Рішення

від 14.12.2016 по справі 912/4192/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 рокуСправа № 912/4192/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4192/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс"

про стягнення 160 530,56 грн

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 17.11.2016;

від відповідача - не був присутнім.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" (надалі - ТОВ "Сумагрохімзахист") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (надалі - ТОВ "АПК-Сервіс") про стягнення 160 530,56 грн, з яких 156 450 грн заборгованості за договорами підряду №22/02-СК щодо надання послуг Спрей-Купами від 22.02.2016, 360 грн 3% річних, 3 720,51 грн пені.

Ухвалою від 15.11.2016 господарським судом порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено о 15год. 00хв. 14.12.2016, витребувано від сторін необхідні для розгляду справи по суті документи.

25.11.2016 представником позивача подано клопотання, в якому позивач просить забезпечити проведення судового засідання 14.12.2016 о 15год. 00хв. по справі №912/4192/16 в режимі відеоконференції та доручити проведення відеоконференції Господарському суду Сумської області.

Ухвалою від 28.11.2016 господарський суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання ТОВ "Сумагрохімзахист" з підстав недодання позивачем до такого клопотання доказів, що витребовувались господарським судом і неможливості їх подання в разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

12.12.2016 до господарського суду кур'єрською доставкою надійшла заява про відкладення розгляду справи за підписом Директора ТОВ "АПК-Сервіс" ОСОБА_2, у якій відповідач просить, у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки до судового засідання, написання заперечень на позов та виконання вимог ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 15.11.2016, керуючись статтею 77 ГПК України, відкласти розгляд справи та, в порядку статті 69 ГПК України, просив продовжити строк розгляду спору.

Жодних доказів, витребуваних ухвалою від 15.11.2016 відповідач не подав, як і не обґрунтував неможливість їх подання у дане судове засідання, незважаючи на отримання ухвали 19.11.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Отже відповідач був повідомлений про час і місце проведення судового засідання та необхідність подання документів, як відзиву на позов так і інших, майже за місяць до дня судового засідання.

Господарський суд, розглянувши дане клопотання відповідача, не знаходить підстав для його задоволення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення суддею дій по витребуванню від сторін документів, відомостей, висновків, необхідних для вирішення спору кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що відповідачу були створені належні умови для надання ним доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не зазначено в обґрунтування свого клопотання про відкладення розгляду справи жодних перешкод, що спричинили неможливість подання відзиву на позов та інших документів та відповідних доказів на підтвердження існування таких перешкод.

Застосовуючи згідно із частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, господарський суд враховує, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку відповідає обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain) від 07.07.1989).

Зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та відзиву на позов у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача подав додаткові письмові пояснення на підтвердження позовних вимог та додаткові докази.

Крім того позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, проте доказів сплати (доплати) судового збору у зв'язку із поданням такої заяви господарському суду не подав. Враховуючи зазначене господарський суд ухвалою від 14.12.2016 повернув таку заяву на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також представник позивача подав клопотання про витребування доказів по справі у порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України від відповідача, зокрема, наряд на виконані роботи щодо хімічного захисту рослин обробленої площі на 240 га, оскільки такий доказ знаходиться безпосередньо у відповідача та такий доказ має підтвердити факт виконання відповідачем зобов'язань згідно пунктів 3.4., 3.7. Договору №22/02-СК від 22.02.2016. Також позивач просить витребувати у відповідача журнал вхідної кореспонденції або належним чином засвідчений витяг із нього за 12.10.2016 та за 01.09.2016 про отримання поштових відправлень, відповідно до яких позивач направляв Претензію та ОСОБА_3 виконаних робіт.

Водночас слід зазначити, що позивачем надано господарському суду копії рекомендованих повідомлень, які свідчать про отримання повноважною особою відповідача поштової кореспонденції 01.09.2016 та 12.10.2016 відповідно.

Господарський суд, зважаючи на очевидне ухилення відповідача від подання будь-яких документів у даній справі та здійснення заходів, що сприяють лише затягуванню судового розгляду дійшов висновку що витребовування від відповідача доказів, про які просить позивач є недоцільним. З огляду на викладене господарський суд відхиляє клопотання позивача про витребування доказів від відповідача та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.12.2016 позивач подав заяву про уточнення позову, відповідно до якої зазначає, що допущено технічну помилку в частині зазначення суми, пред'явленої до стягнення в частині 3% річних, проте загальна сума позову визначена правильно. Отже позивач просить стягнути з відповідача 160 530,56 грн, з яких 156 450 грн заборгованості за договорами підряду №22/02-СК щодо надання послуг Спрей-Купами від 22.02.2016, 360,05грн 3% річних, 3 720,51 грн пені.

З огляду на правильно визначену загальну суму позову господарський суд не вважає таку заяву заявою про збільшення позовних вимог, а остання є лише виправленням технічної помилки, допущеної при виготовленні та оформленніпозовної заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

22.02.2016 між ТОВ "Сумагрохімзахист" (ОСОБА_4) та ТОВ "АПК-Сервіс" (ОСОБА_5) укладено Договір № 22/02-СК щодо надання послуг Спрей-Купами (надалі - Договір).

У пункті 1.1. Договору сторони визначили, що даний договір є договором підряду.

ОСОБА_5 замовляє, а ОСОБА_4 зобов'язується виконати роботи з хімічного захисту рослин, орієнтована площа яких складає 4000 га (пункт 1.2. Договору).

ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання якісно здійснити роботи пов'язані з внесенням засобів захисту рослин (надалі - ЗЗР) на земельних площах ОСОБА_5 (пункт 1.3. Договору).

ОСОБА_5 зобов'язується своєчасно оплатити роботи ОСОБА_4 (пункт 1.5. Договору).

Згідно Договору оплата проводиться на умовах 30% передплати 20% після підписання акта виконаних робіт та 50% до 10 жовтня 2016 року (пункт 2.2. Договору).

Ціна на зазначені види робіт фіксується з моменту підписання замовником та виконавцем договору. Ціна за виконані роботи може змінюватись за домовленістю сторін (пункт 2.3. Договору).

Вартість внесення ЗЗР без підвозу води становить 125 грн за 1 га (пункт 2.4. Договору). Слід зауважити, що у Договорі надруковано 140 грн за 1 га, проте число 140 закреслено і від руки написано 125,00, біля такого виправлення стоїть підпис невідомої особи та печатка ТОВ "АПК-Сервіс".

Відповідно до пункту 3.4. Договору ОСОБА_5 бере на себе зобов'язання виділити для проведення агротехнічних робіт щодо внесення ЗЗР свого представника який зобов'язаний контролювати проведення робіт.

ОСОБА_5 несе відповідальність за ЗЗР які будуть внесені ОСОБА_4 (їх якість, кількість та інші характеристики) (пункт 3.5. Договору).

Згідно пункту 3.7. Договору ОСОБА_5 повинен закріпити за агротехнічною ланкою ОСОБА_4 відповідальну особу із числа агрономічної служби господарства, який постійно присутній при виконанні робіт по внесенню ЗЗР та вправі підписувати акти виконаних робіт та несе юридичну відповідальність.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

ОСОБА_4 виставив рахунок-фактуру № СФ-0000003 від 04.03.2016 на загальну суму 30000 грн за послуги Спрей-купів (а.с. 42).

09.03.2016 ТОВ "АПК-Сервіс" сплатив на рахунок ТОВ "Сумагрохімзахист" 15 000 грн, 07.04.2016 ще 15 000 грн із призначеннями платежу "За послуги спрей-купів, згідно рах. №СФ-03 від 04.03.2016".

Відповідно до ОСОБА_4 № ОУ-0000003 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_4 провів роботи по рахунку № СФ-0000003 від 04.03.2016 "Послуги Спрей-купів" вартістю 25000 грн на 240 га, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 30 000 грн.

ОСОБА_4 виставив рахунок-фактуру № СФ-0000006 від 13.04.2016 на загальну суму 78 750 грн за послуги Спей-купів (а.с. 41).

14.04.2016 ТОВ "АПК-Сервіс" сплатив на рахунок ТОВ "Сумагрохімзахист" 24 375 грн із призначенням платежу "За послуги спей-купів, згідно рах. № СФ-06 від 13.04.2016".

Відповідно до ОСОБА_4 № ОУ-0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_4 провів роботи по рахунку № СФ-0000006 від 13.04.2016 "Послуги Спей-купів" вартістю 65625 грн на 630 га, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 78 750 грн.

Несплачений залишок по рахунку № СФ-0000006 від 13.04.2016 становить 54 375 грн.

ОСОБА_4 виставив рахунок-фактуру № СФ-0000007 від 20.04.2016 на загальну суму 168750 грн за послуги Спей-купів (а.с. 43).

22.04.2016 ТОВ "АПК-Сервіс" сплатив на рахунок ТОВ "Сумагрохімзахист" 17700 грн, а 29.04.2016 - 48975 грн із призначеннями платежу "За послуги спей-купів, згідно рах. № СФ-07 від 20.04.2016".

Відповідно до ОСОБА_4 № ОУ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_4 провів роботи "Послуги Спей-купів" вартістю 140 625 грн на 1350 га, загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ становить 168 750 грн.

Незважаючи на відсутність у ОСОБА_4 посилання на номер рахунку, господарський суд, зважаючи на збіг вартості робіт, дійшов висновку, що виконані роботи згідно такого ОСОБА_4 є тими роботами, про оплату яких виставлено рахунок № СФ-0000007 від 20.04.2016. Слід зауважити, що інших робіт ОСОБА_4 не виконував, а ОСОБА_5 здійснював оплату із посиланням на рахунок № СФ-0000007 від 20.04.2016.

Несплачений залишок по рахунку № СФ-0000007 від 20.04.2016 становить 102 075 грн.

Загальна сума несплаченого боргу за виконані роботи становить 156 450 грн.

ОСОБА_3 здачі-прийняття робіт направлялись на адресу відповідача і отримані останнім 01.09.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 40), доказів того, що відповідач отримав у такому поштовому відправленні інші документи господарському суду не подано, а тому у господарського суду відсутні сумніви щодо належного відправлення позивачем актів відповідачу.

Відповідно до пункту 3.8. Договору ОСОБА_5 зобов'язується прийняти від ОСОБА_4 акти виконаних робіт та підписати їх не пізніше триденного терміну після виконання робіт. Прийняття виконаних робіт оформлюється актом та підписується відповідними особами ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Всупереч вказаній узгодженій сторонами умові Договору ОСОБА_5 не повернув на адресу ОСОБА_4 виконаних робіт, які ним отримані 01.09.2016, хоча мав їх підписати не пізніше 04.09.2016.

Відповідно до пункту 2.2. Договору остаточний розрахунок за виконані роботи ОСОБА_5 мав здійснити до 10.10.2016.

ТОВ "Сумагрохімзахист" звернувся до ТОВ "АПК-Сервіс" із претензією щодо погашення заборгованості за виконані роботи Спрей-Купами у сумі 156450 грн, доказом направлення претензії є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.10.2016 (а.с. 40), згідно якого повноважний представник відповідача отримав таку претензію 12.10.2016.

Відповідачем надано відповідь на претензію № 63 від 28.10.2016, у якій зазначає про отримання претензії 12.10.2016. З огляду на відсутність первинних документів - актів виконаних робіт тощо, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати оплату за роботи, які, на думку відповідача, не виконані, з огляду на відсутність відповідних документів. Так відповідач зазначає, що фахівцем ТОВ "АПК-Сервіс" ОСОБА_6 на виконання умов Договору підготовлено Наряд на здійснення послуг з зазначенням дати внесення мінеральних добрив та гербіцидів та обсяги земельних ділянок на яких потрібно здійснити агротехнічні роботи (оприскування). Проте, стверджує відповідач у відповіді на претензію, ОСОБА_4 проігнорував вищезгадані наряди, замовлені роботи не виконував, відповідно ОСОБА_4 прийому-передачі виконаних робіт між сторонами не підписувались. ТОВ "АПК-Сервіс" стверджує, що він змушений був укласти інші договори на виконання аналогічних робіт у зв'язку із невиконанням їх позивачем і здійснити відповідну оплату за виконані роботи, водночас жодного доказу до відповіді на претензію не додано. З огляду на викладене відповідач вважає надуманим борг в сумі 156 450 грн і таким, що не відповідає дійсному стану речей.

Оскільки відповідач не здійснив оплату залишку боргу за виконані роботи у сумі 156450 грн, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення суми основного боргу у сумі 156 450 грн, а також 3% річних та пені за період з 11.10.2016 по 07.11.2016 у сумах 360,05 грн та 3 720,51 грн відповідно.

При розгляді даного спору господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначили самі сторони у пункті 1.1. Договору останній є договором підряду.

Відповідно до частин 1-4 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до частини 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Сторони у пункті 2.4. Договору визначили, що вартість внесення ЗЗР становить 125 грн за 1 га.

Відповідно до пункту 3.4. Договору ОСОБА_5 бере на себе зобов'язання виділити для проведення агротехнічних робіт щодо внесення ЗЗР свого представника який зобов'язаний контролювати проведення робіт.

ОСОБА_5 несе відповідальність за ЗЗР які будуть внесені ОСОБА_4 (їх якість, кількість та інші характеристики) (пункт 3.5. Договору).

Так, як випливає зі змісту відповіді на претензію таким представником ОСОБА_5 є ОСОБА_6

Позивачем подано два наряди на виконані роботи, відповідно до яких оброблено 630 га (а.с. 12) та 1350 га (а.с. 13). На таких нарядах міститься набірний штемпель ТОВ "АПК-Сервіс" та напис "Роботу прийнято: нормувальник ОСОБА_6В." і відповідний підпис коло прізвища.

Щодо наряду на 240 га, який позивач просив витребувати від відповідача, то по такому наряду відповідачем повністю здійснено оплату у розмірі 30 000 грн згідно рахунку № СФ-0000003 від 04.03.2016 і спору по оплаті виконаних робіт за нарядом на 240 га відсутній, тому господарський суд не вважає за необхідне витребовувати такий наряд, враховуючи також небажання відповідача подавати будь-які документи і вчинення останнім дій по затягуванню судового процесу.

Отже в матеріалах справи містяться наряди виконаних робіт на яких повноважним представником ОСОБА_5 здійснено напис про виконання робіт на 630 га та 1350 га відповідно. Оскільки згідно пункту 2.4. Договору вартість внесення ЗЗР становить 125 грн, то відповідно по наряду, згідно якого роботи виконані на 630 га їх вартість становить 78 750 грн, а на по наряду, згідно якого роботи виконані на 1350 га їх вартість становить 168750грн. Саме такі вартості виконаних робіт і зазначені у ОСОБА_5 здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 та № ОУ-0000006.

З огляду на викладене посилання відповідача на відсутність первинних документів суперечать матеріалам справи.

Позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 виконаних робіт, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, достовірність такого направлення і, відповідно, отримання ОСОБА_5 відповідачем досліджено вище.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Уповноважена особа ОСОБА_5 фахівець ОСОБА_6 прийняла роботу, про що свідчить її підпис на нарядах про виконану роботу (а.с. 12, 13), непідписання ОСОБА_5 здачі-прийняття робіт є порушенням умов Договору, зокрема пункту 3.8., відповідно до якого у ОСОБА_5 існує обов'язок підписати такі ОСОБА_5 не пізніше триденного терміну після виконання робіт.

Всупереч вимогам Договору ОСОБА_5 не підписав та всупереч вимогам абзацу 1 частини 1 статті 853 ЦК України не заявив про жодні недоліки чи відступи у роботі, а відповідно до абзацу 2 цієї ж статті якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Крім того частинами 2,3 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Враховуючи відсутність доказів заявлення ОСОБА_5 про відступи чи недоліки у виконаних роботах, господарський суд дійшов висновку, що такі роботи виконані належним чином у відповідності до умов Договору.

Господарський суд не погоджується із позицією відповідача, що викладена ним у відповіді на претензію, що відсутність підписаних ОСОБА_5 здачі-прийняття робіт позбавляє ОСОБА_4 права на отримання оплати за виконані роботи. Непідписання актів здачі-прийняття робіт не є підставою для нездійснення оплати ОСОБА_5.

Відповідно до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки господарським судом встановлено на підставі належних та допустимих доказів виконання робіт належним чином і погоджений строк (за відсутності будь-яких зауважень ОСОБА_5), то ОСОБА_5 зобов'язаний сплатити за виконані роботи у строки, встановлені умовами Договору. Так пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата робіт проводиться на умовах 30% передплати, 20% після підписання акта виконаних робіт та 50% до 10 жовтня 2016 року. Аналізуючи дану умову Договору господарський суд дійшов висновку, про узгодження сторонами умови щодо здійснення 100 % оплати виконаних робіт до 10.10.2016.

ОСОБА_5 не повністю здійснено таку оплату виконаних робіт, із загальної суми 277 500 грн ним сплачено лише 121 050 грн, несплачений залишок становить 156 450 грн.

Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статі 193 ГК України.

У відповідності з пунктом 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пункт 1 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже відповідач зобов'язаний був сплатити залишок боргу - 156 450 грн до 10.10.2016 - строку, визначеного умовами Договору.

Відповідач порушивши умови Договору та норми чинного законодавства не здійснив такої сплати.

З огляду на викладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 156 450 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 3 720,51 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.2. Договору у разі порушення термінів оплати ОСОБА_5 сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний календарний день прострочення.

У зв'язку із перевищенням встановленого у Договорі розміру пені подвійної облікової ставки НБУ, позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, проте при розрахунку позивач не врахував зміну облікової ставки НБУ і допустив арифметичну помилку.

Господарський суд здійснив власний розрахунок пені за визначений позивачем період: 11.10.2016 - 07.11.2016 із суми несплаченого боргу 156 450 грн і її сума складає 3 496,61 грн, а не 3 720,51 грн, як помилково зазначено позивачем.

Отже позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 3 496,61 грн.

Також позивач заявляє до стягнення 360,05 грн 3% річних у зв'язку із несплатою боргу у розмірі 156 450 грн за період прострочення 11.10.2016 - 07.11.2016.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, у зв'язку з чим позов в частині стягнення 3% річних у розмірі 360,05 грн підлягає задоволенню повністю.

З огляду на викладене господарський суд задовольняє позов ТОВ "Сумагрохімзахист" частково, а саме в сумі 160 306,66 грн, з яких 156 450 грн основного боргу, 360,05 грн 3% річних, 3496,61 грн пені.

В іншій частині позову слід відмовити.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (27150, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Новоєгорівка, вул. Миру, буд. 7, ідентифікаційний код 30147343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/2, ідентифікаційний код 35171564) 156 450грн основного боргу, 360,05грн 3% річних, 3496,61грн пені та 2 404,60грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 19.12.2016.

Суддя Є. М. Наливайко