Постанова

від 12.12.2016 по справі 910/9772/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 910/9772/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників

позивача: Бойко О.В.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ

БЕЗПЕКА"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.07.2016р.

у справі № 910/9772/16 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ

БЕЗПЕКА"

до Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-

аналітичний центр"

про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр", в якому просив визнати недійсними рішення комітету з конкурсних торгів відповідача, оформлені протоколами б/н від 05.05.2016р. та б/н від 12.05.2016р., якими позивача не допущено до участі у торгах та визнано переможцем у торгах на закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою ДК016:2010:80.10.1, ДК021-2015:79710000-4, охоронні послуги (послуги з охорони території підприємства та об'єктів дирекцій) у кількості 3 лоти - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Дозор".

В процесі судового розгляду позивач подав суду доповнення до позовної заяви, в яких просив визнати недійсним з моменту укладання договір на закупівлю послуг пов'язаних з особистою безпекою ДК016:2010:80.10.1, ДК021-2015:79710000-4; охоронні послуги (послуги з охорони території підприємства та об'єктів дирекцій) від 30.05.2016р., укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Дозор". Однак, вказані доповнення суд не прийняв до розгляду, оскільки по суті вони є новими вимогами, які не заявлялись в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи про необґрунтованість та непідтвердженість вимог позивача належними доказами. Зокрема, відповідач наголошував на наступному:

- позивачем було допущено порушення вимог документації конкурсних торгів щодо способу подання (отримання) пропозиції конкурсних торгів, тобто, через не уповноважених осіб;

- в Законі України "Про здійснення державних закупівель" не міститься обов'язку відповідача надавати будь-які свої зауваження щодо пропозиції конкурсних торгів учасника закупівлі або перевіряти пропозиції учасників на відповідність вимогам документації конкурсних торгів до їх розкриття;

- на конверті, в якому містилася пропозиція конкурсних торгів позивача, всупереч вимогам, встановленим в документації конкурсних торгів, відсутнє посилання чи будь-які інші позначення щодо того, на яку частину предмета закупівлі (лот) подається пропозиція конкурсних торгів, тому пропозиція конкурсних торгів позивача не відхилялася відповідачем, а була не допущена до процедури розкриття пропозицій і зберігається (не розкритою) разом з іншими документами щодо державних закупівель у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель";

- позивачем не подавалась скарга до органу оскарження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016р. у справі №910/9772/16 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016р. у справі №910/9772/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, Закону України «Про здійснення державних закупівель». Позивач наголошував на тому, що у відповідача не було правових підстав для недопущення пропозиції позивача з конкурсних торгів до розкриття.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2016р.

В судове засідання 27.10.2016р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 27.10.2016р. представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.12.2016р.

30.11.2016р. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному з 29.11.2016р., для розгляду справи №910/9772/16 визначено склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Зубець Л.П., судді Алданова С.О., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Алданової С.О., Зеленіна В.О. та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2016р.

01.12.2016р. через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги.

В судове засідання 01.12.2016р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.12.2016р.

12.12.2016р. через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Вказана заява була задоволена судом.

В судовому засіданні 12.12.2016р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з урахуванням додаткових письмових пояснень до неї, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016р. у справі №910/9772/16 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2016р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 12.12.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

05.04.2016р. на офіційному загальнодержавному веб-порталі "Державні закупівлі" відповідачем було опубліковано оголошення №095861 (ВДЗ №65 (05.04.2016р.) від 05.04.2016р. про проведення закупівлі (відкриті торги) послуг, пов'язаних з особистою безпекою ДК016:2010:80.10.1 (ДК021-2015:79710000-4 охоронні послуги) (послуги з охорони території підприємства та об'єктів дирекцій) у кількості 3 лоти.

26.04.2016р. позивач направив відповідачу кур'єрською поштою "Нова пошта" посилку № 59000178228501, яка містила у собі конверт з ціновою пропозицією для участі у закупівлі послуг, пов'язаних з особистою безпекою об'єктів відповідача.

05.05.2016р. о 10:30 комітетом з конкурсних торгів було здійснено розкриття пропозицій, про що складено протокол розкриття пропозицій, згідно з яким пропозицію позивача не допущено до розкриття, оскільки вона подана без дотримання вимог документації конкурсних торгів (далі - ДКТ), а саме: на конверті зазначена не повна інформація; відсутня деталізація по лотам.

12.05.2016р. о 14.00 комітетом з конкурсних торгів переможцем закупівлі послуг визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Дозор".

Позивач просив суд визнати недійсними рішення комітету з конкурсних торгів відповідача, оформлені протоколами б/н від 05.05.2016р. та б/н від 12.05.2016р., якими позивача не допущено до участі у торгах та визнано переможцем у торгах на закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою ДК016:2010:80.10.1, ДК021-2015:79710000-4, охоронні послуги (послуги з охорони території підприємства та об'єктів дирекцій) у кількості 3 лоти - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Дозор".

На думку позивача, на конверті тендерної пропозиції була зазначена вся інформація стосовно повного найменування замовника, повне найменування учасника процедури закупівлі, його адреса, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, номери контактних телефонів, відповідне маркування «Не відкривати» та зазначено предмет закупівлі, який вказаний у оголошенні про закупівлю послуг. Тобто, у відповідача були відсутні підстави для того, щоб не допускати пропозицію позивача до розкриття, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості прийняти участь у конкурсних торгах.

Місцевий господарський суд в позові відмовив, визнавши вимоги позивача необґрунтованими та документально не підтвердженими. При цьому суд зазначив наступне:

- документацією конкурсних торгів на закупівлю послуг охорони, затвердженою протоколом комітету з конкурсних торгів №10 від 04.04.2016р., встановлено вимоги до оформлення пропозиції конкурсних торгів, що подається учасником процедури закупівлі, зокрема, згідно п.1 розділу ІІІ Документації конкурсних торгів, пропозиція конкурсних торгів повинна складатися з комерційної та технічної частини, кожна з яких подається у письмовій формі за підписом уповноваженої посадової особи учасника, прошита, пронумерована та скріплена печаткою у запечатаному конверті. Пропозиція подається в двох опечатаних конвертах, в одному з яких знаходиться технічна частина пропозиції, а в другому - комерційна. Обидва конверти опечатуються в одному великому конверті, який в місцях склеювання повинен містити відбитки печатки учасника процедури закупівлі. На конверті повинно бути зазначено: повне найменування і місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі по кожному лоту відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів; повне найменування (прізвище, ім'я, по-батькові) учасника процедури закупівлі, його місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код ЄДРПОУ, номери контактних телефонів; маркування: "Не відкривати до (зазначається дата та час розкриття пропозицій конкурсних торгів)". Документацією конкурсних торгів визначено спосіб подання пропозицій конкурсних торгів: особисто або поштою (п.1 розділу ІV Документації);

- позивач направив відповідачу пропозиції конкурсних торгів кур'єрською поштою "Нова пошта", посилка № 59000178228501, яка містила у собі конверт з ціновою пропозицією для участі у закупівлі послуг, пов'язаних з особистою безпекою об'єктів відповідача. Експрес - накладна від 26.04.2016 не містить підпису та печатки одержувача. Інших доказів вручення посилки № 59000178228501 відповідачу також суду не надано, у зв'язку з чим суд погоджується з твердженнями відповідача, що подання пропозицій конкурсних торгів замовнику було здійснено у інший спосіб, ніж передбачений Документацією конкурсних торгів;

