Постанова

від 25.04.2007 по справі б29/47/02

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

25 квітня 2007 р.                                                                                  

№ Б29/47/02 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Ткаченко Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

Товариства з обмеженою

відповідальністю «ЛесМетПром»

на ухвалу

господарського суду

Дніпропетровської області від 12.05.2005

у справі

господарського суду

№ Б29/47/02

Дніпропетровської області

за заявою

Закритого акціонерного товариства

«Центр «МЖК»

про

визнання банкрутом

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому

засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

не з'явились

від боржника

не з'явились

В С Т А Н О В

И В  :

В провадженні господарського суду

Дніпропетровської області знаходиться справа про банкрутство закритого

акціонерного товариства Центр «МЖК»(далі: “боржник”), порушена ухвалою суду

28.10.2002 року за заявою самого боржника за загальною процедурою відповідно до

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”.

Постановою суду від 08.04.2003 року

боржника було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором

призначено ОСОБА_2. Ухвалою суду від 07.10.2004 повноваження ОСОБА_2 було

припинено, новим ліквідатором було призначено ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 05.05.2005 було відмовлено товариству з обмеженою

відповідальністю «ЛесМетПром»(далі -кредитору) у визнанні грошових вимог у сумі

1258846,00 грн. та було відмовлено кредитору у задоволенні скарги на дії

ліквідатора.

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 12.05.2005 звіт ліквідатора та ліквідаційний

баланс було затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з винесеною

ухвалою, представник за довіреністю ТОВ «ЛесМетПром»(далі -кредитора) Тихончак

І.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,

в якій просив скасувати зазначену ухвалу, аргументуючи порушенням норм

процесуального права, зокрема, статей 87, 91 Господарського процесуального

кодексу України (далі -Кодекс).

10.04.2007 до Вищого господарського

суду України надійшла заява про відмову від касаційної скарги, яка була

підписана представником кредитора за довіреністю Криволаповим С.В.

Відповідно до статті 111-6 Кодексу особа,

що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до

винесення постанови касаційною інстанцією.

Виходячи з аналізу зазначеної

норми, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відмова

від касаційної скарги може бути прийнята судом за умови, що її подала саме

особа, яка подавала скаргу, а у випадку подання відмови від касаційної скарги

іншим повноважним представником цієї ж юридичної особи, за умови встановлення

дійсного волевиявлення про відмову від касаційної скарги  в 

керівника, уповноваженого управляти даною юридичною особою.

Колегією суддів розгляд справи

відкладався, у зв'язку з викликом в судове засідання саме директора кредитора

для дачі пояснень.

Директор в судове засідання

25.04.2007 не з'явився, письмових пояснень не надав, тому колегія суддів Вищого

господарського суду України дійшла висновку, що зазначена заява не підлягає

задоволенню, а справа підлягає подальшому розгляду по суті в судовому

засіданні.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи

перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає

задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 32

Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до

господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про

реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори

купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з

даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують

погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після

заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або

окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу.

За приписами статті 32 Закону звіт

ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які

підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної

процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника

за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення

платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог

конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення

провадження у справі.

Судом першої інстанції встановлено,

що 08.04.2005 до суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (т.2

а.с. 2-15), який  ухвалою суду

12.05.2005року призначено до розгляду в судовому засіданні (т.2 а.с. 248).

Матеріалами справи підтверджується,

що відповідно до поданого звіту ліквідатора було задоволено грошових вимог

кредиторів на загальну суму 601322,30грн. із 616258,51грн. включених до  реєстру вимог кредиторів 1-6 черги.

Незадоволеними залишились вимоги шостої черги кредитора ОСОБА_3 на суму

20063,79грн., що склало 57,32% від загальної суми включених до реєстру вимог

даного кредитора. Активів боржника для задоволення вимог зазначеного кредитора

не залишилось. Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України

погоджується з висновками суду першої інстанції про затвердження звіту

ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію боржника та припинення

провадження у справі.

Доводи скаржника про незаконність

ухвали суду від 12.05.2005року, як такої, що винесена до остаточного розгляду

судами скарги на дії ліквідатора, що відбулося згідно ухвали місцевого суду

тільки 18.12.2006 , колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до статті 4-1 ГПК

України провадження у справах про банкрутство здійснюється за окремою формою

судового процесу, визначеною з врахуванням особливостей процесуальних норм

відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом”. Зазначений закон передбачає множинність судових

актів, які є за своєю природою судовими рішеннями в межах одного провадження у

справі про банкрутство та забезпечує можливість їх оскарження в апеляційному та

касаційному порядку. Такими судовими актами є, зокрема, ухвали суду про

визнання (відхилення) грошових вимог кредиторів у справі, ухвали про

затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Матеріалами справи підтверджується

скасування Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

09.11.2006року (том 3, а.с. 102-103) ухвали суду від 05.05.2005року прийнятої

за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора боржника та винесення ухвали

суду від 18.12.06 року за результатами нового розгляду.

Відтак, необхідність нового

розгляду справи та прийняття оскаржуваної ухвали суду від 18.12.2006року була

пов'язана з процесуальними особливостями провадження у справі про банкрутство

та не свідчить про порушення судом процесуальних норм права при винесенні

ухвали суду від 12.05.2005року.

При цьому скаржник не був

позбавлений можливості звернення до суду про перегляд за нововиявленими

обставинами ухвали суду від 12.05.2005року у випадку можливого задоволення його

скарги та включення до реєстру вимог кредиторів заявлених ним вимог. Однак,

Постановою Вищого господарського суду від 25.04.2007 залишено без змін ухвалу

суду 18.12.2006 про відмову в задоволенні скарги на дії ліквідатора та відмову

у включенні до реєстру грошових вимог скаржника. Отже, доводи скаржника про

неповноту проведення ліквідатором всіх необхідних дій в ході ліквідаційної

процедури є необґрунтованими.

З огляду на викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої

інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу,

ліквідацію боржника та припинення провадження у справі, вважає доводи скаржника

такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції у справі.

У зв'язку з наведеним, колегія

суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду

касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського

процесуального кодексу України, вважає ухвалу суду першої інстанції прийнятою з

дотриманням норм матеріального та процесуального права та не вбачає підстав для

її скасування.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційну

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛесМетПром»залишити без

задоволення.

2.          Ухвалу

господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2005 залишити без змін.

Головуючий                                                                               

Б. Поляков

Судді                                                                                                Л.

Катеринчук

Н. Ткаченко