Постанова

від 24.04.2007 по справі 14/294-пд-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.04.07                                                                                      

Справа №14/294-пд-06

Колегія

суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при

секретарі Шерник О.В.

За

участю представників від позивача: Сафонов О.А., довіреність № 1-К/К від

03.01.2007 р.; від відповідача 1 - не з'явився; від відповідача 2 -  Зуєв О.В., директор, Бохон О.М., довіреність

від 06.03.2007 р.;   

Розглянув

у судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного взуттєвого підприємства

«Каховка» на рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2006 р.

у справі № 14/294-ПД-06

за

позовом Колективного взуттєвого підприємства «Каховка», м. Каховка, Херсонська

(далі КВП «Каховка»);

до

відповідача 1 - Каховської об'єднаної державної податкової інспекції, м.

Каховка, Херсонська область (далі Каховська ОДПІ);

          до відповідача 2 - Приватного

підприємства «Фортуна», м. Каховка, Херсонська область (ПП «Фортуна»);

          про визнання недійсним договору

купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду

Херсонської області від 01.11.2006 р. у справі № 14/294-ПД-06 (суддя Гридасов

Ю.В.) у позові відмовлено.

          Рішення суду мотивовано тим, що права

особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом

задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така

особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216

ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірний правочин закону, оскільки

зазначені у ст. 216 вказаного Кодексу наслідки недійсності правочину стосуються

сторін за правочином і не поширюються па права позивача, який вважає себе

власником спірного майна. Захист прав позивача можливий шляхом пред'явлення

віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного

кодексу України.

          Не погоджуючись з прийнятим у справі

судовим актом КВП «Каховка», відповідач у справі, у поданій суду апеляційній

скарзі та доповненнях до неї вказує, що з 24.05.04 р. щодо підприємства було

розпочато процедуру ліквідації, але податковою інспекцією було проігноровано

вказану процедуру та всупереч вимогам діючого законодавства без будь-яких повноважень

та за відсутності узгодження ціни продажу нерухомого майна було укладено

договір купівлі-продажу, чим було порушено ст. 111 ЦК України. Крім того,

зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилкове посилання на ст. 10

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00 р. № 2181-III (далі

Закон 2181), оскільки право податкового органу на продаж майна платника

податків наумовах ліквідаційної процедури платника податків є обмеженим та не

може бути застосованим. Згідно ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків

можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового органу

виключно за рішенням суду, яке в даному випадку відсутнє. Також апелянт

приходить до висновку про порушення судом п. 1 ч. 2 ст. 111 та ст. 112 ЦК

України, а також вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав

для задоволення позову про визнання договору недійсним на підставі ст. 203, 215

ЦК України помилковим, оскільки до суду звернулась юридична особа, а норми ч.

10 ст. 17 та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.92 р. в даній

ситуації не підлягають застосуванню.

          Представник позивача в судовому

засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просить рішення

суду скасувати, постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

          Каховська ОДПІ та ПП «Фортуна»,

відповідачі у справі, у поданих суду відзивах на апеляційну скаргу вказують на

необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача та на законність

прийнятого у справі судового акту.

Представники

відповідача 2 в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на

апеляційну скаргу, просять прийняте у справі рішення суду залишити без змін, а

апеляційну скаргу позивача без задоволення.

За

заявою представників сторін судовий процес вівся без технічних засобів

фіксації, за їх згодою в судовому засіданні 24.04.2007 р. оголошено лише

вступну та резолютивну частину постанови.

Розпорядженням

голови Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2007 р. № 1330

справа передана для розгляду колегії суддів у складі: Хуторной В.М. -

головуючий, Радченко О.П., Мойсеєнко Т.В.  

Сутність

спору :

Як

правильно встановлено судом першої інстанції, згідно до вимог ст. 10 Закону

України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р., а  також Порядку стягнення коштів та продажу

інших активів платника податків, які 

перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України № 538 від 15.04.2002 р., па підставі прийнятого начальником

Каховської ОДПІ рішення № 73 від 07.10.2002 р. "Про стягнення коштів та

продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового

боргу", податковим керуючим КВП "Каховка" Вакуліним С.В.,

призначеним наказом Каховської ОДПІ № 187 від 03.11.2003 р., було складено акт

опису активів КВП "Каховка" від 19.12.2003 р. № 2688/24 на загальну

суму 387,3 тис. грн. під час складання акту опису посадовими особами КВП

"Каховка" не було повідомлено про існування іншої застави майна.

Відповідно до витягу наданого реєстратором - інформаційним центром Міністерства

юстиції м. Херсон про реєстрацію застав у Державному реєстрі застав від

19.05.2003 року - в реєстрі застав рухомого майна станом на 19.05.2003 року

зареєстрована лише податкова застава.

З

метою визначення реальної ринкової вартості описаних активів Каховською ОДПІ укладено

угоди на проведення експертної оцінки: № 60 від 11.05.2004 р. з Каховським ДБТІ

(нерухомість) та від 19.05.2004 р. з ПП "Профіт" (рухоме майно).

Заявою

від 01.06.2004 р. № 3775/10/240 описане майно передано для подальшої реалізації

на ТБ "Придніпровська товарна біржа", про що укладено відповідну

угоду - доручення від 01.06.2004 р.

Передане

майно реалізовано на цільових аукціонах, проведених на ТБ "Придніпровська

товарна біржа" 15.06.2004 р. Загальна сума отриманих від реалізації коштів

склала 156084 гри.

15.06.2004

року, за наслідками цільових аукціонів, між уповноваженою відповідачем-1

брокерською конторою та відповідачем-2 був укладений договір купівлі-продажу №

Х/06-12 (спірний договір) за яким відповідач-2 купив 99/100 частки комплексу

виробничого призначення (взуттєва фабрика), який належав позивачу.

Платником

податків в газеті «Каховська зоря» від 10.06.2004 р. надруковано оголошення про

ліквідацію КВП «Каховка».

Згідно

ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи   рішення в апеляційному порядку, користується

правами,  наданими суду першої інстанції.

Згідно

зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд

за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність

та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія

суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно

п. 1.3 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з

урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків

або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у

встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового

зобов'язання.

Відповідно

до п. 1.17 Закону № 2181 податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання

платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу

закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання

забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення

з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку,

встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із

заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно

з п. 8.1 Закону №2181 з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи

платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового

оформлення.

Підпунктом

8.6.3. ст.. 8 Закону № 2181  встановлено,

що надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або

його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не

дозволяється.

Позивач

в доповненнях до пояснень до апеляційної скарги від 20.04.07 р. наполягає на

тому, що податковий борг КВП «Каховка», що виник станом на 31.12.99 р. та суми

штрафних санкцій за період з 01.01.01 р. на відповідну суму заборгованості -

460829, 19 грн. був списаний, податковий борг у сумі 18367,96 грн. станом на

01.01.01 р. був розстрочений у повному обсязі на період з 08.05.01 р. до

20.02.05 р., тому на дату видачі довідки Каховської міської державної

нотаріальної контори № 345 від 25.06.02 р., згідно якої накладено заборону на

нерухоме майно КВП «Каховка» першочерговий пріоритет на майно КВП «Каховка»

було не у податкової інспекції, а у іншого кредитора - ЗАТ «Промінвестбанку».

З

даним висновком позивача не можна погодитись виходячи з наступного. Відповідно

до зворотного боку облікової картки платника податку сальдо на початок 2002

року з податку на додану вартість становить 10939 грн., станом на 25.06.02 р.

податковий борг, навіть якщо враховувати розстрочений борг з ПДВ, існує та

зростає до 31246,58 грн.; по податку з власників транспортних засобів та інших

самохідних машин і механізмів, що до речі не був предметом договору

розстрочення № 4 від 08.05.01 р. сальдо на початок 2002 р. - 19,67 грн., а

станом на 25.06.02 р. недоїмка з цього податку становить 1077,73 грн.

          Таким чином, податковий борг до

накладення заборони на нерухоме майно КВП «Каховка» згідно довідки Каховської

міської державної нотаріальної контори № 345 від 25.06.02 р. існував,

відповідно і існувала податкова застава, оскільки право податкової застави

виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення, формальні вимоги

з приводу виключення з державного реєстру запису про податкову заставу згідно

рішення № 13 від 30.04.01 р. та рішення № 4 про розстрочення податкового боргу,

договору про розстрочення податкового боргу № 4 від 08.05.01 р., а потім

включення вказаного запису знову після виникнення податкового боргу, не можуть

свідчити про відсутність останнього та податкової застави на нерухоме майно КВП

«Каховка» станом на 25.06.02 р. та відповідно підтверджувати першочерговість

пріоритету застави на майно КВП «Каховка» іншого кредитора - ЗАТ

«Промінвестбанку». Відповідачем 2 не було порушено п. 8.3. Закону №2181, згідно

якого податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу

у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової

застави більш як десять календарних днів, оскільки відповідний запис з

державного реєстру застав і не виключався.

Згідно

п. 8.4. Закону №2181 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2922-III від

10.01.2002 р., в редакції, що діяла станом на 25.06.02 р. податковий пріоритет

встановлювався у наступному порядку - право податкової застави має пріоритет

перед:

-

будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого

права на податкову заставу, незалежно від того, чи були зареєстровані права

інших застав у державних реєстрах застав рухомого майна або нерухомого майна чи

ні;

-

будь-якими правами інших застав, які не були зареєстровані у державних реєстрах

застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову

заставу.

У

разі коли право податкової застави виникає в той самий день, в який виникло або

було зареєстровано право іншої застави на майно платника податків у державних

реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, пріоритет має право податкової

застави.

До

законодавчого запровадження системи реєстрації майна у державних реєстрах

застав нерухомого майна факт нотаріального посвідчення договору застави

прирівнюється до зазначеної реєстрації.

Законодавче

запровадження системи реєстрації у державних реєстрах застав нерухомого майна

відбулось з прийняттям Наказу Про затвердження "Положення про Єдиний

реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" № 41/5

від 27.05.97 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 травня 1997 р.

за № 194/1998, який з часом втратив чинність на підставі Наказу Мін'юсту № 31/5

від 09.06.99 р. «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів

Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження

об'єктів нерухомого майна», яким було затверджено нове «Положення про Єдиний

реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», що діє на сьогоднішній

день.

Як

вже зазначалося, згідно довідки Каховської міської державної нотаріальної

контори № 345 від 25.06.02 р. на підставі листа ЗАТ «Промінвестбанк» 25.06.02

р. накладено заборону на вказане майно (довідка № 249249/1373), тобто

зареєстровано заставу згідно договору про заставу від 06.09.95 р.

Таким

чином, колегія суддів приходить до висновку про пріоритет податкової застави

перед заставою згідно договору про заставу від 06.09.95 р., яку було

зареєстровано відповідно до довідки Каховської міської державної нотаріальної

контори № 345 від 25.06.02 р. на підставі листа ЗАТ «Промінвестбанк» 25.06.02

р., оскільки на момент виникнення податкової застави законодавче запровадження

системи реєстрації у державних реєстрах застав нерухомого майна відбулось, а

застава від 06.09.95 р. була належним чином зареєстрована вже після виникнення

права податкової застави 25.06.02 р.

Крім

того, суд враховує, що по справі № 15/170-ПД-06 за позовом позивача -1 -

Колективного взуттєвого підприємства "Каховка", Позивача -2 -

Акціонерного комерційного промислового інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії

"Відділення Промінвестбанку в м. Нова Каховка Херсонської області" до

відповідача-1-Новокаховської ОДПІ, відповідача 2 - Державного підприємства

"Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Херсонської

області", відповідача - 3- Придніпровської товарної біржі, відповідача 4-

ПП "Фортуна", відповідача - 5 -ПП Соловйов О.М. про визнання

недійсними угоди купівлі-продажу майна, що є власністю позивача 1 та

знаходяться в заставі - саме: договір №Х/06-012 від 15.06.2004 р. на придбання

99/100 частки нерухомості виробничого комплексу підприємства, договір №Х/06-013

від 15.06.2004 р. на придбання малоцінних предметів, договір №Х/06-017 від

15.06.2004 р. на придбання металообробних верстатів, договір №Х/06-018 від

15.06.2004 р. на придбання заточувального станку, договір №Х/06-019 від

15.06.2004р. на придбання вентиляційної системи, зварювальних апаратів та

металообробного верстату, договір №Х/06-020 від 15.06.2004 р. на придбання

преса ПКП-10, по відношенню до першого позивача позов залишено без розгляду, по

відношенню до другого відповідача в задоволені позову відмовлено. Згідно ухвали

Запорізького апеляційного господарського суду від 25.09.06 р. та Постанови

Вищого господарського суду від 14.12.06 вказане судове рішення набрало законної

сили.

Згідно

п/п. 10.1.1. Закону №2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з

погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган

здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення

додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які

перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших

активів такого платника податків.

Статтею

10 Закону №2181 та Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника

податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого постановою

Кабінету міністрів України від 15.04.2002 № 538 (далі Порядок № 538)

встановлено процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших

активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Порядком

проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, що

знаходяться в податковій заставі, затвердженого Наказом ДПА України від

26.06.02 р. № 294 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.02 р.

за № 545/6833 визначено порядок продажу активів, що знаходяться в податковій

заставі, на цільовому аукціонів в рахунок погашення податкового боргу платника

податків.

Колегія

суддів приходить до висновку про відсутність порушень вказаних

нормативно-правових актів сторонами спірного правочину. Новокаховською ОДПІ та

ПП «Фортуна» було дотримано регламент дій щодо реалізації майна, що знаходилось

в податковій заставі: надіслано податкові вимоги, прийнято рішення № 73 від

07.10.02 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в

рахунок погашення його податкового боргу, складено акт опису активів, проведено

оцінку майна, що знаходиться в податковій заставі, опубліковано оголошення про

проведення виїзного цільового аукціону, складено протокол про проведення

аукціону та укладено договір купівлі-продажу, оплата за активи, реалізовані з

аукціону проведена ПП «Фортуна» в повному обсязі згідно платіжних доручень.

З

приводу ліквідаційної процедури за рішенням власника в порядку ст. 110 -112 ЦК

України, колегія суддів зазначає, що податкова служба має першочергове право щодо

стягнення активів забезпечених податковою заставою та погоджується з висновком

суду першої інстанції, що ліквідаційною комісією КВП «Каховка» не здійснювалися

в повному обсязі та визначеному законом порядку заходи щодо ліквідації

підприємства.

В

апеляційній скарзі позивач зазначає, що 24.05.2004 р. загальними зборами

власників КВП «Каховка» було прийнято рішення про ліквідацію підприємства,

сформовано персональний склад ліквідаційної комісії та обрано її голову.

10.06.2004

р. у місцевому друкованому засобі масової інформації - газеті «Каховська зоря»

№47-48 було опубліковано оголошення про ліквідацію підприємства. Виходячи з

цього позивач вважає, що за вказаних умов процедури ліквідації КВП «Каховка»,

Новокаховська ОДПІ неправомірно здійснює реалізацію майнових активів

підприємства (шляхом проведення цільового аукціону) і тому договір №Х/06-012

від 15.06.2004 р. необхідно вважати недійсним, оскільки продаж майнових активів

здійснювався без узгодження з ліквідаційною комісією КВП  «Каховка» та всупереч нормам ст. 111 ЦК

України.

За

сім днів до оголошення про ліквідацію - 03 червня 2004 року у цій же газеті

«Каховська зоря» № 45-46 було розміщено оголошення про проведення виїзного

цільового аукціону.

Згідно

п. 3 ст. 60 ГК України, що діяла в редакції на момент оголошення про ліквідацію

КВП «Каховка», ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію

суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону

повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами

претензій. Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про господарські

товариства» ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення

публікує інформацію товариства в одному з офіційних (республіканському і

місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх

претензій.

Тобто,

оголошення про ліквідацію необхідно було розміщувати не тільки у місцевому

офіційному друкованому органі, але ще і в республіканському (відповідно до

Указу Президента України від 10.06.1997 року № 503 - "Офіційними

друкованими виданнями є: "Офіційний вісник України"; "Відомості

Верховної Ради України"; газета "Президентський вісник"; газета

"Урядовий кур'єр";) чого не було зроблено. Порушення цієї норми про

початок на підприємстві процедури ліквідації ставить під сумнів обізнаність

податкового органу та інших кредиторів підприємства.

Крім

цього, в порушенні ст. 20 Закону України «Про господарські товариства»

ліквідаційна комісія опублікувала у місцевій пресі оголошення про ліквідацію не

через три, а через сімнадцять днів з моменту її призначення.

Також,

в порушенні вимог п. 2 ст. 60 Господарського Кодексу України в оголошенні у

газеті «Каховська зоря» №47-48 передбачено подача претензій на протязі місяця,

хоча п. 2. ст. 60 ГК України зазначено, що цей строк не може бути меншим, ніж

два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Відповідно

до п. 5 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом» боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до

господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі

виникнення таких обставин:

-

задоволення вимог, одного або кількох кредиторів приведе до неможливості

виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими

кредиторами;

-

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або

законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про

звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про

банкрутство;

-

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено

неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

В

порушення зазначеної норми підприємство, прийнявши рішення про свою ліквідацію,

не звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про

банкрутство. Підтвердженням того, що вже на момент прийняття рішення про

ліквідацію підприємства позивач не мав можливості задовольнити вимоги

кредиторів в повному обсязі, є п. 2 резолютивної частини протоколу № 8 від

24.05.2004 р. загальних зборів, відповідно до якого зупинено виробництво,

відсутні кошти на придбання сировини, заборгованість складає: перед бюджетом -

113,2 тис. грн., по заробітній платі - 5,2 тис. грн., соціальними фондами -

110,6 тис. грн.

Вказана

позиція також підтверджується розпочатою процедурою банкрутства господарським

судом Херсонської області з ініціативи Управління ПФУ у м. Каховці та

Каховському районі, та Новокаховської ОДПІ (справа № 6/47-Б-06), відсутності

проведення обов'язкової позапланової виїзної перевірки у випадку ліквідації

підприємства згідно п/п. «е» п. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з

дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817/98.

Загальними

зборами не була регламентована діяльність обраної ними ліквідаційної комісії,

протоколом № 8 від 24.05.2004 року не передбачено порядку і строків проведення

ліквідації підприємства, строків для заявлення претензій кредиторів, як це

встановлено п. 11.4 Статуту КВП «Каховка». Позивачем також не додано доказів

роботи ліквідаційної комісії по ліквідації підприємства у відповідності до п.

11.5 Статуту: оцінка наявного майна, визначення дебіторів та кредиторів,

складання ліквідаційного балансу та подання його на затвердження вищому органу

підприємства. Отже, оформлене протоколом № 8 від 24.05.2004 р. рішення

загальних зборів КВП «Каховка» не може бути належним доказом проведення на

підприємстві процедури ліквідації.

Доводи

апелянта з приводу стягнення активів в рахунок його податкового боргу виключно

за рішенням суду є необґрунтованими, оскільки п/п. 10.1.1 ст. 10 Закону №2181

прямо передбачає право на залучення додаткових джерел погашення податкового

боргу шляхом продажу активів, взагалі Закон №2181 містить дві альтернативні

норми, якими може скористатися податковий орган у випадку відсутності погашення

податкового боргу, які не виключають та не ставлять в залежність одна одну - це

п/п. 3.1.1 ст. 3 та п/п. 10.1.1 ст. 10 Закону №2181.

Висновки

суду першої інстанції з приводу обраного способу захисту свого порушеного права

співпадає з позицією Верховного Суду України, викладеною у Постанові від

27.09.05 р. по справі № 13/529-ПД (05/474).

Щодо

повноважень ліквідатора КВП «Каховка» ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги,

то колегія суддів погоджується з доводами позивача.

У

повторному судовому засіданні по справі, що відбулося 13 березня 2007 року,

представник позивача 2 поставив під сумнів повноваження ліквідатора ОСОБА_1

щодо права підписання апеляційної скарги від імені КВП "Каховка".

При

цьому, в якості доказів такого твердження в розпорядження суду надано копію

Ухвали господарського суду Херсонської області від 05.06.2006 р. по справі про

банкрутство КВП "Каховка" за № 6/47-Б-06, якою продовжено строк

ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора ОСОБА_1 до 30 вересня 2006

року.

Відповідно

до п. 3. ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 14.05.1992 р. ліквідатор

(ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної

процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими

актами.

При

цьому, згідно змісту п. 1 ст. 32 Закону № 2343 ліквідаційна процедура

вважається завершеною у випадку позитивного розгляду та затвердження

господарським судом поданого звіту та ліквідаційного балансу банкрута.

В

нашому випадку звіт та ліквідаційний баланс банкрута ліквідатором до суду не

надавався, питання про його затвердження судом не розглядалось, тому

ліквідаційна процедура не є завершеною, а повноваження ліквідатора не є

припиненими.

Ухвалою

господарського суду від 07.09.2006 р. по справі № 6/47-Б-06 про банкрутство КВП

"Каховка", провадження є зупиненим до вирішення судами позову про

визнання угоди з продажу нерухомого майна КВП "Каховка" недійсною та

формування ліквідатором ліквідаційної маси.

При

цьому, у відповідності до положень ст. 52 Господарського процесуального кодексу

України перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із

зупиненням провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг

процесуальних строків продовжується.

Таким

чином, встановлений судом строк ліквідаційної процедури КВП

"Каховка", - до 30.09.2006 р., був зупинений 07.09.2006 р.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального

кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну

скаргу Колективного взуттєвого підприємства «Каховка» залишити без задоволення,

а рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2006 р. у справі №

14/294-ПД-06 - без змін.