- з наданої позивачем копії лицьового боку конверта пропозиції, вбачається, що на конверті, в якому містилася пропозиція конкурсних торгів позивача, всупереч вимогам, встановленим в документації конкурсних торгів, відсутнє посилання чи будь-які інші позначення щодо того, на яку частину предмета закупівлі (лот) подається пропозиція конкурсних торгів. На конверті з пропозицією конкурсних торгів позивача зазначено виключно предмет закупівлі, без деталізації по лотах. Вказаний факт не оспорюється позивачем;

- комітетом конкурсних торгів, який утворений замовником для організації та проведення процедур закупівель, пропозиція позивача не допущена до процедури розкриття, так як пропозиція подана не у відповідності до вимог ДКТ (на конверті зазначена неповна інформація, відсутня деталізація по лотам);

- відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", який є спеціальним законом щодо регулювання правовідносин при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, будь-які порушення процедури закупівлі, включаючи рішення, дії чи бездіяльність замовника, які мали місце під час проведення такої процедури оскаржуються виключно до Антимонопольного комітету України, як органу оскарження у порядку і строки, встановлені ст. 18 цього Закону. При цьому така скарга подається до органу оскарження до моменту укладення договору про закупівлю. Скарги ж щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються у судовому порядку;

- доказів оскарження позивачем рішення про недопущення пропозиції конкурсних торгів позивача до розкриття, оформлені протоколом від 05.05.2016р., а також рішення про оцінку пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, оформлених протоколом від 12.05.2016р., до Антимонопольного комітету України, в порядку та строки передбачені Законом України "Про здійснення державних закупівель" суду не надано;

- відповідно до ч.5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель";

- спеціальний закон не передбачає права оскарження у судовому порядку рішення комітету з конкурсних торгів про недопущення пропозиції конкурсних торгів позивача до розкриття, тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про здійснення державних закупівель», метою якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В п.22 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що пропозиція конкурсних торгів - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог документації конкурсних торгів.

В п.1 розділу ІІІ Документації конкурсних торгів наведено вимоги щодо оформлення пропозиції конкурсних торгів.

Як вірно зазначив позивач в апеляційній скарзі, з положень вищезгаданих п.22 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та п.1 Розділу ІІІ Документації конкурсних торгів випливає, що пропозицією є ті документи, які підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним та технічним критеріям та подаються на розгляд замовника у запечатаному конверті, а відтак, сам конверт не входить до складу пропозиції і є лише засобом забезпечення таємності пропозиції учасника до моменту її розкриття.

На конверті позивача по тендерній пропозиції була зазначена вся необхідна інформація, а саме: повне найменування замовника, повне найменування учасника процедури закупівлі, його адреса, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, номери контактних телефонів, відповідне маркування «Не відкривати» та зазначено предмет закупівлі, який вказаний у оголошенні про закупівлю послуг.

Колегією суддів враховано доводи відповідача про те, що позивач не вказав деталізацію по лотам, однак позивач надав пропозицію по всім лотам одразу, що не суперечить ані умовам ДКТ, ані положенням Закону України «Про здійснення державних закупівель».

По суті, відсутність деталізації по лотам на конверті з тендерною пропозицією не є порушенням вимог щодо оформлення тендерної документації, оскільки конверт не є складовою пропозиції конкурсних торгів, а тому недопущення з цієї підстави пропозиції позивача для участі у конкурсних торгах є неправомірним.

Неправильне оформлення конверту з тендерною пропозицією не є порушенням кваліфікаційних критеріїв учасника торгів, визначених в ст. 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та могло бути усунено в порядку, встановленому ч.1 ст. 28 названого Закону, згідно з яким замовник має право звернутися до учасників за роз'ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про протилежне суду не надано.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не навів жодної правової норми, яка б передбачала право замовника не допустити пропозицію конкурсних торгів до розкриття.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру державної закупівлі. Однак названий правовий акт не містить такого поняття як «недопуск пропозиції до розкриття».

В розділі IV Закону України «Про здійснення державних закупівель» викладено процедуру відкритих торгів, яка, зокрема, включає в себе такі етапи, як: розкриття пропозицій конкурсних торгів; розгляд та оцінка пропозицій конкурсних торгів; відхилення пропозицій конкурсних торгів відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Згідно з ч.3 ст. 29 Закону України «Про здійснення державних закупівель» замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Тобто, відхилення пропозиції замовником може відбутися лише після розкриття, розгляду та оцінки пропозиції конкурсних торгів. Натомість в даному випадку відповідач взагалі не допустив пропозицію позивача до розкриття, чим порушив положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» та права позивача, як потенційного учасника процедури закупівлі.

Поза увагою місцевого господарського суду залишено норми ч.2 ст. 27 Закону України «Про здійснення державних закупівель», згідно з якою до участі у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником допускаються всі учасники або їх уповноважені представники, а також представники засобів масової інформації та уповноважені представники громадських об'єднань. Відсутність учасника або його уповноваженого представника під час процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів не є підставою для відмови в розкритті чи розгляді або для відхилення його пропозиції конкурсних торгів.

Також необхідно зазначити, що в ст. 17 Закону України «Про здійснення державних закупівель» наведено вичерпний перелік підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі. При чому, у вказаному переліку відсутня така підстава, як невірне оформлення конверту тендерних пропозицій.

Відносно посилання в оскаржуваному рішенні суду про неналежний спосіб відправлення позивачем тендерної документації, слід звернути увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог тендерної документації відповідачем встановлено два способи отримання тендерних пропозицій, а саме: особисто або поштою. При чому відповідач не вказав перелік поштових служб, за допомогою яких повинна була надсилатися тендерна пропозиція, а тому позивач мав право обрати відповідну поштову службу на власний розсуд і він здійснив пересилання тендерної пропозиції скориставшись послугами кур'єрської служби «Нова пошта».

Відносно посилання місцевого господарського суду на норми ст. 18 Закону України «Про здійснення державних закупівель», які не передбачають права оскарження у судовому порядку рішення комітету з конкурсних торгів про недопущення пропозиції конкурсних торгів позивача до розкриття, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. ст. 8, 13, 55 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В ч.2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З наведеного випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Окрім того, відповідно до офіційного тлумачення Конституційного суду України ч.2 ст. 124 Конституції України, викладеного у рішенні від 09.07.2002р. №15-рп/2002 у справі №1-2/2002 про досудове врегулювання спорів, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням викладеного положення ч.2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

В ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Однак при цьому можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Господарським судам підвідомчі спори пов'язані з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), а також визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону) (аналогічна правова позиція наведена в п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р.).

Враховуючи наявність у позивача статусу учасника конкурсних торгів у розумінні п.33 ч.1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та приписів ст. 124 Конституції України відносно розповсюдження юрисдикції судів на всі правовідносини у державі, колегія суддів вважає, що позивач міг ініціювати позов про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів.

В ст. 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що прийняті комітетом з конкурсних торгів відповідача рішення порушують права позивача, то він має право звертатися з позовом про визнання недійсними рішень комітету з конкурсних торгів до господарського суду.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування доводів, викладених у позові, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги підтвердились під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведених обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016р. у справі №910/9772/16 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Зважаючи на задоволення як позову, так і апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32-34, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016р. у справі №910/9772/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Визнати недійсними рішення комітету з конкурсних торгів Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр", оформлені протоколами б/н від 05.05.2016р. та б/н від 12.05.2016р., якими Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" не допущено до участі у торгах та визнано переможцем у торгах на закупівлю послуг, пов'язаних з особистою безпекою ДК016:2010:80.10.1, ДК021-2015:79710000-4; Охоронні послуги (послуги з охорони території підприємства та об'єктів дирекцій) у кількості 3 лоти - Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна приватна компанія Дозор".

4. Стягнути з Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" 1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІНФОРМ БЕЗПЕКА" 1 515,80 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять гривень 80 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали справи №910/9772/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін