Постанова
від 11.10.2017 по справі 912/4192/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року Справа № 912/4192/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівКорсака В.А., Сибіги О.М., Данилової М.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі№ 912/4192/16 Господарського суду Кіровоградської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" простягнення коштів

в судовому засіданні взяли участь представники :

- позивачане з'явився - відповідача Співаков В.О.

В С Т А Н О В И В

В листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс", в якій просило суд стягнути з останнього на його користь 160 530, 56 грн., з яких 156 450, 00 грн. основного боргу, 360, 05 грн. 3 % річних, 3 720, 51 грн. - пені та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо надання послуг Спрей-Купами №22/02-СК в частині здійснення повного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2016 (суддя Наливайко Є.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 (головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів: Широбокової Л.П., Джихур О.В.) у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" (27150, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, с. Новоєгорівка, вул. Миру, буд. 7, ідентифікаційний код 30147343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" (40024, м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/2, ідентифікаційний код 35171564) 156 450, 00 грн. основного боргу, 360,05 грн. 3% річних, 3 496,61 грн. пені та 2 404,60 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 11, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180-181 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу скаржник зазначає, що договір підряду №22/02-СК про надання послуг Спрей-Купами від 22.02.2016 є неукладеним, а роботи позивача - невиконаними, що відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України є підставою для повернення відповідачу сплачених ним грошових коштів у сумі 121 050, 00 грн.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумагрохімзахист" не реалізувало процесуального права на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції 11.10.2017, хоча про час та місце його проведення було повідомлене належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ "Сумагрохімзахист" (виконавець) та ТОВ "АПК-Сервіс" (замовник) укладено договір №22/02-СК від 22.02.2016 про надання послуг Спрей-Купами (надалі - договір), згідно з п.п. 1.1., 1.2. якого сторони визначили, що даний договір є договором підряду. Замовник замовляє, а виконавець зобов'язується виконати роботи з хімічного захисту рослин, орієнтована площа яких складає 4000 га.

Пунктами 1.3., 1.5. договору сторони погодили, що виконавець бере на себе зобов'язання якісно здійснити роботи, пов'язані з внесенням засобів захисту рослин (надалі - ЗЗР) на земельних площах замовника. Замовник зобов'язується своєчасно оплатити роботи виконавця.

Згідно з договором оплата проводиться на умовах: 30% передплати, 20% після підписання акта виконаних робіт та 50% до 10.10.2016 року (п. 2.2. договору).

Ціна на зазначені види робіт фіксується з моменту підписання замовником та виконавцем договору. Ціна за виконані роботи може змінюватись за домовленістю сторін (п. 2.3. договору).

Вартість внесення ЗЗР без підвозу води становить 125 грн. за 1 га (п. 2.4. договору). Суди встановили, що у договорі надруковано вартість у розмірі 140 грн. за 1 га, проте число 140 закреслено і від руки написано 125,00, біля такого виправлення стоїть підпис особи, що його вчинила, засвідчений печаткою ТОВ "АПК-Сервіс".

Пунктами 3.4., 3.5., 3.7. договору передбачено, що замовник бере на себе зобов'язання виділити для проведення агротехнічних робіт щодо внесення ЗЗР свого представника, який зобов'язаний контролювати проведення робіт. Замовник несе відповідальність за ЗЗР, які будуть внесені виконавцем (їх якість, кількість та інші характеристики). Замовник повинен закріпити за агротехнічною ланкою виконавця відповідальну особу із числа агрономічної служби господарства, який постійно присутній при виконанні робіт по внесенню ЗЗР, вправі підписувати акти виконаних робіт та несе юридичну відповідальність.

Пунктом 3.8. договору сторони погодили, що замовник зобов'язується прийняти від виконавця акти виконаних робіт та підписати їх не пізніше триденного терміну після виконання робіт. Прийняття виконаних робіт оформлюється актом та підписується відповідними особами замовника та виконавця.

Судами встановлено, що замовник не повернув на адресу виконавця акти виконаних робіт, які отримав від виконавця 01.09.2016, що вбачається з долученого до справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40), хоча мав їх підписати не пізніше 04.09.2016.

Так, згідно з розрахунком позивача загальна вартість наданих ним послуг складає 277 500, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за виконані роботи відповідач розрахувався частково, сплативши позивачу лише 121 050,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а. с. 35-39).

Доказів здійснення остаточного розрахунку відповідачем у строк до 10.10.2016, погоджено сторонами п.2.2. договору, матеріали справи не містять.

Таким чином, заборгованість ТОВ "АПК-Сервіс" з оплати виконаних робіт за розрахунком ТОВ "Сумагрохімзахист", перевіреним судом, становить 156 450,00 грн.

Претензія позивача про погашення заборгованості у вказаній сумі залишена відповідачем без задоволення, з посиланням на відсутність первинних документів - актів виконаних робіт тощо, він вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати оплату за роботи.

Зазначене стало підставою для звернення ТОВ "Сумагрохімзахист" з позовом до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення 160 530, 56 грн., з яких 156 450, 00 грн. основного боргу, нарахованих за період з 11.10.2016 по 07.11.2016 пені в розмірі 3 720, 51 грн. та 3 % річних в розмірі 360, 05 грн.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений в будь-якій форми, якщо вимоги щодо формі договору не встановлені законом.

Згідно із ст. 181 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як визначили сторони у п. 1.1. договору та встановили суди, останній є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Так, згідно з п. 2.4. договору сторони погодили, що вартість внесення ЗЗР становить 125 грн. за 1 га, при цьому корегування ціни засвідчено саме печаткою відповідача.

Судами встановлено, що для виконання п.п. 3.4., 3.5. договору, щодо відповідальності за ЗЗР які будуть вноситися виконавцем (їх якість, кількість та інші характеристики), від відповідача був виділений представник ОСОБА_5

Як свідчать матеріали справи, набірний штемпель ТОВ "АПК-Сервіс" та напис "Роботу прийнято: нормувальник ОСОБА_5." з її підписом міститься на двох поданих позивачем нарядах на виконані роботи (а.с.12-13).

Отже, господарськими судами обґрунтовано відхилено посилання відповідача на відсутність первинних документів, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, а саме: наряди виконаних робіт, на яких повноважним представником замовника здійснено напис про виконання робіт на 630 га та 1 350 га відповідно. Так, згідно з п. 2.4. договору вартість внесення ЗЗР становить 125 грн., то відповідно по наряду, згідно з яким роботи виконані на 630 га, їх вартість становить 78 750 грн., а по наряду, згідно з яким роботи виконані на 1350 га їх вартість становить 168 750,00 грн. Саме така вартость виконаних робіт і зазначена у Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 від 13.04.2016 та №ОУ-0000006 від 26.04.2016, що направлялися відповідачу та були ним одержані.

Згідно з ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Порушуючи вимоги п. 3.8 договору, замовник акти не підписав та всупереч вимогам ч. 1 ст. 853 ЦК України не заявив про жодні недоліки чи відступи у роботі, а відповідно до абзацу 2 цієї ж статті, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також, частинами 2, 3 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Докази заявлення замовником таких недоліків у виконаних роботах, у матеріалах справи відсутні та судами не встановлені.

Відповідно, колегія погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що роботи виконані позивачем належним чином у відповідності до умов договору.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт проводиться на умовах 30% передплати, 20% після підписання акта виконаних робіт та 50% до 10.10.2016 ( п. 2.2. договору).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що заборгованість відповідача на час вирішення спору судом склала 156 450, 00 грн., що в установленому законом порядку не спростовано. Доказів сплати боргу до 10.10.2016 матеріали справи не містять.

Рішенням місцевого господарського суду, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у вказаній сумі.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій колегія вважає достатньо обґрунтованими.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у розмірі 3 720, 51 грн. та трьох процентів річних у сумі 360, 05 грн. за період прострочення з 11.10.2016 по 07.11.2016, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до п. 4.2. договору сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожний календарний день прострочення.

Судами встановлено, що у зв'язку із перевищенням визначеного у договорі розміру пені подвійної облікової ставки НБУ, при розрахунку позивач не врахував зміну облікової ставки НБУ і допустив арифметичну помилку.

На підставі викладеного, судами здійснено власний розрахунок та правильно стягнуто з відповідача на користь позивача 3 496,61 грн. пені, а в частині стягнення 223, 90 грн. відмовлено.

Статтею 625 ЦК України встановлено зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних в розмірі 360, 05 грн., колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про його задоволення, оскільки він є арифметично вірним.

Колегія вважає зазначені висновки достатньо обґрунтованими та такими, що зроблені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом норм ст. 77 ГПК України та безпідставного відхилення клопотання від 12.12.2016 про відкладення розгляду справи, а також ст. 69 ГПК України щодо продовження її розгляду, колегія вважає безпідставними з огляду на наступне.

Так, ст. 77 ГПК України встановлено, що господарський суд розглядає справу в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, і розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Як вбачається із описової частини рішення та матеріалів справи, жодних доказів, витребуваних ухвалою від 15.11.2016 відповідач не подав, як і не обґрунтував неможливість їх подання у судове засідання, незважаючи на отримання 19.11.2016 ухвали, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про час і місце проведення судового засідання та необхідність подання документів, як відзиву на позов так і інших, майже за місяць до дня судового засідання, відмова господарського суду у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи є обгрунтованою.

Що стосується посилань скаржника на те, що між підприємствами не було досягнуто істотних умов договору підряду та на те, що він не є неукладеним слід зазначити наступне.

Поняття неукладений договір є тотожним договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені в частині 8 статті 181 ГК України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлений факт здійснення відповідачем повної оплати у розмірі 30 000 грн. щодо наряду на 240 га, що підтверджується рахунком №СФ-0000003 від 04.03.2016, який залучений до матеріалів справи.(а.с. 39), що свідчить про прийняття відповідачем договору до виконання.

Відповідно до приписів статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки не спростовують встановленого судами.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 у справі № 912/4192/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді О. М. Сибіга

М. В. Данилова

Дата ухвалення рішення11.10.2017
Оприлюднено23.10.2017

Судовий реєстр по справі —912/4192/16

Постанова від 11.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Ухвала від 13.09.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Ухвала від 13.06.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Постанова від 13.03.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 13.03.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 06.03.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 02.03.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 26.01.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Ухвала від 10.01.2017

Господарське

Дніпропетровський апеляційний господарський суд

Орєшкіна Еліна Валеріївна

Рішення від 14.12.2016

Господарське

Господарський суд Кіровоградської області

Наливайко Є.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні