Рішення

від 12.12.2016 по справі 922/3700/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р.Справа № 922/3700/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківський національний університет радіоелектроніки, м. Харків до Фірма "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків про визнання недійсним договору та повернення майна за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився;

позивача - не з'явився;

3-ї особи - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, дов. б/н від 14.11.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Харківська місцева прокуратура № 1 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір оренди № 5555-Н/5 від 18.09.2013р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фірмою "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю та додаткові угоди до нього: № 1 від 13.10.2014р., № 2 від 12.02.2016р.; зобов'язати Фірму "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю звільнити нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10, що перебувають на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (вартістю 159 700,00грн.) та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Прокурор, представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківський національний університет радіоелектроніки у призначене судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення прокурора, позивача та третьої особи про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представників за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог прокурора заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України № 796 від 27.08.2010р., відповідно до якої передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Крім того, звернувся до суду з усним клопотанням, в якому просить суд розгляд справи відкласти, у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Про час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена судом своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та надана телефонограма.

Суд зауважує, що явка представника третьої особи судом обов'язковою не визнавалась. Суд попереджав учасників судового процесу, що у разі неявки їх представників у судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд, саме за клопотанням відповідача, неодноразово відкладав розгляд справи, підставою якого була неявка представника третьої особи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд не вбачає правових підстав для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи вважає за необхідне відмовити.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Харківською місцевою прокуратурою № 1 під час вивчення у поточному році стану збереження майна вищих навчальних закладів, розташованих на території Шевченківського району міста Харкова встановлено, що 01.10.1998р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал" та Харківським державним технічним університетом радіоелектроніки було укладено договір № 5 про передачу в оренди нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі гуртожитку № 1, загальною площею 34,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди № 5 від 01.10.1998р. Харківський національний університет радіоелектроніки передав Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області права орендодавця та вищевикладений договір оренди був викладений у новій редакції.

Відповідно до умов договору оренди № 5555-Н/5 від 18.09.2013р. (далі - договір), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач, орендодавець) та Фірмою "Арсенал" - товариством з обмеженою відповідальністю (відповідач), відповідачу передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10 та знаходяться на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (третя особа у справі).

За умовами п.1.2 договору оренди майно передано в оренду з метою розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств - товаровиробників, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 01.10.1998р. третя особа передала, а відповідач прийняв зазначені вище нежитлові приміщення в оренду (а.с.24).

Договір укладено строком на один рік, що діє з 18.09.2013р. до 18.09.2014р. (п.10.1 договору).

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено ряд додаткових угод до договору, якими сторони подовжили строк дії договору оренди № 5555-Н/5 від 18.09.2013р.

Так, додатковою угодою № 2 до спірного договору строк дії договору подовжено до 18.09.2016р.

Сторони у п.10.4 договору погодили, що після закінчення терміну дії договору оренди подальше використання об'єкта оренди визначається відповідно до чинного законодавства та за зверненням орендаря.

Відповідно до ч.2 ст.17 ОСОБА_2 України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки, доказів звернення однієї із сторін договору до іншої із заявою про припинення дії договору суду сторонами не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні, даний договір є чинним.

Прокурор вважає, що спірний договір оренди та додаткові угоди до нього не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність освіти в державних і комунальних навчальних закладах, розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно- технічної, вищої і післядипломної освіти.

Статтею 4 ОСОБА_2 України В«Про освітуВ» передбачено, що держава визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу (ч.2 ст.18 ОСОБА_2 України "Про освіту").

Частиною 1 ст. 63 ОСОБА_2 України "Про освіту" визначено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Таким чином, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень навчальних закладів в оренду суб’єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов’язаної з наданням освітніх послуг прямо заборонена законом.

Слід зазначити, що з огляду на той факт, що поняття об’єкт освіти і науки визначено законодавцем в ст.63 ОСОБА_2 України «Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств систем освіти», останнє в межах вказаної статті розглядається не в загальному аспекті, а в контексті складових матеріально-технічної бази навчальних закладів та установ освіти.

Система освіти складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (ст.28 ОСОБА_2 України «Про освіту»).

Тобто, в цілях застосування ч.5 ст.63 ОСОБА_2 України «Про освіту» під об'єктами освіти слід розуміти не сам навчальний заклад, і не тільки їх цілісні комплекси, а й об'єкти матеріально-технічної бази, про які йдеться в частині 1 названої статті.

Таким чином, невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не свідчить про неналежність цього приміщення до об’єкту освіти та не позбавляє його спеціального статусу, як приміщення навчального закладу, та не є підставою правомірності надання його в оренду, оскільки заборона використання такого приміщення з іншою метою встановлена на законодавчому рівні.

До аналогічних висновків прийшов Вищий господарський суд України у справі № 906/213/14.

Як було встановлено судом, державне майно, а саме: нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10 передано в оренду з метою розміщення фірмових магазинів вітчизняних промислових підприємств - товаровиробників, крім тих, що виробляють товари підакцизної групи.

Враховуючи викладене, судом вбачається, що приміщення, передане в оренду відповідачу, використовується останнім для цілей, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, тобто використовується не за призначенням, як того вимагають норми ОСОБА_2 України "Про освіту", зокрема, ч.5 ст.63.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передача в оренду нежитлового приміщення, яке є об'єктом державної власності та фінансується з державного бюджету для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом (розміщення швейного виробництва), суперечить вимогам чинного законодавства, що є безумовною підставою для визнання цього правочину недійсним.

Згідно із приписами ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 зазначеного Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірний договір було укладено з порушенням вимог діючого законодавства, що є підставою, відповідно до ч. 1 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України, для визнання договору недійсним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується посилання відповідача на ч.2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. за № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», якою передбачена можливість надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, воно не приймається судом, оскільки ч.5 ст.63 ОСОБА_2 України «Про освіту» прямо заборонено використовувати об'єкти освіти і науки не за призначенням. ОСОБА_2 України «Про освіту» мають вищу юридичну дію, саме вони мають застосовуватися до спірних правовідносин.

Такого висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 26.02.2015 року по справі № 923/866/14.

Заборона використання не за цільовим призначенням об'єктів освіти визначена також у постановах Вищого господарського суду України у справах № 923/591/14, № 910/17883/13, № 923/866/14 та № 918/144/15.

На момент вчинення спірного договору майно, що передане в оренду, перебувало на балансі навчального закладу, яка є об'єктом освіти, і відповідно до ст.63 ОСОБА_2 України «Про освіту» не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Суд зауважує, що невикористання навчальним закладом спірного приміщення для навчального процесу не є підставою для визнання правомірним передачу такого приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов'язаною з навчально-виховним процесом. Крім того, невикористання відповідного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприланежність цього приміщення до об’єкту освіти.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача звільнити та повернути нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10, що перебувають на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (вартістю 159 700,00грн.) , суд виходить з наступного.

За приписами ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог прокурора про зобов’язання відповідача звільнити та повернути нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10, що перебувають на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (вартістю 159 700,00грн.).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 53 Конституції України, ст.ст.203, 215, 216, 785 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст.4, 63 ОСОБА_2 України "Про освіту", ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 5555-Н/5 від 18.09.2013р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фірмою "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю та додаткові угоди до нього: № 1 від 13.10.2014р., № 2 від 12.02.2016р.

Зобов'язати Фірму "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 22623084 (61128, АДРЕСА_1) звільнити та повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області, код ЄДРПОУ 23148337 (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1) нежитлові приміщення - кімнати №№ 3, 4 на першому поверсі п'ятиповерхової громадської будівлі гуртожитку загальною площею 34,4кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 10, що перебувають на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (вартістю 159 700,00грн.).

Стягнути з Фірми "Арсенал" - товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 22623084 (61128, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 2 756,00грн. за таким реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3