повернення земельної ділянки, але їй в цьому було відмовлено, з посиланням на те, що договір не може бути припинено нею в односторонньому порядку. На підставі п.36 договору оренди від 01.09.2008 року просила суд визнати розірваним в односторонньому порядку договір №78 оренди земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 3,50 га, укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_3 та Агрофірмою Вересень , зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис №041056700185 від 05.05.2010 року та зобов'язати відповідача повернути їй цю земельну ділянку.

У грудні 2016 року Агрофірма Вересень до початку розгляду справи по суті звернулася до суд з зустрічною позовною заявою про визнання окремої частини правочину п.36 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним. Позивач за зустрічним позовом вказує, що ОСОБА_3 витлумачила положення п.36 договору оренди земельної ділянки від 1.09.2008 року на свій розсуд, чим порушує права орендаря. Вказав, що договір оренди укладено сторонами на 10 років та строк його дії встановлено до 5.05.2020 року. Згідно ст.32 ЗУ Про оренду землі дострокове розірвання договору можливе за рішенням суду лише в разі невиконання сторонами обов'язків , передбачених ст.24 і 25 ЗУ Про оренду землі та спірного договору. Лише одне бажання позивача розірвати договір не є підставою для цього. На думку позивача за зустрічним позовом при укладенні вищевказаного договору п.36 сторони додатково обумовили визначене законом право кожної сторони договору на його розірвання при настанні умов, визначених ст.ст.24,25 ЗУ Про оренду землі та настанні обставин, визначених п.34,35 вищевказаного договору оренди землі. Вважають, що п.36 договору оренди земельної ділянки №78 від 1.09.2008 року суперечить ст.ст.24,25,31 ЗУ Про оренду землі , а тому має бути визнаний судом недійсним (а.с. 33-34).

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди розірваним, повернення земельної ділянки задоволений.

Визнано розірваним в односторонньому порядку договір №78 оренди земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 3,50 га, укладений 01.09.2008 року між ОСОБА_3 та Агрофірмою Вересень , зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис №041056700185 від 05.05.2010 року.

Зобов'язано Агрофірму Вересень передати ОСОБА_3 актом приймання передачі належну їй земельну ділянку, розташовану на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 3,50 га в стані, переданому в оренду.

Стягнуто з Агрофірми Вересень на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп..

У задоволенні зустрічного позову Агрофірми Вересень до ОСОБА_3 про визнання окремої частини правочину п.36 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 року недійсним - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила Агрофірма Вересень , яка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первинного позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов АФ Вересень задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 01.09.2008 року між ОСОБА_3 та Агрофірмою Вересень укладено договір №78 оренди земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 3,50 га (а.с. 9-12).

Обидві сторони на час укладення правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Договір укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис №041056700185 від 05.05.2010 року (а.с. 12).

Пунктом 36 вказаного договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається ( а.с. 11).

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що даний пункт договору мався в тексті договору на момент його підписання, а отже сторони на час укладення цього договору погоджувалися на таку умову щодо одностороннього розірвання будь-якою стороною договору. Даний пункт, виходячи з змісту та логіки інших пунктів договору від 1.09.2008 року, не пов'язаний, не суперечить та не спростовує їх. Так, п.п. 34, 35 договору передбачені підстави його припинення, а п.36 передбачено розірвання договору без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозв'язку з п.34 та 35 договору. Враховуючи волевиявлення обох сторін, про що свідчать підписи орендаря та орендатора на а.с.12, на час укладення договору щодо наявності такого пункту в договорі, тому підстав для визнання цього пункту недійсним з підстав, вказаних в позові АФ Вересень не вбачається. Є мотивованим та обґрунтованим волевиявлення ОСОБА_4, спрямованого у вигляді листа від 5.10.2016 року до АФ Вересень про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з вимогою про повернення їй земельної ділянки. При цьому, посилання АФ Вересень , висловлене в листі від 12.10.2016 року ( а.с.17) на положення ЗУ Про оренду землі щодо недопущення розірвання договору в односторонньому порядку помилковим, оскільки згідно ст. 31 згаданого закону розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто законодавець обмежив право на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у випадку відсутності такого порядку розірвання в законі чи договорі. В даному випадку сторони договором від 1.09.2008 року в двосторонньому порядку погодили таке право, а тому це є правом ОСОБА_3, підстав для відмови їй у позові не вбачається.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно ч.1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч.3,4 ст. 31 Закону України Про оренду землі у редакції від 04.06.2008 р., яка була чинною на час укладення спірного договору оренди, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пунктом 36 вказаного договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку допускається ( а.с. 11).

Місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що на час укладення договору оренди земельної ділянки сторони передбачили його розірвання в односторонньому порядку без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозв язку з п. п.34 та 35 договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач на свій розсуд витлумачила зміст п. 36 договору оренди земельноЇ ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки зміст вказаного пункту договору Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається є чітким, конкретним та безумовним, ніяких застережень та посилань на інші пункти договору не містить.

В частині вимог апеляційної скарги щодо задоволення зустрічного позову про визнання п. 36 договору оренди земельної ділянки № 78 від 01.09.2008 р. недійсним, то колегія суддів звертає увагу на наступне. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову, місцевий суд прийшов до висновку, що позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги з посиланням на вимоги ст. 291 ГК України, оскільки у даному випадку підлягають застосуванню вимоги ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Агрофірми Вересень - відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :