ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" грудня 2016 р.Справа № 916/2819/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";
до відповідача ОСОБА_1 "Клондайк-Одеса лтд" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю)
про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - до віреність №02-36/3130 від 11.11.2016р.;
Від відповідача: -не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 "Клондайк-Одеса лтд" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.
Ухвалою суду від 24.10.2016 року порушено провадження у справі № 916/2819/16 та призначено розгляд в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання призначене на 14.12.2016р. не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, хоча про час та місце судових засідань повідомлявся належним, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.
30.11.2016р. представник відповідача звернувся до суду із заявою про призначення будівельно-технічної експертизи.
Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача.
Суд відмовляє відповідачу в задоволені клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи з наступних підстав.
Частиною 1 статтею 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до абз. 2 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 № 4 «судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування»
Так, обґрунтовуючи власні вимоги, Відповідач посилається на приписи ст. 41 ГПК України, а також на договір іпотеки, укладений 25.07.2006 між ПАТ «УкрСиббанк» та Відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_3 за р.№2056 та на звіт про оцінку нежитлових приміщень, загальною площею 538,7 кв.м., що є предметом вказаного іпотечного договору. Зокрема, Відповідач стверджує, що вартість квадратного метру сусіднього об'єкту нерухомості (предмету іпотечного договору з ПАТ «УкрСиббанк») значно вища ніж квадратний метр об'єктів нерухомості, які є предметом позову у даній справі, а тому Відповідач просить суд поставити на вирішення експерта наступні питання:
Яка ринкова вартість нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 52, загальною площею 849, 6 кв.м.?
Яка ринкова вартість нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 52, загальною площею 70, 9 кв.м.?
Твердження Відповідача про вищу вартість квадратного метру сусіднього об'єкту нерухомості (предмету іпотечного договору з ПАТ «УкрСиббанк») ніж квадратного метру об'єктів нерухомості, які є предметом позову у даній справі судом до уваги не приймаються, оскільки дані факти не потребують з'ясуванню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що об'єкти нерухомості, які знаходяться за одною юридичною адресою можуть мати різну вартість, оскільки на вартість майна впливають різні фактори: технічний стан майна, експлуатація тощо.
У зв'язку з цим, суд вважає, що на сьогоднішній день в матеріалах судової справи містяться докази, на підставі яких можна встановити фактичні дані, що входять до предмета доказування, оскільки в матеріалах справи наявний висновок суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
В той же час, зі змісту ст. 37 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що обов'язок подання доказів щодо вартості предмета іпотеки покладається на Позивача, який звертається до суду з відповідним позовом. Крім того, як було зазначено положенням вищезазначеної норми права також визначено конкретний вид доказу, на підставі якого господарський суд встановлює вартість предмета іпотеки - висновок суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належного обґрунтування клопотання про призначення експертизи.
Отже, у суда відсутні підстави для проведення судової будівельно-технічної експертизи, наявна необхідність лише в оцінці судом поданих сторонами доказів.
Також суд звернає увагу на те, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
30.11.2016р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з тим, що при виготовленні позовної заяви у пункті 3 прохальної частини позову допущено технічну помилку (описку) в частині розміру заборгованості та просить вважати вірною наступну редакцію:
« 3. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №809, шляхом набуття права власності іпотекодержателєм - Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на предмет іпотеки - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, загальною площею 70,9 кв.м., реєстраційний номер майна 11026102, у розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 434 000,00 грн. (Чотириста тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування від 25.04.2007 №665/007-514 станом на 01.09.2016 року у загальному розмірі 434 000,00 грн. (Чотириста тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.).
В судовому засіданні 14.12.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне .
25.04.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі - «Банк» або «Кредитор», або «Іпотекодержатель», або «Позивач»), та ОСОБА_5 (надалі - «Позичальник» або «Боржник», або «Іпотекодавець», або «Відповідач») було укладено генеральний договір про здійснення кредитування №665/007-5142 від 25.04.2007 року (далі - «Кредитний договір» або «Договір»).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Кредитор надав Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в розмірі 3 659 000,00 (три мільйони шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч) швейцарських франків, надалі за текстом - «Кредит», зі сплатою 9,5% (дев'ять цілих п'ять десятих) відсотків річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеному Додатковою угодою №1 до цього Договору, з кінцевим строком повернення кредитного ліміту до 24.04.2017 року.
10 червня 2011 року сторонами було укладено додаткову угоду до додаткової угоди №1 до кредитного Договору, якою сторони передбачили кінцевий строк повернення кредитного ліміту до 24.04.2020 року.
Відповідно до п. 2.1.1. Кредитного договору, виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечується іпотекою нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 549,6 кв.м., а також загальною площею 70,9 кв.м., та належать майновому поручителю - ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ).
На виконання умов Кредитного договору між Банком, як Іпотекодержателем, та ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ), як Іпотекодавцем (далі за текстом - Відповідач) було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) від 25.04.2007року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №808 (далі - «Іпотечний договір № 808»).
Згідно з п. 1.1. Іпотечного договору № 808 Іпотекодавець передає в Іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язань із Генерального договору про здійснення кредитування №665/007-514, укладеного між Позичальником та Іпотекодержателем від 25.04.2007 року (далі - Основне зобов'язання), наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 849,6 кв.м., та належать Іпотекодавцю - ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) на підставі Свідоцтва про право власності № 015061, виданого 17.10.2001 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, зареєстрованого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 26.10.2001 року в реєстровій книзі №15неж-52, номер запису 822, реєстраційний запис в електронному реєстрі 11025753.
Також, 25.04.2007 року між Банком, як Іпотекодержателем, та ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ), як Іпотекодавцем (далі за текстом - Відповідач) було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №809 (далі - «Іпотечний договір № 809»).
Згідно з п. 1.1. Іпотечного договору № 809 Іпотекодавець передає в Іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язань із Генерального договору про здійснення кредитування №665/007-514, укладеного між Позичальником та Іпотекодержателем від 25.04.2007 року (далі - Основне зобов'язання), наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, яке в цілому має загальну площу 70,9 кв.м., та належать Іпотекодавцю - ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ) на підставі Свідоцтва про право власності № 016543, виданого 14.12.2001 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, зареєстрованого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 27.12.2001 року в реєстровій книзі №15неж-123, номер запису 822, реєстраційний запис в електронному реєстрі 11026102.
У зв'язку із укладенням Позивачем та Відповідачем 10 червня 2011 року додаткової угоди до додаткової угоди №1 до кредитного Договору, якою сторони змінили кінцевий строк повернення кредитного ліміту до 24.04.2020 року, між Позивачем та Відповідачем укладено та посвідчено нотаріусом договори № 1191 та 1192 про внесення змін до іпотечних договорів, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 25.04.2007 року, реєстровий номер 808 та 809 відповідно.
25 квітня 2007 року одночасно з нотаріальним посвідченням Іпотечного договору приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 накладено заборону відчуження предмета договору - нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 849,6 кв.м., а також нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, загальною площею 70,9 кв.м., та належать Іпотекодавцю - ОСОБА_1 «КЛОНДАЙК-ОДЕСА ЛТД» (ПІДПРИЄМСТВО У ВИГЛЯДІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ), до припинення чи розірвання договору іпотеки, які зареєстровано в реєстрі за № 1 та № 2 відповідно.
Позивачем у повному обсязі виконано свої зобов'язання за Кредитним договором, зокрема, Позичальнику надано грошові кошти в повному обсязі, передбаченому Кредитним договором.
Однак Позичальник порушує виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором (Основне зобов'язання за Іпотечним договором), у зв'язку із чим у Позичальника виникла заборгованість перед Іпотекодержателем станом на 02.07.2016 року в розмірі 1 557 882,00 швейцарські франка, що еквівалентно 39 775 908,77 грн.
05.07.2016 року Іпотекодержатель звернувся до Іпотекодавця та Позичальника із вимогами про дострокове виконання основного зобов'язання на суму 39 775 908,77 грн. Незважаючи на направлення вимоги за адресою реєстрації Іпотекодавця в ЄДР, актуальною як на дату відправлення вимоги, так і на дату подання позову, Іпотекодавець не отримав вимоги.
21.07.2016 року Іпотекодержатель повторно звернувся до Іпотекодавця та Позичальника із вимогами про дострокове виконання основного зобов'язання на суму 39 775 908,77 грн., які вручено 25.07.2016 року директору Іпотекодавця ОСОБА_5 особисто.
Однак, ані Позичальник, ані Іпотекодавець не здійснили погашення заборгованості за Кредитним договором, право власності на Предмет іпотеки Позивачу не передано, що порушує права Іпотекодержателя.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе обов'язку позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронних інтересів з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 153,35грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії договору іпотеки. Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору та визнання договору іпотеки недійсним.
Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.
Згідно із п. 6.8. Іпотечного договору цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов'язання. Дія цього Договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку».
Згідно з п.п. 2.4.З., п. 4.1. Іпотечного договору, Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодавця.
Відповідно до п. 4.2. Іпотечного договору у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим Договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки.
Вимоги Іпотечного договору, закріплені в п. 4.5., надають Іпотекодержателю право звернути стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, в тому числі шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Як вбачається з Розрахунку вимог банку у зв'язку з неповерненням кредитної заборгованості за генеральним договором про здійснення кредитування № 665/007-514 від 25.04.2007р. (далі - «Розрахунок»), станом на 02.07.2016 року заборгованість за Кредитним договором складає 1 557 882,00 швейцарських франки (один мільйон п'ятсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят два швейцарські франки), що за курсом НБу станом на 02.07.2016 року становить 39 775 908,77 грн. (тридцять дев'ять мільйонів сімсот сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісім гривень 77 коп.), що складається із: сума заборгованості за кредитом - 1 523 194,10 швейцарських франків, що за курсом НБу станом на 02.07.2016 року становить 38 854 652,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 34 687,90 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 02.07.2016 року становить 884 842,06 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 36 414,11 грн.
Судом встановлено, що основне зобов'язання боржник не виконав, наявність та розмір заборгованості підтверджений наданим розрахунком заборгованості. Крім того, договір іпотеки не визнавався недійсним, строк його дії не закінчився та є дійсним на час розгляду справи. Отже основне зобов'язання за кредитним договором не припинилось, а тому відсутні підстави вважати іпотеку припиненою.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і е дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У частині першій статті 36 цього Закону зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачається лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Отже, аналіз статей 36, 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку» та статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).
Судом встановлено, що боржник не виконував умови договору, кредиту не погасив, унаслідок чого утворилася заборгованість, а положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто банк має право на визнання права власності на предмет іпотеки.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16.
Ураховуючи сутність іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, ефективним способом відновлення прав кредитора є застосування передбаченої сторонами в договорі процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.
Позичальник не виконував грошових зобов'язань за кредитним договором який є чинним і саме відповідач на момент прийняття рішення у справі був власником майна, що є предметом іпотеки, суд вважає захисти порушені права кредитора щодо виконання позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-504цс16.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 "Клондайк-Одеса лтд" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності - задовольнити.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, який зареєстровано в реєстрі за №808, шляхом набуття права власності іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» ( 03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) на предмет іпотеки - нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 849,6 кв.м., реєстраційний номер майна 11025753, у розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 12 484 000,00 грн. (дванадцять мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування від 25.04.2007 року № 665/007-514 станом на 01.09.2016 року у загальному розмірі 12 484 000,00 грн. (дванадцять мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі гривень 00 коп.).
3. Визнати право власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( 03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) на нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, які в цілому складаються з нежитлових приміщень першого поверху та підвалу, загальною площею 849,6 кв.м., реєстраційний номер майна 11025753.
4. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.04.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, який зареєстровано в реєстрі за №809, шляхом набуття права власності іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» ( 03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) на предмет іпотеки - нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, що знаходяться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, загальною площею 70,9 кв.м., реєстраційний номер майна 11026102, у розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі 434 000,00 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) без ПДВ, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування від 25.04.2007 року № 665/007- 514 станом на 01.09.2016 року у загальному розмірі 434 000,00 грн. (чотириста тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.)
5. Визнати право власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( 03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, що знаходиться за адресою м. Одеса, вулиця Грецька, будинок 52, загальною площею 70,9 кв.м., реєстраційний номер майна 11026102.
6. Стягнути з ОСОБА_1 "Клондайк-Одеса лтд" (підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (65023, АДРЕСА_1, код 19042811) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( 03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код 00039019) 153,35 грн. витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2016 р.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2016 |
Оприлюднено | 21.12.2016 |
Номер документу | 63480023 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні